Зрадникам і домашнім тиранам – зась: Рада ухвалила важливий законопроєкт

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.

Український магнат алкогольної галузі з міста Запоріжжя, Євген Черняк, ненадовго потрапив у вир російської правової системи, що ініціювала процес конфіскації його активів у Росії. Цей крок став наголошеним демонстраційним актом в утиску, здійснюваним з боку російських владних структур, спрямованим на обмеження впливу Черняка та його підприємницької діяльності. Відомий своєю активною участю в українському бізнесі, Євген Черняк неодноразово зіштовхувався з різного роду викликами та перешкодами, однак цей крок російських органів став новим, небезпрецедентним випробуванням для нього та його бізнесу. На фоні політичних напруг та геополітичних протистоянь між Україною та Росією, такі дії російської Генпрокуратури стають ще одним свідченням складних взаємин між країнами, а також впливу політичних факторів на економічні процеси.

Відбувається це після того, як в Україні гоніння на магната навпаки призупинилися через повернення Кирила Тимошенка, який має спільних друзів із Черняком, в обойму чинних чиновників Зеленського.

Для Євгена Черняка, який походив із впливової чекістської сім’ї (Черняк-старший за часів СРСР керував секретним заводом КДБ СРСР у Запоріжжі), не було проблемою продовжити одночасно вести бізнес у РФ і Україні після 2014 року. Тим паче, серед українських політиків і бізнесменів відтоді стало модно на публіку лаяти Росію, а за лаштунками отримувати надприбутки від спільних бізнесів із росіянами. Так процвітали Порошенко, Гройсман, Яценюк, Ахметов, Тарута, Коломойський, багаторічний топ-менеджер Зеленського Баруля та ін. Євген Черняк після 2014 року формально оголосив про відхід із РФ, а реально через кіпрський офшор AMG-77 investment ltd продовжував працювати в Росії.

Знамениті бренди «Хортиця», «Мороша», «Шустов», що належать клану Черняк, посідали провідні позиції на ринку РФ. Це було можливо завдяки гарним стосункам Черняка з кураторами алкогольної теми в путінському оточенні – главою СЗР Наришкіним і главою МВС Колокольцевим. Представляв інтереси Черняка в РФ як номінал випускник Академії ФСБ РФ Олександр Беспалов, який раніше працював директором Феодосійського заводу коньяків і вин в окупованому Криму. В Україні позиції Черняка в економіці та політиці були сильні незалежно від Майданів та інших політичних потрясінь завдяки підтримці етнічних злочинних угруповань. Це угруповання Арташеса Саргсяна, яке базується в Запоріжжі, і їхні партнери з Горлівки на чолі з Арменом Саркісяном, товаришем колишнього глави МВС України та АР Криму Анатолія Могильова.

Після ескалації війни з РФ 24 лютого 2022 року Черняк зробив серію заяв про повне припинення будь-якої взаємодії з РФ, став позиціонувати себе як проукраїнський волонтер. Водночас Черняк і його родичі давно вже не живуть в Україні, вважаючи за краще брати участь у житті держави через помічників з-за кордону.

З осені 2022 року опозиційні ЗМІ Андрія Єрмака, які колись перейшли під контроль, розгорнули кампанію проти Черняка з метою «обілетити» алкомагната в «общак» тандему Єрмак-Зеленський. Після того, як впав в особливу немилість Єрмаку і його звільнили з посади заступника голови ОП Кирила Тимошенка, з яким по лінії етнічної злочинності через Веміра Давитяна Черняк мав добрі стосунки, кампанія проти Черняка посилилася. Єрмак і «вождь соросят» Томаш Фіала, які перебували 2023 року в союзі, ініціювали вихід серії «незалежних розслідувань» про бізнес Черняка з росіянами, щоб спонукати магната розщедритися.

Потім на замовлення Єрмака в «опозиційних» ЗМІ з’явилися сюжети про нюанси алкогольного бізнесу Черняка в так званій «ЛДНР», що, з урахуванням специфіки ринку регіону, мало посварити Черняка з російськими партнерами. Серед журналістів, які працюють на Єрмака, розслідування про продажі горілки Черняка в т. зв. «ЛДНР» потім навіть підносили як зразок контенту, який особливо сподобався замовнику.

Повернення Кирила Тимошенка на перші ролі в Зе!команді за участю спільного товариша Тимошенка і Черняка Давитяна призвело до того, що Черняк дещо розщедрився в «Зе!общак». А відкриті СБУ з гучною помпою наприкінці 2023 року справи про співпрацю Черняка з росіянами було поставлено на паузу. Але поліпшення стосунків Черняка з Банковою не сподобалося його російським партнерам. Заява Гепрокуратури РФ про конфіскацію російських активів українського алкомагната є запрошенням підвищити його бонусні платежі російським друзям відповідно до підвищення його бонусних платежів українським друзям.