ЗСУ в районі Часового Яру: Дефіцит ППО і потреба в нових рішеннях

В Україні існує чітке законодавче регулювання мінімальної пенсії, яка не може бути нижчою за встановлену державою межу. Основою для визначення цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році ця сума становить 2 361 гривню, і саме на неї орієнтується юридичний мінімум пенсії за віком. Однак варто зазначити, що на практиці більшість пенсіонерів отримує більш велику суму завдяки доплатам за вік і стаж, які держава передбачила для різних категорій громадян.

Ці доплати є важливим елементом пенсійної системи України, оскільки вони покликані забезпечити пенсіонерів з більшим трудовим стажем або старшого віку додатковими виплатами. Такі доплати дозволяють підвищити рівень життя людей, які вже не працюють, але зробили значний внесок у економіку країни протягом свого життя.

Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Проте в районі Глушковського спостерігається певне затишшя. Тим часом російські пропагандисти стверджують, що їхні війська змогли досягти прогресу на схід від Кореневого, зокрема біля населеного пункту Крем’яне. Ці заяви, втім, залишаються непідтвердженими офіційними джерелами або іншими незалежними джерелами.

Російські джерела також заявляли про штурмові дії українських військ поблизу Новоіванівки, розташованої на південний схід від Кореневого, та в районі Пльохового, що на південь від Суджі. У регіоні діють підрозділи російської 83-ї окремої повітряно-десантної бригади та 810-ї окремої морської піхотної бригади Чорноморського флоту, які забезпечують оборону території.

Операція ЗСУ в Курській області показує інтенсивність бойових дій та демонструє, що Україна продовжує використовувати тактику активного наступу навіть на території супротивника. Це також свідчить про наявність українських стратегічних інтересів на цій ділянці фронту, особливо поблизу кордонів з Росією, що може бути важливою складовою для стримування подальших атак з боку російських військ на прикордонні українські області.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Такий акт може бути здійснений лише за наявності великих технічних та фінансових ресурсів… і хто мав усе це (…)? Тільки росія”, – зазначив Подоляк у письмових коментарях.

“Україна не має жодного стосунку до вибухів на Північному потоці”, – сказав Подоляк, додавши, що Україна не отримала жодної стратегічної чи тактичної переваги від вибухів.

Трубопроводи “Північного потоку” – Nord Stream 1 і 2, що транспортують газ дном Балтійського моря, піддалися серії вибухів у вересні 2022 року, через сім місяців після того, як рф розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Німеччина, Данія та Швеція розпочали розслідування, і шведи виявили сліди вибухових речовин на кількох предметах, вилучених із місця вибуху, підтвердивши, що вибухи були навмисними діями.

Польські прокурори заявили в середу, що “Польща отримала європейський ордер на арешт, виданий Берліном у зв’язку з вибухами, але підозрюваний українець на ім’я Володимир З. вже покинув Польщу”, пише видання.