8 лютого в Україні: поєднання духовності, історії та культури

У ніч проти 28 вересня Росія здійснила масштабний ракетний та дроновий удар по території України, в результаті чого постраждали щонайменше 40 осіб. Зокрема, серед поранених є діти, що лише підкреслює жорстокість і безжальність агресора. Президент України Володимир Зеленський повідомив про ці жахливі наслідки у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що більшість постраждалих зафіксовано в Києві, де загинули чотири особи, серед яких 12-річна дівчинка.

Наслідки для столиці та регіонів

“Загалом в Україні відомо про щонайменше 40 поранених людей, серед яких є й діти”, — заявив президент.

Об’єкти, які потрапили під обстріл, включають підприємство з виробництва хліба, завод з виготовлення автомобільної гуми, багатоквартирні та приватні будинки, а також інші об’єкти цивільної інфраструктури. За інформацією, оприлюдненою вранці, у Києві пошкодження зафіксовано в шести районах міста. У Солом’янському районі внаслідок влучання було зруйновано багатоповерхівку, автозаправну станцію та будівлю Інституту кардіології. У Київській області найбільш постраждали Петропавлівська Борщагівка та Біла Церква. У цих населених пунктах загальна кількість поранених сягнула 27 осіб. За даними Повітряних сил, Росія застосувала проти України майже 500 ударних дронів та понад 40 ракет різного типу.

Наразі рятувальні роботи тривають, фіксуються нові пошкодження, а кількість постраждалих може змінюватися.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура надали офіційне повідомлення про підозру Миколі Сольському, якому держава вважається вчинення заволодіння земельними ділянками на суму, що перевищує 291 мільйон гривень, а також спробою заволодіння іншими ділянками на 190 мільйонів гривень. Учасники цієї схеми, які були задіяні в цих незаконних діях, активно здійснювали знищення документів, що мали дати право на постійне користування землею двом державним підприємствам на території Сумської області. Відсутність таких документів призвела до складання обласним Держгеокадастром акта про самовільне зайняття земельних ділянок. Далі, за допомогою посадовців, які були підконтрольні обласному Держгеокадастру, ці ділянки були передані в оренду заздалегідь обраній групі осіб, які вже заздалегідь планували їх отримати власність. Умовою для цього було підписання договору про передачу в оренду приватному агрохолдингу ще до офіційного надходження документів на право власності. Як результат, в період з 2017 по 2021 роки учасники цієї схеми незаконно заволоділи 1250 земельними ділянками обсягом 2493 гектари, а також намагалися заволодіти ще 3282 гектари землі.

У результаті проведеного розслідування стало очевидним, що міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський та інші особи були замішані у складних схемах заволодіння земельними ресурсами, що призвело до величезних фінансових збитків для держави. За допомогою фальсифікації документів та зловживанням службовим становищем вони намагалися незаконно перерозподілити земельні ділянки на користь обраних осіб та підприємств. Цей випадок є прикладом необхідності посилення контролю за владою та реформування системи управління земельними ресурсами для запобігання подібним корупційним діям у майбутньому.

За останні кілька днів українські Збройні Сили провели успішний удар по скупченню російських військових біля села Подо-Калинівка в окупованій частині Херсонської області. За підтвердженнями українських військових та міжнародних ЗМІ, при ударі загинули близько 60 російських військових. Цей епізод став ще одним в ряду успішних дій ЗСУ проти російської агресії. Повідомлення про удар та його наслідки ретельно підтверджуються військовими джерелами та відтворюються українськими та міжнародними ЗМІ.

Удар ЗСУ був спрямований на скупчення російських військових, які готувалися до військових дій, включаючи тренування штурмових груп та координацію бойових дій. Підтверджена ефективність удару вказує на високий рівень підготовки та координації українських військових.

Необхідно зауважити, що такі дії ЗСУ відбуваються в контексті тривалої оборонної боротьби України проти російської агресії. Українські війська проявляють високий рівень професіоналізму та готовності захищати свою країну від будь-яких загроз.

Цей епізод також підкреслює важливість міжнародної підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародне співробітництво та підтримка допомагають Україні зміцнювати свою обороноздатність та ефективно протистояти загрозі з боку Росії.

Україна продовжує доводити свою готовність та здатність захищати свою територіальну цілісність та суверенітет у відповідь на агресивні дії Росії.

Українські Збройні Сили вдало вдарили по скупченню російських військових у Херсонській області, що свідчить про високий рівень їхньої готовності та ефективності у веденні оборонно-протидійної операції. Удар вдалося завдати серйозних втрат противнику, демонструючи при цьому високу професійну підготовку українських військових.

Цей епізод є ще одним підтвердженням важливості міжнародної підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародне співробітництво та підтримка допомагають Україні зміцнювати свою обороноздатність та ефективно протистояти загрозі з боку Росії.

Україна продовжує доводити свою готовність та здатність захищати свою територіальну цілісність та суверенітет у відповідь на агресивні дії Росії.

В Україні й надалі діє режим воєнного стану, який наразі подовжено до 3 лютого 2026 року. Разом із цим триває загальна мобілізація, що є складовою системи оборони держави в умовах повномасштабної війни. Такі рішення ухвалюються на законодавчому рівні з урахуванням безпекової ситуації та потреб Збройних сил, а також загроз, які залишаються актуальними для країни.

Воєнний стан передбачає особливий правовий режим, що може впливати на роботу органів влади, пересування громадян, діяльність підприємств і установ. Він надає державі додаткові інструменти для забезпечення обороноздатності, захисту критичної інфраструктури та підтримання громадського порядку. Водночас більшість соціальних і економічних процесів продовжують функціонувати з урахуванням цих обмежень, адаптуючись до умов воєнного часу.

У першу чергу призов стосуватиметься військовозобов’язаних, які не мають протипоказань за станом здоров’я, законних відстрочок або бронювання. Йдеться про кілька основних категорій.

Основний контингент — чоловіки віком від 25 до 60 років без досвіду служби, які визнані придатними за результатами військово-лікарської комісії та не мають підстав для відстрочки або броні.

Також мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років, які вже проходили строкову службу, мають статус військовозобов’язаних або перебувають в офіцерському резерві, за умови придатності до служби.

Окремо йдеться про осіб, яких раніше було знято з військового обліку за станом здоров’я, але повторна ВЛК визнала їх придатними. До цієї ж групи належать громадяни зі статусом «обмежено придатний», якщо новий медичний огляд підтвердив можливість проходження служби.

Мобілізація з 18 років у січні 2026 року, як і раніше, можлива лише для військовозобов’язаних. Призовників віком до 25 років не мобілізують, однак вони можуть добровільно вступити на службу, підписавши контракт для громадян 18–24 років.

Крім того, передбачена можливість служби для осіб віком понад 60 років. Для них діє спеціальний річний контракт 60+, але за умови проходження ВЛК і відповідності визначеним критеріям.

Мобілізація в січні 2026 року продовжує регулюватися законом про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Водночас держава поступово переводить частину процесів у цифрову форму, щоб зменшити бюрократію та спростити комунікацію з ТЦК.

Пріоритетним документом для військового обліку стає електронний Резерв ID. Паперові військові квитки більше не є основними і використовуються лише як додаткове підтвердження до моменту зміни персональних даних.

Оформити Резерв ID можна через застосунок Резерв+. Для тих, хто не користується цифровими сервісами, передбачені альтернативи: паперовий документ у форматі PDF, який можна самостійно роздрукувати, або паперова копія військового квитка, отримана в ТЦК та СП.

Також Кабінет Міністрів запровадив експериментальний проєкт автоматичної постановки на військовий облік. У його межах до системи без додаткових звернень вноситимуть дані:

юнаків, які досягли 17 років і не стали на облік — після досягнення 18 років їм автоматично присвоюватиметься статус призовника;

чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, — під час оформлення або обміну паспорта через Державну міграційну службу, без необхідності відвідувати ТЦК та проходити ВЛК.

Очікується, що такий підхід зменшить навантаження на центри комплектування та дозволить уникнути черг і додаткових довідок.

З початку 2026 року планується також впровадження сповіщень про повістки в застосунку Резерв+. Користувачі зможуть добровільно активувати повідомлення про направлення повісток, перебіг адміністративних справ і наявність штрафів за порушення правил військового обліку.

Таким чином, мобілізація в січні 2026 року залишатиметься масштабною, але дедалі більше орієнтованою на цифрові інструменти та централізований облік.

Син посолки України в Болгарії Олесі Ілащук був арештований у справі про вбивство 21-річного українця у Відні. Це викликало широкий резонанс у медіа, однак сама дипломатка закликала громадськість не політизувати ситуацію і зберігати об’єктивність у висвітленні подій. У коментарі для агентства «Укрінформ» вона підкреслила важливість дотримання принципу презумпції невинуватості, наголошуючи, що будь-яка оцінка інциденту повинна ґрунтуватися лише на офіційних даних і рішеннях суду, а не на припущеннях або чутках.

Ілащук уточнила, що її син є повнолітнім громадянином України, має повну цивільну дієздатність та проходить усі передбачені законом процесуальні дії. Вона також звернула увагу на те, що статус її сина як родича дипломатичного представника не повинен впливати на хід розслідування або судового процесу.

За даними ЗМІ, одним із підозрюваних у справі є 19-річний Богдан Ринжук, син чернівецького бізнесмена Івана Ринжука. У деклараціях Олесі Ілащук він вказаний як син, проте медіа зазначають, що вона є його мачухою.

Нагадаємо, 26 листопада у Відні було виявлено тіло 21-річного українця на задньому сидінні згорілого автомобіля. Загиблий – син заступника Харківського міського голови Сергія Кузьміна. 2 грудня українські правоохоронці затримали двох чоловіків віком 19 та 45 років, яких підозрюють у вбивстві. За повідомленнями, їх не планують екстрадувати до Австрії, натомість Україна звернулася до віденської поліції з проханням про передачу кримінальної справи.