13 лютого Україну накриє пилова хмара: як це впливає на здоров’я

Стало відомо про значні витрати мера Жупанина на навчання своєї служниці в Лондоні. Згідно з офіційною інформацією, Жупанин, який отримує річну зарплату у 600 тисяч гривень, витратив понад півмільйона гривень на освіту свого підлеглого за кордоном.

Цей епізод викликав значні обговорення серед громадськості та представників місцевої влади. Багато громадян висловлюють своє обурення відносно таких витрат у контексті фінансових обмежень і внутрішніх проблем міста. Зокрема, підноситься питання про доцільність і етичність таких витрат, особливо у ситуації, коли бюджетні кошти можуть бути спрямовані на інші, більш важливі потреби міста та його мешканців.

Публічна дискусія також акцентує увагу на транспарентності та відповідальності в управлінні місцевими ресурсами. Громадськість вимагає відкритості щодо витрат коштів з бюджету міста, а також більш прозорих механізмів контролю за використанням цих коштів.

Зауважується, що інцидент підштовхує до ретельнішого аналізу і підвищення вимог до діяльності місцевих чиновників, які повинні бути обрані та визначені перш за все своїми відповідальністю перед громадськістю і дотриманням принципів ефективного та чесного управління.

Усвідомлюючи важливість відкритого обговорення і вирішення подібних питань, громадяни сподіваються на вжиття конструктивних заходів для забезпечення економічної ефективності та відповідального управління ресурсами міста у майбутньому.

Нардеп від фракції “Слуга народу” Андрій Жупанин, згідно з даними його декларації у 2023 році отримав від ВРУ заробітну плату в розмірі 618 932 грн.

Водночас 30 квітня депутата подав до НАЗК відомості про суттєві зміни свого майнового стану. Зокрема, він вказав, що 26 квітня сплатив за навчання майже 550 тис. грн, тобто майже 90% свого річного заробітку.

За навчання “слуга” сплачував у Великій Британії, де, згідно з декларацією, навчається у London Business School.

Його дружина Жупанина Богдана, до слова, має посвідку на проживання в Англії, а за минулий рік заробила всього 7 тис. грн.

Про те, які надходження, окрім офіційної заробітної плати у Раді дозволяють Жупанину оплачувати собі таке вартісне навчання закордоном поки невідомо.

Другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну свідчить про тенденцію до "замороження" конфлікту. Навіть за таких умов відбулися битви, які ввійдуть в історію. Протягом 2023 і на початку 2024 року Росія змогла виграти криваві й жорсткі битви за два міста на Донеччині – Бахмут і Авдіївку. Україна, незважаючи на це, пробила потужну російську лінію оборони в Запорізькій області і провела надзвичайно складну операцію з форсування Дніпра та утримання плацдарму на лівобережжі Херсонщини.

Наприкінці 2022 року Росія розпочала наступальну операцію на Донбасі, зокрема на Бахмут. Загони найманців приватної військової компанії "Вагнер", вербовані з в'язнів російських тюрем, атакували Бахмут. Після успішного прориву російських сил оборона українських військ ускладнилася, і виникли дискусії щодо стратегії влади України.

У цій битві важливе значення мала рішучість українських військових триматися до останнього, незважаючи на тиску з зовнішніх джерел. Місто Бахмут, попри важкі обставини, залишалося українським. Ця битва, хоч і з масивними російськими втратами, свідчила про стійкість та визначеність українських військових.

У травні 20-го числа російські війська повідомили про захоплення міста Бахмуту, однак українська влада не підтвердила цю інформацію. Операція на цьому напрямку отримала назву "Бахмутська м’ясорубка" через величезні втрати обох сторін, загиблих ще досі невідомої кількості.

Паралельно з битвою за Бахмут, Україна готувала нові підрозділи для проведення свого наступу. Нові бригади, навчені на Заході та озброєні іноземною бронетехнікою, розпочали наступ у Запорізькій області 4 червня. Одним із ключових напрямків удару стало село Роботине, що лежить між Оріхівом та Токмаком, контроль над яким був важливим для перерізання російського сухопутного коридору з Криму на Донбас.

Українські війська зазнали значних втрат у боях під Роботиним, але після тримісячних бойових дій 28 серпня змогли визволити село від російських військ. Однак ця перемога обійшлася дорого втратами сил і часу, через що Українські війська не змогли рухатися далі в напрямку Токмака та Мелітополя. На кінець осені наступ на цьому фронті практично припинився.

У зимовий період російські війська розпочали атаку на Роботине, спрямовуючи свої дії на нейтралізацію успіхів українських сил у цьому районі. Незважаючи на це, одним із найбільших досягнень для Збройних Сил України у 2023 році стало створення плацдарму на лівому березі Херсонщини. Після визволення Херсона від окупантів у 2022 році лінія фронту між українськими і російськими військами проходила по річці Дніпро, перетин якої обидві сторони не могли вдало форсувати.

Восени 2023 року стало відомо, що українські війська змогли переправитись через Дніпро та створити плацдарм на лівому березі. Протягом тривалого часу цю інформацію не робили публічною, але середині листопада українська влада оголосила про його існування. Плацдарм, розташований біля села Кринки, піддається постійним обстрілам та бомбардуванням з боку російської армії, що призвело до практичної знищення цього населеного пункту. Незважаючи на це, українським військам вдається утримувати плацдарм, який має важливе стратегічне значен

Українська влада, ймовірно, зосередиться на стратегічній обороні та формуванні нових військових резервів. У разі збереження міжнародної підтримки та постачання військової техніки від Заходу, Україні може вдалося виконати локальні наступальні операції в Запорізькій області та на Херсонщині. Ці дії можуть мати успіх за умови надходження великої кількості дальнобійних ракет і обіцяних літаків F-16. Сучасні винищувачі забезпечать необхідне повітряне прикриття для сухопутних операцій. Однак більшість аналітиків переконані, що третій рік великої війни буде для України переважно роком стратегічної оборони та мобілізації нових військових ресурсів.

У висновку можна зазначити, що українська влада орієнтується на стратегічну оборону та мобілізацію нових військових сил. Залежно від підтримки Заходу та постачання необхідної військової техніки, можливі локальні наступальні операції у Запорізькій області та на Херсонщині. Однак більшість експертів вважають, що українські війська переважно будуть зосереджені на стратегічній обороні протягом третього року великої війни.