7 грудня в українському календарі: день духовної пам’яті, професійної пошани та народних традицій

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Правоохоронці проводили обшуки в рамках кримінального провадження, що стосується незаконного оформлення інвалідності для чоловіків, які намагаються уникнути військової служби. У службових кабінетах та помешканнях посадовців були знайдені $100 тис. США, а також низка підроблених медичних документів і списки “ухилянтів” з фіктивними діагнозами.

Досліджуючи ситуацію, ДБР виявило велику кількість готівки: майже $5 млн 244 тис., €300 тис. і понад 5 млн грн, а також елітні прикраси. Гроші були сховані у різних куточках квартири, у шафах, шухлядах і нішах. Під час слідства посадовиця намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.

Крім того, виявилося, що родина володіє 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев’ятьма елітними автомобілями та корпоративними правами на 48 млн грн. У їхньому володінні є також готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис. м² в одному з парків Хмельницького, а за кордоном родина має нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних рахунках за кордоном родина накопичила майже $2,3 млн.

Всі ці статки чиновники не внесли до своїх щорічних декларацій. Дослідження триває, і слідчі встановлюють інших можливих учасників злочинів. Приймається рішення про повідомлення посадовцям про підозри в шахрайстві, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також у декларуванні недостовірної інформації та незаконному збагаченні. Санкції за ці статті передбачають позбавлення волі до 12 років із конфіскацією майна.

Петиція, спрямована до Президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила швидким та вражаючим успіхом — за три дні вона зібрала 25 тисяч голосів. Ця ініціатива пропонує прийняти законодавчі акти, що надають пріоритетне право на працевлаштування у державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Цікаво, що попередня схожа ініціатива нардепа Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На жаль, попри такий успіх, петиція все ще перебуває "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, втративши актуальність. Однак, порівнюючи з минулим, варто зауважити, що українська громада стала більш активною — якщо у 2023 році шанувальники підтримували мобілізацію чиновників неохоче, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Швидкість збору голосів за петицією щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців вражає: всього за три дні зібрано 25 тисяч підписів.

• Ініціатива підтримує ідею надання пріоритетного права на працевлаштування у державні, комунальні структури та правоохоронні органи демобілізованим зі Збройних Сил України.

• Зіставлення з іншими петиціями вказує на швидкісне зростання активності української громадськості: якщо раніше подібні ініціативи набирали голоси за кілька місяців, то тепер це відбувається за лічені дні.

• Незважаючи на успіх у зборі підписів, деякі петиції залишаються без розгляду протягом тривалого періоду, що може зменшувати їхню актуальність.

• Загалом, спостерігається позитивний тренд у зростанні громадянської активності, що спрямований на підтримку важливих суспільних ініціатив.

На основі основних положень затвердженого комітетом законопроєкту про мобілізацію, нардеп Гончаренко висвітлює ключові пункти, які ввійшли до другого читання. У цьому законопроєкті передбачено обмеження консульських послуг для чоловіків віком від 18 до 60 років без наявності військово-облікових документів. Також утримані обмеження на керування транспортними засобами для осіб, які отримали 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (за винятком військовослужбовців), і вони зобов'язані пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до служби. Ті, хто визнані обмежено придатними, також повинні пройти повторний медичний огляд протягом 12 місяців.

Повною мірою розглянуті нововведення для військових, включаючи право на демобілізацію для інвалідів, демобілізацію у зв'язку зі звільненням із полону, та компенсацію за кредитними угодами. Додатково, запропоновано виплачувати щомісячну винагороду для військовослужбовців у різних ситуаціях, включаючи участь у бойових діях.

Законопроєкт також передбачає перевірку військового квитка на кордоні при в'їзді та виїзді з країни для всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Комітетом також визначено, що обов'язкове носіння військового квитка стане вимогою, яку потрібно буде виконувати за вимогою поліції, працівників ТЦК та прикордонників. Відсутність військового квитка може призвести до відмови в перетині кордону чи навіть затримання особи для уточнення даних в ТЦК.

Законопроєкт також враховує певні виключення з військової служби для осіб, які доглядають за інвалідами першого та другого ступенів споріднення, забезпечуючи їм звільнення від військових обов'язків.

У новому законопроєкті про мобілізацію, затвердженому комітетом, передбачено важливі зміни та вимоги, які стосуються всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Зокрема, членам сім'ї другого ступеня споріднення надається можливість звільнення від військової служби у випадках, коли вони доглядають за інвалідами першого або другого ступеня споріднення, при умові, що вони єдині члени сім'ї або мають фізичну неспроможність, яка підтверджена висновком Лікувально-консультаційної комісії.

Додатково, наголошено на обов'язковості носіння військового квитка для усіх чоловіків віком від 18 до 60 років, щоб отримати консульські послуги за кордоном. Це стане важливим елементом для отримання консульської допомоги та будь-яких інших послуг за кордоном.

Одним із принципових аспектів нова версія законопроєкту передбачає обмеження права на виїзд за кордон для молодих громадян, які виїхали з України до досягнення 18-річного віку. Такі особи будуть зобов'язані повернутися на батьківщину та пройти облік у Територіальних військових комісаріатах, щоб мати змогу отримувати українські документи та послуги за кордоном.

У законопроєкті також закріплено можливість для народних депутатів бронювати звільнення від армійських обов'язків для двох своїх помічників. Це стане важливою перевагою для деяких громадян, що мають політичні зв'язки.

Важливо відзначити, що реєстрація електронного кабінету військовозобов'язаного залишається добровільною, але всі військовозобов'язані, які ще не уточнили свої дані в Територіальних військових комісаріатах, зобов'язані зробити це протягом 60 днів після надходження відповідного указу Президента.

Також в законопроєкті передбачено можливість оновлення даних протягом 60 днів після набуття законом чинності. Це важливий крок для забезпечення актуальності інформації про військовозобов'язаних у системі.

Затверджений законопроєкт про мобілізацію має велике значення для українського суспільства та військових сил.Нові положення закону передбачають обов'язковість носіння військового квитка для чоловіків віком від 18 до 60 років як на території країни, так і за її межами.Введено обмеження консульських послуг за кордоном для осіб без військово-облікових документів.Законопроєкт також передбачає низку положень, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців, зокрема щодо демобілізації та компенсації за кредитами.Указом Президента України передбачено обов'язок військовозобов'язаних оновлювати свої дані у Територіальних військових комісаріатах протягом певного строку.Парламент планує швидке введення закону у дію, що вимагатиме активної участі військовозобов'язаних у процесі оновлення своїх даних.Ці висновки вказують на важливість та актуальність нового законопроєкту, спрямованого на зміцнення обороноздатності країни та забезпечення соціального захисту військовослужбовців.

Старша донька відомої української продюсерки Олени Мозгової, Зоя, разом зі своєю нареченою Юлією вирушили в подорож до Будапешта, де провели кілька незабутніх днів. Відвідини угорської столиці стали не лише можливістю насолодитися красою міста, а й моментом, що став ще одним важливим етапом у їхній спільній історії. Пара вирушила на прогулянки вулицями Будапешта, милуючись величною архітектурою, яку цей місто так щедро пропонує своїм гостям.

Зоя та Юлія не могли пройти повз величних пам'яток, зокрема, Парламенту Угорщини, чиї куполи вражають своїми розмірами і деталями, а також розкішні набережні, де вода Дуная відображала світло вечірніх ліхтарів. Вечірні прогулянки на мостах і терасах стали для закоханих справжнім святом романтики.

Зоя Мозгова вперше публічно розповіла про свої стосунки в липні 2024 року, коли зробила камінг-аут і представила кохану. У травні цього року стало відомо, що пара заручилася після романтичної пропозиції, яку Зоя зробила на узбережжі Аравійського моря.

Нині донька продюсерки активно розвиває власну творчість, а молодша донька Олени Мозгової готується представити свої роботи на міжнародній виставці.