Зниклі безвісти та загиблі: США втрачають своїх громадян на війні в Україні

"Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування"

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв'язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

"Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти"

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

"Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи"

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв'язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів."

Під час проведення обшуку у дружини начальника Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони, якого підозрюють у неправомірному набутті активів, правоохоронці виявили незадекларовані кошти у сумі 3,56 мільйонів гривень. Ця інформація стала відома у рамках кримінальної справи за статтею 368-5 та частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Чиновника було призначено на посаду в січні 2023 року, але слідство встановило, що у період з 18 червня 2022 року по 13 травня 2023 року він придбав активи на суму 13,86 мільйонів гривень, походження яких не підтверджено доказами та які значно перевищують його законні доходи.

Одним із прикладів неправомірних фінансових операцій є укладення договору купівлі-продажу квартири та паркомісця між ТОВ "Готельно-розважальний комплекс “Столиця” та дружиною посадовця за ціною 3,62 мільйона гривень, коли реальна вартість була вищою, а решта суми передавалася у готівковій формі. Крім того, дружина посадовця придбала автомобілі Lexus LX 570 (2011) та BMW 428I (2015) за заниженими цінами, а також уклала схемну угоду на перепродаж автомобіля Nissan Rogue (2018) за завищеною ціною. Згідно з фіскальними чеками, також виявленими під час обшуку, жінка придбала побутову техніку на суму 1,16 мільйона гривень.

Порівняно з даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, доходи дружини з січня по травень 2022 року складали лише 199 тисяч гривень.

• У дружини начальника Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони виявлено незадекларовані кошти у розмірі 3,56 мільйонів гривень під час проведення обшуку.

• Стало відомо у рамках кримінальної справи, яка порушена за статтею 368-5 та частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України.

• Дружину посадовця було призначено на посаду в січні 2023 року, але слідство встановило, що протягом певного періоду вона придбала активи, вартість яких значно перевищує її законні доходи.

• Прикладами неправомірних фінансових операцій є укладення угоди на купівлю-продаж квартири та автомобілів за завищеними або заниженими цінами, а також укладення схемних угод на перепродаж авто за завищеною вартістю.

• Дані з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків свідчать про значно менші доходи дружини порівняно з сумами, які вона витрачала на придбання активів.

• Знайдені факти свідчать про можливе зловживання службовим становищем та корупційну діяльність, що потребує подальшого розслідування та вжиття відповідних заходів з боку правоохоронних органів.

Ситуація на фронті набула певного поліпшення, що заявив Володимир Зеленський під час інтерв'ю французьким журналістам. Президент відзначив, що Росія зупинила своє просування, але наголосив на необхідності реалізму, оскільки ситуація може змінитися в будь-який момент. Зокрема, Зеленський висловив занепокоєння щодо можливого загострення конфлікту та акцій Росії.

Президент також пояснив, що оборонні лінії в Україні мають свої слабкі моменти, а російські війська мають значну перевагу у зброї та дальності дії. За його словами, тактика Росії полягає в передовій артилерії та авіаційному ударі, спрямованому на знищення українських позицій.

Щодо найбільш актуального питання щодо можливого візиту Еммануеля Макрона до України, Зеленський підтвердив, що зустріч відбудеться, незважаючи на потенційні загрози з боку Росії. Він також висловився про недоцільність реагування на "попередження" від Путіна, наголошуючи на необхідності не піддаватися страху та тискам.

Президент Зеленський розкрив деталі пропозиції Еммануеля Макрона щодо можливого надання допомоги у сфері оборони України. Він пояснив, що пропозиція полягає у проведенні тренувальних місій прямо на українській землі, щоб зменшити час адаптації військових до умов війни. За словами Зеленського, такий крок є абсолютно раціональним, оскільки дозволить зекономити час і зусилля на підготовку військових.

Також президент висловив можливість приїзду технічного персоналу з Франції для негайного ремонту західної військової техніки на місці, уникнувши довготривалого процесу її відправки на захід для відновлення. Це, за словами Зеленського, дозволить забезпечити невідкладний ремонт та підтримку українських військових у воєнний час.

Президент також зазначив, що думки Макрона про можливу відправку західних військ в Україну пов'язані з Путіним і недоліком озброєння в російській армії. Він відмовився вважати це загрозою для України, але заявив, що необхідно відправити Росії сигнал про необхідність паузи в конфлікті для підготовки і відновлення власних сил.

Президент Зеленський заявив, що Київ має конкретний план дій у напрямку досягнення миру в Україні. Він зазначив, що намічений саміт у Швейцарії, який планується на весну або на початок літа, буде важливим кроком у цьому напрямку. На цьому саміті Україна разом зі своїми союзниками планує представити свою концепцію "шляху до справедливого миру" і розробити детальний документ, який буде переданий до Росії.

Зеленський впевнено заявив, що незалежно від того, чи прийме Росія цей план, Україна покаже свою готовність до миру і демонструватиме конкретні кроки у напрямку мирного врегулювання конфлікту. Він наголосив, що це буде не лише пауза, але й конкретні дії, спрямовані на мирне врегулювання конфлікту.

Президент також спробував заспокоїти французьких журналістів, які стурбовані можливою ядерною загрозою від Путіна для Європи. Він висловив переконання, що Путін не ризикуватиме ядерним ударом, але може спробувати провести сухопутну операцію у балтійських державах чи Молдові. Зеленський зауважив, що Путіну не потрібно повністю знищувати держави, а лише дестабілізувати їх і захопити певну частину території для посилення своєї переговорної позиції.

У висновку важливо зазначити, що Україна має чіткий план дій щодо досягнення миру в країні. Проведення саміту в Швейцарії, планування якого на найближчі місяці, є ключовим кроком у цьому напрямку. Україна спільно зі своїми союзниками планує представити концепцію "шляху до справедливого миру" і розробити детальний план, який буде переданий до Росії. Незалежно від того, яким буде реакція Росії, Україна показує свою готовність до мирного врегулювання конфлікту і готова до конкретних дій у цьому напрямку. Президент Зеленський також наголосив на тому, що ядерна загроза від Путіна для Європи є малоймовірною, проте існує ризик сухопутної операції у балтійських державах чи Молдові. Україна має намір демонструвати свою готовність до миру, проте готова відстоювати свою територіальну цілісність у разі будь-яких загроз з боку Росії.