Субота, 18 Липня, 2026

Зростання цін на російську нафту Urals: 42% за два тижні

Важливі новини

Україна стрімко впроваджує штучний інтелект для управління дронами

Україна активно впроваджує штучний інтелект (ШІ) у військові технології, зокрема для управління безпілотними літальними апаратами (БПЛА). Завдяки інтенсивним навчальним програмам, підкріпленим величезною базою даних, Збройні сили України розвивають можливості автономного ухвалення рішень дронами, які можуть змінити правила гри на сучасному полі бою. Як розповів агентству Reuters Олександр Дмитрієв, засновник української некомерційної цифрової некомерційної системи OCHI, […]

The post Україна стрімко впроваджує штучний інтелект для управління дронами first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В Херсоні компанія без співробітників і техніки побудує укриття за 82 млн грн

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Управління капітального будівництва Херсонської міської ради уклало угоду з київською компанією «Тенсенс» на будівництво великого протирадіаційного укриття на території херсонського професійного училища №2. Це укриття має бути побудоване в районі багатоповерхівок і приватного сектору, але підряд було надано без проведення відкритих торгів. Дозвіл на такий контракт дала Рада оборони області ще 14 листопада.

Вивчивши кошторис, журналісти «Главкома» з’ясували, що компанія «Тенсенс» завищила ціни на матеріали для будівництва. Наприклад, пісок і щебінь у проекті коштують майже вдвічі дорожче за ринкові ціни. Це ставить під сумнів чесність компанії та ефективність використання бюджетних коштів на таких проєктах.

Цікаво, що «Тенсенс» була заснована лише в травні 2023 року, а її власники та керівники – Сергій Гайдукевич та Вадим Кушнір – пов’язані з десятками інших компаній, які згодом змінили свої власників і реєстраційні адреси. Ці факти вказують на ймовірне використання компанії для продажу підрядів та схем, пов’язаних із перепродажем будівельних послуг.

Незважаючи на те, що компанія не має техніки та співробітників, вона отримала підряд на 82 млн грн. Керівника та власника компанії змінили лише за два дні до підписання контракту. Новим директором і кінцевим бенефіціаром став Максим Сердюк з Полтавщини, який раніше був зареєстрований як таксист.

Мешканці Херсона вже кілька місяців протестують проти будівництва великих протирадіаційних укриттів у місті, побоюючись, що зростання військової інфраструктури може привернути додаткові обстріли з боку Росії. Незважаючи на це, місцева влада продовжує просувати нові будівельні проекти, що викликає додаткову стурбованість серед громадськості.

Господарський суд Києва підтвердив право приватного підприємства на землі заказника “Буго-Деснянський”

Господарський суд столиці України відхилив вимоги прокуратури щодо повернення...

Призначення Марії Вдовиченко та її протеже: зв’язок з антикорупційними скандалами в Офісі Генпрокурора

Заступниця Генерального прокурора Марія Вдовиченко активно розставляє своїх людей на ключові посади в Офісі Генерального прокурора, що ставить під сумнів її роль у низці гучних антикорупційних розслідувань. Вона не лише зміцнює свою політичну позицію, але й забезпечує свою команду впливовими посадовими місцями, що згодом призводить до низки скандалів та розслідувань. Одним із останніх таких призначень став випадок з Даниїлом Юрійовичем Труніним — вихідцем з Київської міської прокуратури, якого Вдовиченко поставила на посаду Начальника Департаменту в Офісі Генерального прокурора.

Трунін, як і багато інших представників команди Вдовиченко, привернув увагу правоохоронців після призначення. Останнім часом з'ясувалося, що кілька осіб, які були набрані або підвищені за її безпосередньої участі, стали фігурантами масштабних антикорупційних розслідувань. Дії цих осіб викликали підозри щодо можливих зловживань службовим становищем та порушень етичних стандартів.

Марія Вдовиченко – також колишня посадова особа Київської прокуратури – була призначена заступницею Генерального прокурора. У розпорядженні Генпрокурора щодо розподілу обов’язків їй доручено кураторство над напрямом, що стосується Державного бюро розслідувань (ДБР).

Спільна робота Вдовиченко та Труніна в Київській міській прокуратурі, подальше підвищення Вдовиченко до заступниці Генпрокурора та одночасне просування Труніна на посаду начальника департаменту в ОГП – створює передумови для висновків про кадрові зв’язки й вертикалі впливу в межах правоохоронної системи.

Підтвердженням корупційного спрямування такого роду зв’язків може слугувати нещодавній скандал в ЗМІ, коли журналістам стало відомо про отримання фактичним керівником Київської міської прокуратури Сергієм Ходаківським хабара у розмірі 200 тисяч доларів за сприяння рейдерському захопленню.

За інформацією журналістів, частину з цих коштів було передано особисто Марії Вдовиченко, як заступнику Генпрокурора. Як бачимо, старання Марії Вдовиченко по просуванню вихідців з Київської міської прокуратури на топові посади в ОГП вже дають свої результати.

Протягом перших 13 днів квітня 2026 року ціна російської нафти марки Urals підскочила до 106,3 долара за барель на західних портах, що є підвищенням на 42% у порівнянні з березнем. Цю інформацію оприлюднило агентство Bloomberg, спираючись на ринкові дані.

Причиною різкого зростання вартості стало загострення ситуації на міжнародному енергетичному ринку, викликане дефіцитом нафти через проблеми з постачанням з ключових регіонів видобутку. Зокрема, напруга в країнах Близького Сходу значно вплинула на стабільність експорту енергоносіїв, що призвело до змін у глобальних торгових потоках і балансі попиту з пропозицією.

З даною ситуацією на ринку з'явився додатковий інтерес до альтернативних джерел постачання, серед яких лишається і російська нафта. Незважаючи на санкції та обмеження, Urals продовжує експортуватися на закордонні ринки, хоч і через ускладнені логістичні маршрути, що ускладнюється високими витратами на транспортування та страхування.

Експерти зазначають, що підвищення цін на нафту супроводжується зростанням витрат на морське транспортування. Через геополітичні ризики підвищуються страхові премії для танкерів, а також загальна вартість фрахту, що додатково впливає на ціну Urals у портах.

Важливо також зауважити, що існує суттєва різниця між ринковими цінами на нафту та бюджетними параметрами Росії. За прогнозами, у 2026 році базовий орієнтир для бюджету країни становить близько 59 доларів за барель, тоді як актуальні ринкові котирування перевищують цей показник, що може сприяти збільшенню бюджетних надходжень.

Однак, за словами економістів, ефект від підвищення цін не є миттєвим. У Росії існує механізм оподаткування у нафтогазовій сфері, який передбачає розрахунки із затримкою, тому зростання бюджетних доходів може проявитися через кілька тижнів або навіть місяців.

На експортні показники також впливають не лише ціни, а й обсяги продажу. Російський нафтовий експорт залишається в значній мірі залежним від обмеженого кола споживачів, серед яких провідні ролі виконують Китай, Індія та Туреччина, які забезпечують основний попит на російську нафту, незважаючи на санкції з боку Заходу.

Аналітики вказують на зростаючу фрагментацію світового нафтового ринку. Ланцюги постачання стають менш прозорими, зростає кількість перевантажень та зміни маршрутів танкерів, що ускладнює відстеження кінцевих покупців. Це створює додаткову невизначеність у світовій енергетичній статистиці.

В цілому, ринок нафти залишається у стані високої волатильності та чутливий до будь-яких геополітичних подій. Локальні зміни в постачанні чи логістиці можуть спричинити різкі коливання цін, що вже спостерігалося у останні місяці. Якщо ціни на Urals залишаться на поточному рівні, Росія може отримати суттєве збільшення валютних надходжень від експорту енергоносіїв. Проте, експерти попереджають, що стабільність цих доходів у довгостроковій перспективі залишається під загрозою через зовнішні ринкові та політичні чинники.

Останні новини