200 тисяч гривень за контракт: уряд заохочує молодих лікарів їхати в села й на фронт

На офіційному веб-сайті Міністерства оборони з'явилася довгоочікувана інформація про невпинний прогрес співпраці України з НАТО. Заступник міністра оборони, Станіслав Гайдер, у відвертому інтерв'ю для видання Kyiv Post, поділився докладними деталями стосовно досягнень у цьому ключовому напрямку. Гайдер відзначив, що активно займається реалізацією концепції Дорожньої карти взаємосумісності з НАТО та адаптованої Річної національної програми Україна-НАТО. Він також підкреслив свою роль у впровадженні спільних проєктів, спрямованих на досягнення стандартів НАТО. За словами Гайдера, на сьогодні вже успішно імплементовано 322 стандарти НАТО, і ще 50 перебувають у процесі впровадження.

Не менш важливим кроком у цій співпраці вважається запуск першої спільної з НАТО інституції – NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC). Гайдер підкреслив, що наша армія має відповідати всім критеріям НАТО, і для цього необхідно вносити зміни, щоб досягти повної відповідності. Центр має стати місцем спільного аналізу безпекових викликів та вдосконалення системи підготовки та військової освіти. Українські фахівці, співпрацюючи з колегами з країн-членів НАТО, будуть працювати над спільним розвитком спроможностей.

Гайдер підкреслив, що Україна стане не лише отримувачем, але й постачальником цінного досвіду: «Наш внесок у діяльність центру ґрунтується переважно на десятирічному досвіді російсько-української війни, інноваціях та практиках, які ми виробили під час повномасштабного вторгнення Росії. Цей досвід вже змінює стандарти НАТО та формує спроможність реагувати на виклики та загрози у сфері оборони».

Україна активно продовжує розвивати свою співпрацю з НАТО, чим підтверджує своє прагнення до інтеграції у євроатлантичну спільноту. Успішна імплементація 322 стандартів НАТО і запланований впровадження ще 50 свідчать про значний прогрес в цьому напрямку. Запуск NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC) відкриває нові можливості для спільної роботи та обміну досвідом з країнами-членами НАТО. Україна не лише виконує вимоги НАТО, а й активно сприяє їх встановленню, використовуючи накопичений досвід, зокрема, під час війни з Росією. Такий підхід сприятиме підвищенню обороноздатності країни та зміцненню безпеки в регіоні.

Колишній директор департаменту Національного банку України з реєстраційних питань і ліцензування Олександр Завадецький подав документи на участь у конкурсі на посаду голови Державної судової адміністрації. Журналісти, проаналізувавши його декларацію, з’ясували, якими статками володіє кандидат та якою є майнова ситуація його родини.

У декларації зазначено, що сім’я Завадецького складається з дружини Галини та трьох дітей – Єлизавети, Марії та Павла. Усі вони зареєстровані у селі Нове Боярської громади Київської області. Серед об’єктів, задекларованих родиною, є житлова та нежитлова нерухомість, земельні ділянки, а також транспортні засоби.

Завадецький задекларував три об’єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,2 млн грн:

земельну ділянку площею 800 м² у с. Нове (201 тис. грн),

житловий будинок площею 167,3 м² у цьому ж селі (1,3 млн грн),

квартиру в Києві площею 55,4 м² (2,76 млн грн).

Серед коштовностей – два люксові годинники: Vacheron Constantin з білого золота та Rolex зі сталі та жовтого золота. Обидва були придбані ще до запровадження електронного декларування.

У автопарку юриста – Infiniti QX80 2015 року випуску, вартістю 2,5 млн грн на момент придбання.

Також Завадецький володіє корпоративними правами:

100% у ТОВ “Бюро проєктів ’Сфера’”,

100% в Адвокатському бюро “Офіс Олександра Завадецького”,

пакетом акцій ВАТ “Корюківська фабрика технічних паперів”.

Його сім’я у 2024 році задекларувала 828 тис. грн доходу, отриманого виключно у вигляді дивідендів від адвокатського бюро.

З грошових активів вказано 487 тис. грн готівкою та 16,5 тис. доларів на банківських рахунках.

Таким чином, кандидат на посаду голови ДСА демонструє чималі активи та стабільний дохід від приватної юридичної практики.

Президент США Дональд Трамп, перебуваючи на борту президентського літака Air Force One, поділився своєю думкою щодо ситуації в Україні, висловивши певні пропозиції та уточнення. Він заявив, що Росія та Україна повинні «зупинитися на тих лініях, де вони перебувають зараз», підкреслюючи, що вирішення конфлікту вимагає від обох сторін утримання від подальших військових дій на поточному етапі.

Трамп категорично заперечив інформацію про те, що обговорював можливість передачі всього Донбасу Росії. Його слова були реакцією на журналістські запитання, котрі стосувалися можливих компромісів щодо територіальних втрат України. «Нехай усе буде розділено так, як є на даний момент, а згодом можна буде досягти угоди», — додав він, вказавши на важливість мирного врегулювання конфлікту без подальших ескалацій. Під час обговорення Трамп також зауважив, що 78% території вже перебувають під контролем однієї зі сторін, хоча він не уточнив, яку саме.

Напередодні йшлося про напружену закриту зустріч Трампа із Володимиром Зеленським у п’ятницю: джерела повідомляли, що Трамп наполягав на якнайшвидшому припиненні вогню вздовж поточних ліній зіткнення, що українська сторона сприйняла як небезпечний для Києва сценарій.

Окремі медіа подали його слова жорсткіше — мовляв, Донбас доведеться “розрізати” й залишити значну частину під контролем РФ, — однак у розмові з журналістами на борту Трамп заперечив, що пропонував “віддати весь Донбас”.

Заява Трампа про “78% території” не відповідає оцінкам провідних джерел. Reuters напередодні писало, що Росія контролює близько 19% території України (включно з окупацією з 2014 року). У Донецькій і Луганській областях контроль РФ справді значний, але йдеться про інші пропорції: раніше оцінювали близько 75% Донецької та майже всю Луганську області.

Пропозиція “заморозити” фронт на поточних позиціях де-факто легітимізувала б захоплені території до майбутніх переговорів — сценарій, який Київ публічно відкидає, наголошуючи, що не поступиться територіями. Раніше у вересні Трамп, навпаки, робив більш прихильні до України заяви, що Київ “може повернути всі землі”, — отже, нинішні меседжі виглядають як риторичний зсув.

Директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семена Кривоноса закликають провести службове розслідування за повідомленнями про можливий витік інформації агентства його працівниками. Цей заклик надійшов від голови правління Центру протидії корупції, Віталія Шабуніна, що підкреслює загальний рівень занепокоєння стосовно ефективності та надійності роботи НАБУ. Під таким приступом до справи відображається прагнення громадських діячів забезпечити прозорість та відкритість у роботі антикорупційних структур. Крім того, це свідчить про важливість збереження конфіденційності та дотримання внутрішніх процедур з метою запобігання можливим витокам інформації, які можуть загрожувати ефективності боротьби з корупцією в Україні.

«Триває другий місяць від повідомлення детектива НАБУ про злив матеріалів слідства. Проте Кривонос досі не розпочав службового розслідування щодо оприлюднених журналістами фактів (і не лише щодо них)», — написав Шабунін.

Журналісти-розслідувачі Bihus.Info повідомили, що конфіденційну інформацію щодо роботи НАБУ — внутрішні документи бюро, ухвали, скриншоти листувань тощо — «зливали» фігуранти розслідувань самого НАБУ.

Докази цьому знайшли у вилучених слідством телефонах бізнесмена Юрія Голика, який називав себе «ідеологом “великого будівництва”». За даними Bihus.Info, інформація до Голика надходила через його соратника Георгія Біркадзе, колишнього голову Броварської РДА, якого зараз називають радником Офісу президента. Причетним також називають детектива НАБУ Валерія Полюгу.

Журналісти також стверджують, що знахідки та інформація зі «зливів» вказують на ймовірну причетність до витоків керівництва НАБУ, зокрема першого заступника директора НАБУ Гізо Углави.

Наприкінці травня стало відомо, що Управління внутрішнього контролю НАБУ розслідує можливий витік інформації за статтями 364 та 387 Кримінального кодексу України та навіть провело обшуки вдома у детектива НАБУ, але не в приміщеннях агентства. Провадження розпочали після службової записки викривача-співробітника НАБУ. На час розслідування директор НАБУ усунув Углаву від обов’язків, за його ж заявою про можливий конфлікт інтересів.

Американське видання NBC News повідомило, що питання боротьби з корупцією викликало напруженість у відносинах між Києвом та Вашингтоном, а останні події у НАБУ стали прикладом постійної необхідності реформ.

Шабунін заявив, що після розслідування Bihus.Info у Telegram-каналах почалася «активна кампанія з порятунку Углави». «Йде другий місяць кризи довіри до керівництва НАБУ. Стає все більше схоже, що проблема не так в Углаві, як у Кривоносі», — зазначив Шабунін.