Зустріч президентів України та Азербайджану на саміті Європейської політичної спільноти в Копенгагені

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними Офісу Генпрокурора, їм інкримінують незаконне переправлення осіб через кордон та отримання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України).

Учасники організовували фальшиві медичні висновки, створюючи вигадані діагнози про психологічні розлади та оформлюючи “лікування” в стаціонарі. Це дозволяло видавати військовозобов’язаним документи про непридатність до служби, так звані “білі” квитки, які легалізували їхній виїзд за кордон навіть під час воєнного стану.

Вартість таких послуг становила від 9 до 14 тисяч доларів США. Правоохоронці задокументували два факти передачі хабарів на загальну суму 18 тисяч доларів.

Наразі тривають обшуки, аналізується медична документація, перевіряється причетність підозрюваних до інших аналогічних злочинів. Також вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів і відсторонення від посад.

У поданій декларації голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького привернули увагу активи, задекларовані на його дружину Аліну Біленьку. Документ містить інформацію про коштовні речі та транспортні засоби, які формально перебувають у її власності й вирізняються значною вартістю та кількістю.

Зокрема, у декларації зазначено ювелірні прикраси — дві каблучки з діамантами, бренд яких не вказаний. Вартість цих виробів у документі не деталізується, однак сама наявність коштовностей такого рівня викликає підвищений інтерес з боку громадськості та аналітиків, які відстежують відповідність стилю життя задекларованим доходам посадовців та членів їхніх родин.

Сам голова обласної ради володіє автомобілем Jeep Wrangler 2013 року випуску, який він придбав у 2023 році за 500 тисяч гривень.

Фінансова частина декларації також викликає увагу. За минулий рік Олександр Біленький отримав 1,2 мільйона гривень доходу на посаді голови облради. Водночас його дружина задекларувала близько 100 тисяч гривень доходу.

Окремо вказані значні грошові активи. Олександр Біленький зазначив, що зберігає у неназваної фізичної особи 425 тисяч доларів США та 7,5 мільйона гривень. Паралельно з цим у декларації фігурує банківська позика, яку голова облради оформив минулого року на суму 480 тисяч гривень.

Задекларований перелік коштовностей, автотранспорту та значних грошових активів привертає увагу до майнового стану родини керівника Полтавської обласної ради та співвідношення між офіційними доходами й обсягами задекларованих активів.

Неповнолітній підліток у Києві побив колишнього військовослужбовця

Увечері, 21 червня, в Києві стався інцидент, який викликав широкий резонанс у суспільстві. Неповнолітній підліток жорстоко побив колишнього військовослужбовця 32 окремої механізованої бригади. Подія сталася у одному з районів столиці, і згодом на місце події були викликані правоохоронці.

Згідно з попередніми даними, інцидент стався близько 20:00 на одній з центральних вулиць Києва. Колишній військовослужбовець, який служив у складі 32 окремої механізованої бригади, зустрівся з групою молодих людей, серед яких був неповнолітній підліток. Між ними виникла сварка, яка швидко переросла в бійку. Під час конфлікту неповнолітній наніс кілька ударів колишньому військовослужбовцю, в результаті чого той отримав серйозні тілесні ушкодження.

Правоохоронці оперативно відреагували на виклик та затримали підозрюваного на місці події. Проте, за словами сестри постраждалого, підлітка незабаром відпустили. Ця новина викликала обурення серед громадськості та родичів потерпілого, які вимагали справедливого розслідування інциденту.

Сестра постраждалого заявила, що її брат, колишній військовослужбовець, отримав серйозні травми та був доставлений до лікарні для надання медичної допомоги. Вона також висловила занепокоєння щодо того, що нападник може уникнути відповідальності за скоєне.

Наразі правоохоронні органи продовжують розслідування цього інциденту. Вони збирають свідчення очевидців та переглядають записи з камер відеоспостереження, встановлених у районі події. Важливо встановити всі обставини конфлікту та притягнути винних до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Цей інцидент підняв питання про безпеку в місті та захист прав колишніх військовослужбовців, які зробили значний внесок у захист країни. Громадськість вимагає справедливого розгляду справи та притягнення винних до відповідальності. Представники ветеранських організацій також висловили підтримку постраждалому та його родині, наголошуючи на необхідності посилення заходів безпеки для захисту прав військовослужбовців та ветеранів.

Розслідування триває, і громадськість очікує на результати роботи правоохоронців. Важливо, щоб справедливість була відновлена, а винні понесли відповідне покарання за свої дії.

Слідчо-оперативна група та екіпаж патрульної поліції на місці події попередньо встановили, що між чоловіком та 17-річним хлопцем через раптовий конфлікт виникла бійка. Двоє повнолітніх друзів останнього були свідками сутички.

Поліцейські доставили всіх учасників інциденту до Дарницького управління поліції для з’ясування всіх обставин. Потерпілому було надано направлення для проходження судово-медичної експертизи з метою встановлення ступеня важкості отриманих тілесних ушкоджень.

Відомості про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного легкого тілесного ушкодження. Цей злочин карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на термін від 150 до 240 годин, або виправними роботами на термін до одного року, або пробаційним наглядом на термін до двох років, або обмеженням волі на той самий термін. Досудове розслідування триває, повідомляють у поліції.

Внутрішньо переміщені особи в Україні дедалі частіше опиняються перед болісним вибором — залишатися в умовно безпечних тилових регіонах без стабільних доходів або повертатися до прифронтових територій, де ризики для життя залишаються високими. У звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини за період з 1 червня по 30 листопада 2025 року наголошується, що саме фінансова неспроможність стає ключовим чинником таких рішень. Обмежені заощадження, високі ціни на оренду житла та нестача робочих місць у приймаючих громадах поступово вичерпують можливості для проживання в тилу.

У документі також зазначається, що за вказаний період понад 130 тисяч людей залишили прифронтові території, однак значна частина з них згодом була змушена повернутися назад. Причинами називають припинення або зменшення соціальних виплат, труднощі з доступом до медичних і освітніх послуг, а також дискримінацію на ринку праці. Для багатьох сімей витрати на житло в безпечніших регіонах перевищують будь-які можливі доходи, що робить довготривале переміщення практично неможливим.

У звіті наголошується, що чинна система розселення переселенців не пропонує довгострокових рішень. Тимчасові механізми підтримки не здатні забезпечити стабільні умови проживання, а доступ до житла для тривалого перебування залишається обмеженим. Також підкреслюється, що не всі транзитні центри були доступними для людей, які потребували негайного прихистку.

Окрему проблему становить гостра нестача доступного житла, придатного для тривалого проживання. Особливо складною ситуація є для літніх людей та осіб з інвалідністю. Неурядові організації, залучені до евакуації та розміщення переселенців, повідомляють про хронічну нестачу фінансування та труднощі з пошуком відповідних житлових приміщень для цих категорій населення.

У підсумку, як зазначається у доповіді ООН, частина внутрішньо переміщених осіб розглядає можливість повернення або вже повернулася до небезпечних прифронтових районів через відсутність засобів до існування в тилу. Це відбувається попри триваючі бойові дії та загрозу життю, що свідчить про глибину соціально-економічної кризи, з якою стикаються українські переселенці.