НАБУ провело обшук у колишнього заступника голови ОП Ростислава Шурми в Німеччині

Геннадій Новіков за короткий час перетворився на одну з найвпливовіших постатей українського грального сектору, хоча офіційно майже не бере участі в політичних процесах. Після призначення керівником державного підприємства «ПлейСіті» — структури, яку презентували як сучасний і прозорий механізм заміни ліквідованої КРАІЛ, — він отримав важелі управління над фінансовими потоками, що вимірюються мільярдами. Попри стартові обіцянки реформування, відкритості та протидії тіньовим схемам, дедалі більше спостерігачів відзначають повторення знайомих тенденцій: гучні проєкти, які не мають реального наповнення, та демонстративна боротьба з «нелегалами», що на практиці зводиться до точкових, але не системних дій.

Образ «нової прозорості» швидко почав втрачати переконливість, коли на поверхню вийшли передумови до конфлікту інтересів й ознаки політичної залежності. Попри скромну декларацію, Новіков вирізняється способом життя, який годі пояснити офіційними доходами: дорогі автомобілі, використання VIP-сервісів та участь у подіях, де присутні представники політичних угруповань, пов’язаних із Мінцифри та впливовими бізнес-колами Одещини. Такі зв’язки стали предметом уваги експертів, які наголошують, що саме через них гральна сфера може залишатися інструментом тиску та заробітку для вузького кола бенефіціарів.

При цьому саме через Новікова зійшлися зв’язки керівництва Мінцифри та одеських політичних груп. Його дружина, Іуліанія Мушурова, працює в Мінцифрі і раніше була залучена до розробки проєкту «Дія.City». Це пояснює, чому саме Новіков отримав посаду людини, яка де-факто контролює найбільш грошонасичений сегмент державного ринку – азартні ігри в онлайні.

Перші реальні кроки «ПлейСіті» за керівництва Новікова показали, що мова йде не про очищення ринку, а про концентрацію впливу. Підприємство публічно звітує про «масові обмеження доступу» до нелегальних сайтів, але технічні перевірки демонструють інше: такі платформи, як 1win, Parik24 та десятки інших ресурсів, продовжують працювати практично без перешкод.

Застосоване DNS-блокування легко обходиться за лічені хвилини через VPN або зміну DNS на Google чи інші публічні сервіси. Жодних системних інструментів – IP-блокування, відлов і закриття дзеркал, комплексної взаємодії з провайдерами – не впроваджується. На папері фіксується «активна боротьба», у реальності – повна імітація, яка дозволяє нелегальним гравцям ринку й далі заробляти.

Біографія Новікова та його майновий «профіль» лише підсилюють підозри у конфлікті інтересів. Він народився в Криму, його батьки досі живуть на окупованому півострові й мають російські паспорти. Сам Новіков і його дружина зареєстровані в Одесі, але фактично користуються нерухомістю та автомобілями, оформленими на інших осіб. Йдеться про приватний будинок в Одесі, квартири в Києві та Одесі, а також авто класу преміум – Lexus та Acura.

У декларації – нулі, на практиці – стандартний набір ознак забезпеченого чиновника з доступом до ресурсів. Такий розрив між офіційними даними і реальним стилем життя є класичною ознакою тіньового збагачення та використання підставних власників для маскування майна.

Окремий блок питань викликають бізнес-зв’язки Новікова. Він має прямі контакти з бізнес-структурами, пов’язаними з екскерівником Мінцифри Олександром Борняковим. Зокрема, Новіков інвестував у компанію «Інжур» через інвестиційні сертифікати. Це створює очевидний конфлікт інтересів: посадовець, який контролює ринок цифрових і азартних сервісів, одночасно має приватні фінансові інтереси у пов’язаних сферах.

У підсумку, фігура Новікова виглядає не як «сторожовий пес» держави на гральному ринку, а як людина, для якої регуляторний інструментарій – це важіль впливу на потоки, а не механізм захисту суспільних інтересів.

Фактично «ПлейСіті» за Новікова перетворюється на власну вертикаль впливу. Замість реальних кроків із детінізації – формальні звіти, замість ефективного блокування нелегальних казино – показушні обмеження, які легко обходяться, замість прозорих правил гри – концентрований контроль над мільярдними потоками у руках чиновника з порожньою декларацією та непрозорими зв’язками.

Для держави це означає, що ринок азартних ігор і далі живе за законами тіньового капіталізму: формально існує регулятор, а реально – «тіньовий регулятор» у вигляді Геннадія Новікова та пов’язаних із ним політичних і бізнес-груп.

У нашому швидкоплинному світі часто здається, що для досягнення великих результатів необхідні грандіозні плани та надзвичайні зусилля. Проте насправді істинна сила змін криється у маленьких щоденних кроках, які з часом формують стійкі звички і ведуть до бажаного результату. Кожен маленький крок — це вклад у власне майбутнє, який здається непомітним у моменті, але набирає величезної ваги з часом.

Психологи та експерти з особистісного розвитку підкреслюють, що регулярність дій значно важливіша за їх масштаб. Наприклад, щоденне приділення 15 хвилин самонавчанню або фізичним вправам може привести до значних змін вже через кілька місяців. Це підтверджує простий принцип: системність перемагає інтенсивність.

Проте кандидатура Слончака викликає чимало запитань — за останні роки його ім’я неодноразово з’являлося у корупційних розслідуваннях, кримінальних провадженнях та журналістських викриттях.

Володимир Слончак — юрист і колишній заступник голови КМДА. У квітні 2020 року поліція затримала його після конфлікту на дорозі — посадовець напав на патрульного, який зупинив автомобіль через неувімкнені фари. Після інциденту Слончака повідомили про підозру за ч. 2 ст. 345 КК України та відправили під нічний домашній арешт. Наступного дня Кличко звільнив його з посади.

У серпні 2023 року НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення депутата Київради на суму 8,5 млн грн. Слончак задекларував “подарунок” від матері — 300 тисяч доларів, хоча її офіційні доходи за два десятиліття не могли забезпечити такі накопичення. Матеріали передано до НАБУ.

Попри війну, декларації Слончака свідчать про активні покупки елітного майна. У 2022–2024 роках родина придбала Range Rover, Audi Q7, кілька об’єктів нерухомості в Києві та області, земельну ділянку в Українці та квартиру вартістю близько 3 млн грн.При цьому сім’я отримувала державні соціальні виплати, а журналісти Bihus.Info зафіксували будівництво маєтку на понад 1000 м², не вказаного в декларації.

Слончак фігурує в розслідуванні НАБУ “Чисте місто”, де згадувався бізнесмен Денис Комарницький. На оприлюднених Bihus.Info аудіозаписах, за словами журналістів, депутат нібито приносить Комарницькому хабар у 40 млн грн. Сам Слончак підтверджує знайомство, але заперечує зв’язок із роботою.

У декларації за 2020 рік Слончак не вказав дочку Софію серед членів сім’ї, а також зазначив недостовірні дані про місце проживання — фактично мешкав у ЖК «Новопечерські Липки», хоча за документами був прописаний у Василькові.

Попри скандали, Слончак залишається депутатом від партії «Батьківщина» і має підтримку впливових груп у Київраді. Його можливе призначення на ключову посаду може стати випробуванням для Банкової — чи готова вона закривати очі на репутаційні ризики задля політичної доцільності.