300 тисяч дітей виїхали з України напередодні навчального року — Ніна Южаніна

Історія з багатомільйонною позикою, яку дружина голови Національного банку України Андрія Пишного — Людмила Пишна — отримала ще у 2021 році, знову привернула увагу громадськості та медіа. Йдеться про суму в 15 млн гривень, яку надала ужгородська підприємиця Ларіна Котик. Попри значні задекларовані доходи Людмили Пишної, борг досі не було повернено, що викликало низку запитань про фінансову дисципліну та прозорість операцій родини, яка перебуває під пильним наглядом громадськості.

За офіційними деклараціями, у 2022–2023 роках доходи Людмили Пишної перевищили 19 млн гривень. Цей факт став приводом для суспільного обговорення: чому, маючи такі статки, позика залишилася непогашеною, та чи існують приховані домовленості між сторонами. Додатково увагу привертає той факт, що сама Пишна надала позику своєму чоловікові, керівнику НБУ, в розмірі 16,3 млн гривень. Ця обставина породила ще більше запитань щодо фінансових потоків у родині високопосадовця та можливого конфлікту інтересів.

Ларіна Котик, яка виступила кредиторкою Пишної, є власницею кількох компаній, заснованих у 2024 році:

АТ ЗНВКІФ «Неріо» зі статутним капіталом 82 млн грнТОВ «Еенерджі стор» (торгівля електроенергією)ТОВ «Павер стор» (торгівля електроенергією)

Обидві енергетичні компанії були зареєстровані в один день, і це привернуло увагу до стрімкого зростання бізнес-активності Котик.

Цікаво, що 2 травня 2023 року Котик взяла кредит в «Ощадбанку» під заставу рухомого майна — ймовірно автомобіля. Варто зазначити, що саме «Ощадбанк» протягом багатьох років очолював Андрій Пишний. Це створює додаткові запитання щодо можливого перетину інтересів та умов отримання кредиту.

Фінансові взаємини між родиною Пишних та бізнесвумен Котик, а також паралелі з діяльністю державного банку, викликають значний суспільний інтерес. У контексті нових скандалів навколо можновладців ця історія може стати приводом для подальших розслідувань та перевірок.

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив вирок у справі Андрія Самарченка, уродженця Сєвєродонецька, якого обвинувачували у співпраці з російськими підприємствами під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Суд визнав чоловіка винним у колабораційній діяльності, передбаченій Кримінальним кодексом України, та призначив йому покарання у вигляді штрафу на суму 102 тисячі гривень із конфіскацією належного майна.

Згідно з матеріалами справи, до початку війни Самарченко працював у ПрАТ «Сєвєродонецький Оргхім» — підприємстві, що спеціалізувалося на розробленні проєктно-технічної документації для хімічної, нафтової та газовидобувної галузей. До 2022 року серед замовників компанії були низка російських корпорацій, які отримували технічні рішення та консультаційні послуги. Після початку збройної агресії, попри запроваджені обмеження на будь-яку співпрацю з державою-агресором, Самарченко, за даними слідства, продовжив підтримувати ділові контакти з окремими представниками російського бізнесу, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Після початку війни Самарченко разом із партнерами створив у Москві компанію «ТехИнновации» й продовжив розробку програмних продуктів для промислових клієнтів, зокрема для «Норнікеля». При цьому він залишався співробітником «Оргхіму» на посаді керівника офісу управління проєктами.

Слідство встановило, що до березня 2025 року Самарченко та його спільники через литовську компанію TP AIM UAB переказали з Росії в Україну близько 400 тисяч євро.

Обвинувачений визнав провину й уклав із прокурором угоду. Суд врахував співпрацю з правоохоронцями під час розслідування.

Суддя Олексій Фазикош визнав Самарченка винним за статтею про колабораційну діяльність. Крім штрафу та конфіскації майна, чоловіка позбавили права протягом 10 років займатися розробкою проєктів програмних продуктів для російських нафтопереробних, металургійних та інших підприємств.

Харківська область дедалі частіше фігурує у звітах та публічних розслідуваннях як регіон із серйозними проблемами у сфері фінансової прозорості та контролю за використанням бюджетних ресурсів. Нові відомості вказують на ймовірні масштабні порушення з боку окремих посадових осіб обласної військової адміністрації. У центрі уваги опинився заступник голови Харківської ОДА Андрій Дорожко, якого джерела пов’язують із системними порушеннями вимог антикорупційного законодавства.

Одним із ключових епізодів, що став предметом обговорення, є можливе приховування Дорожком факту спільного проживання з Катериною Кудрявцевою. За чинним законодавством така інформація підлягає обов’язковому декларуванню, адже безпосередньо впливає на оцінку майнового стану посадовця та потенційних конфліктів інтересів. Втім, зазначені обставини, за наявними даними, у деклараційних документах відображені не були.

У декларації заступник голови ОДА не вказав жодного члена сім’ї, хоча проживає у квартирі, яка зареєстрована на Ольгу Сергіївну Дорожко — ймовірно, його колишню дружину. Така «відсутність родини» дозволяє посадовцю уникати декларування частини майна.

Серед виявлених порушень — маніпуляції з відчуженням і придбанням майна. У травні 2025 року Дорожко продав свій Volkswagen Passat (2012) за 10,5 тис. доларів (443,6 тис. грн), але у декларації зазначив лише 415 тис. грн.

У жовтні він придбав Audi A6 (2019) за 857,3 тис. грн, хоча ринкова вартість авто перевищує 1,2 млн грн. Джерела доходів для таких операцій Дорожко не пояснює.

Також він зберігає великі суми готівкою:— 54 тис. доларів,— 125 тис. грн,— 3,2 тис. євро.

Крім того, у власності посадовця — кілька нежитлових приміщень у Харкові та земельна ділянка площею майже 7,3 га в Ізюмському районі.

На цьому тлі правоохоронці фіксують і ширші корупційні практики в регіоні. За матеріалами слідства, колишній в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області Гладченко підбурював представника приватної компанії дати хабар за виведення підприємства з переліку ризикових платників. Сума неправомірної вигоди — 55 тис. доларів.

У цьому ж контексті фігурують заступник голови ХОДА Харнам та керівник департаменту агропромислового розвитку ОДА Андрій Дорожко. За даними джерел, вони реалізували схему зі скуповування зерна у фермерів з деокупованих територій за заниженими цінами через підконтрольні структури ТОВ «ЗОРЯ» та ФГ «УКР-АГРО-СВІТ». Це дозволяло отримувати значну маржу на подальшому перепродажі.

Розкриті факти свідчать про системний характер зловживань на Харківщині та участь у них кількох високопосадовців.

Поки ж область залишається одним із найбільш проблемних регіонів у питаннях прозорості та контролю над фінансовими потоками — і постає питання, чи вистачить політичної волі, щоб навести лад у системі.

У Києві розпочинається судовий процес проти голови гарнізонної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби, якого звинувачують у систематичному одержанні хабарів за сприяння військовим у переведенні з передових позицій у тилові підрозділи. За даними Державного бюро розслідувань, посадовець створив механізм, який дозволяв йому отримувати кошти від військовослужбовців під час проходження військово-лікарської комісії.

Слідство встановило, що за 2 тисячі доларів полковник медичної служби оформлював рішення про обмежену придатність до служби, надавав відпустки за станом здоров’я або направляв військових на лікування без належних медичних підстав. Така діяльність, на думку правоохоронців, тривала протягом тривалого часу та охоплювала значну кількість військових, які служили на передовій.

У деяких випадках висновки комісії оформлювалися навіть без присутності військовослужбовця.

У травні 2025 року працівники ДБР викрили посадовця під час одержання чергової неправомірної вигоди, затримали його та повідомили про підозру. Під час обшуків у службових приміщеннях було вилучено медичну документацію з ознаками фіктивності.

Фігуранту інкримінують три епізоди одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також складання завідомо неправдивого офіційного документа (ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України). Розслідування щодо інших можливих учасників протиправної схеми триває.