Попередження “Мадяра”: Лукашенко та російські дрони під прицілом України

Більше половини транспорту, переданого Києву благодійниками та містами-партнерами, так і не потрапило на міські маршрути. Незважаючи на те, що столиця отримала сотні одиниць техніки, ситуація з її використанням залишає багато запитань. Зокрема, лише близько 60 автобусів із сотні, переданих «Київпастрансу», виїжджають на вулиці міста, решта стоїть на парках або взагалі зникла з офіційних звітів. Подібна ситуація й з вагонами метро — з 60 одиниць, переданих Варшавою, на лінії курсує лише третина.

Ці факти були розкриті в розслідуванні ютуб-проєкту «В тіні каштана», де журналісти детально проаналізували ситуацію з отриманим від міжнародних партнерів транспортом. За даними розслідування, частина техніки зберігається на іноземних номерах, оскільки не пройшла реєстрацію в Україні. Інша частина автобусів потребує ремонту, який не був проведений через відсутність належного фінансування чи ресурсів для оновлення транспорту. А ще кілька десятків одиниць транспорту просто стоять «у резерві» і чекають на вирішення організаційних питань, що стосуються їхньої подальшої експлуатації.

Зі слів співзасновника ініціативи «Пасажири Києва» Олександра Гречка, проблема криється також у дефіциті водіїв: після початку повномасштабної війни багато хто пішов на фронт, а масштабних програм із залучення нових кадрів, зокрема жінок, так і не створено.

Особливе обурення викликає доля двоповерхових автобусів, переданих Берліном. У Києві їх записали як «екскурсійні» і так і не випустили на лінію, хоча в Німеччині вони працювали на регулярних маршрутах. Подібна історія і з вагонами метро: частина стала «донорами» для старого рухомого складу, хоча влада раніше демонструвала ці потяги у піар-роликах.

Журналісти зазначають, що в інших містах України — Миколаєві, Одесі, Дніпрі чи Харкові — благодійні автобуси й вагони інтегрували у транспортну мережу, тоді як у Києві вони припадають пилом. Експерти наголошують: без зміни підходів до організації громадського транспорту столиця ризикує зіткнутися з транспортним колапсом.

Економічна нестабільність в Україні: Бізнес висловлює невдоволення діями влади та податковою системою

Український бізнес продовжує стикатися з труднощами через невизначені дії влади та систематичний тиск з боку силових структур. Підприємці вважають, що невдалі рішення та відсутність підтримки від держави призводять до закриття бізнесів. Навіть заяви уряду про покращення економічної ситуації не відповідають реальності, за словами представників бізнес-середовища.

Результати досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчать про погіршення очікувань бізнесу на майбутнє. Зменшується кількість компаній, які мають намір розширювати свою діяльність, а зростає кількість тих, хто планує скорочення. Багато підприємств розглядають державу не як партнера, а як регулятора чи навіть перешкоду для свого розвитку.

Податковий індекс Європейської бізнес асоціації відображає недовіру українських компаній до податкової системи. Чотиридесят відсотків підприємств вважають систему оподаткування серйозним обмеженням для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск оцінюється високо, і лише обмежена кількість підприємців не відчуває його впливу.

Економічний аналітик Анатолій Амелін з "Українського інституту майбутнього" вказує на відсутність стійкої економічної бази та росту, який є результатом інфляції. Він також зазначає відтік бізнесменів за кордон через загрози та спроби неправомірного вилучення коштів в Україні.

Сучасна економічна ситуація в Україні викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та бізнес-спільноти. Бізнес висловлює невдоволення не тільки економічними труднощами, але й діями влади та невизначеністю податкової системи. Підприємці переконані, що певні кроки уряду та тиск з боку силових структур призводять до закриття підприємств.

Результати досліджень підтверджують загострення ситуації, оскільки зменшується кількість підприємств, які планують розширення, та зростає частка тих, хто очікує скорочення. Бізнес виявляє низьку довіру до держави, розглядаючи її не як партнера, а як перешкоду або регулятора.

Податковий індекс свідчить про те, що податкова система викликає значні сумніви серед українських компаній, вбачаючи в ній обмеження для свого розвитку. Фіскальний тиск і відтік бізнесу за кордон є показниками відсутності стійкої економічної бази та негативного впливу на інвестиційний клімат.

Урядові слід уважно реагувати на висловлювання та думки бізнес-спільноти, а також активно шукати ефективні шляхи вирішення економічних проблем, щоб стимулювати розвиток бізнесу та покращити інвестиційний клімат в країні.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

«Я до цього ставлюся негативно. Якщо ми заберемо і цих молодих хлопців, у яких немає сімей, немає дітей, то автоматично в нас не буде майбутнього України. На мій погляд, у нас ще досить велика кількість чоловіків середнього віку – від 30 до 45 років. Це найефективніша категорія громадян України, які можуть воювати і, напевно, повинні воювати», – заявив Лубінець.

Зазначимо, що офіційно Україна відкидає заклики США знизити вік мобілізації до 18 років, а спробує заманити молодих хлопців до війська добровільно виплатою в півмільйона гривень.

Водночас є альтернативна точка зору, що українська влада вже готова до зниження мобілізаційного віку до 21 року. Наразі обирається тільки час – необхідно підготувати громадську думку, яка рішуче проти, і дати можливість усім «своїм» відправити дітей за кордон. І, за інсайдерською інформацією, кейсом зі зниження мобілізаційного віку на Банковій впритул займуться в той момент, коли буде провалено мирну ініціативу Трампа.