300 тисяч дітей виїхали з України напередодні навчального року — Ніна Южаніна

Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив, що в ніч на 19 травня у Севастополі сили оборони України нанесли удар по російському ракетному кораблю "Циклон" проєкту 22800. Початково оголошено про знищення російського морського тральщика "Ковровець", однак подальші розслідування розкрили істину про ціль атаки. "Сили оборони України знищили морський тральщик 'Ковровець'", – повідомлялося у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ на 19 травня. Пізніше стало відомо, що цілью був інший корабель – ракетний катер "Циклон", який увійшов до складу російського флоту. Цю інформацію підтвердив Генштаб у заяві 21 травня, додавши, що корабель був поранений у Севастополі.

Офіційно Росія не інформувала про знищення жодного з цих двох кораблів. Проте окупаційний керівник Севастополя Михайло Развожаєв повідомляв про ракетну атаку на Крим, яку, за його словами, змогла відбити протиповітряна оборона. Відомості від Развожаєва свідчать про те, що Севастополь атакували касетними боєприпасами. Цю інформацію підтвердило також міністерство оборони РФ, зазначивши, що для захисту використовувались засоби протиповітряної оборони.

"Циклон" – це ракетний корабель проєкту 22800 (відомий також за шифром "Каракурт"). Цей новий корабель був переданий Військово-Морським Флотом Росії тільки у липні 2023 року. Його технічні характеристики включають водотоннажність у 800 тонн, довжину 65 метрів, ширину 10 метрів і осадку 4 метри. Максимальна швидкість досягає 30 вузлів, а дальність ходу – 2500 миль за швидкості 12 вузлів. Автономність складає 15 діб. На озброєнні судна є установка вертикального пуску ракет "Онікс" і "Калібр-НК", а також модернізована артустановка калібру 76,2 мм АК-176МА та ЗРАК "Палаш".

Експерти вважають, що останні події, пов'язані з знищенням ракетного корабля "Циклон", є істотною перемогою для Українських Збройних Сил. Росія часто використовує такі ракети як "Онікс" та "Калібр" у своїх атаках на Україну. "Циклон" може бути останнім надводним кораблем ракетного класу у складі Чорноморського флоту, хоча залишаються ще підводні човни.

Українські військові експерти стверджують, що знищення такого сучасного ракетного корабля є значним досягненням для Збройних Сил України, порівняно з затопленням тральщика "Ковровець", про що повідомлялося раніше. "Ковровець" – це морський тральщик, який входив до складу Чорноморського флоту рівно 50 років тому.

Він був активно задіяний у різноманітних завданнях, включаючи проведення тралів за кораблями та суднами, розвідувальне та контрольне тралення, прокладання фарватерів у мінних полях та участь у постановці мін у віддалених районах. "Ковровець" мав вражаючу історію служби, включаючи участь у міжнародних операціях та забезпечення безпеки в регіоні Перської затоки під час ірано-іракської війни.

За часів конфлікту у Сирії "Ковровець" також відзначився своєю активною участю у траленні районів берегової зони від мін, що встановлювали бойовики ІДІЛ. Цей тральщик заслужено вважається одним із найефективніших у своєму класі, а його внесок у забезпечення безпеки на морі визнаний багатьма експертами.

В зв'язку з важливістю завдань, які вирішувалися "Ковровцем", його тривале перебування на бойовій службі у дальній морській зоні було високо оцінено військовими та політичними кілами Росії. Цей корабель визнаний символом морської сили та дисципліни, а його екіпаж – прикладом професіоналізму та відданості своїй країні.

Цей корабель також зазнав удару від української атаки. У жовтні 2022 року морські дрони Збройних Сил України атакували тральщик "Іван Голубець" у бухті Севастополя. Міністерство оборони Російської Федерації підтвердило пошкодження корабля. Проте стосовно можливого ураження тральщика "Ковровець" російська влада утримувалася від надання коментарів.

Цей інцидент свідчить про інтенсивність конфлікту в Чорноморському регіоні та високу готовність Українських Збройних Сил до відстоювання своїх позицій. Використання морських дронів у військових операціях підтверджує сучасний підхід до ведення бойових дій і свідчить про високий рівень технологічної розвиненості та бойової підготовленості українських військових.

Пошкодження "Івана Голубця" підкреслює необхідність посилення заходів з безпеки та захисту морських об'єктів в умовах непростої політичної та воєнної ситуації в регіоні. Українська сторона продовжує демонструвати свою готовність до відстоювання своїх територіальних інтересів і захисту вітчизни від будь-яких загроз.

У результаті розглядування вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків. По-перше, конфлікт між Україною та Росією продовжує активно розвиватися, зокрема в Чорноморському регіоні. Постійні напади та контратаки з боку обох сторін свідчать про високий рівень напруженості та готовності до військових дій.

По-друге, використання новітніх технологій, таких як морські дрони, відображає сучасні тенденції у веденні війни. Українські Збройні Сили демонструють свою технологічну підготовку та готовність до використання новітніх засобів для захисту своїх територіальних інтересів.

І нарешті, зазначення про пошкодження тральщика "Іван Голубець" та можливе ураження "Ковровця" свідчать про значущість морських операцій у рамках конфлікту та необхідність посилення заходів з безпеки морських об'єктів.

У цілому, стаття підкреслює необхідність посилення міжнародного співробітництва та пошуку мирного вирішення конфлікту між Україною та Росією для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

На 32-й хвилині Довбик відзначився чудовим голом головою, скориставшись передачею від Анхеліно. М’яч зрикошетив і відскочив перед воротарем, а потім потрапив у сітку. Після цього всі 70 000 глядачів, які заповнили Олімпійський стадіон у Римі, почали скандувати прізвище українця, виявляючи свій захват від його гри.

Це вже третій гол Довбика за «Рому» після його успішного старту в італійській Серії А. Фанати клубу продовжують висловлювати свою підтримку в соціальних мережах, захоплюючись майстерністю українського форварда.

Однак, незважаючи на успішний гол, римляни не змогли втримати перемогу, і матч завершився нічиєю 1-1. Гол Довбика дозволив «Ромі» отримати перевагу, але «Атлетіко» зуміли зрівняти рахунок у другому таймі.

У ніч з суботи на неділю, 31 березня, українці переведуть годинники на літній час, здійснюючи цю стандартну процедуру о 3:00 годині. Це рішення відповідає постанові Кабінету Міністрів від 1996 року, яка встановлює перехід на літній час з метою оптимального використання світлої частини доби протягом періоду з останньої неділі березня до останньої неділі жовтня.

Більшість електронних пристроїв, таких як смартфони, планшети, ноутбуки, автоматично переведуть годинники, спрощуючи процес для користувачів. Однак рекомендується перевірити налаштування, щоб упевнитися у правильності часу.

Триває дискусія щодо скасування переходу на літній та зимовий час у країні. Законопроєкти з цього питання вносилися до Верховної Ради, проте жоден з них не набрав достатньої підтримки. Останній законопроєкт, що пропонував відмінити цю практику, був зареєстрований восени 2020 року, але не був прийнятий депутатами.

Перехід на літній та зимовий час вперше був впроваджений у Великій Британії у 1908 році, а потім у Німеччині у 1916 році. Ця практика поширилася на інші країни, включаючи Сполучені Штати та більшість країн Європи.

Перехід на літній час у ніч з суботи на неділю, 31 березня, є стандартною процедурою в Україні, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 1996 року. Ця міра призначена для ефективного використання світлого часу протягом певного періоду року.

Більшість електронних пристроїв автоматично переведуть годинники, забезпечуючи зручність користувачам. Проте рекомендується перевірити налаштування, щоб упевнитися у правильності показаного часу.

Незважаючи на це, триває дискусія щодо можливого скасування переходу на літній та зимовий час. Депутати Верховної Ради не прийняли жоден законопроєкт, який пропонував відмінити цю практику.

Історично, перехід на літній та зимовий час був впроваджений у Великій Британії та Німеччині у початку 20 століття, а потім розповсюдився на багато інших країн, включаючи США та більшість країн Європи.

Львівський апеляційний суд виніс значуще рішення у справі професорки Ірини Фаріон, яке не лише відновило її на посаду керівника кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”, але й притягло увагу до важливості збереження мовних та наукових стандартів в українському вищому освітньому середовищі. Судове рішення також встановило обов'язок університету компенсувати професорці середню заробітну плату за період, протягом якого вона була примусово відсторонена від своїх обов'язків. Це рішення визнано багатьма експертами та громадськими діячами як крок у напрямку захисту академічної свободи та прав професорського корпусу, що має велике значення для подальшого розвитку вищої освіти в Україні.

Під час засідання апеляційного суду представники Фаріон закликали суд задовольнити її скаргу повністю, а представники університету наполягали на законності рішення першої інстанції. Адвокати Фаріон підкреслили, що вона як науковець і викладач має право на вільне висловлювання думок. У свою чергу, представник університету стверджував, що рішення про звільнення було законним, оскільки Фаріон висловила позиції, які не відповідали політиці університету.

Після дебатів суд вирішив частково задовольнити апеляційну скаргу, поновивши Фаріон на посаді та визначивши компенсацію за час примусового відсторонення. Проте рішення суду може бути оскаржено у Верховному суді.

Після оголошення рішення Фаріон заявила, що рада тому, що право виявилося сильнішим за політику. Вона також неоднозначно відповіла на питання про повернення до роботи університету.

Щодо життєвого шляху Фаріон, вона народилася в Львові у 1964 році.

Ірину Фаріон довгий час була активним учасником політичного життя України. З 2005 року вона є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та була членом політичної ради партії. У 2006 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради та займала посаду заступника голови комісії з питань освіти та науки.

Від кінця 2012 до осені 2014 року Фаріон працювала депутатом Верховної Ради VII скликання від партії “Свобода”. Її громадянська позиція та активна публічна діяльність часто викликали суперечки та скандали.

Фаріон виступала за підтримку пам’яті Степана Бандери, збереження чистоти української мови та єдність українського народу. Її заяви неодноразово викликали обурення громадськості та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

Наприклад, у лютому 2010 року, в межах акції “Утверджуймо державну мову!”, Фаріон викликала гучний скандал під час проведення заняття в дитсадку у Львові, де різко виступила проти “зросійщення” українських імен. Цей інцидент викликав значний резонанс і отримав широке відображення у ЗМІ.

Фаріон також була звинувачена в дискримінації дітей за мовною та національною ознакою під час її публічних виступів. У листопаді 2017 року під час прямого ефіру телеканалу “112” вона вступила у конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном, що також спричинило великий резонанс у громадськості.

Незважаючи на контроверсії, Фаріон не стримувалася від висловлення своїх поглядів навіть після звільнення з “Львівської політехніки”. У 2024 році вона висловила образливі слова про переможниць Нацвідбору на Євробачення – alyona alyona і Jerry Heil, що спричинило нову хвилю обговорень.

В цілому, Фаріон продовжує привертати увагу громадськості своїми висловлюваннями та діяльністю, яка часто викликає суперечки й обурення.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нацбанк України дає безготівковому курсу долара активно зростати третій день поспіль. Не встиг він учора підняти свій офіційний курс гривня/долара на новий максимум у 41,5035 грн/$, як сьогодні цей рекорд знову був побитий і на завтра, 28 листопада, офіціал встановлено на рівні 41,6010 грн/$.

З кроком у 10 копійок і вище девальвація офіційного курсу фіксується нечасто, і цей тиждень саме такий:

– 25 листопада – 41,3193 грн/$;

– 26 листопада – 41,4387 грн/$;

– 27 листопада – 41,5035 грн/$;

– 28 листопада – 41,6010 грн/$.

Зазвичай після помітного подорожчання долара, НБУ відкочував його назад, дотримувався курсового руху в дві сторони, чого зараз не відбувається. Безготівковий ринок рухається тільки вгору.

У вівторок міжбанк закрився на 41,595 грн/$, а сьогодні, 27 листопада, стартував угодою по 41,55 грн/$. Утім невелике зміцнення гривні виявилося швидкоплинним, і за перші півгодини котирування підскочило до 41,60 грн/$, а потім і до 41,6215 грн/$. Опівдні долар продавали по 41,64 і за цим цінником було укладено багато угод. Після обіду міжбанк ненадовго відходив на 41,6375, але до закриття торгів все ж зафіксувався на 41,64 грн/$.

Якщо вчора девальвація гривні відбувалася на середньому обсязі торгів, то зараз він помітно зріс, одразу на 38% – з $200,2 млн до $275,6 млн. Скарбники вважають, що Нацбанк сьогодні продав зі своїх золотовалютних резервів понад $200 млн.

«Ми бачимо реальне зростання попиту на долар. Як із суто календарних причин (напередодні Дня Подяки в США, де завтра буде вихідний і не працюватимуть банки), так і з психологічних. Наші компанії бачать подорожчання валюти і хочуть швидше її придбати про запас, здійснити проплати за імпортними контрактами. При цьому експортери, які помітили девальвацію, не дуже поспішають розлучатися зі своєю валютною виручкою – потроху притримують долар, щоб продати його пізніше і вигідніше. Ринок відчув тренд на девальвацію гривні, який прогнозували наприкінці 2024 року. Особливо в ньому переконалися після заяви Кабміну про отримання від Світового банку $4,8 млрд, зрозуміло, що уряд захоче його конвертувати за вигіднішим курсом», – розповів “Стране” директор казначейства одного із системних банків.

На чорному ринку сьогоднішній день починався купівлею/продажем долара в рамках 41,50-41,70 грн/$, а закінчився на 41,7250-41,7830 грн/$.

У банків готівкові курси в касах переступили 42-гу позначку. Максимальна ціна продажу долара досягла 42,05 грн/$, її ставив МетаБанк, ще у двох структур (ТАСкомбанк і Абанка) було 42,0 грн/$. Середні ж курси купівлі/продажу становили 41,65-41,75 грн/$. Державні Приватбанк і Ощадбанк купували/продавали американську валюту по 41,20-41,80 грн/$ і 41,35-41,85 грн/$, відповідно.

Максимальні карткові курси продажу долара у банків вийшли на 42,17 грн/$ і 42,55 грн/$, їх виставили Райффайзен Банк і Акордбанк, відповідно. Середня купівля/продаж тут була в рамках 41,29-41,82 грн/$.

Фінансисти продовжують говорити про стабільний попит на інвалюту з боку населення. Сьогодні його підтвердив свіжий звіт Нацбанку щодо обсягів завезення банками до своїх кас готівкового долара: зафіксовано зростання на 29% у жовтні (до $1,68 млрд), а також на 81,4% (до $12,9 млрд) за 9 місяців 2024 року, якщо порівняти з аналогічним періодом 2023-го ($7,1 млрд), і одразу у 4,1 раза більше з довоєнного 2021-го ($3,2 млрд).