На черговій зустрічі Президента з фракцією Слуги Народу підніматимуть питання “мирного договору” та підготовки до виборів

У новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни зазначається, що російські сили намагаються повторити сценарій підготовки наступальних дій, який раніше застосовувався на Покровському напрямку. Цього разу аналогічну модель ворог використовує для створення умов атаки на Костянтинівку — важливий логістичний і оборонний вузол на Донеччині.

Аналітики звертають увагу на зростання активності російської авіації в районі Костянтинівка–Дружківка. Йдеться передусім про інтенсивні дії з повітряного перехоплення та удари, спрямовані не стільки на негайне просування вперед, скільки на поступове послаблення українських можливостей. Така кампанія має на меті ускладнити роботу Сил оборони, обмежити маневреність підрозділів і створити передумови для подальших сухопутних операцій.

Командир української бригади, яка діє на цьому напрямку, повідомив 4 лютого, що останнім часом російські війська зосередилися саме на перехопленні логістики, а не на активних бойових діях. Частково це пов’язано з низькими температурами, які обмежують можливості для масштабних наземних операцій. За його словами, такі дії змушують українські підрозділи дедалі більше покладатися на наземні безпілотники для постачання особового складу і позицій у районі Костянтинівки. У січні 2026 року використання таких дронів бригадою зросло вдвічі.

Російські сили, за словами українського командира, системно перехоплюють логістичні маршрути, поєднуючи спостереження, удари та дистанційне мінування наземних ліній зв’язку за допомогою FPV-дронів. Крім того, вони влаштовують засідки з використанням безпілотників та цілеспрямовано знищують українські наземні безпілотні апарати. Окрему увагу противник приділяє ураженню операторів дронів, застосовуючи плануючі авіабомби, безпілотники типу «Молнія» та FPV-дрони. Це ускладнює ротацію і виведення українських операторів із міста.

Представник іншої української бригади, що діє в тактичному районі Костянтинівка–Дружківка, повідомив 8 січня, що у 2025 році дальність дії російських безпілотників значно зросла. Це серйозно ускладнює маневри та просування українських сил у районі Костянтинівки.

Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що російські війська свідомо намагаються відтворити модель кампанії, яку раніше успішно застосували спочатку на Покровському напрямку, а згодом і в східній частині Запорізької області. Тоді РФ завдавала ударів по різних цілях у тилу України на оперативній глибині від 25 до 100 кілометрів і більше, перш ніж переходити до активних наземних наступів.

Окремим елементом цієї стратегії були удари по українських операторах безпілотників, що дозволяло створювати вразливі місця в українській системі протидії дронам. За оцінками ISW, протягом кількох місяців російські війська проводили такі повітряні кампанії для підготовки наступів на Покровському та Гуляйпольському напрямках, що зрештою дозволило їм просунутися там восени 2025 року.

Державне бюро розслідувань (ДБР) виявило чергову масштабну схему, що сприяла підриву мобілізаційного процесу в Україні. Слідчі органи повідомили про підозри членам військово-лікарської комісії Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП) Одеси. За даними ДБР, лікарі цієї комісії діяли у змові з організаторами корупційної схеми, яка вже була раніше викрита правоохоронцями.

Згідно з матеріалами слідства, місцевий мешканець залучив до злочинної діяльності кілька осіб, зокрема співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України. Участь у схемі також брали працівники Приморського РТЦК та СП, а також двоє знайомих, які мали безпосереднє відношення до організації незаконних операцій.

Слідство встановило, що лікарі оформлювали «липові» висновки про проходження військово-лікарської комісії без фактичної присутності призовників. Один з медиків підписував документи за себе та за інших членів комісії, що дозволяло незаконно оформлювати відстрочки від служби.

Наразі чотирьом членам військово-лікарської комісії повідомлено про підозру у службовому підробленні за ч. 1 ст. 366 КК України. Досудове розслідування завершене, обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція статті передбачає покарання до трьох років обмеження волі. Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про визнання необґрунтованими активів родини колишнього керівника Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на суму понад 5,3 млн грн. Йдеться про два елітні автомобілі, які були придбані за цінами, що суттєво відрізнялися від реальної ринкової вартості. Рішення стало результатом спільної роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань.

Моніторинг способу життя родини екскерівника, проведений НАЗК, виявив суттєві розбіжності між задекларованими доходами та вартістю придбаних активів. Зокрема, Toyota Land Cruiser 2008 року випуску була куплена за 300 тис. грн, тоді як її ринкова ціна на момент придбання перевищувала мільйон гривень. Audi RSQ8 2020 року придбали за 1,4 млн грн, хоча середня ринкова вартість цього автомобіля становила значно більше. Такі операції викликали підозру у необґрунтованості витрат та можливому порушенні антикорупційного законодавства.

Згодом родина продала Audi RSQ8 вже за ринковою ціною, а отримані кошти спрямувала на купівлю нового автомобіля — BMW X7 xDrive.

Суд, розглянувши позов прокурора САП, частково його задовольнив. У дохід держави стягнули Toyota Land Cruiser та частину вартості Audi — понад 2,8 млн грн. Рішення може бути оскаржене в апеляції протягом 30 днів після оприлюднення повного тексту.

Офіційно ім’я фігуранта не розкривається. Водночас джерела LIGA.net повідомляють, що йдеться про Руслана Хвана, який у різні роки очолював податкові підрозділи в Одеській та Львівській областях. До травня 2024 року він працював керівником ДПС в Одеській області, а до квітня 2025-го — заступником начальника Львівської податкової.