Актор Антін Мухарський виправдав сексуальні домагання до студенток

Балтійсько-французька ініціатива: розміщення західних військ в Україні

Президент Франції Еммануель Макрон висунув імовірність введення іноземних військ на територію України, що викликало суперечку з Берліном та іншими столицями Європи. Франція намагається створити альянс країн, готових надати підтримку Україні, зокрема у сфері розмінування. Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне зустрівся з колегами з країн Балтії та України, де підтримав ідею про можливе військове допомогти Києву. Він наголосив на важливості незалежного вирішення питань допомоги Україні та підкреслив, що це не може бути визначено Росією.

Балтійські міністри висловили підтримку Франції, вважаючи її підхід "нестандартним". Проте, варто зауважити, що не всі країни Європи підтримують ідею розміщення військ в Україні, зокрема Німеччина, Чехія та Польща відкидають такі плани.

Україна потребує допомоги в артилерійських боєприпасах, щоб зупинити агресивні дії Росії. Франція висловлює готовність надати цю допомогу та не виключає можливості відправлення військ на територію України. Балтійські країни, які знаходяться під загрозою російської агресії, сприймають цю ідею більш позитивно.

«Немає варіантів, окрім одного». Ми маємо встановити червоні лінії для Росії, а не для нас самих. Жоден вид підтримки України не може бути виключений. Нам необхідно продовжувати надавати Україні підтримку там, де вона найбільш потрібна», — заявив він.

Навіть за тими часів, коли Німеччина є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні, вона зазнає значного тиску через свою небажаність відправити до Києва крилаті ракети великої дальності Taurus з-за страху спровокувати Москву. У п’ятницю Кулеба відкрито висловив свою позицію щодо цієї стриманості. «Мені особисто дуже набрид… страх ескалації», — заявив він. «Наша проблема полягає в тому, що в нас все ще є люди, які думають про цю війну через страх перед ескалацією». Кулеба продовжив: «Якої ескалації ви боїтеся? Що ще має статися з Україною, щоб ви зрозуміли, що цей страх марний? Чого ви очікуєте від Путіна? Ну, я послав танки, але я не послав ракети або війська, то, може, ти будеш мені приємнішим, ніж іншим?» Не так Путін думає, не так він ставиться до Європи».

У вищезгаданій статті висвітлено ключові позиції щодо підтримки України в контексті її конфлікту з Росією. Відзначається важливість встановлення чітких червоних ліній для дій Росії та посилення підтримки України у всіх форматах. Ці позиції висловлені представниками Франції та України, а також відзначено протиріччя у відношенні до цих питань у Німеччини.

Підкреслюється, що, незважаючи на тиск та обмеження, Україна продовжує боротьбу за свої права та безпеку. Зазначається необхідність дії без страху перед можливою ескалацією конфлікту та активізація підтримки країни в умовах загострення ситуації на сході України.

Усі ці аспекти свідчать про значущість міжнародної спільноти у підтримці України в її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет, а також показують складність політичної ситуації в Європі в контексті відносин з Російською Федерацією.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко підтвердила, що завдяки злагодженій роботі Центру реагування на кіберінциденти Міністерства оборони, реєстри Міноборони працюють у штатному режимі. Вона також зазначила, що команда цілодобово моніторить ситуацію, попереджаючи можливі кіберзагрози, що дозволяє забезпечити безперервну роботу систем.

Через відновлювальні роботи в держреєстрах Міністерства юстиції було призупинено можливість отримання відстрочок у застосунку “Резерв+”. Зараз в програмі “Резерв+” доступні лише вже отримані відстрочки, які залишаються дійсними та коректно відображаються. Водночас Черногоренко зазначила, що всі зусилля спрямовані на якнайшвидше відновлення цієї послуги.

За словами Черногоренко, реєстри Міністерства оборони працюють без збоїв, однак через велику кількість запитів очікування документів у програмі “Резерв+” може зайняти більше часу, ніж зазвичай. Проте електронні рапорти та військово-облікові документи залишаються доступними для громадян.

Міністерство юстиції продовжує працювати над відновленням доступу до своїх критично важливих систем, що може зайняти до двох тижнів. Водночас віцепрем’єрка Ольга Стефанішина повідомила, що витік даних із держреєстрів після цієї атаки наразі не підтверджено.