П’ятниця, 17 Квітня, 2026

20 лютого — день пам’яті, гідності та соціальної відповідальності

Важливі новини

Схуднення без стресу: як працює метод 80/20 у дієті

Індійська дієтологиня Арчана Батра вважає, що ключ до успішного схуднення — це відмова від надмірної суворості. За її словами, більшість дієт приречені на провал, бо вимагають відмовитися від улюблених страв і кардинально змінити звичний спосіб життя. Спочатку це викликає стрес, далі — зриви, а потім і повну відмову від дієти. Щоб уникнути цього, фахівчиня радить […]

27 січня: день пам’яті та духовних традицій

Двадцять сьомий день січня в усьому світі сприймається як день глибокої скорботи. Він пов’язаний із історичними подіями, що залишили слід у серцях людей різних поколінь. Водночас ця дата має і духовне значення: у церковних та народних традиціях вона наділена особливою символікою. Для віруючих це час молитов та духовного очищення, коли звертаються до святого покровителя, шукаючи захисту і сили для душі. Народні вірування підкреслюють значення вогню, який у цей день вважається особливо могутнім та здатним очищати від негараздів.

В Україні 27 січня не відзначається як святковий день. Це дата пам’яті та роздумів, коли люди віддають шану трагічним подіям минулого, об’єднуючись у спільному скорботному мовчанні. Вона не передбачає розважальних заходів чи урочистих святкувань, але є нагадуванням про важливість історичної свідомості та духовного зв’язку поколінь. День закликає задуматися над цінністю життя, людської гідності та необхідністю підтримувати пам’ять про минуле, аби подібні трагедії ніколи не повторювалися.

У всьому світі цього дня вшановують пам’ять жертв Голокосту — однієї з наймасштабніших трагедій ХХ століття. Йдеться про понад шість мільйонів євреїв, знищених нацистським режимом під час Другої світової війни. Для України ця дата має особливо трагічне значення, адже близько півтора мільйона жертв Голокосту загинули саме на її території. День пам’яті покликаний нагадувати людству про небезпеку ненависті, дискримінації та тоталітарних ідеологій.

Окрім скорботної складової, у світі 27 січня відзначають і кілька неофіційних тематичних дат. Серед них — Міжнародний день портвейну, присвячений відомому португальському кріпленому вину. Також цього дня згадують День шоколадного кексу, День управління робочим часом, День консерватора-реставратора та День подяки адміністраторам груп.

У церковному календарі 27 січня присвячене святителю Іоанну Златоусту — одному з найвидатніших християнських богословів і проповідників. Віряни звертаються до нього з молитвами про допомогу в навчанні, красномовстві, духовному зростанні та засвоєнні нових знань. У старій традиції цього дня також згадували рівноапостольну Ніну — просвітительку Грузії та покровительку жінок, до якої молилися про сімейне щастя та захист родини.

Народні вірування пов’язують 27 січня з наближенням потепління, але водночас застерігають від передчасного оптимізму. Наші предки уважно спостерігали за природою: відсутність зірок уночі віщувала морози, ранкове каркання ворони — негоду й ожеледь, мовчання півня — похолодання, а тріск льоду на річці вважали знаком ранньої весни.

Особливе значення цього дня надавалося вогню. Вірили, що він отримує цілющу силу, тому родини збиралися біля печі, готували їжу на вугіллі та намагалися зігріти хворих, сподіваючись на полегшення недуг.

Водночас 27 січня вважалося днем підвищеної обережності. Народні й церковні застереження радили не залишати вогонь без нагляду через ризик пожеж, а також уникати гострих і колючих предметів, оскільки рани, отримані цього дня, нібито довго гояться.

2 вересня: свято сьогодні, українські традиції, народні прикмети

Дата 2 вересня має особливе значення як для українців, так і для всього світу. Вона поєднує релігійні, народні та історичні традиції, а також сучасні професійні свята. Свята в Україні В Україні цього дня відзначають День міста Одеси – одного з найкрасивіших і найстаріших центрів країни, розташованого на березі Чорного моря. Містяни традиційно святкують концертом, культурними […]

Чому підвищення податків під час війни – це не просто питання фінансів

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

На це є лише одна неприємна відповідь. Ні. Не можна.

Неприємна бо ніхто не любить платити податки. Це взагалі не природньо любити платити податки. А особливо ніхто не любить, коли податки зростають. Принаймні серед тих, хто їх дійсно платить. І це дійсно погано впливає на економіку. Підвищення податків шкодить економіці. Тому як не дивись, а підвищення податків – то річ неприємна і непопулярна.

В Україні з початку війни склалося унікальна ситуація. Досі не було підвищено податків. На початку війни навіть робилися податкові пільги. І це вперше трапилось у історії людства. Коли країна перебуває у війні, причому такий масштабній війні, яка зачіпає всю твою територію і потребує мобілізації, а в країні не підвищуються податки. Так не буває. Бо війна це дорого. Дуже дорого. І завжди супроводжується підвищенням податків. Навіть в Росії зараз спостерігається найбільше в історії зростання податків. Хоча ми всі звикли вірити, що у Росії є якись нескінчені ресурси.

Але в Україні сталося диво. Завдяки грошам наших західних партнерів. І удар по економіці був набагато менший. Він був амортизований. Була збережена макроекономічна стабільність. І люди стали сприймати це як даність. Що можна мати війну і низьку інфляцію. Що можна мати війну і економіку в тилу, яка майже не відрізняється від того, що було до війни. Що можна мати війну і не мати підвищення податків.

Аномалія стала сприйматися як норма. І тому коли настав час підвищувати податки, то суспільство виявилось до цього не готовим. Хоча, наприклад, якби такі кроки були зроблені в перші тижні війни, вони були б сприйняті з розумінням.

Чому цей час настав? Бо війна це дорого. І грошей для фінансування армії не вистачає. А наші західні партнери у своїй фінансовій підтримці мають одне просте правило. Їх гроші йдуть на все, окрім фінансування оборони. Вся соціалка, всі зарплати чиновникам – це все гроші наших партнерів. Тому, до речі, не можна забрати гроші у чиновника із зарплати і передати військовому. Не можна, навіть якби це мало сенс. Але не можна. На початку року, відчуваючи дефіцит боєприпасів, уряд витратив на імпорт озброєнь більше грошей, ніж закладав у бюджет. І тепер стикнувся з проблемою, що грошей може не вистачити навіть на зарплати військовим. Напряд чи країна, яка перебуває у стані війни, може собі це дозволити, аргументуючи це тим, що це зашкодить бізнесу в тилу. Кожного разу в такі моменти треба питати себе, а який там бізнес клімат у Маріуполі чи Бахмуті.

Чи можна уникнути підняття податків? Часто можна почути, що є ж тіньова економіка, є митниця, є багато зловживань при витратах державних грошей. І це правда. Це все є. А от чого немає, так це чарівної кнопки, натиснувши яку, можна з 1-го вересня зупинити корупцію чи отримати реформовану митницю. Будь-які зміни, які можуть привезти до збільшення доходів бюджету за рахунок зменшення корупції мають бути системними, а результат від них буде за 2-3 роки. Так це працює. Нажаль. Хоча дуже б хотілося.

Чи означає це, що не треба реформувати податкову чи митницю? Ні. Треба. Причому, для збільшення довіри між суспільством і владою, між бізнесом і чиновниками, неминуче підняття податків має супроводжуватись системними кроками по реформуванню податкової і митниці, по зменшенню тиску на бізнес. Проте треба розуміти, що ці кроки ніяк не відмінять необхідність знаходження коштів для фінансування армії тут і зараз. Просто треба демонструвати політичну волю для змін, треба демонструвати, що удар іде не тільки по бізнесу. І треба зробити вже зараз ті кроки, які зменшать потреби у додатковому підняттю податків за 2-3 роки. Причому нічого вигадувати не треба. Всі кроки вже давно прописані в програмі МВФ.

Але саме підняття податків є невідворотнім. І питання тут лише в тому, які саме податки мають бути підвищенні. Бізнес дуже здивувався, коли податковий тиск на нього був обраний як база для надходжень бюджету, коли побачили значне зростання військового збору і, фактично, податок на оборот, замість простого збільшення ПДВ. Що зачепило би всіх, але рівномірно. І не було б виключно тиском на світлий бізнес. Бо що сірі ділки, що люди зі світлої прозорої частини економіки, всі витрачають кошти. Всі споживають. І витрачаючи їх сплачують ПДВ. Пропорційно до власного споживання. І в результаті, чим більше ви витрачаєте, тим більше ви платите. Що є справедливим. А от військовий збір будуть платити більше ті, хто і так вже є чесним платником податків. Що є не дуже справедливим.

Коли держава просить затягнути пояси, то люди мають особливо звертати увагу на питання справедливості. І так, під час війни не можна уникнути затягування поясів. Але можна уникнути відвертої несправедливості. І синхронізація давно назрілих реформ, які потрібно було робити 2, 5 , 7, 15 років тому, і підняття податків може стати демонстрацією того, що влада розуміє важливість справедливості.

Серпень 2025: нові штрафи, обмеження на квитки та виплати першокласникам

Останній місяць літа принесе українцям низку важливих новацій у сфері транспорту, соціальних виплат, бізнесу та освіти. Деякі з них почнуть діяти вже з 1 серпня 2025 року. Квитки на потяг — лише з “Дія.Підпис” З 1 серпня Укрзалізниця запроваджує нові правила продажу квитків на найпопулярніші рейси — тепер їх можна буде придбати лише через додаток […]

20 лютого посідає особливе місце в історичному календарі Україна. Ця дата стала символом незламності духу, жертовності та прагнення до свободи. Саме цього дня вшановують Героїв Небесної Сотні — людей, які віддали своє життя під час Революції Гідності, обстоюючи право держави на демократичний розвиток, верховенство права та європейський вибір. Їхній подвиг назавжди змінив суспільну свідомість і визначив подальший напрям історичних процесів.

Події тих трагічних днів стали випробуванням для всієї країни. Мирні громадяни, які вийшли на захист людської гідності та справедливості, продемонстрували приклад громадянської мужності. Пам’ять про них — це не лише скорбота, а й відповідальність перед майбутніми поколіннями. Вона спонукає зберігати єдність, поважати права людини та активно долучатися до розбудови справедливого суспільства.

В Україні 20 лютого офіційно встановлено як День Героїв Небесної Сотні. Пам’ятна дата присвячена понад ста активістам Євромайдану, які загинули у лютому 2014 року в центрі Києва. Саме 20 лютого відбулися найтрагічніші події Революції Гідності. Загалом життя за свободу та європейський вибір України віддали 107 осіб. У цей день у різних містах країни проходять меморіальні заходи, виставки, покладання квітів до пам’ятників, церковні панахиди та хвилини мовчання.

У церковному календарі за новим стилем вшановують єпископа Льва Катанського та благовірного князя Ярослава Мудрого, за правління якого Київська Русь досягла політичного й культурного піднесення. За старим стилем згадують преподобного Луку Елладського.

У народній традиції з 20 лютим пов’язані погодні прикмети. Вважалося, що якщо ввечері небо червоніє, літо буде вітряним. Високі білі хмари віщують потепління, тріск льоду на річках — ранню весну, а мокрий сніг — повноводдя навесні. У давнину цього дня молодь влаштовувала зимові забави, каталася на санках та грала в сніжки, а господині пекли круглі калачі як символ сонця та швидкого приходу весни.

Існували й певні застереження. За народними віруваннями, 20 лютого не варто лаятися, зловживати алкоголем, лінуватися або давати необдумані обіцянки, адже здійснити задумане буде складно.

Таким чином, 20 лютого поєднує в собі державну пам’ять, церковні традиції та міжнародну тематику соціальної справедливості, нагадуючи про цінність свободи, рівності та відповідальності перед суспільством.

Останні новини