13 листопада: церковні свята, міжнародні ініціативи та народні прикмети

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, розкрив обсяг свого звіту, який налічує понад 250 сторінок із безперечними доказами та фактами нападів на УПЦ, її храми та духовенство. Він рішуче виступив проти подальшого розгляду законопроекту 8371, який загрожує забороною на діяльність УПЦ.

"Цей законопроект, — наголосив адвокат, — це не просто ще одна юридична ініціатива. Це вияв мови ненависті, яка поглинає нашу державу. Напади на віруючих, їх вигнання зі святилищ, обмеження доступу до молитви — це порушення основних прав людини, які ми не можемо допустити".

Амстердам закликав уряд України припинити подальше розглядання цього законопроекту та відмовитися від політики, що розділяє націю. "Ми мусимо об'єднатися, а не підтуплювати клин між братами. Це єдиний шлях до миру та процвітання", — додав він.

Підкресливши незалежність УПЦ від Московського патріархату, адвокат нагадав слова митрополита Київського Онуфрія про несприйняття ідеології "русского мира". "Ми будуємо мир, який виходить від Бога, а не від політичних інтересів", — підкреслив він.

Амстердам також звернувся до Сполучених Штатів з закликом підтримати Україну. "Підтримка України не лише важлива для неї самої, а й для міжнародної спільноти, зокрема для США. Не можна відкидати своїх союзників у часи випробувань. Це питання довіри та міжнародної стабільності", — підкреслив адвокат у своєму повідомленні в соціальній мережі "Х".

У висновку можна зазначити наступне:

• Роберт Амстердам, адвокат Української православної церкви, представив звіт із доказами нападів на УПЦ, її церкви та священиків. Звіт складається з понад 250 сторінок і містить безперечні факти та докази цих нападів.

• Амстердам закликав уряд України утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який загрожує забороною на діяльність УПЦ. Він підкреслив, що цей законопроект є проявом мови ненависті та порушенням прав людини на свободу віросповідання.

• Адвокат наголосив на незалежності УПЦ від Московського патріархату та зазначив, що церква підтримує мир та відмежовується від політичних інтересів.

• Роберт Амстердам також звернувся до міжнародної спільноти, зокрема до Сполучених Штатів, з закликом підтримати Україну в її боротьбі за мир та незалежність.

Загальний висновок полягає в тому, що діяльність УПЦ має бути захищена, а подальші напади та обмеження її прав не можуть бути прийняті в цивілізованому суспільстві.

Словаччина готова розглянути можливість зменшення тарифу на транзит природного газу до України за умови укладання довгострокових імпортних контрактів з «Нафтогазом». Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко зазначила, що цей крок є частиною стратегії здешевлення постачання газу на український ринок, що має безпосередній вплив на економічну доступність ресурсу для споживачів.

За словами Свириденко, ключовим фактором для Братислави є гарантія стабільних багаторічних угод на імпорт газу. Це означає, що транзитний тариф може бути переглянутий лише за умов наявності чітких і довгострокових домовленостей, які забезпечують передбачуваність постачань. В «Нафтогазі» вже активно готують такі контракти, орієнтуючись на зниження собівартості ресурсу та додаткову стабілізацію ринку.

Потенційне зниження словацького тарифу може стати важливою частиною стратегії диверсифікації маршрутів та джерел постачання газу до України — на тлі коливань європейських цін і потреби у прогнозованих умовах імпорту на опалювальні сезони. У публікаціях також зазначається, що нинішній тариф у Словаччині є вищим, ніж у сусідніх напрямках, тож перегляд ставки здатний поліпшити економіку поставок.

Раніше довкола словацько-української газової співпраці виникали напруження, однак нинішні сигнали з Братислави свідчать про прагматичний пошук взаємовигідної моделі транзиту для імпорту в Україну. Подальші рішення залежатимуть від параметрів та строків підготовлюваних «Нафтогазом» контрактів.

Правоохоронні органи розгорнули розслідування, спрямоване на виявлення багатомільйонних зловживань у сфері медичних закупівель Києва. За даними слідства, лікарські засоби та медичні вироби для столичних лікарень постачалися за цінами, що значно перевищували їхню ринкову вартість. Попередньо встановлено, що завищення цін іноді сягало декількох разів, що призводило до значних фінансових втрат для міського бюджету.

Матеріали справи свідчать про можливу причетність до оборудок керівників та посадовців Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Раніше цей департамент очолювала Валентина…, і наразі слідство перевіряє, чи мали місце системні зловживання під час укладання контрактів на постачання медичних товарів.

За даними правоохоронців, чиновники лобіювали участь у торгах конкретних компаній, забезпечуючи їм «перемогу» завдяки спеціально прописаним технічним вимогам. Саме ці вимоги виключали можливість участі інших постачальників.

Ключову роль у схемі, за версією слідства, міг відігравати радник колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Саме він, за інформацією поліції, координував «співпрацю» між бізнесом і чиновниками: отримував технічні завдання від представників постачальників і передавав їх далі до керівництва департаменту для схвалення.

«Слідчі мають інформацію, що цей радник передавав електронні файли технічних завдань заступнику директора департаменту, який забезпечував ухвалення потрібних документів робочою групою. У результаті перемагали лише ті компанії, які були погоджені заздалегідь», — йдеться у матеріалах розслідування.

Робоча група, створена у 2024 році, мала обробляти запити лікарень щодо необхідних медикаментів і обладнання. Проте, за даними поліції, її діяльність могла використовуватися для маніпуляцій із тендерами.

Щороку на закупівлі для медичних закладів Києва витрачається понад 2 мільярди гривень. Наразі можливі збитки для бюджету ще не пораховані, адже слідство лише набирає обертів.

Якщо інформація підтвердиться, це може стати одним із найбільших корупційних скандалів у медичній галузі столиці за останні роки.

Після проведення відповідних парламентських процедур, вказаного законопроекту №10449 буде внесено до Верховної Ради України для розгляду та прийняття. В разі ухвалення цього закону обов'язкова базова військова служба буде запроваджена для громадян з 18 років, замість раніше існуючої строкової системи. Однак мобілізація з 18 років не буде реалізовуватись, що було чітко визначено Міністерством оборони України.

Згідно з оновленнями в законопроєкті, від 2025 року базова служба для молоді віком від 18 років буде впроваджена в умовах миру на період 5 місяців та у воєнний час — на 3 місяці. У вищих навчальних закладах також буде введено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї. Громадяни з 18 років також матимуть можливість обрати час проходження базової військової служби.

Поправки до законопроєкту також передбачають, що всі громадяни України віком від 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто до 25 років. Мобілізаційний вік буде встановлено від 25 до 60 років.

Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту 11 березня. Серед ключових питань є регулювання нагляду за людьми з інвалідністю І, ІІ та ІІІ групи. Після першого читання народні депутати подали понад 4 тисячі поправок до проєкту закону №10449.

• Законопроект №10449 передбачає введення обов'язкової базової військової служби для громадян України з 18 років замість строкової системи.

• Мобілізація з 18 років не буде здійснюватись, що було чітко уточнено Міністерством оборони України.

• Відповідно до змін, запропонованих в законопроєкті, базова служба буде введена з 2025 року для молоді віком від 18 років, з різною тривалістю в залежності від обставин.

• У вищих навчальних закладах також буде впроваджено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї.

• Громадяни з 18 років матимуть можливість обирати час проходження базової військової служби.

• Всі громадяни України віком від 18 років отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, встановленого від 25 до 60 років.

• Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту, внесених 11 березня, при цьому було подано понад 4 тисячі поправок.