Четвер, 11 Грудня, 2025

Значення битви за Покровськ у контексті майбутніх переговорів

Важливі новини

Більшість українців у Польщі готові повернутися після війни — Боднар

Попри війну, втрату домівок і життя в еміграції, переважна більшість українців, які знайшли тимчасовий прихисток у Польщі, мріють повернутися додому. Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю «Радіо Свобода». За його словами, приблизно 70% українців, які змушені були виїхати за кордон через повномасштабне вторгнення Росії, декларують готовність повернутися в Україну, щойно […]

Хто з інвалідів може не проходити перекомісію у 2025 році

До 1 листопада 2025 року в Україні частині осіб з інвалідністю доведеться пройти переогляд, інакше вони можуть втратити свій статус та право на відстрочку від мобілізації. Про це розповіла адвокатка Ольга Брус. За її словами, обов’язково з’явитися на ОПФЛ мають чоловіки віком 25–60 років із другою та третьою групою інвалідності, отриманою після 24 лютого 2022 […]

Службу безпеки Укртранснафти очолить протеже Татарова – Сергій Перхун

За інформацією наших джерел, Службу безпеки оператора системи магістральних нафтопроводів України, АТ “Укртранснафта” очолить протеже Олега Татарова – екс-беповець Сергій Перхун. Нагадаємо, за минулий рік Сергій Перхун придбав квартиру в Дніпрі вартістю 2,3 млн грн, його дружина за три роки війни купила 52 види криптовалют. Крім того, родина Перхуна володіє кількома об’єктами нерухомості: у його […]

Суд покарав зловмисників, які через тунель намагалися обікрасти банк у Чернігові

У Чернігові суд виніс вирок двом чоловікам, які намагалися викрасти понад 5,5 мільйона гривень із банку, влаштувавши вибух у його приміщенні. Про це повідомила Чернігівська обласна прокуратура. За даними слідства, жителі Запорізької та Миколаївської областей почали готувати злочин ще у лютому 2024 року. Вони регулярно приїздили до міста, збираючи інформацію про розташування банківського сховища, охоронні […]

Антикорупціонери України з’ясовують відносини

Напередодні в Україні наростає напруженість між двома ключовими антикорупційними органами – Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Інформація щодо дій прокурорів САП у рамках слідства, пов'язаного з НАБУ, викликала широкий резонанс не лише серед громадськості, але й у ЗМІ. Виникла необхідність уточнення та об'єктивного аналізу подій, що стосуються діяльності цих важливих структур.

Спочатку у ЗМІ пройшла інформація, що САП проводить слідчі дії в НАБУ з приводу витоку інформації з Бюро у корупційній справі про «велике будівництво». Як повідомлялося, дії ці проходили у детектива НАБУ Валерія Полюги та ексголови Броварської РДА Біркадзе. А витік інформації був на користь одного з фігурантів справи про «велике будівництво» Юрія Голика, якого вважали людиною, близькою до ексзаступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка.

Учора НАБУ виступило з різкою заявою з цього приводу. З одного боку – підтвердивши, що ведеться розслідування щодо витоку, але, з іншого боку, заявивши, що веде його саме НАБУ. І далі йшов наїзд на САП: «Повідомляємо колегам у САП: у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне розслідування і чекає від наших основних партнерів такого ж підходу».

При цьому антикорупційні активісти, пов’язані із західними посольствами (зокрема, Шабунін і Ніколов), у конфлікті стали на бік САП, натякаючи на прийдешні проблеми у керівників НАБУ. Наприклад, у заступника голови НАБУ Гізо Углави. А джерела, близькі до керівництва НАБУ, заявили, що обшуків в Углави не було, і що все, що відбувається, – «вкидання» глави САП Клименка, який діє у зв’язці з Шабуніним.

Що відбувається?

Усе почалося ще 2022 року, коли з посади керівника НАБУ пішов Артем Ситник, який користувався підтримкою західних структур і пов’язаних із ними активістів. Новим керівником НАБУ став Семен Кривонос. Причому, активісти відразу до його кандидатури поставилися з підозрою, що вказувало – він не з їхньої «тусовки». На відміну від глави САП Клименка, який користувався їхньою повною підтримкою.

Далі в НАБУ важлива зміна відбулася 2023 року – звільнили голову управління детективів, праву руку Ситника, Калужинського. За неофіційними даними – через злив інформації у кримінальних справах олігарху Ігорю Коломойському.

Активісти це сприйняли в багнети.

А вже цього року, вони розкритикували Кривоноса і Гізо Углаву за реформу управління детективами в НАБУ, звинувачуючи їх у прагненні взяти під свій контроль слідство.

Тобто, судячи з усього, в НАБУ вирішили провести «чистку» людей Ситника, що і викликало таку гостру реакцію групи підтримки колишнього глави Бюро.

І тепер конфлікт вийшов у відкриту фазу. Ймовірна мета – «збити» керівництво НАБУ і відновити вплив активістів на цю структуру.

Вони користуються підтримкою з боку західних посольств.

Однак Офісу президента успіхи Шабуніна і Ко не потрібні.

Як повідомляють джерела, близькі до Банкової, останнім часом стосунки Зеленського і західних структур досить напружені. Це, зокрема, проявилося під час візиту до Києва держсекретаря США Блінкена, який, за даними джерел, виставив Зеленському низку вимог (включно з кадровими), які президент виконати відмовився і, своєю чергою, висунув претензії до посла США в Україні Бріджит Брінк, що підтримує тісні зв’язки з активістами на кшталт Шабуніна.

“У Зеленського позиція така: я спілкуюся безпосередньо з лідерами західних країн, вони нічого такого не вимагають. Тому, якщо якісь вимоги виставляють західні посли та інші клерки, і ми вважаємо ці вимоги неприйнятними, ми їх будемо ігнорувати”, – сказало джерело.

А якщо НАБУ і САП діятимуть як єдине ціле під контролем західних структур і під впливом активістів, то є ймовірність того, що, помстившись за «неслухняність», антикорупційні структури почнуть розслідування проти оточення Зеленського. Причому, за однією з версій, саме це і є головною метою нинішніх рухів проти керівників НАБУ.

Тому Банкову цілком влаштовує конфлікт НАБУ і САП, що зменшує для неї загрозу скоординованого удару з їхнього боку.

До речі, подібна ситуація вже була за Порошенка, коли почався конфлікт між керівництвом НАБУ і головою САП Холодницьким. Що частково паралізувало роботу антикорупційної вертикалі.

В аналітичних матеріалах міжнародних медіа дедалі частіше з’являються оцінки, що ситуація навколо Покровська наближається до критичної точки. У публікації Reuters підкреслюється: питання полягає не в тому, чи зможе Росія захопити місто, а коли саме це станеться. Такий розвиток подій здатний створити для України серйозні політичні ризики, особливо з огляду на нинішні дипломатичні приготування до можливих переговорів щодо припинення війни, які перебувають під активним впливом Вашингтона.

Наголошується, що навіть за умов стійкого опору на цьому напрямку, сама динаміка боїв формує вигідний для Кремля інформаційно-пропагандистський фон. У Москві вже заявили про повний контроль над містом — зробили це 1 грудня, саме тоді, коли на горизонті з’явилися нові дипломатичні контакти. Лише за два дні до оголошення цих заяв до російської столиці прибули зять президента США Дональда Трампа разом із спецпосланцем, які проводили закриті консультації щодо подальших кроків із врегулювання конфлікту.

За словами старшого аналітика фонду «Повернись живим» Миколи Бєлєскова, Москва виграє від поєднання бойового тиску та політичних переговорів: «Новий виток тиску на Україну з метою врегулювання конфлікту на невигідних умовах відбувається паралельно з важкими боями на цьому напрямку, що впливає на сприйняття ситуації Трампом», — зазначає експерт.

За інформацією Reuters, Україна опинилася в складному становищі: з одного боку, вона змушена підтримувати конструктивні відносини зі США, які постачають критично важливу зброю та розвіддані, з іншого — Київ не може погодитися на мир, який передбачає виведення ЗСУ з усієї території Донбасу, як наполягає Росія. Українська влада наголошує: після десяти років війни за Донбас Україна не має права поступатися суверенними землями.

Тим часом риторика Дональда Трампа стає гострішою. У нещодавньому інтерв’ю він заявив, що «Росія бере гору», а українському президентові «час приймати реальність». Це створює додатковий тиск на Київ у момент, коли бойові дії на сході України залишаються інтенсивними.

Ситуація на фронті навколо Покровська демонструє, наскільки складно Росії просуватися навіть за умов переваги в артилерії та чисельності. Після початку повномасштабного вторгнення війна перетворилася на боротьбу на виснаження. За даними Reuters, Росія контролює близько 19,2% території України — лише на один відсоток більше, ніж наприкінці 2022 року. Покровськ може стати першим містом, яке Москва повністю захопить від часу падіння Авдіївки у 2024 році. Місто фактично зруйноване, а кількість жителів скоротилася до 1200 осіб.

Українські військові підтверджують, що росіяни ведуть наступ малими групами, по шість або менше солдатів, намагаючись просочитися у проміжки оборони та закріпитися в окремих будівлях. Оператор БПЛА з позивним «Ламбада» розповів агентству, що нестача піхоти значно ускладнює оборону: «Вони просочуються навколо наших позицій, використовуючи численні штурмові групи. У нас критична нестача піхоти».

Питання мобілізаційного резерву України, зазначає агентство, періодично непокоїть союзників. США неодноразово закликали Київ до розширення призову, однак уряд уникає зниження призовного віку нижче 25 років, щоб не зашкодити молодому поколінню.

Мирний план, запропонований США, на початковому етапі передбачав вихід України з усієї Донецької області. Цього тижня Володимир Зеленський повідомив, що разом із європейськими лідерами напрацював оновлений 20-пунктовий план, однак принципового узгодження щодо питання територій немає.

За даними Reuters, Росія може спробувати охопити Слов’янськ і Краматорськ — міста, які Україна перетворила на «фортеці» на підступах до Донбасу, — а також використовувати панівні висоти для запуску дронів на великі відстані. Окупаційні війська просунулися також у Запорізькій та Дніпропетровській областях, але швидких проривів аналітики не прогнозують.

Україна продовжує робити ставку на стратегічний тиск: із серпня українські сили атакують російську нафтову промисловість, намагаючись зменшити доходи Кремля та спричинити дефіцит палива. Останніми тижнями українські дрони переслідують судна з російською нафтою в Чорному морі, що може вплинути на логістику та страхові витрати для флоту постачальників.

Київ наполягає, що готовий до «справедливого» миру, однак поступки територіями виключає. Українська влада розраховує, що навіть у разі зниження американської підтримки Європа зможе компенсувати частину військових і фінансових ресурсів.

Останні новини