Адвокат Роберт Амстердам представив звіт з фактами нападів на Українську Православну Церкву та її духовенство

Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №14025, що стосується автоматичного обміну інформацією про доходи громадян, отриманих через цифрові платформи. Законопроєкт, ініційований народним депутатом Данилом Гетманцевим, передбачає значні зміни в механізмах оподаткування для користувачів таких платформ, як OLX, Prom, Bolt, Glovo, Rozetka та інших популярних сервісів, на яких громадяни мають можливість заробляти.

Згідно з новими нормами, між податковими органами різних країн буде налагоджено автоматичний обмін інформацією про доходи, які громадяни отримують через онлайн-майданчики. Це дозволить суттєво покращити контроль за оподаткуванням таких доходів, які, через свою специфіку, часто залишаються поза увагою фіскальних органів. Зокрема, обмін даними дозволить здійснювати ефективніше стягнення податків з осіб, які отримують доходи через інтернет-торгівлю, послуги таксі чи доставку товарів, не декларуючи їх належним чином.

Законопроєкт одночасно вводить податкові правила для фізосіб, які заробляють через платформи. Передбачено податкову пільгу: продажі товарів через майданчики на суму до 2000 євро на рік не обкладатимуться податком. Це означає, що одноразові або незначні продажі побутових речей залишаться поза оподаткуванням.

Якщо річний дохід перевищить поріг пільги, платники мають задекларувати прибутки. Для фізичних осіб-платників, які виконують низку умов, встановлено знижену ставку ПДФО до 5%. Перелік умов включає: відкриття окремого банківського рахунку для надходжень із платформ та розрахунків лише через нього; відсутність статусу самозайнятості та найманих працівників; річний дохід не вище 834 мінімальні заробітні плати (прибл. 6,7 млн грн); і відсутність торгівлі підакцизними товарами. За інших умов діятиме загальна ставка ПДФО 18%.

Міністерство фінансів визначає коло осіб, яких стосуватимуться нові правила: водії сервісів таксі (Bolt, Uklon, Uber), кур’єри служб доставки (Glovo, Zakaz.ua), фрилансери і виконавці завдань через платформи типу Kabanchik.ua, а також продавці на онлайн-майданчиках (OLX, Prom, Rozetka). Крім того, проєкт дозволяє використовувати особистий поточний рахунок для операцій, якщо протягом року через платформу здійснено не більше трьох продажів на суму до €2000.

Данило Гетманцев підкреслив, що ухвалення законопроєкту наблизить українське податкове законодавство до норм ЄС та ОЕСР і сприятиме прозорості: “Цей документ наблизить Україну до повноцінної участі у європейській податковій архітектурі, де прозорість, автоматичний обмін і податкова відповідальність — це ознаки цивілізованої економіки та довіри між державами”. При цьому Державна податкова служба України щороку отримуватиме від партнерів дані про доходи українців із цифрових платформ і передаватиме інформацію про іноземних резидентів іншим країнам.

Наступні кроки — розгляд законопроєкту в сесійній залі Верховної Ради та узгодження технічних деталей його впровадження: як саме відбуватиметься обмін даними, яким чином платники декларуватимуть доходи, і які інформаційні інструменти будуть доступні для користувачів платформ. Учасники ринку та самі платформи матимуть час підготуватися до нових правил, які торкнуться мільйонів українців, що заробляють через цифрові сервіси.

Керівник державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Іван Чернявський знову опинився у фокусі публічної уваги через помітну невідповідність між офіційними доходами та обсягом задекларованого майна. У декларації за 2024 рік він зазначив дохід у понад 1,6 мільйона гривень, однак перелік активів, що перебувають у його власності та у власності членів сім’ї, виглядає значно масштабнішим і породжує логічні запитання щодо джерел їх походження.

Згідно з відкритими даними, родина посадовця володіє чотирма квартирами, а також преміальним автомобілем Mercedes-Benz GLS 450, який за ринковими оцінками належить до сегмента дорогих транспортних засобів. Окрім нерухомості та авто, у декларації вказані суттєві готівкові заощадження у доларах США, що в сукупності значно перевищують річний дохід керівника держпідприємства.

Зазначимо, що Іван Чернявський працює у держсекторі з 2015 року, послідовно обіймаючи посади у різних структурах — від Держінспекції сільського господарства до Держгідрографії, а нині очолює «Український інститут інтелектуальної власності». Усі ці роки його грошові активи зростали, а нерухомість та автомобілі з’являлися, незважаючи на обмежені офіційні доходи.

Раніше Чернявський був пов’язаний із підприємствами та проектами, що потрапляли у скандали, зокрема Держрезерв та Держгідрографія, де фіксувалися втрати зерна та корупційні схеми. Хоча прізвище Чернявського у цих розслідуваннях прямо не фігурує, збіги у часі та фінансові показники викликають питання.

У зв’язку з цим виникає логічне питання: коли НАБУ перевірить Івана Чернявського та джерела його майна і готівки, і чи стануть ці перевірки серйозним кроком у контролі за державними службовцями, чи знову все обмежиться поверхневими заявами та зам’ятими скандалами.