Алюміній, що може перевершити золото за вартістю

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Командира 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців полковника Івана Вінніка призначили на вищу посаду. Офіцер звернувся до побратимів та подякував їм. Про це повідомили в пресслужбі бригади у Facebook.

“Панове офіцери, сержанти, солдати! Від літа 2022 до сьогодні — я мав довгий і непростий шлях. Але він не був важким, бо долав я його не сам. Поряд була вірна й вмотивована команда. Дякую кожному та кожній за ваше терпіння, волю та сили. Дякую, що слухали, чули, говорили, пропонували. Дякую за спільну боротьбу. Дякую, що були поряд. Я це дуже ціную!” — сказав Іван Віннік.

За його словами, для нього честь бути частиною “Чорних Запорожців”, тоді як звʼязок, який утворився між ними, залишиться назавжди.

“Вчіться. Боріться. Не опускайте рук і впевнено крокуйте до нашої Перемоги”, — додав він.

20 вересня в ОК “Північ” повідомили, що командира 72-ї ОМБр Івана Вінніка призначили на вищу посаду для просування по службі й передачі бойового досвіду.

“Полковник Віннік – приклад справжнього та чесного бойового офіцера, досвідченого та людяного командира. Під його керівництвом бригада пройшла непростий шлях, проте гідно тримала визначені їй напрямки оборони. Спочатку був Бахмут, потім Вугледар, де в січні-лютому 2023 року бригада змогла відбити один із найбільших наступів за час російсько-української війни”, — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, 25 вересня у ЗМІ повідомили, що бійці 72-ї ОМБр нібито відступають з Вугледара на Донбасі. Проте тоді військовослужбовці зауважили в розмові з Фокусом, що тримаються.

26 вересня боєць 72-ї ОМБр спростував вихід бригади з Вугледара Донецької області. Він зауважив, що попри важкі штурми та обставини, бійці залишаються на місці.

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Олег Шкута, який обіймає посаду професора кафедри кримінально-правових дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ, не відповідає критеріям доброчесності. Такий висновок оприлюднила Громадська рада доброчесності, проаналізувавши подані ним декларації та відкриті дані щодо майнового стану й витрат. У документі наголошується на наявності недостовірної або неповної інформації, що ставить під сумнів прозорість фінансових відомостей кандидата.

За даними ГРД, у деклараціях Олега Шкути виявлено розбіжності між задекларованими доходами, грошовими активами та фактичними витратами. Зокрема, у декларації за 2022 рік, за оцінкою членів ради, не було належним чином відображено окремі фінансові ресурси, а також витрати, які за своїм обсягом не узгоджуються з офіційно задекларованими джерелами доходу. Подібні невідповідності розцінюються як суттєві з огляду на вимоги до кандидатів на суддівські посади апеляційного рівня.

Крім того, кандидат не задекларував дві мисливські рушниці, а залишки коштів на банківських рахунках за 2022–2024 роки також не були вказані. Це може свідчити про умисне недекларування активів.

Окремо у висновку ГРД згадано інцидент із літньої поїздки Шкути на самокаті у стані алкогольного сп’яніння, під час якого він вступив у конфлікт із патрульними, що додатково ставить під сумнів його відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

У результаті ГРД дійшла висновку, що Олег Шкута не відповідає критерію чесності та не може бути рекомендований на посаду судді апеляційного суду.

За отриманою інформацією від нашого джерела в Офісі президента, справа, що стосується Артема Шила, колишнього радника голови Офісу президента, перейшла до судів. Особисто керує питанням щодо цього Олег Татаров, який має безпосередній зв'язок з призначенням Шила на відповідну посаду. Вже раніше у приміщенні адміністрації президента були обізнані про можливий арешт Шила з боку Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Варто зазначити, що недавно Шила звільнили з посади в департаменті контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України.

За звинуваченням Артема Шила, його підозрюють у створенні групи, яка має відношення до привласнення 94,8 мільйонів гривень коштів АТ "Укрзалізниця". Згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, Шила має заплатити заставу у розмірі 30 мільйонів гривень. "Заставу у сумі 30 мільйонів гривень, визначену рішенням Вищого антикорупційного суду як альтернативу запобіжному заходу у вигляді утримання під вартою, внесено", – повідомили у Вищому антикорупційному суді в четвер.

Рішення про заставу було прийнято в контексті обвинувачень Шила, який раніше працював в Офісі президента України. Антикорупційні органи раніше розкрили діяльність організованої групи, яка заволоділа 94,8 мільйонами гривень під час закупівлі трансформаторів під час воєнного стану. Ця група була створена у 2021 році з метою контролю за фінансами "Укрзалізниці". "З червня по грудень 2022 року її лідер за допомогою своїх посадовців, які були під його впливом у "Укрзалізниці", організував відбір певних компаній як постачальників силових трансформаторів", – інформує прокуратура.

• Справа щодо Артема Шила, колишнього радника голови Офісу президента, перейшла до судів, де він підозрюється у створенні групи, причетної до привласнення значної суми коштів.

• Вищий антикорупційний суд встановив заставу для Шила у розмірі 30 мільйонів гривень, що є альтернативою утриманню його під вартою.

• Ця справа виникла у зв'язку з розкриттям діяльності організованої групи, яка заволоділа фінансами АТ "Укрзалізниця", та виявленням її лідера із прямим впливом на компанію.

• Прокуратура зазначає, що група була створена з метою контролю за фінансами "Укрзалізниці", її діяльність відбувалася в період воєнного стану.

• Шила також був звільнений з посади в Службі безпеки України, що свідчить про широкий розгалужений характер цієї справи та його важливість для влади.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) вирішив звільнити підозрюваного експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, від запобіжного заходу під особисте зобов'язання у справі про масштабні фінансові недоречності при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на загальну суму, що перевищує 1,5 мільярда гривень. Адвокат підсудного, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію, додавши, що суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, направивши ухвалу в Службу виконання покарань, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання та поклавши на нього певні обов'язки.

Це рішення суду настало після того, як суддя Ярослав Шкодін повідомив, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів для підтримки обвинувачення в злочині розкрадання. У своєму коментарі суддя підкреслив, що, якщо навіть антикорупційні органи не бачать складу злочину, то яким чином може його побачити суд.

Нагадаємо, що Олександра Лієва взяли під варту ще 12 лютого, поклавши на нього заставу в розмірі 50 мільйонів гривень. Проте через місяць, 9 квітня, рішення про взяття під варту було скасовано. Лієв не повернувся до Служби виконання покарань, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Внаслідок цього він залишився без запобіжного заходу.

У своєму останньому засіданні, 17 квітня, ВАКС розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, однак за згодою обвинувачення залишив це питання без розгляду.

У вищезгаданій статті можна зробити кілька висновків:

• Суд вирішив звільнити підозрюваного експосадовця Міноборони Олександра Лієва від запобіжного заходу під особисте зобов'язання у справі про можливі махінації з закупівлі боєприпасів для ЗСУ на суму понад 1,5 мільярда гривень.

• Суд врахував відсутність достатніх доказів від Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо обвинувачення Лієва у розкраданні.

• Виходячи з цього, можна зробити висновок про необхідність додаткового збору доказів та проведення об'єктивного розслідування справи.

• Важливо підкреслити необхідність дотримання закону та принципів правосуддя у всіх етапах розгляду подібних справ, щоб забезпечити справедливість та довіру до судової системи.

• Запитання про ефективність роботи антикорупційних органів та потребу вдосконалення їх методів роботи також залишається актуальним.

Національне антикорупційне бюро України проводить розслідування обставин виїзду бізнесмена Тімура Міндіча з країни, а також встановлює, хто міг сприяти перетину ним державного кордону. Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що частина деталей справи вже відома слідству, проте для повного відтворення подій потрібне додаткове дослідження та опитування свідків і посадових осіб.

За словами Абакумова, під час розслідування бюро змушене було балансувати між двома ключовими ризиками: потенційною можливістю виїзду Міндіча та небезпекою витоку інформації, що могла б зірвати всю антикорупційну операцію. Розширення кола осіб, поінформованих про хід слідства, могло створити загрозу несанкціонованого розголошення даних, що ускладнило б проведення ефективних заходів щодо збору доказів.

Детектив також пояснив, що повідомлення Державної прикордонної служби саме по собі не є юридичною підставою для заборони виїзду особи за межі України. Подібні дії, якщо вони стають відомими в публічній площині, лише підвищують ризики для слідства.

У НАБУ не розкривають імен осіб, які могли сприяти виїзду Міндіча, та не коментують можливі правові наслідки для них. Розслідування триває і є частиною ширшого кримінального провадження. Очікується, що встановлення всіх обставин дозволить надати правову оцінку діям фігуранта та потенційній участі третіх осіб у його виїзді.