Президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє застосування російських збройних сил за межами країни під приводом "захисту" громадян РФ. Цей документ буде офіційно оприлюднений і набуде чинності через десять днів, повідомляє російське агентство "Інтерфакс".
Відповідно до нового законодавства, підставами для військової інтервенції можуть стати арешти чи кримінальні переслідування росіян, що були ініційовані іноземними судами, які не підлягають визнанню Москвою. Як вказується в поясненнях оборонного комітету Ради Федерації, президент РФ отримує право ухвалювати рішення про використання армії для "захисту" своїх громадян за кордоном.
Цей закон фактично легалізує можливість Кремля самостійно вирішувати, коли і де доцільно застосувати військову силу в інтересах росіян. Фінальне рішення про військову інтервенцію буде ухвалювати особисто Путін.
Крім військових дій, закон також надає право російським державним органам виконувати інші "заходи захисту" громадян за межами країни. Водночас формулювання документу є досить розмитими і не містять чітких рамок, які дозволяють визначити, які дії можуть вважатися прийнятними.
Раніше даний законопроект пройшов швидке ухвалення в Державній думі РФ, отримав підтримку верхньої палати парламенту і був направлений на підпис президенту після цього. Прийняття документа вже викликало занепокоєння, адже Кремль в минулому неодноразово використовував подібну риторику “захисту російськомовних” для виправдання своєї агресії щодо інших країн.
Такі аргументи були основою для дій Росії в Україні, зокрема після анексії Криму в 2014 році і початку війни на Донбасі. Влада також активно роздавала російські паспорти на окупованих територіях, а потім заявляла про необхідність охорони своїх громадян.
Експерти вказують на те, що новий закон створює ширшу юридичну базу для потенційної військової присутності Росії за границею. При цьому в документі не уточнюється, які саме ситуації можуть вважатися "загрозою" для росіян або які масштаби військового втручання можуть застосовуватися.
Окремі аналітики зазначають, що закон прийнято на фоні загострення відносин Росії із Заходом, зростання санкційного тиску і міжнародних розслідувань воєнних злочинів. Кремль продовжує ігнорувати рішення міжнародних судів, зокрема ті, що стосуються війни з Україною.
Влада Росії пояснює необхідність нового закону потребою "захисту прав росіян" від рішень міжнародних органів, які вважаються нелегітимними. Однак критики закону зауважують, що його положення можуть стати інструментом для легалізації нових військових операцій за кордоном.
Прийняття цього документа також свідчить про подальше зміцнення повноважень президента в питаннях використання сили. Закон концентрує додаткові повноваження в руках Володимира Путіна, дозволяючи йому ухвалювати рішення про військові дії без складних погоджень.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила про старт масштабного аудиту всіх державних видатків і оголосила курс на дерегуляцію. Відповідне рішення, за її словами, є продовженням реалізації ініціативи РНБО щодо мораторію на перевірки бізнесу. “Бізнес очікує від уряду відчутні кроки з дерегуляції. Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур”, — написала очільниця Кабміну у […]
У Запоріжжі поліція затримала 42-річного чоловіка, який прогулювався вулицею в уніформі часів Третього рейху з бойовою гранатою при собі. При подальшому обшуку в його помешканні виявили значний арсенал зброї та боєприпасів. За словами самого затриманого, нацистську форму він придбав “для жарту”. Проте знайдені в нього предмети свідчать про серйозніші наміри: вдома у чоловіка зберігалися кулемет, […]
