Вівторок, 2 Грудня, 2025

Аналіз доходів держбюджету під час повномасштабного вторгнення: оцінка Мінфіну

Важливі новини

Путін визнав, що Росія випробовує ракету “Циркон” над Україною

У своєму виступі перед Федеральними Зборами, Президент Росії Володимир Путін не лише оголосив про успішні випробування гіперзвукової ракети "Циркон" на полі бою, але й знову висунув обвинувачення проти Заходу та Сполучених Штатів, звинувативши їх у спровокуванні конфлікту з Росією та попередивши про його потенційну ядерну загрозу. Незважаючи на те, що перша частина його виступу була присвячена війні проти України, саме національну тему Путін обійшов стороною, зосереджуючись на діалозі з Заходом. Більшість часу він приділив "досягненням" Росії на полі бою, підкреслюючи готовність її збройних сил і наводячи приклади відмінностей в їхній зброї, включаючи стратегічні ядерні сили та гіперзвукові комплекси, такі як "Кинджал" та "Циркон". Попередньої інформації підтверджено, що під час ракетного удару по Києву 7 лютого використовувалася ракета 3М22 "Циркон", що розроблялася як гіперзвукова протикорабельна крилатка, призначена для озброєння частини російського флоту.

Розробка гіперзвукових ракет "Циркон" та їхні можливості враження як морських, так і наземних цілей на відстані понад 1 000 кілометрів були відомі вже кілька років тому. У 2019 році Володимир Путін підтверджував, що швидкість "Циркону" може сягати 9 махів. Однак під час нещодавньої атаки на Київ, ракета, яка була запущена з Криму, за даними каналу Monitor, не досягла гіперзвукової швидкості. Знову розпочавши свій заочний діалог із Заходом, Путін заявив, що Росія не ініціювала війну на Донбасі, проте має намір завершити конфлікт та боротьбу проти нацизму. Він звинуватив США у ворожих діях та заявив про їхню стратегічну агресію. Путін висловив свою занепокоєність щодо можливості ядерного конфлікту та закликав до розуміння цього неприємного факту. Водночас, він висловив готовність до діалогу зі США з питань стратегічної стабільності та безпеки в Євразії. У контексті цього, Путін погрожував "трагічними наслідками" у разі відправлення військових контингентів НАТО в Україну, називаючи їх можливими інтервентами. Такі висловлення стали відповіддю на заяви європейських лідерів, щодо можливості відправлення західних військ до України. Попри це, Білий дім та європейські країни заявили, що не планують військових дій на території України. У наступних двох третинах свого виступу Путін зосередився на внутрішніх російських питаннях, таких як економіка, демографія та соціальні проблеми.

У виступі перед Федеральними Зборами Російської Федерації Президент Володимир Путін підкреслив готовність Росії до діалогу зі Сполученими Штатами з питань стратегічної стабільності, але одночасно висловив серйозні обурення щодо можливості відправлення військових контингентів НАТО на територію України. Він підтвердив готовність Росії захищати свої інтереси та відповідати на будь-які загрози. Також він знову звинуватив Захід у провокаціях та спробах вплинути на внутрішню політику Росії. Путін виступив проти можливості розміщення іноземних військових на території України та нагадав про трагічні наслідки подій, які можуть виникнути внаслідок таких дій. Його заяви свідчать про зростання напруженості в міжнародних відносинах та необхідність подальшого пошуку шляхів врегулювання конфлікту на Сході України.

Лавров відкинув мирні ініціативи США і звинуватив Зеленського у “блокуванні переговорів” – ISW

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров в інтерв’ю американському телеканалу NBC заявив, що Кремль не приймає запропоновані США ініціативи щодо встановлення миру в Україні. Водночас, як зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), ці заяви лише маскують небажання Москви йти на компроміс чи брати участь у переговорах за графіком, запропонованим президентом США Дональдом Трампом. Лавров наголосив, […]

Шуфрич написав законопроєкт із СІЗО — і його зареєстрували

Народний депутат Нестор Шуфрич, обвинувачений у державній зраді та ізольований від політичного процесу через рішення суду, не полишає законодавчої діяльності. Перебуваючи в слідчому ізоляторі, він зареєстрував у Верховній Раді новий законопроєкт про національні меншини. Його поява викликала хвилю обговорень не тільки через зміст, а й через обставини подання. Законопроєкт №13169, що стосується внесення змін до […]

В Україні зросла кількість інсультів через стрес і гіпертонію

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Все більше хворих доставляє «швидка»,” — зазначила Прокопів у своєму інтерв’ю для «Главкома». За її словами, з початку війни зросла кількість випадків, коли люди не чекають на покращення і не йдуть до поліклінік, а одразу викликають швидку допомогу. Цей факт має позитивний ефект, оскільки «швидка» може діагностувати інсульт на місці і доставити пацієнта в лікарню вчасно, що значно покращує шанси на одужання. Зокрема, кількість випадків, коли пацієнти потрапляють до лікарні в межах терапевтичного вікна, тобто упродовж 4,5 годин після інсульту, зросла на 20%.

Однак медики також фіксують зростання числа пізніх звернень. Такі пацієнти мають набагато гірші прогнози, оскільки пізніше початок лікування значно ускладнює процес відновлення і підвищує ризик смерті. Особливо тривожним є те, що частина людей відмовляється від госпіталізації, навіть коли вона є критично необхідною. Відсоток таких випадків зростає і наразі становить 13,2%.

Окрему увагу фахівці звертають на роль стресу в розвитку інсультів. За словами Прокопів, стрес викликає гостре підвищення артеріального тиску, що, в свою чергу, може призвести до інсульту. Стан, який медики визначають як стрес-індуковану артеріальну гіпертензію, набуває все більшої поширеності серед українців, особливо на тлі воєнних подій. Якщо до 2022 року лише 33% пацієнтів скаржились на сильний стрес, то зараз цей показник зріс до 42,5%.

Серед факторів ризику інсультів гіпертонія є на першому місці. Тому медики наголошують на необхідності контролювати рівень артеріального тиску, особливо у людей, які перебувають у стресових ситуаціях, а також звертаються до лікарів при перших симптомах захворювань.

Зеленський розкриває потенцій вплив ракети Taurus на воєнний стрибок проти РФ

Президент України Володимир Зеленський розкрив важливі перспективи стосовно надання далекобійної зброї українській армії, наголошуючи на тому, що це може суттєво змінити хід війни з російськими окупаційними військами. В інтерв'ю для італійського телеканалу Rai 1, Зеленський пояснив, що Україна не має наміру використовувати далекобійну зброю на будь-якій території, крім тимчасово окупованих частин країни. Він підкреслив, що головна мета полягає у деокупації своїх земель та завершенні війни. Водночас, Зеленський зазначив, що наявність сильної зброї іноді може зупиняти ворога без її використання, оскільки ворожі війська страхуються від потенційного використання цієї зброї. Президент дав приклад успішного використання тактики у Чорному морі, де російські кораблі зазнали значних втрат і відступили, уникнувши протистояння з українськими силами. Зеленський наголосив, що наявність далекобійної зброї може значно змінити хід війни і допомогти Україні просуватися вперед у конфлікті з Росією.

У висновку до цієї статті можна зазначити, що висловлені президентом України Володимиром Зеленським думки щодо важливості надання далекобійної зброї українській армії є вкрай актуальними та стратегічно важливими в контексті ведення війни з російськими окупаційними військами. Президент підкреслив, що наявність такої зброї може значно змінити хід конфлікту та сприяти деокупації тимчасово окупованих територій. Крім того, він підкреслив важливість стримування ворога без активного застосування зброї та вказав на приклади успішного використання тактики у Чорному морі. В цілому, стаття підкреслює необхідність міжнародної підтримки України у забезпеченні її обороноздатності та реалізації стратегічних заходів для врегулювання конфлікту на сході країни.

Україна: Фінансова міцність та виклики бізнесу

У 2022-2023 роках, незважаючи на повномасштабну війну, Україна продемонструвала вражаючу фінансову міцність. Ріст державного бюджету на понад 3,1 трильйона гривень та залучення понад 14 мільярдів доларів США через емісію військових облігацій свідчать про успішну мобілізацію ресурсів для підтримки армії та економіки.

Інвестиційний ріст у державні облігації, що перевищив 24 мільярди доларів США, відображає національну єдність та довіру до майбутнього країни.

Проте, українські бізнесмени висловлюють занепокоєння стосовно пропозицій Міністерства фінансів щодо податків, спірність яких може ускладнити умови для бізнесу та призвести до корупційних ризиків. Вимагається перегляд цих пропозицій та кадрові зміни у відомстві для забезпечення стабільності та ефективності державних фінансів.

• Україна за період 2022-2023 років продемонструвала значний економічний розвиток, незважаючи на складні умови повномасштабної війни.

• Зростання державного бюджету на понад 3,1 трильйона гривень та залучення понад 14 мільярдів доларів США через емісію військових облігацій свідчать про успішну мобілізацію ресурсів для потреб Збройних Сил.

• Інвестиційний ріст у державні облігації, що перевищив 24 мільярди доларів США, відображає довіру до майбутнього країни та національну єдність.

• Проте, існують певні виклики, зокрема, стосовно пропозицій щодо податків, які можуть ускладнити умови для бізнесу та призвести до корупційних ризиків. Звернення бізнесу до владних структур щодо перегляду цих пропозицій та кадрових змін у відомстві є доцільним.

• Загалом, ефективне управління фінансовими ресурсами та співпраця між державою та бізнесом є ключовими для забезпечення стабільності та успіху країни навіть у складних умовах війни.

Останні новини