Вівторок, 2 Грудня, 2025

Аналіз правок у законопроєкті про мобілізацію: робота Комітету з нацбезпеки

Важливі новини

Чому аптечні ціни зросли після реформи МОЗ

Міністерство охорони здоров’я оголосило про здешевлення сотні популярних ліків. Але замість подяки — хвиля критики від експертів, медиків і депутатів. Бо у списку — чимало препаратів без доведеної ефективності. Ініціатива МОЗ щодо зниження цін на Топ-100 лікарських засобів — амбітний проєкт, який мав би стати відповіддю на потреби українських пацієнтів. Але замість того, щоб покращити […]

Тимошенко готується до виборів в Україні

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За інформацією нашого джерела, поїздка може бути частиною її стратегічних кроків щодо позиціонування себе як потенційного політичного лідера України на тлі напруженості в українському політичному середовищі та послаблення підтримки нинішнього президента Володимира Зеленського.

Також ЮВТ просила «квиток» на інавгурацію Трампа, і просила замовити про неї слівце, оскільки це буде вагомим сигналом для української еліти.

Усі одразу зрозуміли, що починається новий політичний сезон і вибори можуть бути у 2025 році.

Українська еліта вважає вже Зеленського – збитим льотчиком, який втрачає монопольну владу.

Нагадаємо, що в кулуарах ще в жовтні ходили чутки, що ЮВТ відчула вітер змін і почала заливати гроші у свою рекламу.

Відступ з Курської області: що означає рішення України

Стрімке просування російських військ у Курській області змусило українські сили до вихідних залишити майже всю територію, окрім невеликої ділянки. Про це повідомляє The Wall Street Journal. За даними українських чиновників, рішення про відведення військ було прийнято для збереження життів військових та оптимального розподілу ресурсів на інших фронтах. Втім, це рішення викликало суперечки як серед міжнародних […]

The post Відступ з Курської області: що означає рішення України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Україна стикається з фінансовими труднощами у створенні власних ракетних систем

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Видання зазначає, що наразі Україна активно займається розробкою власних балістичних ракет, які змогли б наносити удари вглиб території Росії.

«Наступного року або до кінця року ви почуєте, що у нас з’явиться величезна ракетна програма», – цитує WSJ міністра оборони України Рустема Умерова.

Але джерела WSJ розповіли, що ракетна програма України відчуває нестачу в потужностях і фінансуванні, через що ефективність програми буде обмежена, а «Київ, ймовірно, залишиться залежним від Заходу щодо деяких видів зброї на довгі роки вперед».

Експерт у галузі безпеки і безпілотних систем Федеріко Борсарі в коментарі для WSJ зазначив, що на сьогоднішній день у світі є лише кілька країн, включно зі США і Росією, які володіють усіма технологіями і можливостями для виробництва балістичних ракет.

Решта країн, які намагаються здійснювати свої ракетні програми, стикаються з великими труднощами під час пошуку необхідних для цього компонентів.

Заступник міністра стратегічних галузей промисловості України Ганна Гвоздіар повідомила виданню, що наразі країна працює над розробкою кількох балістичних ракет.

Радник президента України Володимира Зеленського зі стратегічних питань Олександр Камишин додав, що у країни немає достатньо грошей, щоб швидко наростити виробництво в необхідних обсягах, пише WSJ.

У таких умовах Україна може зробити ставку на виготовлення «гібридів» ракет і дронів.

Міністр оборони Ллойд Остін нещодавно заявив журналістам, що українська програма безпілотників великої дальності має більше фінансового сенсу, ніж виготовлення балістичних ракет, враховуючи витрати на них.

Нещодавній пакет допомоги США в розмірі 2,4 мільярда доларів містив у собі фінансування БПЛА дальньої дії і не передбачав кошти для виготовлення балістичних ракет, повідомляє видання з посиланням на джерело, знайоме з цим питанням.

Україна виробляє зброю, яка є чимось середнім між ракетою та безпілотником.

Одним із таких гібридних видів є «Паляниця», яка вперше була використана на захопленій росіянами східній Україні наприкінці серпня. За словами Борсарі, зброя виглядає як невелика крилата ракета, але має менш складну систему наведення і меншу боєголовку. Це, ймовірно, робить її дешевшою і простішою у виготовленні, ніж крилаті та балістичні ракети.

Інший український гібрид дальнього радіусу дії, названий «Січнем», використовує ракетні двигуни для прискорення польоту під час старту.

ППО України: проблеми та виклики в умовах війни

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Так, з початку листопада ЗСУ повідомили про 1105 російських безпілотників. У середньому щодня на територію України залітали 85 безпілотників порівняно з 11 на день у червні. За даними київського Центру з протидії інформаційним загрозам, до жовтня ЗСУ нібито вдавалося збивати щонайменше три чверті (77%) російських безпілотників щомісяця.

При цьому, за підрахунками західних експертів, зараз відсоток перехоплення безпілотників українською ППО не перевищує 56%. Це свідчить про те, що ППО України просто не справляється з кількістю атак.

Примітно й те, що останнім часом в Україні спостерігається зростання кількості атак безпілотників у світлий час доби. Отже, дрони призначені для того, щоб їх можна було виявити і використовувати засоби ППО. Причому, величезна кількість безпілотників покликана просто перевантажити українську систему ППО, змусивши її витратити і без того дефіцитні протиракети.

На днях стало відомо з джерел в парламенті, що Офіс Президента наказав розглянути всі пропозиції до законопроєкту, що стосується мобілізації, до кінця поточного тижня. Генеральний штаб терміново вимагає прийняти закон із жорсткими нормами, аби збільшити резерви до завершення весни. Комітет з національної безпеки продовжує активно розглядати правки до законопроєкту. Згідно з повідомленням, сьогодні вже розглянуто 875 пропозицій. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко на своїй сторінці у соціальній мережі. За його словами, робота щодо розгляду правок триває, і хоча це займає час, комітет зосереджений на виконанні завдання. “Сьогодні ми вже розглянули 875 правок. Завтра маємо намір розглянути близько половини від загальної кількості, яка перевищує 4000. Чи зможемо ми це здійснити — це питання, але я буду тримати вас в курсі подій”, — зауважив Гончаренко. Варто нагадати, що розгляд пропозицій до законопроєкту про мобілізацію сповільнюють самі депутати. На засідання Комітету з національної безпеки приходить лише частина обраних представників, і правки розглядаються тільки в присутності їхніх авторів.

У висновках слід зазначити, що законопроєкт щодо мобілізації має велике значення для національної безпеки України, оскільки його прийняття сприятиме поповненню резервів армії та зміцненню обороноздатності країни. Важливою є активна робота Комітету з національної безпеки, яка полягає у ретельному розгляді пропозицій та правок до законопроєкту. Незважаючи на те, що цей процес вимагає часу, депутати зосереджені на виконанні завдання та швидкому прийнятті закону. Важливо також відзначити необхідність більш активної участі всіх депутатів у розгляді цього питання, щоб забезпечити ефективність роботи Комітету та швидке ухвалення законодавчого акту.

Останні новини