Значення відповідальності у сучасному суспільстві

В українському суспільстві дедалі виразніше окреслюється особлива соціальна група — люди, які завершують державну службу у віці, коли більшість громадян лише набирає професійних обертів. Йдеться про прокурорів, суддів, представників силових структур, котрі завдяки спеціальним нормам законодавства отримують право на пенсію значно раніше за загальноприйнятий вік.

Це явище викликає гострі дискусії, адже розмір таких виплат часто не просто перевищує середню пенсію по країні, а різниться з нею у рази й навіть у десятки разів. На тлі мізерних доходів більшості літніх людей, які пропрацювали десятиліттями, такі суми виглядають як окрема фінансова реальність, недосяжна для пересічного громадянина.

Формально Казак має другу групу інвалідності, однак отримує пенсію не лише через це, а й за вислугу років. За законодавчими лазівками прокурори можуть оформлювати такі виплати, маючи 20–25 років стажу, з яких частина — робота в прокуратурі. При цьому через суди вони часто домагаються застосування старішого закону 1991 року, який передбачає значно вигідніші умови — 80–90% від зарплати замість 60%.

За даними Пенсійного фонду, середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років — 47 років. Водночас є й ті, кому ще немає 40. Часто вони продовжують працювати та одночасно отримують і зарплату, і пенсію. Загалом в Україні понад 5,7 тис. прокурорів мають такі виплати, більше двох тисяч із них — діючі працівники.

Схожі пільги мають і судді, військові, правоохоронці, «чорнобильці» та працівники небезпечних виробництв. У грудні 2025 року в Україні нараховувалося 7,6 тис. осіб, які отримували пенсію у віці до 45 років.

Окрема проблема — розмір таких виплат. Середнє довічне грошове утримання судді перевищує 112 тис. грн, а максимальні суми сягають 390 тис. грн на місяць. Попри законодавчий ліміт у десять прожиткових мінімумів (близько 26 тис. грн), тисячі спецпенсіонерів через суди добиваються нарахувань без обмежень.

У січні–вересні 2025 року на спецпенсії витратили понад 127 млрд грн, а за рік сума сягнула приблизно 170 млрд. Отримувачів — 1,3 млн осіб. При цьому через судові рішення утворилася заборгованість Пенсійного фонду ще на 85,5 млрд грн.

Уряд визнає проблему та готує зміни. Попередня концепція реформи передбачала створення професійних накопичувальних фондів, щоб спецпенсії фінансувалися не з податків усіх громадян, а з додаткових внесків самих роботодавців і працівників. Однак нове керівництво Мінсоцполітики пропонує інший підхід — підвищений ЄСВ для пільгових професій, але без повноцінної накопичувальної системи.

Економісти застерігають: без системних змін солідарний рівень і надалі нестиме дедалі більше навантаження. Адже поки пересічні українці працюють до 60 років і отримують 30–40% від зарплати, окремі категорії можуть ставати пенсіонерами у 30–40 років із виплатами у сотні тисяч гривень.

У Харківській області викрито серйозні зловживання в системі замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), що призвели до неконтрольованого обігу сильнодіючих препаратів, зокрема метадону та бупренорфіну. За даними слідства, ці ліки видаються пацієнтам без належних медичних показань, а рецепти на них виписуються за формою №3, яка застосовується виключно за наявності конкретного діагнозу, проте в даному випадку діагнози не встановлюються, що є грубим порушенням вимог законодавства.

Це зловживання створює сприятливі умови для потрапляння зазначених препаратів на «чорний ринок», що може призвести до значних ризиків для суспільства, зокрема для здоров’я людей, які стають жертвами наркозалежності, та для зростання рівня наркоторгівлі. Препарати, які повинні використовуватися в рамках лікування наркозалежних, фактично потрапляють у незаконний обіг, що підриває ефективність державної політики боротьби з наркоманією.

Нормативи Міністерства охорони здоров’я України чітко визначають: замісна терапія можлива лише за підтвердженого діагнозу, письмової заяви пацієнта, інформованої згоди, а також за умов контролю залишків препаратів та регулярних перевірок стану здоров’я. У Харківській області ці правила масово ігноруються. Рецепти виписуються формально, без обстеження, а облік ліків практично не ведеться.

До схем незаконного відпуску наркотичних засобів залучені переважно приватні медичні заклади та підприємці. Вони виписують рецепти за гроші, фактично перетворюючи програму лікування на джерело нелегального заробітку. Це становить загрозу для життя та здоров’я пацієнтів і дискредитує саму ідею замісної підтримувальної терапії.

Особливо небезпечним є системний характер проблеми: відсутність контролю з боку держави дозволяє корупційним схемам процвітати. У результаті бюджетні кошти використовуються не за призначенням, а пацієнти замість допомоги залишаються заручниками фармацевтичної мафії.

Аналітики Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області успішно зупинили потенційне неправомірне використання майже 5 мільйонів гривень державних коштів під час закупівлі послуг із будівництва промислового газопроводу. У процесі системного моніторингу публічних закупівель спеціалісти встановили, що одна з державних установ визначила переможцем тендеру приватне підприємство та уклала з ним договір, який мав ознаки порушення законодавства.

Детальний аналіз документації показав наявність ризиків, пов’язаних із завищенням вартості робіт та непрозорими умовами тендеру. Завдяки вчасному втручанню фахівців вдалося призупинити процедуру та запобігти витраті державних коштів, які могли бути використані з порушенням фінансової дисципліни.

Згідно з вимогами законодавства у сфері публічних закупівель, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо протягом останніх трьох років той притягувався до відповідальності за подібні порушення. Незважаючи на це, контракт із підприємством було підписано.

У БЕБ наголосили, що ігнорування таких норм підриває принципи прозорості, добросовісної конкуренції та ефективного використання бюджетних коштів. У зв’язку з виявленими ризиками територіальне управління направило відповідні рекомендації замовнику та Державній аудиторській службі.

Після проведення перевірки аудитори підтвердили факт недотримання вимог законодавства у сфері закупівель та зобов’язали розірвати укладений договір. Контракт було достроково припинено, що дозволило уникнути потенційної розтрати державних коштів.

У Бюро економічної безпеки зазначають, що посилення контролю за тендерними процедурами залишається одним із ключових напрямів роботи, особливо в умовах воєнного стану, коли питання ефективного використання бюджетних ресурсів набуває особливої ваги.