Субота, 18 Квітня, 2026

Аналіз правового регулювання статусу “політично значущої особи” в Україні: виклики та міжнародні стандарти

Важливі новини

Головам РДА Києва змінили графік комунікації з керівництвом міста

Як повідомляють наші джерела, Офіс Президента заборонив новопризначеним головам РДА міста Києва ходити на традиційні наради о 8- мій ранку до першого заступника мера Києва  Миколи Поворозника. Нагадаємо, після скандалу з “п’яним днем народження”,  депутати Київради висловили недовіру Миколі Поворознику. Водночас, Миколу Поворозника наразі не звільнено і він продовжує виконувати свої посадові обов’язки в звичному […]

Ольга Сумська: Підприємницька діяльність у часи війни та плани на майбутнє

Відомою українською акторкою Ольгою Сумською цікавляться не лише завдяки її таланту на сцені, а й через її підприємницьку діяльність. У 2020 році вона започаткувала власний бренд з виробництва суконь, який став для неї новим кроком у творчому розвитку. За цей час акторка встигла створити кілька колекцій одягу, але через непрості обставини, спричинені війною, наразі змушена поставити свій бізнес на паузу.

Ольга поділилася своїми труднощами в проєкті «Ближче до…», пояснивши, що початок повномасштабного вторгнення в Україну суттєво вплинув на її діяльність. «Створила декілька колекцій, але, на жаль, після повномасштабного вторгнення все здорожчало. І відшивати сьогодні у такому масштабі сукні — це дуже важко», — зазначила вона. Війна принесла не лише моральні, але й економічні виклики, які стали важким бар'єром для подальшого розвитку бренду.

Акторка зазначила, що після закінчення війни вона може відновити бізнес і створити нову колекцію. Наразі Ольга активно підтримує бізнес своєї 23-річної доньки Ганни, яка запустила бренд із виробництва жіночого спортивного одягу.

«Як можна не підтримати дітей? Аня розробляла лекала протягом року. Вона сама малювала, сиділа ночами. Не може щось гідне народитися просто так. Аня в мене дуже мудра дівчинка, навіть не по роках. Я багатьом речам у неї навчаюсь», — додала Сумська.

Акторка Оьга Сумська показала фігуру і викликала бурю коментарів

Українська актриса Ольга Сумська, яка нещодавно поділилася фото своєї стрункої фігури, несподівано опинилася у центрі хвилі критики. У соцмережах розгорнулася справжня дискусія довкола зовнішності артистки. Поряд із компліментами на адресу Сумської з’явилися й хейтерські коментарі. Дехто звинуватив акторку у пластиці, зловживанні ін’єкціями та «неприродних змінах у тілі». «Гарна жінка, але груди з роками виросли», – […]

Фіцо звинуватив Зеленського у спробі підкупу за допомогою російських активів

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виступив із заявами на адресу президента України Володимира Зеленського, заявивши, що він нібито не запропонував йому 500 мільйонів євро з російських активів у обмін на підтримку членства України в НАТО. Ці заяви, які викликали широкий резонанс, прозвучали під час виступу Фіцо в середу, 20 грудня 2024 року. Про це пише Politico. За словами […]

The post Фіцо звинуватив Зеленського у спробі підкупу за допомогою російських активів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У Херсоні судитимуть колаборанта-пропагандиста

Херсонська обласна прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо місцевого жителя, якого звинувачують у колабораційній діяльності, посяганні на територіальну цілісність України та виправдовуванні збройної агресії Росії. Дії обвинуваченого кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за ч. 6 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 436-2. Як встановило слідство, в серпні 2022 року, перебуваючи в […]

Керівник Дослідницької служби Верховної Ради Леся Ваолевська представила важливе парламентське дослідження, яке детально розглядає правове регулювання статусу «політично значущої особи» (ПЗО) в Україні. У документі також аналізуються підходи до застосування посиленого фінансового моніторингу щодо таких осіб, а також членів їхніх родин та пов’язаних осіб. Це дослідження є важливим для розуміння поточних проблем у сфері фінансового контролю та антикорупційної політики в Україні.

У своєму дослідженні Леся Ваолевська порівнює національну практику з міжнародними рекомендаціями, зокрема стандартами, розробленими Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), а також нормативами Європейського Союзу. До цього аналізу включені приклади з різних країн, серед яких Австралія, Велика Британія, Франція, Канада, Сінгапур, Швейцарія та Об’єднані Арабські Емірати.

Дослідження підкреслює, що після припинення публічних функцій посилену увагу зберігають ще щонайменше 12 місяців, причому оцінка залишкових ризиків враховує рівень впливу особи та її зв’язки з країнами, що мають високі ризики відмивання коштів. Якщо ризики визнають низькими, статус і пов’язані з ним заходи можуть бути зняті раніше. Така модель відповідає принципу «ризик-орієнтованого підходу», проте в інших державах терміни і критерії відрізняються.

Порівняльний огляд у документі показує значну різнорідність підходів у світі: Велика Британія застосовує ризик-орієнтований підхід без фіксованого строку моніторингу; Франція вимагає посиленого контролю щонайменше 12 місяців після відставки; Канада розділяє підхід за походженням — для іноземних ПЗО контроль може бути довічним, для національних — 5 років; Сінгапур також практикує ризик-орієнтованість без фіксованого строку; Швейцарія передбачає мінімум 10 років нагляду; ОАЕ — мінімум 3 роки. Учасники дослідження звертають увагу, що ці варіації відображають різну оцінку ризиків, історичний і правовий контекст кожної країни та рівень розвитку фінансової інфраструктури.

Документ також порівнює українські норми з Європейським законодавством, зокрема Директивою 2015/849 та пізнішими рекомендаціями ЄС, які визначають широкий перелік посад, що підпадають під режим ПЗО (глави держав, урядовці, депутати, судді, посли тощо). У 2023 році ЄС опублікував додатковні орієнтири щодо переліку посад для країн-членів, і дослідження зазначає, що українські правила адаптують ці підходи в рамках Угоди про асоціацію.

Практичні наслідки для банків йтих клієнтів очевидні: необхідність розширених процедур KYC (know your customer), більш жорсткої перевірки бенефіціарів, введення внутрішніх лімітів для схвалення великих операцій та постійне моніторингу транзакцій. Банки мають не лише виявляти підозрілі операції, а й документувати оцінку ризиків і вживати заходів згідно з внутрішніми політиками та національними регуляторними вимогами.

У дослідженні також піднімається питання ефективності практичної реалізації: відсутність єдиних підходів до строків моніторингу, відмінності в визначенні «пов’язаних осіб» та складності встановлення реальних бенефіціарів ускладнюють роботу як банків, так і контролюючих органів. Автори звертають увагу на потребу у вдосконаленні механізмів обміну інформацією між державними реєстрами, фінансовими установами та правоохоронними органами для швидшого виявлення аномалій та кореляції ризиків.

Ключовий висновок дослідження — щоб відповідати стандартам FATF і кращим міжнародним практикам, Україні варто забезпечити чіткі процедурні правила для застосування посиленого моніторингу, визначити прозорі критерії для встановлення строків нагляду та посилити інструменти контролю за деклараціями й джерелами доходів ПЗО. Це також передбачає підвищення спроможності банків у частині аналітики ризиків і кращу координацію між регуляторами.

Останні новини