П’ятниця, 17 Липня, 2026

Зниження набору контрактників у російській армії на війні проти України

Важливі новини

Атаки Росії по залізничній інфраструктурі спричинили масштабні збої в русі поїздів

У ніч на 2 жовтня російські війська здійснили чергову серію ударів по об’єктах залізничної інфраструктури України. Внаслідок атак пошкоджено депо “Укрзалізниці” в Одесі та низку об’єктів на півночі країни, зокрема в районі Конотопа. Це призвело до серйозних перебоїв у роботі залізничного транспорту — частина поїздів змушена була зупинятися на безпечних ділянках, а затримки рейсів подекуди перевищують чотири години.

Про удари повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба. За його словами, атака мала на меті дестабілізувати роботу критичної транспортної інфраструктури, яка відіграє ключову роль у забезпеченні логістики для військових і цивільних.

Станом на ранок 2 жовтня контактна мережа відновлена, усі поїзди продовжують рух, але затримки залишаються суттєвими. Найбільші затримки спостерігаються на таких маршрутах: №141/142 Чернігів – Івано-Франківськ – близько 4 годин 3 хвилини; №143/144 Суми – Львів – 4 години 3 хвилини; №111/112 Ізюм – Львів – 2 години 22 хвилини; №101/102 Херсон – Краматорськ – 1 година 10 хвилин; №113/114 Харків-Пас. – Львів – 57 хвилин; №49/50 Київ-Пас. – Трускавець – 50 хвилин.

Через обстріли Сумщини змінено маршрут приміських поїздів №6101/6102: вони курсуватимуть за схемою Ворожба – Конотоп – Ворожба замість Ворожба – Бахмач-Пасажирський – Ворожба. Поїзд №6101 Ворожба – Конотоп станом на 7:00 2 жовтня затримувався на 2 години.

У “Укрзалізниці” наголосили, що рейси не скасовуються, і закликали пасажирів уважно слухати оголошення на станціях і вокзалах. Основними причинами затримок стали пошкодження інфраструктури та знеструмлення на маршрутах. Для розв’язання проблем компанія використовувала резервні тепловози, проте наслідки обстрілів продовжують впливати на рух потягів і 2 жовтня.

Оля Полякова у день народження: відверті кадри, прийняття себе і нові сенси життя

17 січня українська співачка Оля Полякова відзначила свій день народження. Цього року популярній артистці виповнилося 47 років, і цю дату вона вирішила провести не в закритому колі, а разом зі своєю аудиторією — відкрито, емоційно та без прикрас. У соціальних мережах співачка поділилася серією особистих світлин і роздумів, які стали своєрідним підсумком її життєвого етапу.

У фотоблозі Полякова опублікувала добірку сміливих кадрів, зроблених у різні періоди життя. На знімках — різна Оля: юна, впевнена, втомлена, зухвала, спокійна і зріла. Кожне фото супроводжувалося короткими, але змістовними коментарями, у яких співачка говорила про прийняття віку, зміну пріоритетів та внутрішню свободу, що приходить із досвідом.

Втім, святковий допис був не лише про зовнішність. У день народження Оля Полякова поділилася особистими роздумами про прожиті роки, внутрішні трансформації та переосмислення цінностей. За словами співачки, головним відкриттям для неї стала вдячність — за життя, здоров’я, людей поруч і здатність знаходити радість навіть у складні часи.

Артистка наголосила, що в умовах війни й постійної напруги українці часто перестають помічати прості речі, зосереджуючись лише на очікуванні миру. Водночас, на її думку, життя триває навіть у хаосі — воно складається з маленьких кроків і моментів, за які варто бути вдячними.

Пікантний фотосет і відвертий текст швидко зібрали тисячі реакцій. Фанати та колеги по шоу-бізнесу засипали іменинницю компліментами та привітаннями. Серед тих, хто публічно звернувся до Полякової, — Даша Трегубова, Маша Євросиніна, Ольга Сумська та Наталія Могилевська.

Святковий пост Олі Полякової став не лише демонстрацією фізичної форми, а й нагадуванням про силу самоприйняття, вдячності та вміння цінувати життя попри всі виклики.

Загрози для печінки: що варто врахувати у щоденному харчуванні

Печінка виконує безліч життєво важливих функцій, зокрема очищає кров,...

На Шацьких озерах будують Центр підготовки олімпійців та реабілітації ветеранів за італійським проектом

Ключові елементи військового обліку:

Днями у Шацькій селищній раді відбулася четверта онлайн зустріч з міланським архітектором Франко Тальябуе, його командою та ТОВ “Інновації та реконструкції для суспільства”, що займаються розробкою проєкту “Центр олімпійської, паралімпійської підготовки та реабілітації для людей з інвалідністю та учасників АТО/ООС”.

Центр підготовки заплановано побудувати у селі Залісся Шацької громади. Міжнародне журі Хакатону “100 ідей для міст” від IRS вже відзначило проект як інноваційний та соціально важливий.

Як повідомили у Шацькій селищній раді, Богдан Тимошук, секретар Шацької селищної ради, висловив подяку італійським колегам та IRS за їхню підтримку та готовність розробити передпроєктну документацію, що передбачає перелік матеріалів і послуг для будівництва центру. Реалізація проєкту матиме позитивний вплив на розвиток інфраструктури Шацької громади і Волині в цілому, адже в центрі будуть створені сучасні умови для реабілітації, тренувань наших співвітчизників.

Проєкт передбачає будівництво споруди з екологічних матеріалів, зон для різних спортивних активностей, доріжок для піших і велосипедних прогулянок, а також патіо, де відвідувачі зможуть відпочивати, насолоджуючись красою природи.

“Завдяки просторим відкритим зонам та екологічним матеріалам будівля має природну гармонію, а спеціально створені стежки над дюнами дозволяють легко пересуватися між зонами активностей”, – розповів Тимощук.

Цей проєкт став можливим завдяки ініціативі Хакатону “100 ідей для міст”, організованого ТОВ IRS (“Інновації та реконструкції для суспільства” та Клубом мерів).

Центр, розташований на березі озера Пулемецьке в Шацькому національному парку, гармонійно поєднує архітектуру з природним середовищем. Одноповерхова будівля з прозорими конструкціями та синусоїдальними лініями забезпечує доступність для всіх, включно з людьми з інвалідністю. З відкритих майданчиків та спортивних полів відкривається мальовничий вид на озеро, що сприяє гармонійному поєднанню тренувань з природою. Інноваційне рішення у вигляді пірсу та кільцевої тераси, що виступає до озера, створює унікальний зв’язок між спортивними об’єктами та природою. Це сприяє благополуччю та збагачує кліматичне сприйняття, об’єднуючи різні елементи довкілля

Мета Хакатону – створення інноваційних рішень для розвитку українських міст, громадських просторів та інфраструктури. Проєкт IRS під керівництвом Ірини Ярмоленко активно залучає міжнародних фахівців до підтримки перспективних ідей, спрямованих на відновлення та модернізацію громад України. Хакатон дозволяє об’єднати зусилля муніципалітетів та архітекторів у реалізації важливих проєктів.

Запрошуємо мешканців, бізнес та донорів долучитися до реалізації цього соціально значущого проєкту! Його презентація відбудеться на Всеукраїнському саміті мерів 8 листопада в Києві.

В Криму у Джамали, Яценюка та ще 110 громадян України окупанти хочуть “націоналізувати” майно

У контексті непідконтрольного Криму влада Російської Федерації вирішила "націоналізувати" майно ще 110 громадян України, серед яких видатна українська співачка Джамала та колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Ця звістка стала приводом для серйозного обурення та засудження з боку української громадськості та політичного співтовариства. Глибоко заслухані у громадському просторі, подібні дії ставлять під великий сумнів засади справедливості та міжнародного права. Вони свідчать про систематичне порушення прав людини і прагнення підтримати існуючий стан справ, що міжнародно не визнаний.

Про це заявив “глава кримського парламенту” Володимир Константинов російському пропагандистському агентству “РІА Новости”.

За його словами, активами експрем’єра, які потрапили під націоналізацію, стали навчальний корпус, гараж та велика земельна ділянка в Ялті.

Власністю в Криму Джамали окупанти назвали рухоме та нерухоме майно, а також дві земельні ділянки та житлову будівлю в Алушті, які були оформлені на її родичів.

Костянтинов додав, що активи Джамали та Яценюка потрапили до списку зі 110 об’єктів, що підлягають націоналізації в окупованому Криму. Йдеться про майно на південному березі Криму, у Ленінському районі, Феодосії, Керчі, Євпаторії, Сімферополі та Сімферопольському районі. Серед них — активи сім’ї екснародної депутатки України Лідії Котеляк, компанії “Ялтинська кіностудія” та холдингової компанії “Київміськбуд”.

Раніше російська влада Криму стверджувала, що виручила від продажу “націоналізованого” майна українських громадян у Криму 1,7 мільярда російських рублів.

29 грудня 2023 року голова російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив про “націоналізацію” 2600 об’єктів рухомого та нерухомого майна громадян України у Криму. Зокрема, до цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартира дружини президента України Олени Зеленської.

Темп набору контрактників до Збройних сил Росії, які беруть участь у війні проти України, продовжує знижуватися. Це явище підтверджує наявність серйозних проблем у поповненні особового складу армії, зокрема на фоні істотних втрат на фронті. До таких висновків прийшли аналітики Інституту вивчення війни (ISW), які спираються на дані з відкритих джерел та економічну статистику.

Зниження рівня рекрутингу не є новим, але в 2026 році ця тенденція стала явною і стійкою. Вона відображає загальні проблеми з людськими ресурсами в російській армії, а також збільшення фінансових витрат на підтримку військових дій, які лягають на федеральний і регіональні бюджети.

За інформацією, отриманою від економіста Яніса Клюге з Німецького інституту міжнародних і безпекових справ, у першому кварталі 2026 року російські військкомати могли залучати близько 800-1000 нових контрактників щодня. Для порівняння, у аналогічний період попереднього року цей показник становив 1000-1200 осіб, що свідчить про зниження приблизно на 20%.

Попри численні спроби російської влади активізувати набір через фінансові мотиви, результати не відповідають сподіванням. Середній розмір одноразових виплат за підписання контракту у березні 2026 року досяг близько 1,47 млн рублів, а в деяких регіонах ця сума ще вища. Однак навіть суттєве підвищення матеріальних стимулів не може компенсувати високі ризики і втрати, що знижує бажання населення підписувати контракт.

Окрему увагу аналітики звертають на непрямі свідчення значних втрат російських військ. За інформацією ISW, на основі даних Міністерства фінансів Росії, у першому кварталі 2026 року держава могла виплатити компенсації родинам близько 25 тисяч загиблих військовослужбовців, що вказує на серйозні втрати і навантаження на бюджет.

Аналіз українських джерел, проведений ISW, свідчить, що темпи набору в РФ не можуть покрити поточні втрати на фронті. Це створює ризик накопичення дефіциту особового складу, який, ймовірно, буде компенсуватися адміністративними та примусовими заходами.

На фоні зниження ефективності контрактного набору, Росія почала використовувати приховані механізми мобілізації. Серед таких заходів – формування списків "добровольців" у регіонах, до яких входять соціально вразливі групи населення, а також посилення тиску на підприємства і навчальні заклади для виконання планів набору.

Крім того, російська влада активізувала роботу зі студентами, вказуючи на необхідність підготувати щонайменше 2% студентів до підписання контрактів із армією.

ISW підкреслює, що одночасно з падінням темпів рекрутингу, зростанням втрат та фінансовим навантаженням, ситуація свідчить про загострення системних проблем у російській армії. За оцінками аналітиків, ця ситуація змушує керівництво РФ все більше покладатися на непрямі та примусові методи мобілізації, що може вказувати на виснаження добровільних ресурсів для комплектування військ.

Останні новини