Середа, 3 Червня, 2026

12 листопада: важливі дати та традиції

Важливі новини

Кім Чен Ин вказав на необхідність посилення військ на кордоні з Південною Кореєю

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин оголосив про необхідність...

Переоформлення майна після підозри: історія будинку в “Перлині Італії” отримала новий розвиток

Перший день 2026 року в елітному котеджному містечку під Києвом «Перлина Італії» минув без традиційної святкової атмосфери. Замість урочистостей тут відбулося переоформлення нерухомості: житловий будинок у селі Іванковичі, який раніше асоціювали з президентом Володимиром Зеленським, а з 2020 року він перебував у власності родини народного депутата Юрія Кісєля, був офіційно переписаний на його доньку.

Ця майнова угода привернула увагу через свій часовий контекст. Переоформлення сталося всього за кілька днів після того, як детективи НАБУ та прокурори САП оголосили Юрію Кісєлю підозру, а Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про запобіжний захід у вигляді грошової застави. Саме така послідовність подій викликала підвищений інтерес як у правоохоронних органів, так і в громадськості.

Будинок в Іванковичах — об’єкт преміумкласу з великою ділянкою — п’ять років тому придбала дружина депутата Валентина Кісєль. До цього там мешкав Зеленський. Тепер нерухомість переписали на доньку Ольгу, яка після розлучення має інше прізвище — Горулько.

Юристи звертають увагу: якщо майно відчужується після оголошення підозри, але до можливого арешту, такі дії можуть розцінюватися як спроба вивести активи з-під потенційної конфіскації.

За останній рік Ольга Горулько стала власницею значних активів. Серед них — квартира площею понад 100 квадратних метрів у столичному ЖК «Тетріс Холл» і паркомісце. Ринкова вартість такого майна може сягати понад пів мільйона доларів. У декларації вона також зазначає великі грошові заощадження.

Водночас її бізнес-активність виглядає скромнішою: компанія з виробництва бетонних виробів демонструє невисоку рентабельність, а відкритих даних про прибутковий ювелірний бізнес практично немає. При цьому сама Горулько тривалий час працює помічницею свого батька.

Кісєль — не єдиний фігурант справи, в родині якого активи оформлюють на родичів.

Народний депутат Євген Пивоваров, член комітету з питань енергетики та ЖКГ, офіційно декларує мінімум майна. Проте його родичі володіють квартирами в елітних житлових комплексах, автомобілями та іншими активами.

Його дружина орендує автомобіль у компанії, половина якої належить самому Пивоварову. Мати депутата за останні роки придбала кілька квартир у преміальних ЖК Харкова. Сукупна ринкова вартість цього майна може перевищувати сотні тисяч доларів, хоча офіційних бізнес-доходів у неї не зафіксовано.

Ще один підозрюваний — мажоритарник із Закарпаття Михайло Лаба. У своїй декларації він вказує небагато власності, однак значні активи з’явилися у його дітей та дружини. Донька придбала авто та земельні ділянки, син заснував компанії з видобутку корисних копалин і отримав у користування десятки гектарів землі. Дружина стала власницею дорогого електромобіля.

За версією слідства, усі п’ятеро народних депутатів систематично отримували неправомірну вигоду за «потрібні» голосування у Верховній Раді. Суми, за даними НАБУ та САП, коливалися від кількох до десятків тисяч доларів. Йдеться не про одноразові епізоди, а про можливу багаторічну схему.

Розміри застав також вражають: від 8 до майже 30 мільйонів гривень. Частину коштів вносили треті особи або пов’язані компанії.

Слідство ще має встановити, хто саме виступав замовниками рішень парламенту та чи були операції з нерухомістю й бізнес-активами спробою мінімізувати ризики майбутніх арештів і конфіскацій.

Поки що ж історії з маєтками, квартирами, землею та автопарками родичів підозрюваних лише додають запитань до реального походження цих статків.

У Києві обговорюють варіанти швидкої стабілізації фронту

За інформацією наших джерел в Офісі Президента розглядають низку політико-дипломатичних кроків після прохання Генштабу: військове керівництво начебто вимагає термінової стабілізації фронту, адже резервів для затяжного протистояння бракує. В умовах підвищеної напруги на Банковій, за нашою інформацією, готові піти на деякі поступки, які просуває президент США Дональд Трамп, щоб посилити міжнародний тиск на Кремль. Ключовий акцент […]

Футболіст Бесєдін пояснив, чому не повернувся в Україну

Український футболіст Артем Бесєдін, який наразі виступає за клуб чеської Другої ліги Лішень, пояснив своє рішення не повертатися до України, незважаючи на пропозиції від українських клубів. Гравець зазначив, що важливим фактором для нього стало небажання наражати свою сім’ю на небезпеку в умовах війни. Бесєдін зазначив, що у 2022 році він грав за команду “Ордабаси” і […]

The post Футболіст Бесєдін пояснив, чому не повернувся в Україну first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Сексуальне насильство війни: аналіз ООН за 2023 рік в Україні

Під час дебатів у Раді Безпеки ООН, що приділені проблемі сексуального насильства в умовах конфлікту, Праміла Паттен, Спеціальний представник генсека ООН з питань сексуального насильства, оголосила зростання кількості випадків такого насильства на 50% у 2023 році порівняно з попереднім. Доповідь містила окремий розділ, присвячений ситуації в Україні. Протягом минулого року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зафіксувала 85 випадків сексуального насильства, пов’язаних із конфліктом. Серед постраждалих були як цивільні особи, так і військовополонені. Згідно з даними доповіді, серед жертв були 52 чоловіки, 31 жінка, одна дівчина та один хлопчик. Більшість випадків сексуального насильства проти дорослих чоловіків були зафіксовані в російському полоні, де це використовувалося як метод тортур.

• Сексуальне насильство в умовах конфлікту залишається серйозною проблемою, яка потребує негайного уваги та дії з боку міжнародної спільноти.

• Зростання кількості випадків сексуального насильства відображає необхідність зміцнення заходів захисту та попередження цього явища під час конфліктів.

• Звіт ООН підкреслює необхідність удосконалення механізмів моніторингу та реагування на випадки сексуального насильства в рамках конфліктів.

• Ситуація в Україні є лише однією із багатьох, які потребують негайного уваги та дії міжнародного співтовариства для захисту прав людини та запобігання подібним подіям у майбутньому.

12 листопада — день, коли світ відзначає кілька важливих ініціатив, кожна з яких несе в собі особливе значення для людства. Серед них — День боротьби з пневмонією, ініційований Організацією Об’єднаних Націй, який має на меті підвищити обізнаність про небезпеку цієї хвороби та шляхи її профілактики. Пневмонія, як одна з головних причин смертності в світі, потребує серйозної уваги, і цей день є нагадуванням про необхідність піклуватися про своє здоров’я і не забувати про регулярні медичні огляди.

В Україні 12 листопада також є неофіційним святом — Днем україномовної преси. Це чудова нагода віддати шану всім журналістам, видавцям і редакціям, які працюють для розвитку української мови в медіапросторі, забезпечуючи громадян якісною та доступною інформацією рідною мовою. Завдяки їхній праці українська преса не лише інформує, але й зміцнює національну ідентичність та культурну самобутність.

У неформальному календарі України 12 листопада часто пов’язують із Днем україномовної преси — святкування бере початок від ідеї згадати перші українські видання, зокрема перший номер газети «Хлібороб», що вийшов у 1905 році. Привітати з професійним днем варто колег із газет, журналів та інших україномовних медіа.

Крім того, у світі цього дня є кілька «легковажніших» приводів для привітань: День курячого супу, День географічних систем та День знань про антибіотики — усі вони мають свої тематичні ініціативи й локальні акції.

У церковному календарі за новим стилем 12 листопада вшановують ікону Божої Матері «Милостива» — за традицією до цього образу звертаються ті, хто відчуває тягар на душі й потребує полегшення через щире каяття й молитву. Також віряни згадують священномученика Йосафата; за старим стилем у православ’ї цього дня вшановують святих Зиновія і Зиновію та ікону «Озерянська».

Цього дня народні прикмети особливо увагу приділяють поведінці птахів і ранковим явищам. Якщо вранці стелиться густий туман, то, за прикметами, незабаром очікується потепління; поява снігурів передрікає швидкий прихід зими, а тривале перебування лебедів — на тепліший грудень. Інші прикмети кажуть: якщо синиці голосно пищать вранці — чекай морозної ночі, а побоювання за подорожі виправдані — 12 листопада традиційно вважали не найщасливішим днем для далекої дороги.

Звичаї на щастя у цей день різняться: хтось радить присвятити день молитві чи добрій справі, інші — дотримуватися спокою й уникати метушні. Народні вірування також попереджають, що занадто нервова поведінка може призвести до помилок, тож краще не планувати ризикованих поїздок чи важливих починань.

Сьогодні також народилися кілька відомих співвітчизників, серед яких філолог Йосип Бодянський, хірург-ортопед Михайло Сітенко, драматург Іван Крушельницький та поети Зеновій Красівський і Микола Сингаївський — добрий привід згадати їхній внесок у культуру і науку.

Останні новини