ЗСУ стикаються не лише із снарядним голодом, а з тотальним дефіцитом озброєнь

У владі активно працюють над вдосконаленням Трудового кодексу. Співробітники вказують на те, що цей документ не переглядали з протягом кількох десятків років і він уже не відповідає сучасним реаліям. З метою адаптації до сучасних та європейських стандартів, а також урахування війни в Україні, пропонується реформування Кодексу. Однією з ініціатив є додавання нового пункту у розділі про звільнення працівників. Згідно з ним, роботодавці матимуть змогу розірвати контракт через причину “Мобілізація”. Окрім цього, планується додавання численних інших підстав для звільнення, надаючи роботодавцям більше повноважень, що викликає незадоволення серед працівників.

Новий Кодекс містить безліч нових пунктів, які дають підстави для звільнення. Крім того, роботодавець матиме право на розірвання контракту і без вагомих причин, посилаючись на складну економічну ситуацію. Однак, перед таким кроком працівник повинен бути попереджений не менш як за два місяці та отримати грошову компенсацію. Експерти вбачають певні ризики у цих нововведеннях, зокрема, можливість надмірного використання цих правил роботодавцями. Серед інших причин для звільнення вказуються поява на роботі у нетверезому стані, прогули, а також випадки цькування та булінгу серед працівників. Проте, є й такі пункти, які надають працівникам деякі гарантії.

Наприклад, у випадку пошкодження або знищення приміщення підприємства внаслідок бойових дій, роботодавець може розірвати контракт лише через місяць, забезпечивши працівників грошовою компенсацією. Однак, деталі цих правил залишаються невизначеними.

У висновку можна зазначити, що пропоновані зміни до Трудового кодексу України відображають бажання уряду адаптувати законодавство до сучасних реалій та європейських стандартів, а також врахувати специфіку військового конфлікту на території країни. Однак, вони можуть викликати занепокоєння серед працівників через розширення повноважень роботодавців у питаннях звільнень, що потребує уважного балансування і забезпечення захисту прав працівників. Крім того, існує ризик надмірного використання нових правил роботодавцями, тому необхідно ретельно розробити механізми контролю та забезпечення справедливості у вирішенні конфліктних ситуацій на робочому місці.

У внутрішньопартійних кулуарах "Слуги народу" вже зафіксовані сигнали щодо наближення обговорення ключових кадрових питань у Верховній Раді наприкінці квітня. Зазначається, що на черзі для розгляду – доля кількох міністерств та високопосадових осіб, зокрема Міністерства культури, Міністерства спорту, а також особистості Ірини Верещук та її реінтеграційного відомства, і Міністерства відновлення та інфраструктури. Провідні керівники в адміністрації президента прагнуть вирішити якнайбільше кадрових питань протягом поточного парламентського засідання, свідомі того, що затягнутість у прийнятті кадрових рішень може призвести до небажаних затримок, які стали характерними для минулих урядів.

Хоча деякі перегляди в Кабінеті Міністрів вже відбулися, напруження у зв'язку з конфліктом з Росією привело до виклику на звіт віце-прем'єра з відновлення Олександра Кубракова та голови державного агентства з відновлення Мустафи Найєма більшістю голосів депутатів. Хоча можливі перестановки в інфраструктурному секторі та сфері відновлення, вони не вважаються найбільш ймовірними. У Банковій ще не прийнято остаточного рішення щодо реорганізації та ліквідації певних міністерств. Проте загальні тенденції уже спостерігаються. Ймовірно, доля Міністерства культури та інформаційної політики та Міністерства спорту буде вирішена до кінця квітня, що може призвести до їх ліквідації або передачі функцій іншим структурам.

У рамках боротьби з російською агресією в інформаційному просторі розглядається ідея створення окремого "міністерства пропаганди". Також не виключена ліквідація Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, з передачею деяких функцій іншим органам. Згідно з одним з сценаріїв, перша віце-прем'єрка та міністр економіки Юлія Свириденко може отримати додаткові обов'язки в інфраструктурному секторі. Також обговорюється можливість призначення голови "Нафтогазу" Олексія Чернишова на важливі посади в уряді.

Незважаючи на всі чутки та спекуляції, прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що кадрові зміни не є пріоритетом на даний момент і будуть обговорюватися з парламентською більшістю та президентом.

Висновки з цієї статті дозволяють зробити кілька важливих висновків. По-перше, можливі зміни в уряді України, зокрема щодо долі окремих міністерств та високопосадових осіб, є предметом значної уваги і обговорень як у партійних структурах, так і в адміністрації президента. По-друге, розглядаються різні варіанти щодо подальшого розвитку кадрової політики, включаючи можливість ліквідації окремих міністерств, передачу їх функцій іншим структурам або навіть створення нових відомств. По-третє, несвідомість розгорнутих кроків ще не розроблена, але загальні тенденції вже видно, і це може мати велике значення для подальшого урядування та реформування країни.