Шуфрич написав законопроєкт із СІЗО — і його зареєстрували

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.

До кінця червня поточного року завдання для українського уряду та Верховної Ради надзвичайно важливі та напружені. Вони повинні втілити в життя дев'ять ключових пунктів за планом, який передбачає отримання Україною суми в розмірі €50 мільярдів упродовж наступних чотирьох років. На даний момент, уряду вже вдалося виконати значну частину зобов'язань, але залишаються ще важливі завдання, які чекають свого вирішення.

До червня поточного року Кабінет Міністрів має виконати дев'ять пунктів за планом Ukraine Facility, який був затверджений урядом 18 березня. Наразі понад половина цих завдань вже виконана, і три з них навіть завершено достроково. Наприкінці лютого, парламент прийняв закон про корпоративне управління державними компаніями, Міністерство Фінансів затвердило план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

Проте, серед невиконаних завдань є і такі, як реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ), підготовка бюджетної декларації, затвердження стратегії з протимінної діяльності, національного плану з енергетики та клімату, а також плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями. Ці завдання вкрай важливі, оскільки виконання їхніх термінів забезпечить отримання €4 мільярдів із запланованих €16 мільярдів, які Уряд має отримати до кінця цього року.

Наприкінці червня 2024 року Верховна Рада планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. У лютому, Верховна Рада відхилила урядову версію законопроєкту про БЕБ через недоліки у питаннях переатестації співробітників та відбору директора бюро. Наразі уряд повинен заново внести законопроєкт до Верховної Ради, що можливо станеться в середині квітня.

Щодо бюджетної декларації, Міністерство Фінансів повинно її підготувати до 15 травня на наступні три роки. Також, уряд уже затвердив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні, але для його остаточного затвердження необхідно підтримка парламенту. Якщо все буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні розпочнеться ще цього року.

Важливим аспектом є також реформа управління державними компаніями, яка вже успішно виконана. Закон про цю реформу був ухвалений у лютому 2024 року. До кінця червня також планується узгодження національного плану з енергетики та клімату, який буде відповідати міжнародним стандартам та цілям.

Стратегія протимінної діяльності до 2033 року відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки нації та збереженні життя громадян. Після розгляду Національним органом з протимінної діяльності 12 лютого 2024 року, стратегія тепер очікує схвалення від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) та підписання президентом. Одним із важливих аспектів цієї стратегії є програма компенсації розмінування територій для аграріїв та фермерів, яка має бути запущена Міністерством економіки до кінця квітня. Ця програма передбачає компенсацію частини витрат на розмінування, яка складає 80%, за умови подання заявки через Державний аграрний реєстр та проходження необхідних процедур.

У сфері цифровізації Державної митної служби, Міністерство фінансів вже затвердило план, спрямований на модернізацію та впровадження нових інструментів до 2028 року. До кінця другого кварталу 2024 року планується завершення розробки автоматизованої системи митного оформлення "Центр" та оновленої національної системи гарантій (GMS-UA), яка забезпечить ефективне управління гарантіями товарів у режимі спільного транзиту. Також в цей період запрацює система рішень (CDS), спрямована на автоматизацію обробки рішень митних органів, а також система боротьби з підробкою і піратством (COPIS), яка стане централізованою платформою для інформації про правовласників та історії їхніх заявок.

Паралельно йде робота з Міністерством інфраструктури щодо надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, таким як комп’ютеризована транзитна система (NCTS). Це сприятиме підвищенню ефективності та зручності для учасників митного процесу та сприятиме розвитку міжнародної торгівлі України.

Цифровізація митниці не лише сприяє мінімізації людського впливу, а й має значний антикорупційний ефект, поліпшуючи обмін інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн. Це важливий крок у забезпеченні прозорості та ефективності митного контролю, що сприяє розвитку торгівлі та зміцненню довіри до системи.

Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями, затверджена з дедлайном до червня 2024 року, передбачає два етапи: перехідний період (2024-2025 роки) та повноцінна імплементація (2026-2028 роки). На першому етапі ключові завдання включають запровадження стратегічного планування публічних інвестицій, законодавче унормування, оновлення методологічної бази та створення ІТ-архітектури. Міністерство фінансів вже отримало низку інвестиційних проєктів на наступні роки, які проходять етап скринінгу та пріоритизації перед розглядом у Стратегічній інвестиційній раді.

Стратегія термомодернізації будівель, затверджена урядом на початку 2024 року, стала одним із важливих кроків вперед у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС. Її пріоритетами є прискорення темпів термомодернізації громадських будівель, постійне фінансування, цифровізація процесів та створення ринкових умов для залучення людського потенціалу в цю сферу. Виконання стратегії спрямоване на зменшення споживання енергії в громадських та житлових будівлях на 15% до 2030 року, на 30% до 2040 року та на 40% до 2050 року, що важливо для досягнення енергоефективності та скорочення викидів парникових газів.

У результаті аналізу вищезгаданої інформації стає очевидним, що впровадження цифрових технологій в митниці має значний потенціал для забезпечення прозорості, ефективності та антикорупційного контролю. Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями та стратегія термомодернізації будівель є кроками у напрямку модернізації та підвищення стандартів управління та енергоефективності. Виконання цих стратегій відіграє важливу роль у досягненні цілей розвитку країни, зокрема у забезпеченні сталого економічного зростання та зниженні впливу на довкілля.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Ті, хто не чекає повістки, можуть самостійно обрати військову частину, яка подобається. Військова служба за мобілізацією, з державним розподілом, такого запропонувати не може”, — зазначив Шахлевич. Контрактники мають змогу змінювати професію, завдяки діючим навчальним центрам, що дозволяє їм адаптувати свої навички під потреби армії.

Контрактники не тільки отримують стабільне фінансове забезпечення, а й знаходять побратимів і посестер, що є важливим аспектом військової служби. Вони також мають можливість служити в тилових частинах або частинах спеціального транспорту, що може знизити ризики, пов’язані з безпосередніми бойовими діями.

Щодо побоювань потрапити не в обрану військову частину, Шахлевич вважає їх передчасними. Він пояснив, що військова частина надсилає відповідний рекомендаційний лист, завдяки якому контрактник направляється саме до них, що забезпечує більшу впевненість у виборі.

Контрактна служба в ЗСУ стає не лише способом уникнути мобілізації, а й можливістю для українців отримати нові навички та досвід, служачи в армії на власних умовах.