Не всі інваліди підлягають мобілізації: що потрібно знати про ВЛК і відстрочку

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру комерсанту, причетному до ймовірних зловживань під час капітального ремонту об’єктів Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області. За інформацією слідства, підприємець підписував акти виконаних робіт, які не відповідали фактичному обсягу та якості проведених ремонтів.

Як з’ясували правоохоронці, фіктивні документи стали ключовим елементом схеми, що дозволила організованій групі незаконно заволодіти бюджетними коштами. Загальна сума збитків, завданих державі, оцінюється у 1,8 мільйона гривень. Гроші, виділені на відновлення та модернізацію об’єктів ДСНС, були перераховані на підставі недостовірних актів.

У ході досудового розслідування встановлено, що інженер технічного нагляду не перевіряв фактичний обсяг і якість виконаних ремонтних робіт у приміщеннях Головного управління ДСНС у Тернопільській області. Попри це, він свідомо підписував акти виконаних робіт, які містили неправдиві відомості.

За інформацією ДБР, у 2022–2023 роках двоє підприємців, діючи в складі організованої групи спільно з трьома посадовцями ГУ ДСНС у Тернопільській області, здійснювали капітальні ремонти адміністративних приміщень і будівель служби. Вартість робіт штучно завищувалася, що дало змогу учасникам схеми привласнити 1,8 млн гривень бюджетних коштів.

Інженер технічного нагляду, за даними слідства, усвідомлював неправдивість документів, однак все одно завіряв їх, фактично сприяючи реалізації злочинної схеми.

Фігуранту повідомлено про підозру за пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах організованою групою. Йдеться про ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

У ДБР нагадали, що працівникам ДСНС, які були задіяні в цій схемі, про підозру повідомили ще у червні цього року. Їм інкримінують вчинення злочинів, передбачених ч. 2, 3, 5 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з публікацією екс-голови ДП “Полтаванафтогазгеологія”, Геннадія Сікалова, компанії групи ЕКО ОПТІМА структуровані через ряд кіпрських офшорних компаній, зокрема через ZMS ENERGEE LIMITED, яка контролює інші офшорні структури, такі як IVENA LIMITED, DERAVEST, POLIVEST, та ZMS HOLDING. За словами Сікалова, метою такої структури є не стільки захист активів, скільки податкова оптимізація.

Відомо, що IVENA LIMITED виконувала функцію “фінансового хабу” для бізнесу Козицьких до 2019 року. Платежі від українських компаній через цей офшор дозволяли виводити прибутки з-під оподаткування, а також здійснювати “позики” українським компаніям через кіпрські структури. Це дозволяло зменшити базу для оподаткування в Україні. За період з 2020 по 2022 роки через цей офшор пройшло понад 20 млн євро.

Ще одним важливим аспектом є кредити, які компанії Козицьких отримали від “Укрексімбанку” та “Укргазбанку” на загальну суму не менше 57 млн євро. Вартість позик підкріплена поручительством з боку кіпрських офшорних компаній, а також самого Максима Козицького. Так, один із кредитів був гарантований головою Львівської ОВА, що додає питання про конфлікт інтересів та корупційні ризики в умовах, коли діючий чиновник безпосередньо пов’язаний із фінансуванням приватних бізнес-структур.

Як підкреслює Сікалов, така офшорна структура дозволяє Козицьким уникати сплати податків на сотні мільйонів гривень. При цьому, за його словами, Максим Козицький має прямий вплив на ці компанії, що викликає питання про можливий конфлікт інтересів. Відповідно до українського законодавства, діючі посадовці не мають права управляти активами, що є пов’язаними з їх діяльністю.

Згідно з останньою фінансовою звітністю кіпрських компаній, Козицький є пов’язаною особою, що надає йому можливість впливати на їхні ключові рішення. Однак, ці зобов’язання не були відображені в його декларації, що підсилює підозри в корупційних схемах і порушенні законодавства.

Інцидент стався в самому центрі міста, що викликало особливе занепокоєння через близькість житлових будинків та комерційних об'єктів. Ця подія створила потенційну загрозу для безпеки мешканців та відвідувачів центральної частини Буська.

Про це повідомляє поліція Львівської області.

“Повідомлення про вибух, що стався біля будівлі ТЦК, розташованої у місті Буськ, Золочівського району, надійшло у поліцію 15 липня о 1:45. За словами заявника, невідомий зловмисник кинув гранату у фасад будівлі та втік”, – ідеться в повідомленні.

У поліції зазначили, що внаслідок події ніхто не постраждав, пошкоджено фасад та вікна будівлі.

Також повідомляється, що на місці події працюють: слідчо-оперативна група поліції, спеціалісти-криміналісти, вибухотехніки та співробітники інших служб поліції Львівщини.

“Правоохоронці вживають заходів для встановлення особи та затримання зловмисника. Вирішується питання правової кваліфікації події”, – зазначається в повідомленні.

У столиці завершено досудове розслідування у справі щодо інженера-проєктувальника комунального підприємства «Київміськсвітло», якого обвинувачують у службовій недбалості, що завдала значної шкоди міському бюджету. Матеріали кримінального провадження вже скеровано до суду, де посадовець відповідатиме за свої дії у межах чинного законодавства.

За інформацією слідства, під час реалізації проєкту з оновлення системи зовнішнього освітлення в Деснянському районі Києва було допущено грубі порушення. Інженер-проєктувальник, відповідальний за підготовку технічної документації та розрахунків, не забезпечив належної перевірки вартості опор для світильників. У результаті комунальне підприємство здійснило закупівлю за завищеними цінами.

За матеріалами справи, КП «Київміськсвітло» реалізовувало проєкт капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення у Деснянському районі. У межах робіт планувалося замінити застарілі ртутні та натрієві світильники на сучасні світлодіодні. Інженер-проєктувальник відповідав за формування кошторису, зокрема мав провести моніторинг ринкових цін на опори для світильників.

Слідство встановило, що посадовець неналежно виконав свої обов’язки та не здійснив повноцінного аналізу цін на ринку будівельних матеріалів. У результаті підприємство закупило опори за завищеною вартістю, що призвело до переплати з міського бюджету на суму понад 3,8 млн гривень.

Досудове розслідування здійснювали слідчі Головного управління Національної поліції у Києві. Процесуальне керівництво забезпечувала Київська міська прокуратура, а оперативний супровід — Служба безпеки України у Києві та Київській області. Наразі підозрюваний перебуває на волі, а справу розглядатимуть у суді по суті.

Це не перший випадок проблем із закупівлями у КП «Київміськсвітло». Станом на літо 2024 року правоохоронні органи розслідували щонайменше три кримінальні провадження щодо службової недбалості посадовців підприємства, а загальні можливі втрати бюджету оцінювалися приблизно у 7 млн гривень. У вересні 2024 року фігурувала справа про переплату майже 14,5 млн гривень за вуличні ліхтарі, а в січні 2025 року до суду передали матеріали щодо розкрадання понад 1,4 млн гривень під час ремонтних робіт.

Ситуація навколо «Київміськсвітла» вкотре демонструє системні проблеми з контролем у сфері комунальних закупівель. Відсутність належного цінового моніторингу та відповідальності посадовців призводить до втрат мільйонів гривень, які формуються з податків мешканців столиці. Судові рішення у цих справах мають показати, чи понесуть винні реальну відповідальність.