П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Суд зобов’язав внести до ЄРДР дані про корупційні схеми за участю київських високопосадовців

Важливі новини

Зеленський підписав закон про мобілізацію осіб зі засудженим минулим

У п’ятницю, 17 травня, Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект, який має потенціал перетворити динаміку військової служби в країні. Цей закон дозволяє засудженим особам на добровільній основі вступати до складу армії. Йдеться про історичний крок, який відкриває можливості для певних категорій засуджених та ув'язнених в Україні, а саме тих, хто має бажання та здатності вступити на службу в умовах воєнного стану.

Згідно зі змістом закону, засудженим, які згодяться вступити на військову службу, надається можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Проте це рішення не є автоматичним, адже вирішує його суд. Така ініціатива вимагає ретельного розгляду кожного випадку, зокрема з урахуванням характеру злочину та психологічного стану засудженого.

Міністерство оборони вже розробило плани залучення мобілізованих ув'язнених до спеціальних військових підрозділів. Крім того, кандидати повинні успішно пройти військово-лікарську комісію та мати підтримку командування. Відомо, що не всі засуджені будуть придатні для цієї форми служби, оскільки існують обмеження, які виключають участь у мобілізації за певними категоріями злочинів, такими як загроза національній безпеці або умисне вбивство з особливою жорстокістю.

Станом на 15 травня 2024 року в Україні перебуває 27 471 засуджений, серед яких 1538 жінок. За даними опитування, проведеного у квітні, приблизно 4,5 тисячі засуджених виявили бажання вступити до армії в обмін на умовно-дострокове звільнення. Раніше, голова Міністерства юстиції, Денис Малюська, зазначав, що в Україні може бути від 10 до 20 тисяч засуджених, яких можна мобілізувати на військову службу за контрактом. Цей закон створює нові можливості для реабілітації засуджених та водночас посилює обороноздатність країни, використовуючи їх потенціал у важливій справі захисту національної безпеки.

У результаті підписання законопроекту Президентом України Володимиром Зеленським відкривається нова можливість для засуджених осіб добровільно приєднатися до армії, отримати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та зробити вагомий внесок у захист національної безпеки країни. Закон передбачає ретельний відбір кандидатів та урахування характеру їхніх злочинів, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки військових підрозділів. Згідно зі статистикою, значна кількість засуджених виявила бажання вступити до армії, що свідчить про високий рівень зацікавленості та підтримки цієї ініціативи серед населення. Таким чином, цей закон не лише сприятиме соціальній реабілітації засуджених осіб, але й покращить обороноздатність країни, залучаючи їх досвід та потенціал у справі захисту національних інтересів.

Розвідка назвала фактори, від яких залежить завершення війни

Війна в Україні може завершитися до кінця 2026 року, але для цього має співпасти низка важливих факторів. Про це в інтерв’ю Новини.LIVE заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов. За його словами, прогнозування завжди має кілька сценаріїв, однак визначальним залишається стан справ безпосередньо на полі бою. «Безумовно, є ознаки зовнішні, внутрішні, економічна […]

Маркарова на вихід: посольство України у США чекає новий очільник

Україна готується до зміни голови дипломатичної місії у Вашингтоні. Чинна посолка Оксана Маркарова, яка представляє Україну в США з весни 2021 року, найближчим часом може залишити посаду. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерело в Офісі президента, ротація ініційована Банковою. За словами співрозмовника, президент Володимир Зеленський наразі розглядає кандидатури, які мають чітке розуміння американського політичного […]

США надають Україні розвіддані для ударів по енергетичній інфраструктурі РФ

Сполучені Штати ухвалили рішення розширити підтримку України, передавши розвідувальну інформацію, яка може бути використана для здійснення далекобійних ударів по стратегічних об’єктах на території Росії. Йдеться передусім про нафтопереробні заводи, трубопроводи та електростанції — критичні інфраструктурні вузли, що забезпечують Кремль стабільними доходами та підтримують військову машину агресора. Про цей крок першою повідомила американська газета The Wall Street Journal, наголосивши на його стратегічному значенні.

За інформацією видання, це рішення означає фактичний перегляд попередньої політики Вашингтона, який раніше утримувався від надання таких даних через ризики ескалації. Тепер же акценти зміщуються: Україна отримує можливість завдавати більш точних і ефективних ударів по цілях, які безпосередньо впливають на фінансові та енергетичні ресурси Росії. Це не лише послаблює економіку країни-агресора, а й зменшує її здатність фінансувати війну проти України.

У поєднанні з потенційною передачею довгохідних крилатих ракет (у матеріалах згадують Tomahawk і подібні системи) дали Збройним силам України можливість вражати об’єкти глибоко в європейській частині РФ. Американські джерела зазначають, що це поки що частина зваженого підходу, який обговорюється на рівні розвідувальних і оборонних відомств.

Мета таких дій — відрізати або істотно зменшити ключові джерела доходів Росії, які фінансують війну проти України, зокрема експорт нафти та газу. Одночасно США нібито ставлять вимогу до союзників посилити координацію обміну розвідданими, щоб уникнути розривів у інформаційному забезпеченні та підвищити ефективність ударів.

Реакція Москви та подальші кроки альянсу залишаються невизначеними. У низці публікацій російські офіційні особи вже відкидали ймовірність радикальної зміни ситуації на полі бою через постачання певних систем, але водночас попереджали про серйозні наслідки у разі прямої військової допомоги, яка дозволяє завдавати ударів по території РФ. Заходи США, якщо вони будуть реалізовані, означатимуть новий етап ескалації допомоги Києву, що вимагатиме від європейських і американських партнерів ретельної координації та юридичних оцінок ризиків.

Сімейна ротація в Полтавській облраді: мандат переходить до рідної сестри

У Полтавській обласній раді готується непримітна на перший погляд, але показова «зміна варти». На найближчій сесії двоє депутатів — позафракційний Руслан Богдан і представник партії «Довіра» Костянтин Копотун — складуть мандати. Офіційна причина відставки Копотуна — «брак часу через зайнятість у бізнесі». Проте увагу привертає не його вихід, а ім’я наступниці. Після того, як від […]

У столиці розслідують кілька масштабних корупційних схем, до організації яких причетні колишні й чинні високопосадовці, представники контролюючих органів та забудовники.

За наявною інформацією, у Києві діяла організована злочинна група, до якої входили:

  • колишній депутат Київради А. Я. Карпенко;

  • міський голова Віталій Кличко;

  • посадові особи Деснянської РДА;

  • керівництво Головного управління Держгеокадастру у Києві, Департаменту земельних ресурсів та Департаменту ДАБК КМДА.

Разом із представниками ДПС, Держаудитслужби та інших контролюючих структур вони забезпечували функціонування точок несанкціонованої торгівлі без дозвільних документів. Схема передбачала ухилення від податків, відмивання коштів і навіть сприяння уникненню мобілізації для осіб, задіяних у діяльності.

Посадовці, зловживаючи повноваженнями, умисно не вносили відомості до ЄРДР та блокували перевірки. 5 серпня 2025 року Печерський районний суд зобов’язав Офіс Генпрокурора зареєструвати ці факти у ЄРДР (ухвала № 757/35721/25-к).

Окрема справа стосується організованої групи у сфері будівництва. До неї, за даними слідства, входили:

  • чинний віце-прем’єр-міністр – міністр національної єдності Олексій Чернишов;

  • колишні високопосадовці Мінрегіону та «Нафтогазу»;

  • представники забудовної компанії.

Схема передбачала незаконне відчуження земельної ділянки у Києві на користь підконтрольного держпідприємства, укладання інвестиційних угод із «своїм» забудовником та заниження вартості держмайна у п’ять разів. Потенційні збитки держави оцінюють у понад 1 млрд грн.

Посадовці отримували неправомірну вигоду у вигляді суттєвих знижок на квартири. Сума пільг для Чернишова оцінена у понад 14,5 млн грн.

23 червня 2025 року йому та ще чотирьом особам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 ККУ (одержання неправомірної вигоди). 27 червня ВАКС обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді застави у розмірі понад 120 млн грн.

12 серпня Солом’янський райсуд ухвалою № 760/20840/25 зобов’язав ГСУ СБУ у Києві та області внести дані щодо цієї справи до ЄРДР.

Обидві справи перебувають у центрі уваги антикорупційних органів. Правоохоронці перевіряють обставини завдання збитків державі, а також зв’язки підозрюваних із представниками влади та контролюючих органів.

Останні новини