Аналіз доходів держбюджету під час повномасштабного вторгнення: оцінка Мінфіну

У Київській області гостро загострилася епідемічна ситуація з грипом та ГРВІ. За останній тиждень спостерігається пригнічливий зростання кількості випадків захворювань, який становить 39% та перевищує епідемічний поріг на +8%. Цю інформацію оприлюднили на офіційній сторінці Київської обласної державної адміністрації у Facebook.

Найвищий рівень захворюваності виявлено в Бориспільському районі, тоді як найнижчий реєструється у Вишгородському. Особливо тривожною є ситуація серед дітей, які становлять половину всіх хворих. Порівняно з попереднім тижнем захворюваність серед дітей зросла на 44%.

У зв'язку з неблагополучною епідеміологічною обстановкою в навчальних закладах області введено карантин. Загалом 33 школи перейшли на дистанційний формат навчання, зокрема 18 у Бориспільському районі та по 7 у Фастівському і Броварському районах.

Варто відзначити, що подібний тривожний ріст захворюваності на грип та ГРВІ зафіксований і в Києві, але наразі освітні заклади столиці продовжують свою роботу в звичному режимі.

Висновок до цієї статті вказує на серйозне погіршення епідеміологічної ситуації з грипом та ГРВІ в Київській області. За останній тиждень випадки захворювань виросли на 39%, що перевищує епідемічний поріг на +8%. Спостерігається найвищий рівень захворюваності в Бориспільському районі, а діти складають половину всіх хворих, з індикатором зростання серед них на 44%.

У зв'язку зі збільшенням кількості випадків введено карантин в навчальних закладах Київської області, зокрема, 33 школи перейшли на дистанційне навчання. Такі заходи спрямовані на запобігання подальшого поширення вірусів серед учнів та вчителів.

Важливо враховувати, що схожий ріст захворюваності також зафіксовано в Києві. Зараз навчальні заклади столиці продовжують працювати в звичному режимі, але ситуація вимагає уважного контролю та може вплинути на прийняття подальших рішень з метою збереження громадського здоров'я.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Початок тижня ознаменувався морозами: температура вночі опускалася до -8°C у більшості областей. Але гребінь антициклону з північного сходу забезпечив ясну погоду без опадів.

Утім, невеликий мокрий сніг із дощем спостерігався сьогодні на Луганщині, Донеччині та в Криму. Завтра дощі та мокрий сніг зачеплять захід, північ та Харківську область.

З середини тижня Україна потрапить під вплив атмосферних фронтів циклону, що проходить через Польщу та Білорусь. У четвер на заході країни прогнозуються дощі, а в Карпатах – мокрий сніг. До п’ятниці атмосферний фронт поступово ослабне, але все ж зачепить Київщину, Житомирщину, Вінниччину, Черкащину та Чернігівщину.

“У п’ятницю в цих регіонах можливі невеликі опади змішаної фази: мокрий сніг із дощем”, – зазначила Наталія Птуха.

Завдяки збільшенню хмарності нічні морози поступово зникатимуть. Якщо на початку тижня вночі було -2°…-8°C, то з четверга температура коливатиметься від +2° до -4°C. Вдень очікується до 0°…+6°C.

Вихідні принесуть нову хвилю високого тиску. Антициклон забезпечить спокійну погоду без опадів, можливо, із сонячними проясненнями.

“Цей антициклон принесе стабільність і створить зимовий настрій, але без сильних морозів”, – підсумувала синоптикиня.

Україна активно готується до майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні, де вона розраховує на прийняття "сильного" рішення, що підтримає її стратегічний курс на вступ до цього впливового військового альянсу. Українська сторона акцентує увагу на необхідності зміцнення військово-технічного співробітництва з НАТО та підтримки санкційного тиску на Росію через її агресійну політику.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з питань зовнішньої політики Ігор Жовква в інтерв’ю Reuters.

Жовква дав інтерв’ю перед поїздкою до Люксембургу на зустріч Європейського Союзу, де офіційно розпочнуться переговори про вступ України, і сказав, що Київ хоче, щоб саміт НАТО завершився конкретними результатами.

“Я думаю, що цей саміт заслуговує на ухвалення сильного рішення, у тому числі щодо України. Тому що, я маю на увазі, якщо у вас не буде сильних рішень щодо України, саміт буде марним”, – заявив він.

Він не уточнив, що, на його думку, спричинить таке рішення.

Зеленський, який безуспішно лобіював політичне запрошення приєднатися до альянсу на саміті у Вільнюсі минулого літа, заявив, що цьогорічний саміт має вирішити питання про запрошення Києва до членства.

Хоча глава НАТО Єнс Столтенберг і Вашингтон заявили, що не очікують, що 32 члени альянсу на саміті 9-11 липня запросять Київ, Столтенберг заявив, що сподівається показати, що Україна наближається до членства.

Союзники обговорюють можливий текст заяви на саміті, який міг би надіслати такий сигнал, наприклад, заява про те, що шлях України до НАТО “незворотний”.

“Ми заслуговуємо на тверде рішення. Будь-яке рішення НАТО приймається консенсусом. І ми все це знаємо і розуміємо, що, можливо, цього разу консенсус буде сформовано знову в останній день перед самітом”, – сказав Жовква.

Жовква заявив, що початок переговорів про вступ України до ЄС став “величезним стимулом” для українців на вулицях та в окопах, оскільки найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни вирує, і кінця йому не видно.

“Люди зараз чекають на позитивні рішення в плані європейської інтеграції”, – сказав він. Від сьогодні Київ вважатиме шлях до членства в ЄС незворотнім. “Зараз марно сперечатися про те, скільки часу займуть переговори чи щось ще. Це дуже важливо. Шлях до повноцінного членства, на яке заслуговує Україна… незворотний”.

Нагадаємо, лідери 32 країн НАТО зберуться на саміт у Вашингтоні 9-11 липня.

Другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну свідчить про тенденцію до "замороження" конфлікту. Навіть за таких умов відбулися битви, які ввійдуть в історію. Протягом 2023 і на початку 2024 року Росія змогла виграти криваві й жорсткі битви за два міста на Донеччині – Бахмут і Авдіївку. Україна, незважаючи на це, пробила потужну російську лінію оборони в Запорізькій області і провела надзвичайно складну операцію з форсування Дніпра та утримання плацдарму на лівобережжі Херсонщини.

Наприкінці 2022 року Росія розпочала наступальну операцію на Донбасі, зокрема на Бахмут. Загони найманців приватної військової компанії "Вагнер", вербовані з в'язнів російських тюрем, атакували Бахмут. Після успішного прориву російських сил оборона українських військ ускладнилася, і виникли дискусії щодо стратегії влади України.

У цій битві важливе значення мала рішучість українських військових триматися до останнього, незважаючи на тиску з зовнішніх джерел. Місто Бахмут, попри важкі обставини, залишалося українським. Ця битва, хоч і з масивними російськими втратами, свідчила про стійкість та визначеність українських військових.

У травні 20-го числа російські війська повідомили про захоплення міста Бахмуту, однак українська влада не підтвердила цю інформацію. Операція на цьому напрямку отримала назву "Бахмутська м’ясорубка" через величезні втрати обох сторін, загиблих ще досі невідомої кількості.

Паралельно з битвою за Бахмут, Україна готувала нові підрозділи для проведення свого наступу. Нові бригади, навчені на Заході та озброєні іноземною бронетехнікою, розпочали наступ у Запорізькій області 4 червня. Одним із ключових напрямків удару стало село Роботине, що лежить між Оріхівом та Токмаком, контроль над яким був важливим для перерізання російського сухопутного коридору з Криму на Донбас.

Українські війська зазнали значних втрат у боях під Роботиним, але після тримісячних бойових дій 28 серпня змогли визволити село від російських військ. Однак ця перемога обійшлася дорого втратами сил і часу, через що Українські війська не змогли рухатися далі в напрямку Токмака та Мелітополя. На кінець осені наступ на цьому фронті практично припинився.

У зимовий період російські війська розпочали атаку на Роботине, спрямовуючи свої дії на нейтралізацію успіхів українських сил у цьому районі. Незважаючи на це, одним із найбільших досягнень для Збройних Сил України у 2023 році стало створення плацдарму на лівому березі Херсонщини. Після визволення Херсона від окупантів у 2022 році лінія фронту між українськими і російськими військами проходила по річці Дніпро, перетин якої обидві сторони не могли вдало форсувати.

Восени 2023 року стало відомо, що українські війська змогли переправитись через Дніпро та створити плацдарм на лівому березі. Протягом тривалого часу цю інформацію не робили публічною, але середині листопада українська влада оголосила про його існування. Плацдарм, розташований біля села Кринки, піддається постійним обстрілам та бомбардуванням з боку російської армії, що призвело до практичної знищення цього населеного пункту. Незважаючи на це, українським військам вдається утримувати плацдарм, який має важливе стратегічне значен

Українська влада, ймовірно, зосередиться на стратегічній обороні та формуванні нових військових резервів. У разі збереження міжнародної підтримки та постачання військової техніки від Заходу, Україні може вдалося виконати локальні наступальні операції в Запорізькій області та на Херсонщині. Ці дії можуть мати успіх за умови надходження великої кількості дальнобійних ракет і обіцяних літаків F-16. Сучасні винищувачі забезпечать необхідне повітряне прикриття для сухопутних операцій. Однак більшість аналітиків переконані, що третій рік великої війни буде для України переважно роком стратегічної оборони та мобілізації нових військових ресурсів.

У висновку можна зазначити, що українська влада орієнтується на стратегічну оборону та мобілізацію нових військових сил. Залежно від підтримки Заходу та постачання необхідної військової техніки, можливі локальні наступальні операції у Запорізькій області та на Херсонщині. Однак більшість експертів вважають, що українські війська переважно будуть зосереджені на стратегічній обороні протягом третього року великої війни.