Вівторок, 2 Червня, 2026

Шуфрич написав законопроєкт із СІЗО — і його зареєстрували

Важливі новини

Масштабна реконструкція зруйнованого будинку в Умані: державні витрати та строки відновлення

Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації 2 вересня уклав угоду з ТОВ «Буд Кепітал Групп» на проведення реконструкції дев’ятиповерхового житлового будинку за 47,89 млн грн. Роботи мають завершити до червня 2026 року за адресою вулиця Захисників України, 25 в Умані. Цей будинок серйозно постраждав унаслідок ракетного удару у квітні 2023 року, тоді загинули 23 мешканці, серед яких шість дітей, а ще понад сотня людей залишилася без житла. Відновлення будівлі є критично важливим для мешканців та демонструє державну увагу до потреб постраждалих у зоні бойових дій.

Раніше роботи з відновлення будинку розпочало ПП «Уманьрембуд» на суму 67,82 млн грн, а пізніше додатково без проведення відкритих торгів компанії було виділено ще 23,50 млн грн на завершальні етапи. Загальна вартість відновлення 99 квартир перевищить 110 млн грн, що робить цей проєкт одним із найдорожчих у регіоні у сфері житлової інфраструктури після руйнувань, спричинених війною.

Реконструкція передбачає повне відновлення секції №1 та часткове відновлення секції №2. Роботи фінансуються з державного бюджету (40,73 млн грн) та місцевого бюджету (8,64 млн грн). Проєкт підготовлено ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», а експертний звіт видала філія ДП «Укрдержбудекспертиза» в Черкаській області.

Аналіз кошторису показав значні завищення цін на матеріали. Наприклад, полівінілацетатну дисперсію закупили по 379 грн/кг, тоді як на ринку її можна купити по 146–148 грн/кг. Металопластикові вікна враховані по 8 641 грн/кв. м, вдвічі дорожче за ринкові ціни. Гіпсова шпаклівка та мінераловатний утеплювач також закуплені майже вдвічі дорожче за ринок. Ймовірна переплата на матеріалах перевищує 4 млн грн.

Дешевшим конкурентом було ТОВ «Уманьрембуд 2», однак його пропозицію відхилили через невиправлені помилки в тендерній документації та недостатню підтверджену фінансову спроможність.

ТОВ «Буд Кепітал Групп» зареєстроване у грудні 2022 року в Умані та належить Роману Усатюку, Івану Гученку та Володимиру Ткаченку. Усатюк і Гученко також володіють компанією «Бетон Компаньон Групп». З 2023 року фірма отримала державних підрядів на загальну суму понад 210 млн грн.

Декларація Юрій Варчак за 2024 рік: деталі та суспільне значення

Резервний член Кам’янець-Подільська ВЛК оприлюднив щорічну декларацію про доходи та майновий стан за 2024 рік, відобразивши у ній основні джерела прибутків, наявне нерухоме й рухоме майно, а також фінансові активи. Документ став предметом громадського обговорення, адже діяльність військово-лікарських комісій перебуває під пильною увагою суспільства в умовах воєнного стану.

У декларації зазначено доходи, отримані за основним місцем роботи, а також інші можливі надходження, зокрема соціальні виплати чи додаткові винагороди. Окремо вказано інформацію про об’єкти нерухомості — житлові приміщення, земельні ділянки або частки у спільній власності, якщо такі є. Крім того, задекларовано транспортні засоби та грошові активи, включно з коштами на банківських рахунках.

Юрій Варчак задекларував 350 тисяч гривень готівкою та 25 тисяч доларів. Його дружина мала 300 тисяч гривень і 20 тисяч доларів готівкою. Крім цього, активи у золотих злитках у самого Варчака оцінюються у 287 тисяч гривень, у дружини — ще на 130 тисяч. Виглядає, що родина вирішила частину капіталу зберігати у матеріальному вигляді для стабільності.

Для повноти картини у 2024 році посадовець продав Hyundai Accent за 20 тисяч гривень, що виглядає символічною сумою, але додає декларації певного колориту.

НАБУ підозрює директорку Одеського аеропорту у мільйонних збитках

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру виконувачці обов’язків генерального директора КП «Міжнародний аеропорт Одеса». За даними сайту міськради, цю посаду обіймає Ольга Макогонюк. Слідство вважає, що посадовиця свідомо не подала до Державіаслужби заявку на сертифікацію аеродрому, яка дозволяла комунальному підприємству заробляти на обслуговуванні рейсів. Ці доходи — плата за зліт, […]

Українська телеведуча Леся Нікітюк різко відреагувала на чутки про вагітність: “Не розумію людей!”

Леся Нікітюк стала об’єктом пильної уваги після того, як її помітили з округлим животиком на фоні чуток про вагітність. Подія стала темою обговорення у соцмережах, зокрема після того, як відео з ресторану в Одесі опублікував користувач TikTok під ніком jeka.m.1010. На ньому Нікітюк з’явилась у компанії бізнесмена та продюсера Євгена Таллера. Чутки про вагітність Лесі […]

Перед перетином кордону Латвії доведеться завчасно внести дані про родичів

З 1 вересня 2025 року всі іноземці, які не мають візи чи посвідки на проживання, виданих Латвією, повинні заздалегідь заповнити спеціальну онлайн-анкету. Це стосується й громадян України. Як повідомили в Міністерстві внутрішніх справ Латвії, мета нововведення – посилення контролю та гарантування безпеки. Форму необхідно подати не пізніше ніж за 48 годин до в’їзду до країни. […]

Народний депутат Нестор Шуфрич, обвинувачений у державній зраді та ізольований від політичного процесу через рішення суду, не полишає законодавчої діяльності. Перебуваючи в слідчому ізоляторі, він зареєстрував у Верховній Раді новий законопроєкт про національні меншини. Його поява викликала хвилю обговорень не тільки через зміст, а й через обставини подання.

Законопроєкт №13169, що стосується внесення змін до закону “Про національні меншини (спільноти) України”, з’явився на сайті парламенту 11 квітня. Супровідних документів наразі немає, а отже, точний зміст ініціативи — поки під завісою. Відомо лише, що вона стосується використання мов країн Європейського Союзу в контексті сприяння євроінтеграції.

За інформацією джерел у парламенті, ініціатива може стосуватись прав угорської меншини — Шуфрич тривалий час очолював міжпарламентську групу дружби з Угорщиною, а це питання регулярно перебуває у центрі дипломатичних суперечок між Києвом і Будапештом.

Показовим є спосіб реєстрації документа. У лютому Шуфрич уже звертався до керівництва Ради з проханням подати законопроєкт від його імені — посилався на обмеження в доступі до техніки. Регламентний комітет тоді відмовив, оскільки за законом звернення та законопроєкт — різні речі.

Але за кілька тижнів законопроєкт усе ж потрапив до апарату Ради. Як з’ясував рух “Чесно”, документ надійшов у супровідному листі… від Служби безпеки України. Формально — від начальника відділу досудового забезпечення слідства СБУ.

Таким чином, у парламенті офіційно зареєстрували документ, ініційований обвинуваченим у держзраді, який фізично не має змоги бути присутнім на засіданнях, але зберігає мандат і повноваження депутата.

Наразі Шуфрич залишається у статусі народного депутата, попри арешт. Його відсторонили з посади голови Комітету з питань свободи слова, але мандат залишили. Суд дозволив йому “виконувати депутатські повноваження”, але з обмеженням — без участі у пленарних засіданнях.

Це створює правовий прецедент: депутат, якого слідство підозрює у багаторічній співпраці з ФСБ, продовжує користуватися конституційним правом на законотворчість. Причому робить це за допомогою СБУ, що веде розслідування проти нього ж.

Нагадаємо, Шуфрича затримали восени 2023 року. Під час обшуків у його помешканні співробітники СБУ виявили документи з розробкою сценарію автономізації Донбасу, радянську символіку та нібито прямі докази його зв’язку з агентами ФСБ. Саме Шуфрича слідство вважає одним з головних рупорів кремлівських меседжів у медіа.

Наразі він перебуває під арештом, термін дії якого продовжено до середини травня.

Останні новини