2024 рік став найплішим у Києві: нові температурні рекорди

Замок і Селянин: Беатриса Греченюк, що має стільки ж розкоші, скільки і привілеї принцеса, та її тато, колишній депутат Микола Греченюк, який домагається перемог у державних тендерах і підкорює Закарпатські дороги

Привілеї та Підземлі Закарпаття: Колишній депутат Микола Греченюк та його Родина

Тайниця Розкоші та Заможності: Інсайди у Родині Греченюк-Петьовка

У вищезгаданій статті розкрито історію та активності сім'ї Греченюк-Петьовка, яка привертає увагу громадськості своїми діями та зв'язками. Аналізуючи події, можна зробити висновок про широкий спектр діяльності членів цієї родини, яка включає політику, бізнес, волонтерство та розкішне споживання. Їхні дії та зв'язки, які часто знаходять відображення в соціальних мережах, викликають певні сумніви та зацікавленість у громадськості щодо джерел їхнього благополуччя та можливих зв'язків з контрабандними схемами. Такі ситуації підносять питання про прозорість та етичність поведінки осіб, які мають вплив у громадському житті, і підкреслюють важливість боротьби з корупцією та зловживанням владою.

Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зробив важливий крок у особистому житті, запропонувавши руку та серце своїй коханій, співзасновниці видавництва «Книголав» Світлані Павелецькій. Цей момент став справжнім сюрпризом для прихильників пари, оскільки вони довго не ділилися подробицями свого особистого життя. Після освідчення, закохані оприлюднили відео, в якому Світлана показала свою обручку. Цей маленький, але важливий фрагмент викликав великий інтерес у соціальних мережах та медіа.

Нещодавно пара з’явилася в ефірі популярної програми «Ранок у великому місті», де Світлана ненадовго продемонструвала прикрасу, що стала символом їхнього союзу. Задоволені гості і шанувальники зазначили, що обручка виглядає дуже елегантно і стримано. Попри те, що журналісти не змогли детально розглянути всі риси прикраси, її стиль було охарактеризовано як витончений і сучасний, що ідеально підходить для цієї пари.

Кулеба та Павелецька живуть разом з 2021 року. У 2022 році Дмитро офіційно розлучився зі своєю першою дружиною. Раніше пара зізнавалася, що не ставила перед собою жорстких планів щодо офіційного шлюбу, проте останні події свідчать, що вони вирішили зробити цей крок разом.

Під час інтерв’ю, яке відбулося незадовго до публікації відео, журналісти запитали Кулебу про можливість одруження; політик відповів лаконічно: «Що ж ви мені сюрприз псуєте». Як виявилося, саме тоді пропозиція вже була зроблена — і подальші кадри підтвердили згоди нареченої.

Про деталі планів пари — дата весілля чи інші подробиці — офіційно не повідомляли. У пресі також згадують, де мешкає пара: раніше з’являлися публікації про їхню трикімнатну квартиру вартістю близько $282 тис., однак наразі подружжя утримується від коментарів щодо побутових і фінансових аспектів життя.

Для обох цей крок став знаковим: у публічних коментарях вони підкреслювали важливість прийняття рішень разом і повагу до особистого простору. Заручини стали яскравою, але приватною подією, яка одразу потрапила в інформаційний простір завдяки ефіру й короткому відео.

Що відомо про партнеркуСвітлана Павелецька — співзасновниця книжкового магазину «Книголав», публічна особа у культурному середовищі. У своїх інтерв’ю вона неодноразово наголошувала на увазі до приватності, однак не приховує підтримки у стосунках із Кулебою. Пара кілька разів говорила про спільні плани, але раніше відкладала офіційні кроки через особисті та професійні причини.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У польському місті Любліні, на базі рекрутингового центру при Генеральному консульстві України, перша група добровольців “Українського легіону” офіційно уклала контракти зі Збройними силами України. Про це повідомляє “Укрінформ”, у вівторок, 12 листопада.

Керівник рекрутингового центру запросив кожного добровольця по черзі підписати контракт, із яким вони ознайомилися заздалегідь.

За словами представника центру Петра Горкуші, на сьогодні заявки на вступ до “Українського легіону” подали вже понад 600 осіб.

Цей добровольчий підрозділ ЗСУ створено в межах безпекової угоди, яку в липні підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у Варшаві. Одним із ключових пунктів цієї угоди є організація підготовки українських військових підрозділів на території Польщі.

Після підписання контрактів добровольців направлять на полігон поблизу Любліна для проходження базового навчання за стандартами НАТО. Навчальний курс триватиме 35 днів під керівництвом інструкторів з країн-членів Альянсу. Для тих, хто потребуватиме додаткового вишколу за спеціалізацією, передбачено подальшу підготовку в інших місцях.

Добровольці мають можливість підписати контракт на три роки або до завершення особливого періоду.

За домовленістю сторін, Україна забезпечує учасників Легіону військовою формою та медикаментами, тоді як Польща надає інфраструктуру, техніку та озброєння для навчання. Питання про повне оснащення підрозділу польською технікою й озброєнням для його подальшого відрядження до України все ще перебуває на стадії обговорення.

Нагадаємо, 3 жовтня Міноборони повідомило про початок прийому документів у Польщі від громадян України, які висловили бажання вступити до лав Сил оборони в “Український легіон”.

Уряд Чехії стежить за формуванням “Українського легіону” в Польщі та розглядає можливість участі в цьому проєкті.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Так, у разі підвищення військового збору до 3% або 5% дещо більше половини, а саме 55% учасників опитування зазначили, що не зможуть компенсувати цю різницю своїм працівникам. Відповідно, це призведе до зниження реального доходу людей.

У разі зростання військового збору до 3% повністю компенсувати різницю при найближчому перегляді заробітних плат готові 15% компаній, частково – 14%. Решта 7% розглядають варіант повної компенсації за рахунок введення надбавки до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан.

Якщо йдеться про зростання військового збору до 5%, у такому разі повністю готові компенсувати зниження реального доходу працівників дещо менше компаній – 14%, а частково – 13%. І 6% готові повністю компенсувати надбавкою до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан. Інші компанії розглядають різні підходи до компенсації або ще не ухвалили відповідне рішення.