Зростання часу у соцмережах викликає депресію у підлітків

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

Серед таких компаній – мережа мікрокредитних організацій, зокрема «Просто Позика», яка надає кредити від 2 до 50 тисяч гривень з відсотковими ставками, що досягають астрономічних 1 597 820,85% річних. Її власником є Андрій Манучаров, який володіє 90% компанії, тоді як 10% належать Євгенію Слюсарю.

Журналісти “Схем” виявили, що “Просто Позика” має підозрілі зв’язки. Зокрема, Андрій Манучаров, який був на державній службі в Україні до 2014 року, отримав російський паспорт після анексії Криму. Незважаючи на те, що компанія формально зареєстрована як українська і її власники стверджують про відсутність зв’язків з Росією, факти свідчать про зворотнє.

Наразі Манучаров проживає в Туреччині, а його мікрокредитний бізнес продовжує працювати в Україні.

Що особливо тривожить, так це зв’язки Манучарова з його сином Іваном Манучаровим, який є депутатом від партії «Єдина Росія» в окупованому Криму. Іван Манучаров активно підтримує агресивну політику Росії та створив телеграм-канал “Манучаров Крым Z”, де відзначає підтримку російських військових і пропагує акції на користь армії РФ. Це підкреслює можливу загрозу, яку становлять не тільки самі мікрокредитні установи, а й їхні власники, чий вплив може поширюватися на території України.

Компанія «Просто Позика» активно працює по всій Україні, маючи понад 30 філій, та запевняє, що не має зв’язків з Росією, хоча офіційні документи свідчать про російське громадянство основного власника. Далі більше – виявляється, що Андрій Манучаров контролює бізнес через довірену особу, що викликає додаткові питання щодо прозорості його діяльності.

У травні 2022 року Національний банк України заборонив громадянам Росії управляти небанківськими фінансовими установами. Однак, попри цю заборону, “Просто Позика” і подібні компанії продовжують працювати, порушуючи правила і потенційно загрожуючи безпеці країни. Національний банк України підтвердив, що наразі в них немає інформації про те, що власники “Просто Позика” мають російське громадянство, але зазначили, що подадуть запити до Служби безпеки України для подальшого розслідування.

Окрім фінансових ризиків, які несе високий рівень процентних ставок, є і серйозна загроза для національної безпеки. Люди, які перебувають у борговій залежності, стають легкою мішенню для вербувальників і можуть бути втягнуті в небезпечні і незаконні дії.

В Україні є й інші мікрокредитні компанії, які можуть мати подібні проблеми. Важливо бути уважними до умов кредитування та перевіряти інформацію про компанії, з якими ви маєте справу, щоб уникнути непередбачуваних ризиків.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив питання щодо екс-посадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до схеми, пов'язаної з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Відповідно до повідомлення адвоката Назара Кульчицького у коментарі для "Суспільного", ВАКС вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, замінивши його затримання під вартою на особисте зобов'язання, і направив ухвалу у СІЗО.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи прокурор, з невідомих причин, був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Після перегляду матеріалів справи Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтвердження підозр розкрадання, як повідомив суддя Ярослав Шкодін під час судового засідання.

Суд також зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як може його бачити суд. Ці нюанси, безумовно, ставлять під сумнів обвинувачення у злочині екс-посадовця Міноборони. Варто відзначити, що Олександра Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений під особисте зобов'язання.

Насамкінець, ВАКС 9 квітня скасував рішення про зміну запобіжного заходу для Лієва, однак він не повернувся до місця утримання в СІЗО, оскільки термін його тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це фактично означає, що екс-посадовець залишився без заходів запобігання, як пояснює адвокат. У зв'язку з цим, ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляд клопотання не відбувся.

У підсумку, розглянута стаття розкриває складність судового процесу та протиріччя в розгляді справи екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва. Вирішальне значення має відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП щодо обвинувачень у розкраданні. Вирок ВАКСу змінити запобіжний захід та направити справу у СІЗО відображає складність правового про