Зрозуміло, пишу текст без таких фраз. Ось оновлений розширений варіант:

Запорізька атомна електростанція вже шостий день повністю відірвана від української енергомережі, і її життєво важливі системи підтримуються виключно резервними дизельними генераторами. Державна інспекція ядерного регулювання України повідомила, що реальні запаси пального на об’єкті залишаються невідомими, що створює серйозні ризики для стабільності роботи станції.

Голова інспекції Олег Коріков зазначив, що відключення відбулося через обстріли російських військових, які пошкодили високовольтні лінії електропередач. Українські ремонтні бригади не можуть отримати доступ до пошкодженої інфраструктури через контроль окупаційних сил, які блокують проведення будь-яких робіт. Внаслідок цього ситуація із забезпеченням станції електроенергією залишається критичною.

Голова Держатомрегулювання також зазначив, що невідомість запасів пального створює серйозні ризики. Якщо генератори зупиняться через відсутність пального, наслідки можуть бути катастрофічними: від радіаційної аварії на самій АЕС до забруднення територій за межами України. У ДІЯРУ підкреслили, що дії окупантів грубо порушують основні принципи ядерної та радіаційної безпеки, зокрема ті, які озвучив очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Надійне зовнішнє енергопостачання — ключовий елемент для запобігання аваріям на ядерних об’єктах, і його відсутність робить ситуацію на ЗАЕС надзвичайно небезпечною.

Попри неодноразові резолюції МАГАТЕ, Генасамблеї ООН та заклики світової спільноти до деокупації та демілітаризації ЗАЕС, Росія продовжує ігнорувати міжнародні вимоги й фактично перетворює найбільшу атомну станцію Європи на об’єкт підвищеної загрози для всього континенту.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Це дослідили журналісти видання NGL Media. Вони також повідомляють, що друкувати усі наклади підручників буде харківська ТОВ “ПЕТ”, виробничі потужності якої у 2022 році були пошкоджені російськими обстрілами. У закордонній квартирі засновника цієї друкарні жив утікач, колишній міністр освіти Дмитро Табачник.

Завищення вартості примірника

Усі ці підручники призначені для шкіл з мовами навчання національних меншин (польською, угорською, румунською), а також для учнів з особливими освітніми потребами.

Типовим прикладом є укладена 27 червня угода вартістю 5,4 млн грн на видання майже 12 тис. підручників “Здоров’я, безпека та добробут” для шестикласників з особливими освітніми потребами. За розрахунками цієї угоди один примірник коштує 455 грн, пишуть NGL Media.

Журналісти видання звернулись до ТОВ “ПЕТ” з проханням надрукувати подібну книжку з аналогічними показниками. І друкарня висловила готовність видрукувати 12 тис. примірників за 871,2 тис. грн. Це майже у п’ять разів дешевше, аніж закладені “Атлантом” 4,8 млн грн.

Якщо врахувати додаткові витрати, гонорар і рентабельність, закладені “Атлантом”, вартість одного підручника, оплаченого бюджетним коштом, могла б бути вчетверо дешевше. Тож, журналісти, провівші розрахунки усіх укладених угод і проконсультувавшись з експертами видавничої галузі порахували, що прибуток “Атланта” складатиме понад 10 млн. грн.

Директорка Видавництва “Атлант” Лєля Мінакова відмовилась від коментарів виданню, натомість директор Інституту модернізація змісту освіти” Євген Баженков у відповіді на запит NGL.media заявив, що його організація не впливає на вибір друкарні.

“Видавництва, у тому числі ТОВ “Видавництво Атлант”, самостійно визначають поліграфічне підприємство, яке спроможне виконати державне замовлення щодо друку підручника у визначений термін на умовах видавництв”, – стверджує він.

Змова на ринку і шлейф Дмитра Табачника

Видавництво “Атлант” засноване менше року тому у Києві. Проте його засновниками і власниками є троє бізнесменів, які давно є конкурентами одне одному і освоїли ринок навчальної літератури і держзамовлень – Віктор Круглов, Олег Фурман та Олег Костенко.

Віктор Круглов є власником видавничої групи “Основа” і видавництва “Ранок”. “Основа” щороку випускає понад 200 нових найменувань навчальних, довідкових і пізнавальних книжок, а “Ранок” є традиційним постачальником підручників для Міносвіти.

Наприклад, у 2021 році “Ранок” отримав на випуск підручників 121 млн грн, посівши перше місце за сукупною вартістю підрядів від Міносвіти. Друге місце (82 млн грн) у цьому рейтингу отримало видавництво “Генеза”, яким володіє Олег Фурман, а третє місце (81 млн грн) дісталося видавничому центру “Оріон” Олега Костенка. Ці три видавництва кілька років поспіль отримували більше половини всіх грошей, які уряд виділяє на видання шкільних підручників.

“Ранок” і “Генеза” продовжують лідирувати і у 2024 році, вже отримавши від Міносвіти понад 190 млн грн і 170 млн грн відповідно, а от третє місце з портфелем замовлень на 163 млн грн, отриманих лише за два місяці, посів “Атлант”.

Що ж до друкарні ТОВ “ПобутЕлектроТехніка” (такою є розшифрована абревіатура назви компанії “ПЕТ”), то на ринку вона існує понад 28 років, але до видавничої справи прийшло у 2011 році. Її власником є Михайло Шифрін. Рахункова палата виявила, що протягом 2010–2011 років усі видавництва, яким Міносвіти доручало видання підручників, замовляли поліграфічні послуги у ТОВ “ПЕТ”. Проте компанія не мала достатніх виробничих потужностей і і замовляла друк в реальних друкарнях, залишаючи собі 60–90% коштів, виділених на видання підручників.

У той час Міністерство освіти очолював Дмитро Табачник, який втік з України після перемоги Євромайдану. У 2015 році він “знайшовся” в ізраїльському місті Натанія. Виявилося, що він жив у розкішній квартирі разом з Михайлом Шифріним – незмінним власником ТОВ “ПЕТ”.

Михайло Шифрін є громадянином Ізраїлю. З початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну він постійно живе у цій країні.

Друкарня ТОВ “ПЕТ” розташована у харківському Будинку друку – комплексі споруд, де за часів СРСР були розташовані друкарні та редакції місцевих газет. Нині з державних тут лишилося одне підприємство ДАК “Укрвидавполіграфія”. Цей комплекс споруд серйозно постраждав від ракетної атаки росіян у липні 2022 року.

Міністр Освіти Оксен Лісовий має доволі влучне прізвисько “муляж освіти”. Нащадок поважного, патріотичного сімейства своїм відомим прізвищем має покривати оборудки своїх “працедавців” – Коломойського, Зеленського і Ко. Фото: facebook.com/NAZKgov

P.S. У Міністерстві освіти і науки України відреагували на корупційний скандал щодо закупівлі підручників за завищеними цінами.

МОН пообіцяло провести службове розслідування щодо Інституту модернізації змісту освіти, який уклав “дорогі” угоди з харківським видавництвом “Атлант” без тендерів.

“Так, ми отримали інформацію, що Інститут модернізації змісту освіти, який уповноважений організовувати експертизу і закупівлю підручників, уклав угоду на їхнє придбання за завищеною вартістю.

Міністерство освіти і науки України неухильно дотримується антикорупційних принципів, тому вдячні представникам медіа за те, що звернули увагу на можливі порушення. Обовʼязково повідомимо про результати службового розслідування”, – йдеться у заяві МОН.

7 жовтня Вищий антикорупційний суд офіційно затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та колишньою заступницею начальника управління Головного управління Держгеокадастру в Київській області Ольгою Дідківською. Справа пов’язана з підозрами у причетності цієї посадовиці до незаконного заволодіння земельними ділянками у Пущі-Водиці та місті Фастів, що розслідували Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і САП.

Згідно з умовами угоди, Дідківська визнала свою провину за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Вона погодилася співпрацювати зі слідством, зокрема надавати викривальні свідчення щодо інших фігурантів кримінального провадження, що може сприяти розкриттю масштабів корупційної схеми.

Суд призначив узгоджене сторонами основне покарання — позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади керівника та заступника керівника територіального органу Держгеокадастру (та інші пов’язані посади) на 2 роки. Одночасно Дідківську звільнили від відбування реального ув’язнення з випробувальним терміном один рік. На неї покладено обов’язки реєструватися в органі пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Рішення ВАКС набуде чинності відповідно до процесуальних норм; угода була укладена 2 вересня 2025 року за участі захисника та з погодженням керівника САП. Слід додати, що інкримінована Дідківській стаття стосується привласнення або розтрати майна у великих розмірах, вчинених службовою особою.

Українські медіа оприлюднили інформацію про суддів, які, за даними журналістських розслідувань, могли отримувати неправомірну вигоду від колишньої власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової. У публікаціях наводяться прізвища посадовців судової гілки влади та суми коштів, які фігурують у матеріалах як можливі хабарі за ухвалення потрібних рішень у резонансних справах.

Згідно з оприлюдненими даними, йдеться про системні контакти між представниками фінансової установи та окремими суддями, які могли забезпечувати сприятливі судові рішення. Журналісти стверджують, що такі дії дозволяли затягувати процеси, блокувати розгляд окремих проваджень або створювати юридичні умови, вигідні для зацікавлених осіб. У матеріалах також згадуються конкретні епізоди, де фігурують значні суми коштів.

Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні відмивання 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.

Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоус, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у Білоуса високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

З огляду, що 29 липня 25 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.