120 винищувачів ЄС можуть захистити Україну від атак Росії

Досить почути веселість поруч, і ми майже автоматично відгукуємося усмішкою. Це явище відбувається без нашого свідомого контролю, навіть якщо ми не розуміємо причину цієї радості. Вчені зазначають, що сміх є однією з найбільш заразних людських емоцій. Його еволюційне походження невипадкове: сміх не лише підвищує настрій, а й виконує важливі біологічні та соціальні функції. Він здатен об’єднувати людей, створюючи відчуття близькості і взаєморозуміння.

Психологи пояснюють сміх як прояв емоційної «заразності» — люди інстинктивно відчувають настрої інших і легко переймають їх. Це допомагає не лише налагоджувати контакти, а й відчувати себе частиною спільноти, особливо в групах або в моменти колективної активності. Чим більше людей сміються, тим швидше цей сміх передається від одного до іншого, формуючи емоційну хвилю, що об’єднує присутніх.

Науковці вважають, що сміх виконує важливу соціальну функцію — він допомагає людям відчувати приналежність до спільноти. Професор еволюційної психології Оксфордського університету Робін Данбар припускає, що сміх став своєрідною заміною грумінгу — взаємного догляду за шерстю серед приматів. Цей процес зміцнював соціальні зв’язки у невеликих групах. Однак коли людські спільноти збільшилися, сміх перетворився на універсальний спосіб згуртування, здатний об’єднати десятки людей одночасно.

Фізіологічно сміх — це потужний природний стимулятор. Він сприяє виробленню ендорфінів — гормонів радості, що діють як природне знеболювальне та антистресовий засіб. Регулярний сміх знижує рівень кортизолу, покращує роботу імунної системи та навіть допомагає зменшити біль. У медицині цей ефект використовують у терапії для полегшення стану пацієнтів, а в професіях із високим рівнем напруги — лікарів, рятувальників, військових — гумор стає емоційним захистом від вигорання.

Не менш цікаво, що сміх часто з’являється у моменти горя або стресу. Психологи пояснюють це як природну реакцію на напруження — спосіб розрядити ситуацію, зняти внутрішню напругу та повернути контроль над емоціями. Тож навіть коли сміх здається недоречним, він все одно виконує свою терапевтичну функцію.

У світі, де стрес став постійним супутником, сміх залишається одним із найефективніших і найдешевших засобів підтримки психологічного здоров’я. Мабуть, недарма кажуть: той, хто сміється, живе довше.

У період великих свят більшість людей занурюється у клопоти, пов’язані з приготуванням страв, вибором подарунків і численними зустрічами з близькими. Турбота про власне самопочуття часто відсувається на задній план. Медики ж наголошують: саме у святкові дні серцево-судинна система зазнає підвищеного навантаження, а ризики для серця зростають.

Кардіолог, доктор медичних наук Девід Сабгір звертає увагу на те, що святковий спосіб життя може негативно впливати на роботу серця. У професійному середовищі навіть використовується поняття «синдром святкового серця» — стан, за якого через поєднання кількох чинників різко підвищується ймовірність аритмій, стрибків тиску та інших серцевих ускладнень.

Синдром святкового серця — це стан, за якого виникають порушення серцевого ритму, зокрема фібриляція передсердь. Найчастіше він пов’язаний із періодами надмірного вживання алкоголю, що типово для свят і тривалих вихідних.

За словами лікаря, навіть люди, які зазвичай п’ють алкоголь рідко, можуть зіткнутися з проблемами, якщо під час свят різко збільшують його кількість. Алкоголь безпосередньо впливає на роботу серця як м’яза та може провокувати збої ритму.

Серед найпоширеніших симптомів синдрому — відчуття серцебиття, дискомфорт або біль у грудях, задишка. Такі прояви часто виникають на тлі поєднання кількох чинників: алкоголю, переїдання, малорухливого способу життя та холодної погоди.

Окрім цього, ризик зростає через зневоднення. Алкоголь має сечогінний ефект, що призводить до втрати електролітів, необхідних для нормальної роботи серця. Додатковим навантаженням стає вживання солоної та висококалорійної їжі, яка підвищує артеріальний тиск. Не варто недооцінювати й стрес — святкова метушня також впливає на серцеву систему.

Кардіологи наголошують: повністю відмовлятися від святкового настрою не потрібно, але важливо дотримуватися помірності. Найефективніший крок для профілактики — обмеження алкоголю або його чергування з безалкогольними напоями.

Не менш важливими є достатнє вживання води та повноцінний сон. Відпочинок допомагає організму відновлюватися і зменшує навантаження на серце.

Лікарі також радять не забувати про харчування навіть у святкові дні. У раціоні варто робити акцент на продуктах із низьким вмістом натрію — свіжих фруктах та овочах, зокрема авокадо, грушах, цитрусових. Вони містять клітковину та поживні речовини, які підтримують нормальний артеріальний тиск.

Одна з простих порад — додавати свіжий фрукт або овоч до кожного прийому їжі, навіть під час святкових застіль. Це допоможе зменшити негативний вплив важкої їжі та алкоголю.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Компенсувати брак піхоти дронами не вдається, а «помилки командування збільшуються».

«Ситуація дуже критична. У нас не вистачає піхоти, щоб битися і протриматися деякий час, поки безпілотники виконують свою роботу. Ось чому ми часто бачимо ситуації, коли противник безконтрольно проникає у вразливі зони», – каже командир підрозділу безпілотників 15-ї бригади Нацгвардії з позивним Іст.

Наприклад, Селидове, втрачене в жовтні, захищали всього шість українських позицій, тобто близько 60 солдатів, які були швидко оточені і відступали зі значними втратами.

Бійці «дали різку оцінку перспективам у цьому районі на найближчі місяці».

«Я не можу точно сказати, скільки в нас часу, якщо він взагалі є. Зараз вони (росіяни) максимально стягують свої війська на передову. І ось в один прекрасний момент вони всі підуть на штурм. Вони можуть зайти дуже далеко. За один день, скажімо. Ворог наступає, тому що на землі немає людей, які захищають свої позиції. Ніхто не хоче там сидіти. Дуже висока ймовірність, що вони не повернуться», – каже розвідник-снайпер Кащей.

Перспективу завершення бойових дій після приходу Трампа бійці оцінюють зі скепсисом.

«Заморожування цієї війни – палиця з двома кінцями. Віддамо ми землю, за яку загинули мої друзі, чи продовжимо її відвойовувати і втратимо ще більше друзів. Якщо ці два старики (Трамп і Путін – CNN) почнуть мірятися членами, Україна опиниться в центрі всього цього. Це буде неприємно», – каже боєць Котя.