Адвокат Роберт Амстердам представив звіт про напади на УПЦ та її священиків: нові докази та перспективи правосуддя

У цьому році Україна приймає рішення відмовитися від активних зусиль у напрямку швидкого вступу до НАТО, і це рішення має глибокі підґрунтовані мотиви. Одним із найважливіших аргументів, що лежить в основі такого відступу, є серйозні страхи перед можливим втягненням альянсу у конфлікт з Росією. Україна, знаходячись у складній геополітичній ситуації, зрозуміло ретельно вивчає всі можливі наслідки свого приєднання до такої великої міжнародної організації.

Необхідно врахувати, що конфлікт з Росією має потенціал стати небезпечним і великим для всіх сторін, які залучені у цей процес. Таке рішення відкриває шлях для спроби знайти мирне врегулювання ситуації та зміцнення дипломатичних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Україна прагне зберегти свою суверенність та незалежність, проте вирішення щодо членства у НАТО вимагає обміркованого підходу та урахування всіх можливих ризиків і перспектив.

Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

“Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

“США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.

Український уряд на даний момент активно веде переговори з міжнародними кредиторами щодо реорганізації свого заборгованості, що налічує близько 20 мільярдів доларів, з метою знайти оптимальні шляхи вирішення цієї фінансової проблеми. Можливість часткового списання цього боргу також розглядається в контексті поточних переговорів. Сергій Марченко, Міністр фінансів України, висловив підтвердження щодо цих ініціатив, підкреслюючи їхню важливість та актуальність для фінансової стабільності країни.

Уряд України прийняв рішення про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями вже у лютому 2022 року, в реакції на великомасштабне вторгнення Росії. Тепер, наближаючись до закінчення цього періоду у серпні, Україна намагається зберегти доступ до міжнародних фінансових ринків і стежить за укладанням нової угоди.

Сергій Марченко зазначив, що наразі ведуться переговори з кредиторами, у тому числі із варіантами часткового списання боргів. Приватні утримувачі облігацій здійснюють обмежені переговори з урядом, що зазвичай вказує на значний прогрес.

Згадуючи минулі події, варто зазначити, що в липні 2022 року Україна подала запит на дворічну відстрочку виплати зовнішнього боргу, а вже восени країни-кредитори згодилися відтермінувати платежі до кінця 2023 року.

Україна готує план реструктуризації свого боргу на суму 20 млрд доларів для надсилання приватним утримувачам облігацій.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Умєрова, Міністерство оборони України функціонує у воєнних умовах як закритий периметр, де всі процеси повинні бути чіткими та контрольованими, а будь-які спроби зовнішнього або внутрішнього впливу є неприпустимими. Саме в цьому контексті і проводяться кадрові зміни.

Міністр також пообіцяв найближчим часом оголосити про нові призначення, включаючи заступників міністра.

Окрім кадрових змін, Рустем Умєров звернув увагу на реформування оборонних закупівель. Зокрема, «Спецтехноекспорт» (СТЕ) переходить від Головного управління розвідки (ГУР) до Міністерства оборони. Він наголосив на необхідності завершити процес очищення системи закупівель у тісній співпраці з правоохоронними та антикорупційними органами.

Також продовжується реформування Агентства оборонних закупівель (АОЗ) і Державного оператора тилу (ДОТ), які наближаються до стандартів НАТО. Умєров анонсував створення наглядових рад для цих структур найближчим часом.

Палата представників США ухвалила законопроект, який встановлює важливі стратегічні зобов’язання щодо допомоги Україні та передачі Києву ракетних систем великої дальності на загальну суму до $60,032 мільярда. Цей історичний крок відображає глибоку співпрацю між США та Україною в контексті зміцнення безпеки та стабільності у регіоні.

У новому законопроекті, прийнятому Палатою представників США, збільшено обсяг фінансової підтримки для України, що свідчить про рішучість Сполучених Штатів у підтримці українського народу в його боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність. Президент США Джо Байден зобов’язаний передати Україні тактичні ракетні системи великої дальності, що є важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни.

Важливо відзначити, що цей законопроект вперше включає формулювання, що ставить перед США завдання "перемоги України над російськими силами вторгнення", що відображає домінуючу підтримку України у боротьбі проти агресії. Адміністрація Білого Дому та Пентагон зобов’язані розробити стратегію, яка регулярно представлятиметься Конгресу, з метою забезпечення ефективного використання виділених коштів та підтримки обороноздатності України.

Хоча законопроект ще має пройти схвалення Сенатом та підпис президента, його прийняття в Палаті представників є важливим кроком у зміцненні партнерства між США та Україною. Зазначено, що більшість коштів залишиться в США на зміцнення власних оборонних потужностей, однак значна частина буде спрямована на закупівлю новітнього військового обладнання та підтримку військових операцій в Європі. Також передбачено виділення кредиту для українського бюджету, з можливістю його списання після виборів у США у листопаді.

Ухвалення законопроекту Палатою представників США, який передбачає значну фінансову підтримку та стратегічні зобов'язання щодо допомоги Україні, свідчить про глибоке партнерство між обома країнами у зміцненні безпеки та стабільності у регіоні. Зокрема, надання тактичних ракетних систем великої дальності є важливим кроком у зміцненні обороноздатності України.

Важливою новацією є включення в текст законопроекту формулювання про "перемогу України над російськими силами вторгнення", що свідчить про єдину підтримку України у боротьбі проти агресії. Підтримка такого закону сприятиме ефективному використанню виділених коштів та підтримці обороноздатності країни.

Хоча законопроект ще має пройти схвалення Сенатом та підпис президента, його прийняття в Палаті представників є важливим кроком у зміцненні партнерства між США та Україною. Надання фінансової підтримки та оборонного співробітництва є ключовими елементами спільної стратегії захисту демократичних цінностей та територіальної цілісності.