14 грудня: день пам’яті, символів і народних застережень

Працівники Державного бюро розслідувань здійснили успішну операцію, у результаті якої було викрито співробітника правоохоронних органів Київської області. Офіцер отримав неправомірну вигоду у розмірі 10 тисяч доларів США та брав участь у організації незаконного вирощування наркотичних засобів. Згідно з даними ДБР, цей співробітник поліції став частиною злочинної групи, яка здійснювала контроль над наркобізнесом у регіоні. Його роль полягала не лише в отриманні хабарів, а й у сприянні вирощуванню та розповсюдженню наркотиків, що значно ускладнювало боротьбу з цією проблемою на місцевому рівні.

За інформацією правоохоронців, група осіб, що займалась нелегальним виробництвом наркотичних засобів, діяла під прикриттям правопорядку, використовуючи зв'язки з державними структурами для уникнення покарання. В результаті проведених слідчих дій було задокументовано кілька фактів корупційної діяльності, що дозволило зібрати достатньо доказів для арешту підозрюваного. Наразі триває розслідування, і очікується, що найближчим часом будуть встановлені всі учасники цієї злочинної мережі.

Правоохоронця затримали та повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 310 КК України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна. Також підозрюваному повідомлено про пособництво у незаконному посіві та вирощуванні коноплі за попередньою змовою.

Особа, яка передавала хабар, підозрюється у наданні неправомірної вигоди та незаконному збуті наркотичних засобів за ч. 3 ст. 369 і ч. 3 ст. 307 КК України.

Наразі за місцем проживання підозрюваних проведено обшуки, під час яких вилучено мобільні телефони та чорнові записи. Суд обрав запобіжний захід для правоохоронця у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Кофеїн давно став невід’ємною частиною повсякденного життя мільйонів людей. Його вживають у складі кави, чаю, енергетичних напоїв, шоколаду та навіть деяких лікарських засобів. Ця природна речовина відома своїм стимулювальним ефектом і здатністю швидко підвищувати рівень бадьорості, концентрації та працездатності.

Основна дія кофеїну полягає у впливі на центральну нервову систему. Він блокує аденозинові рецептори в мозку, завдяки чому зменшується відчуття втоми. У результаті людина відчуває приплив енергії, покращення уваги та швидкості реакції. Саме тому напої з кофеїном часто обирають уранці або під час інтенсивної розумової роботи.

Невролог і лікарка-сомнолог Анна Марі Морс пояснює, що алкоголь пригнічує фазу швидкого сну — стадію, під час якої людина бачить яскраві сновидіння. Саме ця фаза має ключове значення для пам’яті, обробки емоцій, творчості та стабільного настрою.

Наукові дані підтверджують ці висновки. Згідно з оглядом 2025 року, опублікованим у журналі Sleep Medicine Reviews, чим більше алкоголю вживає людина, тим сильніше порушується фаза швидкого сну.

Хоча алкоголь може допомогти заснути швидше, такий сон стає поверхневим. За словами докторки Морс, алкоголь заважає переходу в глибокий сон, що призводить до частих пробуджень уночі. До цього додається і сечогінний ефект — через нього людина частіше прокидається для відвідування туалету.

Крім того, алкоголь підвищує ризик проблем із диханням під час сну. Розслаблення м’язів верхніх дихальних шляхів може спричиняти хропіння та навіть апное — короткочасні зупинки дихання.

Клінічний психолог Майкл Градисар звертає увагу на ще одну проблему: ефект алкоголю як “снодійного” з часом слабшає. Людина змушена збільшувати дозу, щоб досягти того ж результату, що формує небезпечну звичку.

Більше того, навіть ранкове вживання алкоголю може вплинути на нічний сон. Організм у середньому переробляє одну стандартну порцію алкоголю за годину, але при надмірному споживанні його залишковий вплив або симптоми абстиненції можуть зберігатися до вечора.

Фахівці зазначають, що при зменшенні або відмові від алкоголю сон може тимчасово погіршитися, однак згодом його якість суттєво покращується.

Як альтернативу вечірньому келиху лікарі радять безалкогольне пиво або вино без спирту. Також сприяти розслабленню можуть трав’яні чаї — ромашка, меліса або пасифлора.

Медики наголошують: швидке засинання не означає якісний відпочинок. Для повноцінного відновлення організму важлива не лише тривалість, а й структура сну.

Національне агентство з питань запобігання корупції за результатами повної перевірки декларації народного депутата від фракції «Слуга народу» Ореста Саламахи встановило наявність недостовірних відомостей на суму, що перевищує 9 мільйонів гривень. Виявлені розбіжності стосуються вартості задекларованого майна, фінансових операцій та пояснень щодо джерел походження коштів.

У центрі уваги перевірки опинилися операції з нерухомістю, здійснені у 2024 році. Згідно з матеріалами НАЗК, дружина депутата Анна Саламаха придбала три земельні ділянки у селі Сокільники Львівського району. Ця локація давно має репутацію одного з найдорожчих передмість Львова і часто порівнюється з елітними котеджними містечками під Києвом. Площі придбаних ділянок становлять 628, 835 та 1350 квадратних метрів, що загалом формує значний земельний масив у престижній зоні.

НАЗК дійшло висновку, що Орест Саламаха був обізнаний із цими операціями. Це підтверджується його згодою на подальшу передачу земельних ділянок до статутних капіталів будівельних компаній уже за ринковою вартістю. Зокрема, землю передали до ТОВ «Монс Девелопмент» з оцінкою 15,3 мільйона гривень, що становить 90% статутного капіталу товариства. Співзасновниками компанії є Анна Саламаха та її мати Ірина Дорош.

Інші ділянки були передані до ТОВ «ДСТБуд», де частка Анни Саламахи становить 32,09%. Серед співзасновників компанії — батько Анни Володимир Дорош, а також колишній народний депутат від «Слуги народу» Олександр Трухін.

Окрему увагу НАЗК приділило придбанню Анною Саламахою апартаментів у львівському житловому комплексі Mill Town у травні 2024 року. Вартість житла у декларації не зазначена. Водночас агентство зафіксувало, що в день купівлі на її банківський рахунок було внесено 1,5 мільйона гривень готівкою. Ці кошти не були відображені в декларації як зменшення готівкових заощаджень.

Порівняння декларацій за 2023 і 2024 роки показало, що суми готівки, задекларовані дружиною нардепа, залишилися незмінними до копійки — 555 тисяч гривень, 315 тисяч доларів і 210 тисяч євро, попри значні покупки.

Питання у НАЗК також виникли щодо автомобіля BMW X5 2020 року випуску, який було придбано за 2,7 мільйона гривень. Авто раніше належало брату депутата Тарасові Саламасі, однак сам Орест Саламаха регулярно ним користувався. У поясненнях агентству нардеп заявив, що автомобіль дружина придбала без його відома, а кошти на покупку вона нібито позичила у Назарія Мигаля. За словами депутата, про позику він дізнався вже після факту придбання.

Водночас НАЗК зазначає, що Мигаль є бізнес-партнером тестя Ореста Саламахи та близьким другом родини. Жодних договорів позики в декларації не відображено, що агентство розцінює як суттєве порушення вимог фінансового контролю.

Крім того, у жовтні 2024 року сестра Анни Саламахи Світлана Дорош подарувала їй будинок у Сокільниках площею 180 квадратних метрів. Задекларована вартість нерухомості становить 4 мільйони гривень, що, за оцінкою НАЗК, не відповідає задекларованим доходам родини.

У Луганській обласній прокуратурі виникла ситуація, що викликає серйозні сумніви щодо об’єктивності та прозорості процесуального керівництва в кримінальних провадженнях, пов’язаних із підозрою у привласненні бюджетних коштів. Основною фігурою, навколо якої обертаються ці питання, є керівник прокуратури Сергій Василина. Його ділові та сімейні зв’язки з певними особами, що можуть бути залучені до кримінальних справ, створюють реальну загрозу виникнення конфлікту інтересів, що, у свою чергу, ставить під сумнів неупередженість і законність розслідувань.

Ця ситуація обіцяє стати предметом ретельного розслідування, оскільки йдеться не лише про можливі зловживання в органах прокуратури, а й про викриття більш масштабної схеми, яка може включати високопосадовців та підприємців, що мають тісні зв’язки з прокуратурою. Особливу увагу привертають деталі, що стосуються особистих інтересів Сергія Василини, які можуть мати прямий вплив на перебіг справ і результати розслідування. Це питання потребує безкомпромісного аналізу та встановлення фактів, щоб забезпечити належну відповідальність осіб, які можуть бути причетні до цих правопорушень.

Ключовим є те, що серед засновників «Олімпія строй» у період з листопада 2018 року по червень 2023 року перебувала Юлія Опрєва. Вона, у свою чергу, була бізнес-партнеркою дружини керівника обласної прокуратури. Ольга Василина з травня 2020 року до початку липня 2025 року була співвласницею спільної компанії «Кіфа-буд», що створює пряме переплетення приватних бізнес-інтересів із фігурантами кримінальних справ.

Під час аналізу матеріалів одного з проваджень, відкритого у листопаді 2024 року за фактом можливого привласнення майна в особливо великих розмірах, встановлено, що у квітні та червні 2025 року слідчим і процесуальним керівником до «Олімпія строй» надсилалися офіційні запити з вимогою надати документи та інформацію. Однак, попри відсутність будь-якої відповіді, подальші процесуальні дії для примусового отримання цих матеріалів не здійснювалися.

Паралельно існує ще одне кримінальне провадження, розпочате у вересні 2024 року, де вже детальніше описується схема із залученням низки будівельних компаній. У матеріалах цієї справи зазначено, що ключову роль у координації діяльності підприємств відігравав позаштатний радник голови Луганської обласної державної адміністрації. Саме він, за версією слідства, мав вплив одразу на кілька фірм, включно з «Олімпія строй» та іншими підрядними структурами.

У цій же схемі фігурують особи, пов’язані з регіональними політичними колами Запорізької області. Зокрема, йдеться про колишнього посадовця обласної адміністрації та бізнес-партнерів депутата Запорізької міської ради, який представляє політичну силу, пов’язану з колишнім міським головою Запоріжжя. Це розширює географію та політичний контекст можливих зловживань.

Факт наявності тісних бізнес-зв’язків між родиною керівника прокуратури та особами, які мають пряме відношення до фігурантів кримінальних проваджень, ставить під сумнів неупередженість процесуального керівництва. Особливо з огляду на те, що слідчі дії у частині отримання доказів фактично зупинилися після формальних запитів.

Поки матеріал готувався до публікації, стало відомо, що Сергій Василина подав рапорт про звільнення з посади керівника Луганської обласної прокуратури. Остаточне рішення щодо його відставки має ухвалити генеральний прокурор. Водночас сам факт подання рапорту на тлі описаних обставин лише посилив суспільний інтерес до цієї історії.