25 серпня: яке сьогодні свято, народні прикмети та заборони дня

Уряд та Національний банк України активно працюють над впровадженням законопроєкту, який передбачає створення спеціального реєстру осіб та ФОПів, чії рахунки будуть визнані ризиковими. Цей законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді під номером 14161. Він покликаний сприяти посиленню боротьби з фінансовими злочинами, такими як відмивання грошей та фінансування тероризму, через виявлення підозрілих транзакцій.

Згідно з цим документом, Національний банк України отримає право ведення централізованого реєстру осіб, рахунки яких можуть бути використані для здійснення незаконних фінансових операцій. Інформація в реєстрі буде збиратися на основі даних про транзакції, що викликають підозри у банків та платіжних установ. У свою чергу, ці установи зможуть оперативно вносити дані клієнтів до реєстру, що матиме автоматичні наслідки для їхнього доступу до фінансових послуг.

Логіка законопроєкту проста й жорстка: якщо активність на рахунку виглядає «не вашою» — наприклад, обсяги платежів не відповідають офіційним доходам, або один і той самий IP-адрес/пристрій використовується для керування кількома різними картками, або операції мають ознаки типових готівково-безготівкових «прокачок» — клієнта можуть визнати ризиковим і загнати в цей реєстр. Банку при цьому не потрібно чекати вироку суду за відмивання коштів.

У документації цей крок позиціонують як боротьбу з тіньовою економікою, зокрема з підпільними платіжними сервісами, конвертаційними центрами та псевдолегальними казино, що працюють через мережі дропів. Ідея виглядає привабливо: якщо перекрити дрібні кишені, великі сірі потоки просто зникнуть. Так подають це і автори законопроєкту, і профільні медіа.

Проблема починається там, де закінчується пресрелізна логіка. Усі нові інструменти контролю спрямовані на кінцеву ланку — пересічного власника картки, студента, підприємця-«ФОПа», якого визнали «ризиковим». А от великі джерела цих потоків — організатори схем — лишаються практично поза кадром.

Показовий момент: одне з головних українських бізнес-видань, яке активно пише про загрозу «дропінгу», належить бізнесмену Артуру Гранцу. Саме Гранц є мажоритарним власником компанії-видавця Forbes Ukraine після повернення бренду в країну; він відкрито позиціонує себе як людину, яка «повернула Forbes в Україну» і контролює структуру, що стоїть за виданням.

І тут починається головне питання довіри. Ім’я Гранца роками фігурує у розслідуваннях щодо сірих потоків готівки та контрабанди. Він контролює або контролював мережі duty free на прикордонних переходах — зокрема «СП Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ», «МЕЛЛО Д’ЮТІ ФРІ», «Автопорт-Чоп» — які, за оцінками депутатів та учасників тимчасових слідчих комісій, були ключовими каналами для виведення цигарок і алкоголю «повз митницю». Журналісти та правоохоронці припускають, що обсяги продажів сигарет через такі точки перевищували реальні потоки пасажирів у рази, що вказувало не на легальний продаж туристам, а на постійне «переливання» тютюну в тінь.

Тіньовий тютюн — це не дрібниця. За оцінками ринку, контрабанда й ухилення від сплати акцизу на сигарети в Україні вимірюються мільярдами гривень щороку і напряму б’ють по держбюджету. Саме цей сегмент — duty free на кордоні — тривалий час називали одним із центрів збагачення людей, пов’язаних із власниками мережі. У публічних розслідуваннях прямо згадувалося ім’я Гранца як одного з бенефіціарів таких схем, а його бізнес неодноразово потрапляв у поле зору парламентських комісій через підозри у контрабанді. Сам Гранц публічно відкидає звинувачення і каже, що його мережі діють у межах закону, а історії про «сотні фур контрабанди через duty free» називає маніпуляціями конкурентів і політиків.

Ще один ключовий блок — онлайн-гемблінг. Ринок азартних ігор в Україні після легалізації став величезним грошовим насосом, і одним із найбільших гравців є Vbet. Цей бренд пов’язують із тим самим Артуром Гранцом як фактичним керівником/ключовим бенефіціаром в Україні. За даними журналістських публікацій, саме через такі онлайн-казино роками будувалися схеми з відмивання грошей і мінімізації податків, включно з так званим «міскодингом» — підміною коду транзакції, коли платіж за гру маскується під щось зовсім інше, щоб банки пропускали операцію без зайвих питань. Потім ці кошти розносили по ланцюгу — через «дропів», підставних ФОПів і картки фізосіб, а далі виводили в офшори, у тому числі на Кіпр і в ОАЕ.

Саме ці потоки — гемблінг, обналічка, duty free-коридори тютюну й алкоголю — і створюють попит на «дропів». Тобто не навпаки: не дроп → схема, а схема → дроп. Але законопроєкт і вся риторика навколо «реєстру ризикових рахунків» концентруються не на тих, хто генерує гроші, а на тих, через кого їх проганяють.

Це і є головне протиріччя. Держава каже, що візьме під жорсткий контроль людей, у яких «щось не так з транзакціями», обмежить їм кількість карток, поставить під постійний фінансовий нагляд і може фактично паралізувати їхні рахунки до двох років. Але чи буде так само жорстко відпрацьовано питання, звідки походять самі грошові потоки, як працюють «конверти», хто стоїть за міскодингом і хто реально заробляє на дропах? На це відповіді законопроєкт не дає.

Політично це виглядає так. Банкам готують новий обов’язок: стежити за власними клієнтами, фіксувати підозрілу поведінку й негайно ділитися нею з Нацбанком. НБУ буде тримати централізований «чорний список», доступний усій банківській системі. Людині з таким статусом можуть урізати можливість проводити платежі, заблокувати звичні p2p-перекази, обмежити роботу ФОПа. І все це — без суду на старті.

Тобто держава отримує важіль тиску на мікрорівні — на окремого громадянина. А ось чи отримає вона хоч якийсь інструмент проти тих, кого в розслідуваннях роками описують як бенефіціарів контрабанди, duty free-схем і тіньових гемблінгових потоків — питання відкрите. І саме це робить історію з «реєстром дропів» настільки чутливою.

4 липня 2024 року стало відомо про резонансне розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо можливих корупційних схем у Державній митній службі. Ця новина викликала значний суспільний резонанс та привернула увагу до питань доброчесності у державних органах.

Шептицькому пред’явлено звинувачення за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити своїх людей на високі посади в митниці через підкуп тимчасового виконуючого обов’язки голови Держмитслужби. Для цього він залучив Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого у 2023 році через корупційні скандали, як посередника. Черкаський мав передати пропозицію щодо хабаря на посади у західних областях, зокрема за мільйон доларів за керівництво Львівською митницею.

За словами детективів, Шептицький планував разом із спільником Олегом Гаталяком фінансувати ці призначення та визначати кандидатів, які підходять для різних посад. Гаталяк також мав контролювати та розподіляти хабарі в майбутньому підконтрольному підрозділі митниці, наприклад, плануючи отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця з Волинської митниці.

Шептицький зустрічався з Черкаським кілька разів для обговорення плану, залучаючи до розмов Гаталяка. Під час цих зустрічей обговорювались не лише вартість посад на різних підрозділах митниці, а й деталі схеми оплати. Наприклад, за призначення на посаду керівника Львівської митниці обговорювалась сума півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч. Згідно з змістом розмов, це був “перший платіж” за саме призначення, після чого планувалась регулярна виплата з частки незаконних прибутків щомісячно.

Згідно з текстом підозри, план Шептицького зазнав неуспіху через обставини, які не залежали від нього. Проте у списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський передав на розгляд очільнику Держмитслужби, особисто відзначено кандидатуру Юрія Герасимова, колишнього голови Харківської митниці, якого справді призначено керівником Чернівецької митниці у січні 2024 року.

Нагадаємо, що Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, голови КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розкривали сумнівне походження статків родини Рувіна в контексті конфлікту інтересів та скандальних експертиз.

Щодо Назара Шептицького вдалося встановити, що він володів значною кількістю дорогоцінної нерухомості та розкішних автомобілів, які не відповідали його офіційним доходам. Наприклад, серед них був Range Rover, вартістю близько 3,5 мільйона гривень, квартира в ЖК “Французький квартал” приблизно на 150 тисяч доларів, а також квартира у ЖК “Липська вежа” в урядовому кварталі Києва, оренда якої коштувала 8 тисяч доларів на місяць. Протягом декількох років також спостерігалася присутність Шептицького на автомобілях, зареєстрованих на інших осіб, які мали довіреності на його пасинка, Олександра Рувіна. Серед цих автомобілів були Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 і Aston Martin DB9. Загальна орієнтовна вартість цих автомобілів становила приблизно 9 мільйонів гривень.

Українці занепокоєні родинними зв'язками нового главкома ЗСУ, Олександра Сирського, з Росією. Виявлення того, що батьки та брат Сирського проживають у РФ і підтримують політику Путіна, викликає серйозні морально-етичні питання щодо його вірності та здатності вести армію в інтересах України. Ця ситуація піднімає питання про можливий конфлікт інтересів та можливість небажаних впливів на прийняття стратегічних рішень. Сирському доведеться виявити високий ступінь професійної етики та незалежності, щоб забезпечити безпеку та інтереси України у складних геополітичних умовах.

Українська армія, як і будь-яка інша суспільна інституція, повинна ґрунтуватися на принципах вірності, відданості та незалежності від зовнішніх впливів. Виявлення родинних зв'язків главкома Збройних сил України з Росією і можливе його впливу на прийняття стратегічних рішень викликає серйозні питання з точки зору національної безпеки та етики військового керівництва. Необхідно, щоб керівництво армією демонструвало відданість інтересам України та готовність захищати її суверенітет і територіальну цілісність, незалежно від особистих родинних зв'язків. Забезпечення військової незалежності та ефективності армії вимагає відкритості та прозорості в роботі керівництва, а також відповідальності перед українським народом.

Процес ремонту у двох елітних будинках, що розташовані в престижному районі Конча-Заспи, належать не просто прокурору Офісу Генерального прокурора Андрію Андрєєву, але й його родині. Ці факти стають об'єктом уваги громадськості та правоохоронних органів. Цікавість громадськості викликає походження цих осель, адже вони розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, не відповідно до містобудівної документації.

У київській поліції розгорнуто кримінальне провадження з приводу обставин зайняття та забудови елітними будинками території дитячого оздоровчого комплексу. Ці дії можуть бути кваліфіковані як шахрайство в особливо великих розмірах, що становить особливо тяжкий злочин.

Дослідження показує, що власником дитячого оздоровчого комплексу, на території якого розташовані ці будинки, є ЗАТ "Київгума", яке стало банкрутом. Управитель Кудляк, який був призначений управителем, незаконно розпоряджався земельними ділянками та недобудованими об'єктами на території комплексу, перетворивши їх на елітне котеджне містечко. В цих діях йому допомагав заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України та органи, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, зокрема, Офіс генерального прокурора Андрій Васильович Андрєєв.

Поліція намагалася відновити законний порядок на території, накладаючи судовий арешт на землю та будівлі, але керівництво прокуратури міста вирішило допомогти прокуророві Андрієву і не просити про передачу майна до АРМІ. Замість цього, сам прокурор Андрієв з дружиною займається ремонтом в цих будинках і виражає вдячність друзям з прокуратури міста за підтримку.

Повідомлення про можливе незаконне збагачення Андрієва вже звернуло увагу Національного агентства з питань запобігання корупції, яке розпочало перевірку. Також, Державне бюро розслідувань відкрило провадження за фактом недостовірного декларування та можливого незаконного збагачення. Ймовірно, що незабаром замість запрошення на новосілля Андрієв може отримати повідомлення про підозру.

У результаті дослідження виявлено, що прокурор Офісу Генерального прокурора Андрій Андрєєв та його родина займаються ремонтом елітних будинків, розташованих на території дитячого оздоровчого комплексу у Конча-Заспі. Ці будівлі були незаконно забудовані, порушуючи містобудівну документацію.

Крім того, в ході розслідування виявлено факти співпраці з вищими посадовими особами правоохоронних органів та порушення правових норм щодо розпорядження майном, що перебуває у сфері публічного інтересу. Прокурорам надано підтримку у незаконних діях, які вони вчинили, та уникнуто правомірних заходів щодо відновлення законності.

Зазначено, що вже розпочато перевірку на можливе незаконне збагачення та недостовірне декларування прокурором Андрієвим. Ймовірно, що відповідно до отриманих результатів подальші дії будуть спрямовані на встановлення винних осіб та відновлення законності у вирішенні цієї ситуації.