Субота, 18 Квітня, 2026

Аналіз правового регулювання статусу “політично значущої особи” в Україні: виклики та міжнародні стандарти

Важливі новини

Повне інтерв’ю Сирського виданню The Guardian

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Сирський – новий український головнокомандувач. Його незавидне завдання – перемогти більшу за чисельністю російську армію. Через два з половиною роки після повномасштабного наступу Володимира Путіна він визнає, що росіяни набагато краще забезпечені ресурсами. У них більше всього: танків, бойових машин піхоти, солдатів. За словами Сирського, їхні початкові 100-тисячні сили зросли до 520 000, а до кінця 2024 року їхня чисельність має досягти 690 000 чоловік.

“Що стосується техніки, то тут співвідношення 1:2 або 1:3 на їхню користь”, – сказав він. З 2022 року кількість російських танків “подвоїлася” – з 1 700 до 3 500. Артилерійські системи потроїлися, а бронетранспортери зросли з 4 500 до 8 900. “Противник має значну перевагу у силах і засобах, – сказав пан Сирський.

“Тому для нас питання постачання, питання якості дійсно стоїть на першому плані”.

Саме ця перевага в людях і техніці пояснює останні події на полі бою. З минулої осені Збройні сили України неухильно відступають.

Одним з перших кроків Сирського, коли він прийшов на посаду в лютому 2024 року, замінивши Валерія Залужного, був наказ про виведення своїх військ зі міста Авдіївка. Відступ збігся з шестимісячною перервою у постачанні зброї з боку США.

Нещодавно постачання було відновлене. Однак росіяни все ще захоплюють поля і села на сході Донбасу, використовуючи авіабомби щоб прокласти собі шлях вперед. Вони захопили територію на північний захід від Авдіївки, в напрямку міста Покровськ, і взяли в облогу Часів Яр. У травні російські війська відкрили новий фронт у Харківській області, штурмуючи місто Вовчанськ. Україна очікувала цієї атаки.

В ексклюзивному інтерв’ю Guardian, своєму першому інтерв’ю іноземній газеті в якості головнокомандувача, Сирський визнав, що ситуація була “дуже складною”. “Російський агресор атакує наші позиції на багатьох напрямках, – сказав він. Чи можна зупинити просування Росії? Так, звичайно. Насамперед, це залежить від наших мужніх солдатів, наших офіцерів”, – сказав він. За його словами, досить часто “стійкі та героїчні” українські підрозділи перемагали більші ворожі угрупування.

Як приклад, він навів останню спробу Росії захопити Харків та сусідню Сумську область.

“Вона провалилася”, – сказав пан Сирський. Бої тривають, але, за його словами, спроба Путіна створити “так званиу буферну зону” поруч з російським кордоном і Бєлгородською областю була зірвана. Як щодо чуток про те, що Москва планує ще один наступ на півдні Запорізької області?

Якщо це станеться, “ми зможемо дати їм хорошу відповідь”, відповів він. Загалом, Сирський намагався розглянути нещодавні невдачі в контексті. Він назвав перемоги Росії “тактичними” – локальними здобутками, а не “оперативним” проривом, таким як захоплення великого міста. “В принципі, ворог не досягнув жодного значного прогресу”, – сказав він. Він додав, що довжина лінії фронту становить 3700 км. Активні бойові дії ведуться на “977 км”, що “вдвічі перевищує довжину кордону між Німеччиною і Францією”.

Успіхи Росії, тим часом, були досягнуті приголомшливою ціною людських жертв. За словами Сирського, втрати Кремля “втричі” перевищують втрати України, а на деяких напрямках – “навіть більше”. “Кількість їх загиблих набагато більша”, – підкреслив він.

У лютому Володимир Зеленський заявив, що з 2022 року загинули 31 000 українських військовослужбовців. Чи може Сирський уточнити цю цифру? Він відмовився, сказавши, що втрати є “чутливою” темою, яку може використати Москва.

Сирський протиставив свою тактику ведення бою тактиці російських командирів, які відомі тим, що жертвують величезною кількістю піхоти, щоб здобути “100-200 метрів”.

“Для нас дуже важливо зберегти життя наших солдатів. Ми не захищаємо руїни на смерть”, – сказав Сирський. Він сказав, що не бажає “досягати цілей за будь-яку ціну” або кидати своїх людей у “безглузді м’ясні штурми”. Іноді необхідно було переміщатися на “більш вигідні позиції”.

На тлі скептицизму щодо перспектив України досягти повної перемоги, Сирський відзначив різні позитивні зрушення. Винищувачі F-16 посилять протиповітряну оборону України. Вони дозволять Києву ефективніше протидіяти російським крилатим ракетам і точніше вражати наземні цілі. Однак, він підкреслив, що існують певні обмеження для того, чого можуть досягти F-16. Вони повинні залишатися на відстані “40 км або більше” від лінії фронту через ризик того, що Москва може їх збити. Росія має “кращу авіацію” і “дуже сильну” протиповітряну оборону. Через це Україна все частіше звертається до безпілотних авіаційних систем, сказав Сирський. Україна використовувала безпілотники “дуже ефективно” і випробовувала “роботизовані наземні системи” – наземних роботів, які могли б доставити боєприпаси або врятувати пораненого солдата. Було створено нове командування безпілотних систем, перше у своєму роді.

“Ми воюємо не кількістю, а якістю”, – сказав він, додавши, що безпілотники відіграють “таку ж важливу роль, як і артилерія”.

За словами Сирського, Збройні сили України успішно використовують безпілотники-камікадзе дальнього радіусу дії для нанесення ударів в глибині Росії. На сьогоднішній день вони націлені на “близько 200 об’єктів критичної інфраструктури”. Всі вони були пов’язані з “військовою логістикою” і включали заводи, паливні склади і склади боєприпасів. Тим часом морські дрони, схожі на катери, потопили близько третини російського військово-морського флоту в Чорному морі.

“Це дійсно стало для них пасткою, а для деяких [кораблів] – могилою”, – сказав Срийський.

Він додав, що Кремль був змушений “повністю вивести свої сили” з кримського порту Севастополя після серії українських атак. Удари безпілотників і ракет знищили радарні і ракетні установки. Ключовою метою України є знищення Керченської переправи, що з’єднує окупований півострів з Росією. Сирський відмовився сказати, коли це може статися. Дві попередні спроби включали підрив вантажівки та удар з безпілотника.

Він сказав, що Київ має план повернення Криму. Чи справді це можливо?

“Це реалістично. Звичайно, це велика військова таємниця”, – сказав генерал. Він продовжив: “Ми зробимо все можливе, щоб досягти міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Ми повинні перемогти… щоб звільнити наших громадян, які перебувають на окупованих територіях, які страждають”.

У віці 58 років Сирський народився у Володимирі, місті під Москвою, в тодішньому Радянському Союзі. З 1990-х років він служив у збройних силах України. Критики звинувачують його в радянському військовому мисленні. Прихильники описують його як дисциплінованого і талановитого командира, який – на відміну від свого харизматичного попередника Залужного – часто буває на передовій. У лютому 2022 року, очолюючи сухопутні війська, він керував обороною Києва. Зеленський дав йому героя України, а півроку тому призначив головнокомандувачем.

Зблизька Сирський теплий і привітний. Його рукостискання досить залізне. Зустріч із Сирським відбувалася під прикриттям таємних домовленостей і поїздки у мікроавтобусі. Кремль, як ви розумієте, прагне його вбити. Помічники побудували невелику сцену для його рідкісних виступів у ЗМІ, з камуфляжною сіткою на заднику.

Як і багато солдатів, він рідко бачиться зі своєю сім’єю. “Вони страждають без мене, тож, можливо, це проблема і для мене”, – сказав він. “Але я знаю, що ми переможемо. Я знаю, як я повинен це зробити. І я впевнений, що ми це зробимо”. Генерал каже, що не спить “багато годин”. У рідкісні хвилини відпочинку читає книги з української історії, щоб розуміти минулі “процеси”. “У нас хоробрий народ і складна історія”, – зауважив він.

Одним з найнагальніших завдань Сирського є пошук нових рекрутів на заміну загиблим і пораненим українським солдатам. Ті, хто воює в окопах, виснажені. Патріотичний запал, який навесні 2022 року спонукав багатьох піти добровольцями, вичерпався. Нещодавно уряд знизив призовний вік з 27 до 25 років. Минулого тижня набув чинності новий закон, який зобов’язує чоловіків реєструвати свої дані у ТЦК. Багато хто це зробив. Інші переховуються. Сирський зазначив, що без мобілізації неможливо створити нові резерви та бригади, які необхідні, оскільки Росія збільшує свої сухопутні війська.

“Для нас дуже важливо, щоб усі громадяни України виконали свій конституційний обов’язок”, – сказав він і закликав українців, які живуть за межами країни, також долучатися до участі. “Я сподіваюся, що після перемоги вони зможуть розповісти своїм дітям, де вони були. Де ви були, коли всі громадяни України воювали в таких запеклих боях? Ось у чому питання”.

Одна з ініціатив формується в сусідній Польщі. Незабаром українців за кордоном запросять долучитися до нового легіону. Навчання відбуватиметься в самій Польщі, що сприятиме зміцненню довіри між солдатами та офіцерами. Пізніше легіон перекинуть на фронт. Сирський віддав належне Зеленському за цей “інший підхід”. Відчувається, що стосунки між ними гармонійні. Цьому, можливо, сприяє той факт, що командир не має політичних амбіцій і є менш відомим, ніж Залужний.

Росія почала збройне захоплення України у 2014 році, коли таємно захопила частину Донецької області. Понад десять років потому здається малоймовірним, що найбільша війна в Європі з 1945 року завершиться цього року чи наступного, незважаючи на обіцянку Дональда Трампа закінчити війну за один день.

Чи може Україна перемогти? І якщо так, то скільки часу залишилося до перемоги? “Я думаю, що треба бути дуже, дуже сміливим, щоб сказати коли. Ми робимо все для того, щоб це сталося. Більш важливого завдання для нас просто не існує”, – сказав Сирський, покидаючи сцену і повертаючись до роботи.

АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на мільярди: справа набирає обертів

Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення, яке може суттєво вплинути на фармацевтичний ринок країни. Найбільші національні дистриб’ютори лікарських засобів — компанії «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» — отримали штраф на загальну суму 4,8 мільярда гривень за довготривалу картельну змову. Як йдеться у рішенні АМКУ, підприємства системно координували цінову політику на низку препаратів, що створювало умови для штучного зростання вартості ліків для кінцевих споживачів.

Попри гучність справи, кошти від штрафу досі не надійшли до державного бюджету. Юристи наголошують, що процес стягнення таких сум може тривати роками, адже компанії, зацікавлені у збереженні своїх позицій на ринку, активно користуються правом на апеляцію та інші юридичні інструменти захисту. Самі ж дистриб’ютори у публічних заявах апелюють до складної економічної ситуації під час війни та наголошують на загрозі збоїв у забезпеченні аптек і лікарень необхідними препаратами.

Натомість окремі джерела медіа й учасників ринку стверджують, що компанії не лише мають намір не платити штраф, але й нібито шукають «адміністративну підтримку» у чиновників для вирішення питання. За цими повідомленнями, на столі нібито опинявся запит на посередництво, а в окремих неофіційних розмовах згадувалася ймовірна пропозиція неправомірного характеру. Ці твердження наразі не підтверджені офіційними документами або вироками суду, і тому їх варто розглядати як неперевірені заяви джерел.

На ринку водночас помітили появу нового активного учасника — компанії «Вента ЛТД». За окремими повідомленнями, цей актив раніше перебував під управлінням АРМА, але у останні місяці з’явилися дані про повернення прав на частину активів попереднім власникам. У зв’язку з цим представники ринку висловлюють занепокоєння, що «Вента ЛТД» може спробувати скористатися ситуацією й зайняти частку, що звільняється, однак деталі переходу контролю потребують перевірки в державних реєстрах і в самих розпорядників активів.

Правові наслідки для бюджету та доступності ліків викликають занепокоєння: якщо штраф не буде стягнуто, це означає значні втрати для держскарбниці, а для споживачів — ризик подальших цінових маніпуляцій на критично важливому ринку ліків у часи війни.

Представники АМКУ та відповідних контролюючих органів мають можливість підтвердити або спростувати факти щодо виконання рішення й можливих процедур оскарження; також важливими джерелами є судові реєстри, у яких фіксуються позови компаній та постанови судів. У разі наявності заяв про неправомірний вплив чи корупцію такі повідомлення підлягають перевірці правоохоронними органами.

Антивоєнне графіті Бенксі “Жінка в протигазі” виставили в Києво-Печерській лаврі

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Графіті відомого британського стритарт-митця Бенксі, яке він намалював на стіні в Гостомелі після деокупації і яке раніше намагалися вирізати та вкрасти вандали, відтепер зберігатиметься в Києво-Печерській лаврі. Поглянути на роботу можуть усі охочі. Про це повідомив Національний заповідник Києво-Печерська лавра на своїй сторінці у Facebook.

На графіті зображено жінку, яка стоїть у бігуді, халаті та протигазі з вогнегасником у руках перед розбитим і обгорілим вікном.

“Бенксі створив цю та інші роботи, щоби привернути увагу світу до України та жорстокості російських окупантів. Тепер його графіті зберігається там, де триває боротьба за українську культуру, історію та цінності для майбутнього”, — зазначили в лаврі.

Роботу британця розмістили поруч із давньоруським графіті — шаржем на одного з будівельників Успенського Собору, який створили в ХІ столітті під час зведення храму.

У лаврі зазначили, що графіті Бенксі символізує жах від злочинів Росії в Україні та антивоєнний протест, і роботу оберігатимуть від мародерства та знищення у звільненій від “духовної російської окупації” святині.

“Лавра сьогодні — це звільнений від “руского міра” культурний простір, де зберігаються не лише старовинні реліквії, а й створюються сучасні мистецькі проєкти”, — написали представники заповідника.

Повідомляється, що графіті зберігатиметься у “відкритих фондах”. Вільно оглядати роботу у фондосховищі можуть усі охочі.

Харчування та його вплив на тривалість життя: нові наукові відкриття

Сучасні наукові дослідження все більше підтверджують важливість харчових звичок для збереження здоров'я та продовження життя. Одним із таких важливих досліджень є робота науковців Орхуського університету (Данія), яка опублікована в журналі Earth. Цей науковий аналіз зосереджено на вивченні зв'язку між дотриманням скандинавських рекомендацій щодо харчування та зниженням ризику ранньої смерті. Виявилось, що правильне харчування не лише знижує ризик розвитку серйозних захворювань, але й значно збільшує тривалість життя.

Доцент Крістіна Дам та аспірантка Анна Бак Мерх протягом кількох років вивчали харчові звички понад 76 тисяч шведів, які почали фіксувати свій раціон і спосіб життя з 1997 року. На основі зібраних даних вчені дійшли висновку, що люди середнього віку, які слідують скандинавським рекомендаціям щодо харчування, значно знижують ризик розвитку серйозних хвороб, таких як серцево-судинні захворювання, діабет та онкологічні недуги.

Окремо вчені відзначають: найбільше скорочення ризику спостерігалось щодо смертності від серцево-судинних захворювань. Це підкреслює важливість харчування для профілактики хвороб серця незалежно від соціально-економічного статусу.

Авторами підкреслено, що ідея скандинавських рекомендацій — не суворі заборони, а баланс. Раціон має бути корисним для здоровʼя людини й водночас менш шкідливим для довкілля: менше тваринництва, більше рослинних продуктів, менше харчових відходів.

Це особливо важливо з огляду на вплив харчової галузі на клімат: за оцінками вчених, виробництво і споживання їжі відповідає приблизно за 30% світових викидів парникових газів. Скандинавські рекомендації враховують цей факт і закликають робити вибір на користь більш екологічних продуктів.

Заступник голови КМДА Володимир Прокопів може стати секретарем Київради

За інформацією наших джерел, Петро Порошенко під час  особистої зустрічі з Віталієм Кличко заявив, що уже на найближчому засіданні буде висувати кандидатуру Володимира Прокопіва на посаду секретаря Київради. Нагадаємо, 12 серпня заступнику голови КМДА Володимиру Прокопіву змінили запобіжний захід: цілодобовий арешт замінили нічним та скасували зобов’язання носити електронний браслет. Як повідомляє наше джерело, Офіс через […]

Керівник Дослідницької служби Верховної Ради Леся Ваолевська представила важливе парламентське дослідження, яке детально розглядає правове регулювання статусу «політично значущої особи» (ПЗО) в Україні. У документі також аналізуються підходи до застосування посиленого фінансового моніторингу щодо таких осіб, а також членів їхніх родин та пов’язаних осіб. Це дослідження є важливим для розуміння поточних проблем у сфері фінансового контролю та антикорупційної політики в Україні.

У своєму дослідженні Леся Ваолевська порівнює національну практику з міжнародними рекомендаціями, зокрема стандартами, розробленими Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), а також нормативами Європейського Союзу. До цього аналізу включені приклади з різних країн, серед яких Австралія, Велика Британія, Франція, Канада, Сінгапур, Швейцарія та Об’єднані Арабські Емірати.

Дослідження підкреслює, що після припинення публічних функцій посилену увагу зберігають ще щонайменше 12 місяців, причому оцінка залишкових ризиків враховує рівень впливу особи та її зв’язки з країнами, що мають високі ризики відмивання коштів. Якщо ризики визнають низькими, статус і пов’язані з ним заходи можуть бути зняті раніше. Така модель відповідає принципу «ризик-орієнтованого підходу», проте в інших державах терміни і критерії відрізняються.

Порівняльний огляд у документі показує значну різнорідність підходів у світі: Велика Британія застосовує ризик-орієнтований підхід без фіксованого строку моніторингу; Франція вимагає посиленого контролю щонайменше 12 місяців після відставки; Канада розділяє підхід за походженням — для іноземних ПЗО контроль може бути довічним, для національних — 5 років; Сінгапур також практикує ризик-орієнтованість без фіксованого строку; Швейцарія передбачає мінімум 10 років нагляду; ОАЕ — мінімум 3 роки. Учасники дослідження звертають увагу, що ці варіації відображають різну оцінку ризиків, історичний і правовий контекст кожної країни та рівень розвитку фінансової інфраструктури.

Документ також порівнює українські норми з Європейським законодавством, зокрема Директивою 2015/849 та пізнішими рекомендаціями ЄС, які визначають широкий перелік посад, що підпадають під режим ПЗО (глави держав, урядовці, депутати, судді, посли тощо). У 2023 році ЄС опублікував додатковні орієнтири щодо переліку посад для країн-членів, і дослідження зазначає, що українські правила адаптують ці підходи в рамках Угоди про асоціацію.

Практичні наслідки для банків йтих клієнтів очевидні: необхідність розширених процедур KYC (know your customer), більш жорсткої перевірки бенефіціарів, введення внутрішніх лімітів для схвалення великих операцій та постійне моніторингу транзакцій. Банки мають не лише виявляти підозрілі операції, а й документувати оцінку ризиків і вживати заходів згідно з внутрішніми політиками та національними регуляторними вимогами.

У дослідженні також піднімається питання ефективності практичної реалізації: відсутність єдиних підходів до строків моніторингу, відмінності в визначенні «пов’язаних осіб» та складності встановлення реальних бенефіціарів ускладнюють роботу як банків, так і контролюючих органів. Автори звертають увагу на потребу у вдосконаленні механізмів обміну інформацією між державними реєстрами, фінансовими установами та правоохоронними органами для швидшого виявлення аномалій та кореляції ризиків.

Ключовий висновок дослідження — щоб відповідати стандартам FATF і кращим міжнародним практикам, Україні варто забезпечити чіткі процедурні правила для застосування посиленого моніторингу, визначити прозорі критерії для встановлення строків нагляду та посилити інструменти контролю за деклараціями й джерелами доходів ПЗО. Це також передбачає підвищення спроможності банків у частині аналітики ризиків і кращу координацію між регуляторами.

Останні новини