Скандальна схема у “Вітаграді”: державний бюджет втратив понад 100 мільйонів гривень

По всій території України цього тижня очікується поступове підвищення температури повітря, що триватиме кілька днів. Синоптики прогнозують стабільне та комфортне тепло, яке охопить більшість регіонів країни. Вже з середини тижня температура в деяких областях може досягти до 10-15 градусів за Цельсієм вдень. Така погода буде сприяти покращенню умов для сільськогосподарських робіт, а також стане приємною новиною для жителів міст, які з нетерпінням чекають на відновлення тепла після холодних днів.

Згідно з прогнозами Ігоря Кібальчича, до кінця тижня можна очікувати значне потепління на заході та півдні країни. Водночас, на півночі та сході температура залишатиметься дещо нижчою, але також підвищуватиметься, хоча й не такими швидкими темпами. Синоптики також зазначають, що на вулицях стане менш вітряно, а це додасть ще більше комфорту для мешканців великих міст.

Опади протягом тижня очікуються переважно невеликі. Подекуди можливі тумани, а дороги й тротуари залишатимуться слизькими через ожеледицю.

Погода 23 лютогоНа початку тижня в західних, північних та центральних областях прогнозуються помірний сніг і мокрий сніг, місцями з переходом у дощ. На решті території буде без істотних опадів. На дорогах зберігатиметься ожеледиця, на Правобережжі подекуди можливий туман. Температура вдень становитиме +1…+6 °С, на півночі Лівобережжя близько 0 °С.

Погода 24 лютогоУ вівторок опади очікуються по всій країні: сніг і мокрий сніг, на півдні та заході — з дощем. Місцями можливі туман і мряка. Дороги залишатимуться слизькими. Температура вночі -3…+2 °С, вдень +1…+6 °С, на Закарпатті — до +8 °С.

Погода 25 лютогоУ середу вночі прогнозується невеликий сніг і мокрий сніг, на півдні — з дощем. Вдень переважатиме суха погода, лише на сході можливий невеликий мокрий сніг. На більшості території збережеться ожеледиця. Вітер 5–10 м/с. Температура вночі -3…+2 °С, вдень -1…+4 °С, на Закарпатті — до +7 °С.

За словами синоптиків, загалом тиждень буде теплішим, однак із періодичними опадами та рвучким вітром. Зокрема, 23 лютого вітер може посилюватися на заході, півночі та в центрі до штормових поривів 15–20 м/с, тоді як на півдні та сході він буде помірнішим.

Сценарій “чорної зими”, що вже попереджував українців минулої зими, у 2024-2025 роках набуває надзвичайної актуальності, оскільки теплова та енергетична інфраструктура вже на межі виснаження. Міста загрожує перетворення на "темні плями", де перебувати буде неможливо. Українські експерти неустанно б’ють на сполох, наголошуючи, що знищення Трипільської теплової електростанції, попереднє руйнування Дніпровської гідроелектростанції та інших об’єктів генерації означають, що в країні вже найближчим часом виникне катастрофічний дефіцит електроенергії (простий приклад – недостача енергії виникне вже з першими спекотними днями, коли люди вмикають кондиціонери). Це ще без урахування подальших можливих атак на енергетичну систему України, які, ймовірно, будуть тривати. Ще більше, відновлення генераційних потужностей до настання зими не є реальним за жодних умов. Завдані шкоди надзвичайно серйозні, а зруйновані об’єкти не можна відремонтувати в найближчі роки. Отже, якщо торік Російська Федерація атакувала електропідстанції, то їх можна було швидко відновити (просто переставивши трансформатор, наліпивши дротів, заклеївши скотчем апаратуру тощо). А от щодо генерації – це набагато серйозніша проблема. Якщо не буде можливості підтримувати рівень електроенергії, то у містах можуть просто припинити працювати насоси каналізації.

Висновки до цієї статті наголошують на критичності ситуації, пов'язаної з можливим настанням "чорної зими" в Україні. Зруйновання енергетичної і теплової інфраструктури створює серйозну загрозу для життя і здоров'я населення, а також для функціонування міст. Відновлення інфраструктури до настання зими неможливе, що ставить під загрозу нормальне функціонування електропостачання та інших важливих систем у містах. Необхідні невідкладні заходи для запобігання катастрофічним наслідкам "чорної зими" та забезпечення безпеки та комфорту для українського населення.

В умовах повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів опинилися поза можливістю тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових зонах або зруйнована, або недоступна, питання ефективного використання бюджетних коштів стає ще більш гострим. Натомість, на жаль, частина цих коштів продовжує освоюватися за схемами, які далекі від реального розвитку спорту та підтримки спортсменів.

Харківська область в 2023 році стала яскравим прикладом того, як війна може використовуватися як прикриття для корупційних практик. За офіційними даними, на організацію навчально-тренувальних зборів у регіоні було виділено близько 50 мільйонів гривень. Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, ці гроші використовуються не лише для реальних спортивних заходів, а й стають частиною схем, де вивезення коштів на фіктивні тренування або заходи йде паралельно з підготовкою інших незаконних операцій, у тому числі й вивезенням чоловіків призовного віку за кордон.

Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.

За наявною інформацією, жінка, яка працювала нянею, звинувачується у неприпустимих діях щодо 4-річної дівчинки, яка перебувала під її наглядом. Ситуація набула широкого розголосу після того, як відеозапис події з'явився в мережі інтернет, викликавши хвилю обурення серед користувачів соціальних мереж та громадськості в цілому.

Тоді, нагадаємо, загинуло троє людей, серед яких 9-річна дівчинка.

Чоловіка визнали винним у «завідомому залишенні без допомоги осіб, які перебували в небезпечному для життя стані та позбавленні можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, за наявності можливості надати їм допомогу».

«Обвинувачений своєї вини не визнав, у вчиненому кримінальному правопорушенні не розкаявся», – повідомила міська прокуратура.

Нагадаємо, під час того обстрілу притулок лікарні в Дарницькому районі було закрито під час обстрілу. На думку очевидців, його просто «не відкрили і все».