9 звичок, які руйнують шлунок: що варто змінити, щоб зберегти здоров’я

Україна: Створення Спеціалізованої економічної прокуратури на фоні політичних дискусій

Законопроект №11087, який передбачає створення Спеціалізованої економічної прокуратури (СЕП), викликав активні обговорення в українському парламенті та суспільстві. Ініціативу народного депутата Ярослава Железняка сприймають як крок до зміцнення правової системи та боротьби з економічною злочинністю. Згодом відбудеться відбір кваліфікованих співробітників для нового органу через конкурс.

Проте думки на цей рахунок розділені. Народний депутат Максим Бужанський висловив своє негативне ставлення до ідеї створення СЕП, вказуючи на можливі наслідки перенасичення системи прокуратури новими підрозділами. Він зазначив, що при недостатній фінансовій підтримці та складній політичній ситуації додаткові структури можуть ускладнити роботу правоохоронних органів, порушуючи процес розслідування.

Питання про ефективність створення нового органу залишається відкритим. Чи допоможе Спеціалізована економічна прокуратура зміцнити боротьбу з економічною злочинністю чи ускладнить існуючу систему – це залишається предметом дискусій та подальшого спостереження.

Українською мовою, висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати так:

• Ідея створення Спеціалізованої економічної прокуратури (СЕП) викликає обговорення як у парламенті, так і в суспільстві.

• Захід підтримують як крок до зміцнення правової системи та боротьби з економічною злочинністю.

• На думку деяких політиків, створення нового органу може призвести до перенасичення системи прокуратури та ускладнення роботи правоохоронних органів.

• Питання про ефективність СЕП залишається відкритим і потребує подальшого спостереження та аналізу.

• Важливо забезпечити не лише створення нового органу, але й забезпечити його ефективне функціонування та взаємодію з існуючими структурами правоохоронного сектора.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Херсонський Художній Музей ідентифікував чергову вкрадену російськими окупантами картину. Йдеться про роботу Надії Андрєєвої “З лялькою” із серії робіт “Моя дочка”.

Надія Андрєєва написала кольорову цинкографію у 1981 році. Картина “З лялькою” потрапила на кадр, знятий окупантським каналом у серпні 2023 року в Центральному музеї Тавриди. Він і допоміг ідентифікувати чергову вкрадену роботу,

В музейній колекції були представлені ще дві роботи Андрєєвої з серії “Моя дочка”, можливо, вони також стоять десь поруч на полицях імпровізованого фондосховища, спорудженого в концертній залі кримського музею

Загалом музейникам вдалось ідентифікувати вже 122 твори мистецтва, які викрали військові рф з Херсонського художнього музею у 2022 році. Загальна кількість незаконно вивезеного перевищує 10 тисяч музейних експонатів.

Також повідомляється, що 121 витвір мистецтва перебуває в окупованому Криму, в сімферопольському Центральному музеї Тавриди.

Щє є одна робота, точне місцезнаходження якої невідомо, але є підтвердження з боку окупантів, що шедевр перебуває в їхніх руках, вказали музейники.