Андрій Сибіга запропонував створити продовольчий хаб в Омані

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

По-перше, Україні потрібна велика кількість пілотів, які пройшли навчання та отримали сертифікат на управління F-16. Необхідно мінімум 79 кваліфікованих льотчиків, але насправді кількість повинна бути значно більшою, щоб забезпечити ефективну роботу та адекватний відпочинок. Відомо, що новостворений навчальний центр у Румунії недавно випустив першу групу з 7 пілотів, які навчались протягом 8 місяців. Це єдиний центр у Європі, що займається підготовкою пілотів F-16 з лютого цього року. Проте і сама Румунія стикається з проблемою нестачі авіаторів, оскільки отримує додаткові 32 винищувачі від Норвегії.

Технічний персонал є ще однією важливою складовою для ефективного використання винищувачів. Хоча деякі проблеми можна вирішити шляхом залучення іноземних добровольців або через приватні військові компанії, залишаються питання обслуговування та постачання озброєння. США пропонують, щоб європейські партнери закуповували озброєння для українських літаків безпосередньо у Штатах.

Необхідно також забезпечити достатню кількість запасних частин, двигунів та інших компонентів для ремонту літаків. Окрім цього, важливою є пропускна спроможність авіаційних ремонтних підприємств, оскільки обслуговування літаків у бойових умовах потребує значно частішого ремонту.

Ще однією ключовою проблемою є організація розміщення та захисту нових винищувачів. Для забезпечення їхньої безпеки потрібно не лише розосередити літаки по кількох авіабазах, але й розмістити їх у захищених укриттях. Потрібно також обладнати бази системами протиповітряної оборони, такими як Patriot, а також мати додаткові системи ППО і засоби радіоелектронної боротьби для захисту від ракет і дронів.

Незважаючи на те, що проблема недостатньої кількості винищувачів F-16 є важливою, існує безліч інших комплексних завдань, які потребують вирішення. За словами аналітиків, ці проблеми будуть поступово і планомірно розв’язані.

У контексті передачі винищувачів, представники Держдепу США уточнили свою позицію щодо можливості використання F-16 для атак на глибину території РФ, зазначаючи, що постійно оцінюють безпекову ситуацію та потреби ЗСУ. Військовий експерт Олександр Мусієнко підкреслив, що західні винищувачі F-16 можуть значно посилити можливості України у війні проти Росії.

Початок Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні" у січні відбувся за указом Президента. Цей крок визначає важливу роль платформи у забезпеченні економічної стійкості України під час війни, коли актуальною стає максимальна мобілізація внутрішніх ресурсів. Метою "Зроблено в Україні" є об'єднання усіх зацікавлених сторін — державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів та громадських об'єднань — для спільного пошуку рішень. Це сприятиме виявленню та реалізації внутрішніх економічних потенціалів та вирішенню проблем, що виникають через тривалу війну.

У контексті зазначеного, платформа передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для полегшення комунікації між зацікавленими сторонами та розробки спеціалізованих сервісів для більш ефективного та швидкого розв'язання проблем. "Зроблено в Україні" також має стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Серед завдань платформи — відновлення бізнес-зв'язків, підтримка вітчизняних виробників та просування українських товарів на світових ринках.

У зв'язку з гострою необхідністю вирішення проблем українського бізнесу під час воєнного стану, платформа сформулювала місію, яка включає в себе такі аспекти, як активізація підприємництва та застосування найкращого міжнародного досвіду у кризових періодах. Особлива увага платформи приділяється просуванню промислової адженди, розвитку альтернативних джерел енергії та підтримці вуглезалежних підприємств.

Таким чином, "Зроблено в Україні" планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни. Очікувані практичні результати роботи платформи включають збереження та розвиток підприємницького потенціалу, активізацію промисловості та розвиток енергетичних технологій.

Платформа "Зроблено в Україні" має додаткову мету сприяти отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств. Також вона спрямована на просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі. Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури. Важливою є формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи — надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища. Варто підкреслити, що пропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Отже, платформа "Зроблено в Україні" може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

У висновках можна підкреслити, що платформа "Зроблено в Україні" стане важливим інструментом для забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни. Її додаткові мети, такі як сприяння отриманню міжнародної грантової підтримки та просування українських товарів на світових ринках, будуть сприяти розвитку мікропідприємств та малих підприємств. Ефективність платформи буде залежати від універсальності її структури та постійного оновлення напрямків діяльності з урахуванням змін у політичних, економічних та безпекових умовах. Важливою буде також співпраця між державними органами, бізнесом, іноземними інвесторами та громадськими об'єднаннями для досягнення спільних цілей забезпечення економічного розвитку та стабільності країни.

Спільнота українців переважно обирає Telegram як основне джерело інформації щодо війни, як свідчить соціологічне дослідження, проведене фондом "Демократичні ініціативи" імені Іллі Кучеріва. За результатами цього опитування, 53% громадян визнали месенджер Telegram основним каналом отримання актуальних новин щодо воєнного конфлікту. Проте, на другому та третьому місцях рейтингу розташувалися міжособистісні контакти (42%) та YouTube (40%). Дуже цікаво, що телевізійні марафони, як відомо, колись були основним джерелом інформації, проте зараз використовують лише 37% опитаних.

Результати дослідження також підкреслюють, що вибір джерела інформації частково залежить від рівня освіти. Люди зі середньою або неповною середньою освітою переважно спираються на телевізійні марафони (49%) та міжособистісні контакти (48%). Тоді як ті, хто має середню спеціальну освіту, віддають перевагу Telegram-каналам (53%) та міжособистісним комунікаціям (45%). А освічені українці, що мають вищу освіту, найчастіше використовують Telegram-канали (61%) та YouTube (45%). Цікаво, що за процентом використання телевізійних марафонів спостерігається зменшення з підвищенням рівня освіти.

Щодо довіри до інформації, яка надходить від органів влади, варто зауважити, що тільки 39% опитаних українців виявили певний рівень довіри, проте лише 6% повністю довіряють цим джерелам. Такі дані свідчать про складний характер сприйняття інформації в українському суспільстві, а також про важливість ролі альтернативних медійних каналів у формуванні свідомості громадян.

Отже, згідно з проведеним дослідженням, Telegram став найпопулярнішим джерелом інформації про війну для українців, обігнавши традиційні медійні канали, такі як телевізійні марафони. Ці результати вказують на зростання впливу цифрових платформ на формування інформаційного простору в країні. Також варто відзначити, що вибір джерела інформації значною мірою залежить від рівня освіти респондентів, що відображає важливість розвитку медійної грамотності серед населення. За таких обставин важливо сприяти доступу до різноманітних джерел інформації та розвитку критичного мислення серед українців.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Арматура по 60 тисяч гривень за тонну за ринкової ціни на рівні 33 тис. Непластифікована полівінілацетатна дисперсія коштує 292 грн/кг, тоді як різні компанії продають її за ціною від 113 до 175 грн.

Антисколіозні столи з регулюванням висоти замовили по 2 856 грн/шт. Фірма «Луч» продає такі столи на чверть дешевше за 2 034 грн/шт, а «Vital Style» пропонує антисколіозний стіл для «Нової української школи» вдвічі дешевше – за 1 392 грн/шт.

Так, лише на п’яти позиціях із кошторису переплата йде майже на мільйон гривень.

Але крім цього в кошторисі є позиції, які замовник прописав дуже нечітко, щоб йому не дорікали порівнянням із ринковими цінами.

Наприклад, двоповерховий підйомник для людей з обмеженими фізичними можливостями коштуватиме 1,89 млн грн. Його характеристики та габарити невідомі. Це дуже дорого. Нещодавно лікарня в Нікополі за такі гроші замовила ліфт на сім поверхів.