Зниження набору контрактників у російській армії на війні проти України

В Івано-Франківській області правоохоронні органи припинили діяльність незаконної схеми переправлення чоловіків призовного віку за межі України, до якої були причетні двоє працівників територіального центру комплектування. Про викриття оборудки повідомили в Управлінні Служби безпеки України в регіоні, наголосивши на системному характері протиправних дій.

За матеріалами слідства, посадовці використовували своє службове становище для організації нелегального маршруту до кордону з Румунією. Вони координували пересування військовозобов’язаних, надавали інструкції щодо обходу офіційних пунктів пропуску та допомагали з логістикою в прикордонній зоні. Перетин кордону відбувався поза встановленими державою маршрутами, що створювало додаткові ризики як для самих утікачів, так і для безпеки прикордонних територій.

Організатори використовували власний транспорт, щоб перевозити клієнтів через блокпости до Чернівецької області. Далі поблизу державного кордону вони інструктували військовозобов’язаних щодо маршруту та подальших дій. Завершальну частину шляху чоловіки долали самостійно — через лісисту місцевість і ріку, так званою «зеленкою».

Співробітники СБУ спільно з ДБР затримали фігурантів у момент, коли ті намагалися втекти з України. Під час обшуків за місцями служби та проживання правоохоронці вилучили понад 660 тисяч гривень у різних валютах, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, а також документи й чорнові записи, що підтверджують протиправну діяльність.

Затриманим повідомлено про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі.

На основі основних положень затвердженого комітетом законопроєкту про мобілізацію, нардеп Гончаренко висвітлює ключові пункти, які ввійшли до другого читання. У цьому законопроєкті передбачено обмеження консульських послуг для чоловіків віком від 18 до 60 років без наявності військово-облікових документів. Також утримані обмеження на керування транспортними засобами для осіб, які отримали 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (за винятком військовослужбовців), і вони зобов'язані пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до служби. Ті, хто визнані обмежено придатними, також повинні пройти повторний медичний огляд протягом 12 місяців.

Повною мірою розглянуті нововведення для військових, включаючи право на демобілізацію для інвалідів, демобілізацію у зв'язку зі звільненням із полону, та компенсацію за кредитними угодами. Додатково, запропоновано виплачувати щомісячну винагороду для військовослужбовців у різних ситуаціях, включаючи участь у бойових діях.

Законопроєкт також передбачає перевірку військового квитка на кордоні при в'їзді та виїзді з країни для всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Комітетом також визначено, що обов'язкове носіння військового квитка стане вимогою, яку потрібно буде виконувати за вимогою поліції, працівників ТЦК та прикордонників. Відсутність військового квитка може призвести до відмови в перетині кордону чи навіть затримання особи для уточнення даних в ТЦК.

Законопроєкт також враховує певні виключення з військової служби для осіб, які доглядають за інвалідами першого та другого ступенів споріднення, забезпечуючи їм звільнення від військових обов'язків.

У новому законопроєкті про мобілізацію, затвердженому комітетом, передбачено важливі зміни та вимоги, які стосуються всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Зокрема, членам сім'ї другого ступеня споріднення надається можливість звільнення від військової служби у випадках, коли вони доглядають за інвалідами першого або другого ступеня споріднення, при умові, що вони єдині члени сім'ї або мають фізичну неспроможність, яка підтверджена висновком Лікувально-консультаційної комісії.

Додатково, наголошено на обов'язковості носіння військового квитка для усіх чоловіків віком від 18 до 60 років, щоб отримати консульські послуги за кордоном. Це стане важливим елементом для отримання консульської допомоги та будь-яких інших послуг за кордоном.

Одним із принципових аспектів нова версія законопроєкту передбачає обмеження права на виїзд за кордон для молодих громадян, які виїхали з України до досягнення 18-річного віку. Такі особи будуть зобов'язані повернутися на батьківщину та пройти облік у Територіальних військових комісаріатах, щоб мати змогу отримувати українські документи та послуги за кордоном.

У законопроєкті також закріплено можливість для народних депутатів бронювати звільнення від армійських обов'язків для двох своїх помічників. Це стане важливою перевагою для деяких громадян, що мають політичні зв'язки.

Важливо відзначити, що реєстрація електронного кабінету військовозобов'язаного залишається добровільною, але всі військовозобов'язані, які ще не уточнили свої дані в Територіальних військових комісаріатах, зобов'язані зробити це протягом 60 днів після надходження відповідного указу Президента.

Також в законопроєкті передбачено можливість оновлення даних протягом 60 днів після набуття законом чинності. Це важливий крок для забезпечення актуальності інформації про військовозобов'язаних у системі.

Затверджений законопроєкт про мобілізацію має велике значення для українського суспільства та військових сил.Нові положення закону передбачають обов'язковість носіння військового квитка для чоловіків віком від 18 до 60 років як на території країни, так і за її межами.Введено обмеження консульських послуг за кордоном для осіб без військово-облікових документів.Законопроєкт також передбачає низку положень, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців, зокрема щодо демобілізації та компенсації за кредитами.Указом Президента України передбачено обов'язок військовозобов'язаних оновлювати свої дані у Територіальних військових комісаріатах протягом певного строку.Парламент планує швидке введення закону у дію, що вимагатиме активної участі військовозобов'язаних у процесі оновлення своїх даних.Ці висновки вказують на важливість та актуальність нового законопроєкту, спрямованого на зміцнення обороноздатності країни та забезпечення соціального захисту військовослужбовців.

Львівська область опинилася на верхівці антирейтингу серед українських регіонів за кількома ключовими показниками соціально-економічного розвитку. Зокрема, високий рівень безробіття, зростання цін на житлово-комунальні послуги та недосконала інфраструктура створюють складні умови для життя місцевих жителів. Такі негативні тенденції впливають не лише на добробут громадян, а й на привабливість області для інвестицій.

Експерти відзначають, що одна з причин низьких показників – недостатнє фінансування соціальних програм та слабка підтримка малого та середнього бізнесу. Багато підприємців стикаються з бюрократичними перепонами та нестачею кваліфікованих кадрів, що стримує розвиток локальної економіки. Крім того, відтік молоді до великих міст або за кордон поглиблює проблему демографічної кризи.

За даними агентства, у 2025 році перше місце посіла Львівська область, де зафіксовано найбільшу кількість осіб, внесених до Реєстру. На другому місці — Вінницька область, а Київ замкнув трійку «лідерів». Також серед регіонів із високим рівнем виявлених корупційних порушень — Одеська, Дніпропетровська та Чернівецька області.

Внесення особи до Реєстру корупціонерів означає, що вона була визнана винною судом або отримала дисциплінарне стягнення за дії, пов’язані з корупцією. Це може бути як хабар, так і зловживання службовим становищем, недостовірне декларування чи конфлікт інтересів.

Такі дані не лише формують загальнонаціональну статистику, а й впливають на майбутнє самої особи: внесення до Реєстру унеможливлює зайняття певних посад у державному секторі та унеможливлює повторний вступ на державну службу.

За словами експертів, перше місце Львівської області у цьому рейтингу може свідчити не лише про рівень корупції, а й про активну роботу правоохоронців і місцевих антикорупційних структур, які фіксують і доводять такі справи до суду.

Разом з тим, показник залишається тривожним сигналом щодо системних проблем у публічному секторі регіону.