Зрадникам і домашнім тиранам – зась: Рада ухвалила важливий законопроєкт

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами Ісаєвської, Ігор Головань, народжений у 1968 році, на початку червня був визнаний Військово-лікарською комісією (ВЛК) Шевченківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки непридатним до військової служби. Причиною виключення з військового обліку стали розлади зору та гіпертонічна хвороба III стадії, відповідно до додатків до наказу Міноборони №402. Наразі висновок направлений до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони.

Також, як повідомила Ісаєвська, брат Ігоря Голованя — Микола, народжений у 1972 році, ховається від органів територіальних центрів комплектування та не з’явився на ВЛК у Шевченківському районі Києва. Син Голованя — Володимир, народжений у 1990 році, також не пройшов військово-лікарську комісію. Чоловік сестри Ігоря Голованя, Євген Шелякін, 1977 року народження, також перебуває в розшуку органами територіальних центрів комплектування і ухиляється від проходження ВЛК.

За словами Олени Ісаєвської, найближчими днями вона планує звернутися із заявою про злочин до правоохоронних органів.

Ігор Головань відомий як адвокат Петра Порошенка, підозрюваного у державній зраді, а також як захисник Олександра Шепелєва, засудженого за умисні вбивства. Зазначається, що від мобілізації також ховаються діти Петра Порошенка.

Дедалі більше українців, виснажених тривалою військовою агресією, демонструють готовність обговорювати територіальні компроміси в обмін на реальні гарантії безпеки та припинення бойових дій. Цей феномен експерти та західні медіа пояснюють насамперед емоційною та фізичною втомою населення, що пережило роки постійного напруження, втрати близьких та руйнування інфраструктури. Багато громадян прагнуть хоча б часткової стабільності та можливості планувати майбутнє без постійного страху нових атак.

Аналітичні матеріали західних видань відзначають, що така зміна суспільних настроїв не обов’язково свідчить про зменшення патріотизму чи готовності обороняти країну. Насправді, мова йде про прагматичний запит на безпеку та відчуття контролю над власним життям. Для багатьох українців питання збереження територій залишається ключовим, але одночасно з’являється усвідомлення того, що повна перемога у війні може вимагати ще тривалого часу і величезних людських ресурсів.

Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За інформацією від Командування Повітряних Сил України, захисники успішно знищили 32 дрони над одинадцятьма областями. Серед них — Одеська, Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Сумська, Харківська, Полтавська, Вінницька, Черкаська та Тернопільська області. Ще 18 безпілотників, що були зафіксовані у повітряному просторі України, було втрачено під час рейду, оскільки вони вийшли з поля зору українських систем ППО.

Нічні повітряні бої вкотре показали здатність української протиповітряної оборони захищати країну від нових загроз. Українські сили ефективно відбили атаку, забезпечивши безпеку ключових об’єктів та населення в умовах воєнного стану. Це досягнення демонструє як важливість сучасних систем ППО, так і майстерність українських військових.

Попри зусилля агресора, сила української оборони залишається міцною, адже щоденні випробування лише загартовують досвід українських воїнів, які продовжують тримати оборону і готуються до нових викликів.