Зрозуміло, ось новий текст:

Під час судових засідань з’явилися нові обставини, які спростовують звинувачення, що нібито стосувалися постачання низької якості форм МОУ в "справі Гринкевичів". Наразі Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) визнало свою участь у розслідуванні, проте вже не з підозрою стосовно Ігоря Гринкевича. Справа має два основні аспекти: перше — це "розкрадання коштів МОУ у контексті угод про постачання форми". Однак ці звинувачення не підтвердилися, і Державне бюро розслідувань замінило їх статтею "шахрайство", аргументуючи це неналежною якістю форми, поставленої Гринкевичами для Збройних Сил України (ЗСУ). Проте, за документами МОУ, товар від львівських підприємців, з якими працювали Гринкевичі, не викликав жодних скарг або рекламацій.

Судові засідання у справі розкривають нові деталі стосовно звинувачень щодо нібито пропозиції Гринкевича хабаря у 500 тисяч доларів посадовцю ДБР, заступнику голови Головного служби з питань боротьби з корупцією (ГСБК). Виявляється, що в комунікації між Гринкевичем і посадовцем ДБР діяв посередник, який мав зв’язки з керівництвом Бюро. У листуванні між ними фігурує згадка про "спільних друзів", що свідчить про це. Тим часом, само ДБР уникає коментарів щодо того, чи саме посадовець спілкувався з Гринкевичем. За даними Реєстру судових рішень, ДБР розпочало розслідування компанії Романа Гринкевича, сина Ігоря, у жовтні 2023 року, проте до грудня того ж року жодних судових рішень у цій справі не було прийнято. Проте, в цей час ДБР заблокувало форму для ЗСУ, що ввозили Гринкевичі, на митному контролі, що могло призвести до порушення виконання оборонного контракту.

У березні виникла інформація, що НАБУ також вивчає матеріали справи, проте їхня роль не була конкретизована. Однак вони не ведуть розслідування за підозрою в неправомірних діях Гринкевичів. Варто зазначити, що Ігор та Роман Гринкевичі залишаються у СІЗО та вважають, що їхня переслідування є результатом "тиску на бізнес".

Згідно з наведеними вище даними, справа Гринкевичів виявляється складною та багатоплановою. Судові засідання розкривають нові деталі, які спростовують частину звинувачень, але одночасно виявляють нові аспекти, зокрема, стосовно пропозиції хабаря. Посередництво та відсутність чітких доказів у спілкуванні між Гринкевичем та посадовцем ДБР ускладнюють ситуацію. Дослідження НАБУ та ДБР продовжується, проте без прямих звинувачень Гринкевичів у неправомірних діях. У цілому, справа підкреслює важливість глибокого розслідування та необхідність чітких доказів перед вживанням будь-яких дій щодо звинувачених осіб.

В Україні протягом 2025 року спостерігається активний процес реєстрації нових фізичних осіб-підприємців, при цьому значно зросла кількість закритих бізнесів. За дев'ять місяців року було відкрито 225 046 нових ФОПів, що майже відповідає показникам аналогічного періоду минулого року. Однак, разом із цим, спостерігається й інша тенденція: кількість закритих підприємств зросла на 11%. Ці дані наводить Опендатабот, посилаючись на інформацію з Єдиного державного реєстру.

З початку року підприємницька активність демонструє позитивну динаміку. Так, якщо в січні було зареєстровано 21,4 тисячі нових бізнесів, то в вересні ця цифра досягла рекордних 29,6 тисяч. Поступове зростання кількості нових ФОПів свідчить про те, що українці активно шукають можливості для започаткування власної справи, навіть в умовах економічних та соціальних викликів.

Паралельно 213 293 підприємці закрили свою діяльність, що на 11% більше, ніж у 2024 році. Понад 45 тисяч із них були зареєстровані лише торік, що свідчить про вразливість нових бізнесів. Незважаючи на це, баланс лишається позитивним: цього року з’явилося на 15 тисяч підприємців більше, ніж припинило роботу.

Найбільше нових ФОПів зареєстровано у Києві (30,5 тис.), на Дніпропетровщині (22,2 тис.) та Львівщині (17,2 тис.). Далі йдуть Київська (16,7 тис.) та Одеська області (16,4 тис.). Найбільше закриттів також зафіксовано у столиці (27,5 тис.), Дніпропетровській (19,1 тис.) та Харківській областях (17,7 тис.).

Традиційно найбільш популярною сферою для нових підприємців залишається роздрібна торгівля — на неї припадає 29% від загальної кількості. Також активно реєструються бізнеси в оптовій торгівлі, IT, ресторанному бізнесі та сфері інформаційних послуг, проте саме в цих секторах відбулося й найбільше закриттів.

Активність іноземців також зростає: у 2025 році нерезиденти зареєстрували 1 648 нових ФОПів. Найбільше серед них громадян Азербайджану, Росії, Узбекистану, Молдови та Вірменії.

У Києві правоохоронці затримали молодого чоловіка, який влаштував бійку та застосував сльозогінний газ у вагоні столичного метро. Інцидент стався 19 грудня близько 22:20 на станції «Тараса Шевченка» на синій гілці метро, що стало шокуючою подією для пасажирів та привернуло увагу правоохоронців.

За повідомленням поліції Києва, молодик вступив у конфлікт з іншими пасажирами під час поїздки, після чого вирішив застосувати сльозогінний газ, що спричинило паніку серед людей у вагоні. Унаслідок розпилення газу кілька осіб отримали легке подразнення очей та дихальних шляхів. На щастя, серйозних травм ніхто не зазнав, але ситуація стала небезпечною через швидко поширюваний газ.

Завдяки злагодженим діям поліції та фахівців кримінального аналізу зловмисника вдалося розшукати і затримати.

За фактом події слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Наразі готується повідомлення про підозру. Затриманому загрожує до семи років позбавлення волі.

Схеми використання запрошень від міжнародних організацій на відпочинок за кордоном народними депутатами є неприпустимою практикою, яка потребує негайного уваги та запобігання. Серед останніх випадків подібних від'їздів — відвідування Ігорем Молотком Іспанської Андалусії на початку березня цього року, у компанії невизначеної жіночої особи. Разом з Молотком туди вирушив також Іван Крулько, народний обранець з фракції "Батьківщина", який, за попередніми відомостями, привідмовлявся відкривати свої майнові декларації у реєстрі. Обох депутатів помітили на пункті пропуску Чоп. Бажаємо гідного відпочинку та продуктивних канікул цим "тяжковтомленим" народним представникам. Однак, нагадуємо, що війна вимагає постійної уваги та відданості. Іван Крулько, який є депутатом з 2014 року та є членом фракції "Батьківщина", у минулому відмовився від голосування за відкриття реєстру електронних майнових декларацій, пояснивши це міркуваннями безпеки під час воєнних дій. Ігор Молоток, депутат VII—IX скликання, також відомий як член депутатської групи "За майбутнє" та член Комітету з питань бюджету.

У висновках до цієї статті слід підкреслити наступне:

• Необхідно негайно припинити практику використання запрошень від міжнародних організацій для відпочинку за кордоном народними депутатами.

• Потрібно вжити заходів для забезпечення прозорості та відкритості у діяльності народних обранців, зокрема, щодо їхніх майнових декларацій.

• Важливо зазначити, що в умовах війни, як українська, народні депутати повинні демонструвати відданість і відповідальність у виконанні своїх обов'язків.

• Публічність подібних випадків може сприяти залученню уваги до проблем корупції та недбалості серед політичних еліт.

• Зміцнення довіри до парламенту та його членів вимагає системних змін у законодавстві та практиці діяльності, спрямованих на підвищення відкритості та відповідальності перед громадянами України.