Активи Олександра Шляховського та його родини: питання прозорості та власності

У внутрішньому листі Національного банку України під номером 24-0006/28104, який став доступний для ЗМІ, міститься запит до українських банків щодо надання інформації про аномальні платежі. У цьому документі регулятор приводить кілька прикладів трансакцій, які він розглядає як незвичайні. Серед таких прикладів вказані перекази з однієї картки на безліч інших або отримання коштів на свій рахунок з різних джерел. Це може стосуватися як внутрішніх переказів між картками одного банку, так і між картками різних банків, наприклад, з Приватбанку на Monobank або Сенс Банк, А-Банк тощо.

В документі також наголошується, що під такі описи потрапляють і звичайні перекази між картками осіб, а також peer-to-peer (p2p) перекази. Попередньо користувачі різних обмінних платформ зіткнулися з блокуванням своїх рахунків, якими вони здійснювали перекази. Крім того, Національний банк України запитав у банків інформацію щодо інших видів операцій, які вони вважають аномальними, без надання конкретного опису.

У листі, що був згаданий раніше, регулятор вимагає від фінансових установ повідомити, чи розпочали вони впровадження рекомендацій щодо відстеження та аналізу грошових переказів за картками клієнтів. Також фінансистів цікавить, чи впровадили вони правила моніторингу, які дозволяють виявляти, відстежувати і зупиняти платежі для заборонених видів господарської діяльності. Зокрема, мова йде про незаконну організацію азартних ігор (гемблінг), виведення коштів, отриманих злочинним шляхом, включаючи шахрайські схеми.

Також НБУ проявляє інтерес до того, чи є у банків власні методи виявлення скомпрометованих карток, які публікуються в мережі Інтернет на сайтах нелегальних казино та організаторів азартних ігор, а також на ресурсах продажу підакцизних товарів у соціальних мережах і месенджерах, на сторінках псевдоплатіжних сервісів, наприклад, Geopay Settlepay.

У разі виявлення будь-яких аномальних або підозрілих трансакцій банки зобов'язані зупиняти платежі, а в разі недостатнього пояснення з боку клієнта навіть блокувати його рахунок і закривати його примусово. Банкіри, навіть неофіційно, рекомендують клієнтам мати рахунки у різних банках.

Проблема полягає в тому, що Національний банк України використовує надто абстрактні формулювання, наприклад, "безліч надісланих платежів" або "безліч отриманих платежів", які вважаються аномалією. Однак не вказується, що означає саме "безліч". Кожен банк, згідно з логікою регулятора, повинен самостійно визначати це поняття для себе та своїх клієнтів. Для одного банку "безліч" може означати до 10 переказів коштів на сторонні картки, тоді як для іншого це може бути вже 20. Можливо, у майбутньому НБУ встановить свій критерій, але наразі цього немає. Тому фінансисти радять рідше здійснювати перекидання грошей між одними й тими ж рахунками. Тому що краще мати більше карткових рахунків у різних банках. Сьогодні використовуєш картку одного банку, завтра — іншого, наступного дня — третього тощо. Один банк не знає, що відбувається в іншому, тому можна не привертати до себе зайву увагу, радять експерти.

У висновку можна зазначити, що запит Національного банку України до українських банків щодо інформації про аномальні платежі викликав певні недорозуміння через відсутність чітких критеріїв та конкретизації понять, таких як "безліч надісланих/отриманих платежів". Відсутність визначення точних кількісних меж може призвести до різночинних трактувань від банків, що ускладнює роботу та співпрацю з регулятором.

Рекомендацією фінансистів є рідше використання переказів між різними рахунками та наявність більшої кількості карткових рахунків у різних банках, що дозволить уникнути зайвої уваги та сприятиме безпеці операцій для клієнтів. Важливо, щоб Національний банк у майбутньому уточнив свої критерії та надав більш конкретні вказівки щодо аномальних платежів, що сприятиме уніфікації підходів та забезпечить більшу чіткість та прозорість у фінансовій сфері.

На Волині розгорівся новий скандал, пов’язаний із деклараціями державних службовців. Посадовиця Пенсійного фонду України Лілія Бас оприлюднила інформацію про подарунок від свого сина — інспектора митного поста Володимира Баса. У декларації Лілії Бас зазначено, що її син подарував їй автомобіль MERCEDES-BENZ GLA 250 2018 року випуску, вартість якого, за оцінками, складає близько 750 тисяч гривень.

Особливістю цього подарунка є той факт, що Володимир Бас отримав цей автомобіль вже після початку повномасштабної війни, що викликає додаткові питання щодо його фінансових можливостей та джерел походження таких дорогих активів. Однак це не єдиний випадок дорогого транспорту в деклараціях родини. У серпні 2024 року Володимир Бас також задекларував автомобіль VOLKSWAGEN E-Golf 2017 року випуску, вартість якого оцінюється в 400 тисяч гривень.

До появи «мерседеса» Лілія Бас користувалася AUDI A6 2015 року, оформленою на Нелю Бас. Однак тепер родина поповнила свій автопарк одразу кількома дорогими машинами.

Важливо, що і Лілія, і Володимир належать до впливової прокурорської родини: вони є дружиною та сином прокурора Волині Вадима Баса. Саме це, на думку експертів, ставить питання про джерела фінансування таких придбань.

Декларація Володимира Баса виглядає майже порожньою, що викликає додаткові сумніви. До того ж він раніше не подавав декларацій, хоча обіймає посаду в митниці та має військову підготовку. Однак попри війну та мобілізацію до лав ЗСУ він не пішов.

Поява у родини прокурора одразу двох дорогих автомобілів у час війни й економічної кризи викликала хвилю обурення серед громадськості. Суспільство очікує, що цю історію перевірять відповідні органи, адже вона напряму стосується доброчесності чиновників та їхніх родин.

За перші десять місяців 2025 року Національна поліція зареєструвала понад 103 тисячі заяв і повідомлень про злочини, що демонструє зростання кількості звернень громадян та підвищення їхньої готовності повідомляти про правопорушення. Такі дані формують уявлення про реальний стан безпеки в країні й дозволяють оцінити, як змінилася криміногенна ситуація під впливом воєнного часу, соціальних трансформацій та економічних факторів.

Помітною тенденцією залишається збільшення кількості звернень щодо шахрайства, особливо в онлайн-середовищі. Зловмисники активно адаптуються до нових технологій, використовуючи фішингові схеми, підроблені сайти, месенджери та соціальні мережі. У структурі зареєстрованих правопорушень також значну частку становлять крадіжки, незаконні заволодіння транспортом і злочини проти власності, що традиційно реагують на економічну нестабільність.

Попри таку офіційну статистику, реальний масштаб проблеми значно більший. Частина постраждалих не звертається в поліцію — через страх, психологічну залежність або нерозуміння, що вони стали жертвами домашнього насильства.

Правоохоронці за цей період винесли понад 63 тисячі термінових заборонних приписів, які зобов’язують кривдника негайно залишити місце проживання жертви.

На поліцейському обліку зараз перебувають понад 77 тисяч осіб, які вчинили домашнє насильство.

Для оперативного реагування в Україні функціонують:• 64 сектори протидії домашньому насильству• 69 мобільних груп реагування — вони виїжджають на виклики та надають допомогу постраждалим у кризових ситуаціях.

Катерина Павліченко підкреслює, що подолання домашнього насильства — це спільна відповідальність держави, громади та кожної людини.

Її слова резонують особливо в умовах, коли кількість звернень продовжує зростати:«Домашнє насильство — не сімейна справа. Це справа держави, громади і кожного з нас».