Вівторок, 2 Грудня, 2025

Андрій Шевченко: Вихід збірної України на Чемпіонат світу — це шанс заявити про країну світові

Важливі новини

Анатолій Тимощук виграв суд проти УАФ і повернув свої титули

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як повідомляє українське видання «Трибуна», Спортивний арбітражний суд (CAS) у Лозанні задовольнив апеляцію колишнього футболіста Анатолія Тимощука на рішення дисциплінарного комітету УАФ.

45-річний тренер пітерського «Зеніту» вимагав зняти з нього санкції, які було накладено через продовження його роботи в РФ.

УАФ у березні 2022 року позбавила його всіх титулів, тренерської ліцензії та довічно вилучила з офіційного реєстру збірних.

Тимощук 2023 року подав апеляцію в CAS, слухання справи почалося у квітні 2024 року. Наразі суд скасував рішення українських футбольних інстанцій.

Своє рішення CAS аргументував тим, що в період від початку повномасштабного вторгнення до 11 березня 2022 року Тимощук не вчинив жодних дій, через які б до нього треба було прийняти такі дисциплінарні санкції.

Рішення CAS прокоментували в УАФ.

«УАФ дійсно вже отримала рішення від CAS. На жаль, до цієї справи європейці підійшли максимально формально і підтвердили часткове нерозуміння реалій, у яких ми живемо. Позиція української футбольної спільноти однозначна і не змінювалася ніколи. Таким як Тимощук не місце в українському футболі», – заявили в УАФ.

Тимощук працює асистентом головного тренера в тренерському штабі «Зеніту» з 2017 року.

Український репер Потап росказав в інтерв’ю Юрію Дудю про свою роботу, критику і майбутнє в Україні

Юрій Дудь, відомий російський журналіст, нещодавно випустив інтерв’ю з українським музикантом Потапом, яке стало першим великим інтерв’ю за три роки повномасштабної війни. Розмова відбулася в Іспанії, куди Потап переїхав ще до 24 лютого 2022 року. Це інтерв’ю розкриває багато важливих моментів із життя музиканта, його ставлення до критики, життєві реалії поза Україною та нові проекти. […]

The post Український репер Потап росказав в інтерв’ю Юрію Дудю про свою роботу, критику і майбутнє в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Чи можна зняти з розшуку ТЦК без візиту до військкомату

Юрист Владислав Дерій пояснив, як діяти, якщо працівник стратегічно важливого підприємства перебуває у розшуку за лінією ТЦК, але підприємство хоче подати його кандидатуру на бронювання. За законом, така особа не може бути заброньованою, поки її не знято з розшуку, однак теоретично це можливо зробити й без особистого візиту до військкомату. Згідно з чинним законодавством, працівники […]

Поради лікаря, які допоможуть швидше повернутися до робочого ритму після вихідних

Після перерви, відпочинку або свят багато людей відчувають труднощі при поверненні до звичного робочого чи навчального ритму. Відчуття розсіяності, втоми, або навіть стан «туману в голові» — це досить поширене явище, яке, хоч і не є хворобою, все ж свідчить про перевантаження або стрес. Це сигнал від нашого мозку, який потребує відновлення.

Когнітивна втома може трапитися з кожним. Це не свідчить про слабкість чи неспроможність, а радше є знаком, що мозку потрібен відпочинок. Слід сповільнитися, делегувати частину завдань та звернутися по допомогу, якщо вона необхідна. Важливо пам’ятати, що цей стан — тимчасовий.

Чітка рутина зменшує навантаження на пам’ять. Варто сформувати ранкові та вечірні звички — підготувати одяг, скласти план на день, подбати про сніданок. Це позбавить мозок від необхідності постійно приймати дрібні рішення.

Переповнений графік без відпочинку тільки погіршує «туман у голові». Короткі паузи на 5–10 хвилин допоможуть відновитися: можна розім’ятися, випити чаю або просто вийти на свіже повітря. Такі паузи дають мозку час перезавантажитися.

Намагання тримати в голові всі завдання часто призводить до хаосу. Календарі, списки справ і нагадування звільняють пам’ять від зайвого навантаження. Регулярні завдання краще автоматизувати — наприклад, заздалегідь планувати оплату рахунків чи встановлювати нагадування про щотижневі справи.

Дотримуючись цих простих рекомендацій, можна зменшити прояви «туману в голові» і швидше відновити продуктивність.

Колишня редакторка “Слідства ведуть екстрасенси” розповіла про шалений бізнес “провидців”

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Колишня шеф-редакторка популярного шоу “Слідство ведуть екстрасенси” Леля Боравльова стала фігурою, що привернула увагу завдяки своїм провокаційним заявам про реальність і дійсність шоу. В інтерв’ю Боравльова поділилася своїми поглядами на екстрасенсів та їхню роль у шоу.

Боравльова підтверджує, що “Слідство ведуть екстрасенси” дійсно показує реальні історії людей, але відразу робить акцент на те, що всі екстрасенси, які з’являлися на екрані, є “шарлатанами”. Вона вважає, що ці люди використовують свою публічність для заробітку, пропонуючи “амулети” і “захисти” від війни, що, на її думку, є просто абсурдом.

“Екстрасенси – це шарлатани. Сьогодні вони заробляють на війні і кажуть: ‘Ми вам зробимо амулет, захист на фронті’. Це просто на голову не налазить”, – зазначила Боравльова. Її критика не обмежується лише фінансовим аспектом. Вона також підкреслює, що багато медійних екстрасенсів стали мільйонерами завдяки своїй популярності і бізнесу, що обертається навколо їхніх нібито магічних здібностей.

“Безперечно, екстрасенси – це мільйонери. Вони заробляли мільйони, особливо ті, хто був обличчям. Вони будували будинки, робили бізнеси…” – уточнила Боравльова. Її слова відкривають нову перспективу на те, як медійні персонажі можуть використовувати свою популярність для особистого збагачення, часто за рахунок довірливих людей, які вірять у їхні здібності.

Таким чином, за словами Лелі Боравльової, шоу “Слідство ведуть екстрасенси” – це не просто розвага, а частина великої індустрії, де задоволення потреб глядачів стає приводом для прибутку. Цей скандал, безумовно, змусить багатьох задуматися про справжню ціну медійних феноменів і довіри, якою користуються екстрасенси.

Президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко підкреслив, що участь національної збірної у Чемпіонаті світу 2026 року є стратегічним завданням не лише для спорту, а й для всієї країни. Турнір, який відбудеться у Канаді, США та Мексиці, стане одним із наймасштабніших в історії футболу, і, за словами Шевченка, Україна повинна зробити все можливе, аби бути серед його учасників.

Він наголосив, що виступ на світовій першості має символічне значення у нинішній час, коли увага міжнародної спільноти до України надзвичайно важлива. «Це більше, ніж гра. Це спосіб нагадати світові про нашу країну, про людей, які борються й не здаються. Коли український прапор знову з’явиться на полі світового турніру — це стане сигналом сили, єдності та нескореності», — зазначив очільник УАФ.

Президент УАФ підкреслив, що попереду на команду Сергія Реброва чекають два визначальні поєдинки — проти Франції та Ісландії. Саме ці матчі стануть вирішальними в боротьбі за путівку на світовий форум.

Від їхнього результату залежить формат подальшої участі: у разі позитивного сценарію Україна може пройти відбір безпосередньо або отримати шанс у стикових матчах. Якщо обидва поєдинки завершаться невдало — боротьба за вихід на Мундіаль для «синьо-жовтих» завершиться.

Шевченко назвав ці ігри моментом відповідальності не лише для футболістів, а й для всієї країни.

«Це важливо для гравців, для тренерського штабу, для футбольної спільноти. Але не менш важливо — для людей, які вболівають за Україну, вірять у команду і чекають сильного меседжу зі світу спорту», — додав він.

ЧС-2026 стане першим в історії чемпіонатом світу, який приймуть одразу три країни, а також першим турніром із розширеним форматом — 48 учасників замість 32. Це відкриває додаткові можливості для команд, які ведуть боротьбу за кваліфікацію.

Останні новини