Андрій Веревський виводив гроші через фірми “Ядро-торг” та “Ядро-трейд”

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду, завідувачка кафедри кримінального права та кримінології Львівського університету внутрішніх справ Ірина Газдайка-Василишин, під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів розповіла про джерела свого майна. Вона заявила, що частину свого майна придбала завдяки спадщині від бабусі. Це сталося в межах регулярної процедури перевірки кандидатів на посаду суддів, під час якої претенденти повинні надавати детальну інформацію про свої доходи та майнові активи.

Газдайка-Василишин зазначила, що спадщина дозволила їй зробити певні придбання, але при цьому не повідомила точні деталі про суму або предмети, що стали частиною її майна. Така інформація є важливою для перевірки потенційної конфліктності інтересів і забезпечення прозорості при призначенні на відповідальну посаду судді.

Громадська рада доброчесності видала висновок, що кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Також зазначено, що професорка у 2011 році захистила дисертацію, а вже у 2012 році видала монографію із аналогічним текстом, що свідчить про самоплагіат.

Крім того, у 2017 році вона стала власницею автомобіля Peugeot 308CC 2011 року випуску вартістю 162 тис. грн, однак вартість автомобіля у декларації значно нижча за ринкову. У 2023 році професорка розлучилася, але не вказала майно та доходи колишнього чоловіка, що викликало додаткові запитання у ВККС.

Ірина Газдайка-Василишин закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка у 2001 році, з 2004 року працює у Львівському державному університеті внутрішніх справ, у 2011 році захистила кандидатську дисертацію, а у 2013 році отримала звання доцента.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження 15 березня внаслідок журналістського розслідування Bihus.info, що стосується колишнього керівника комунального підприємства "Київський метрополітен", Віктора Брагінського. Цю інформацію оприлюднила Рада громадського контролю Національного антикорупційного бюро. Деталі розслідування НАБУ залишаються конфіденційними для забезпечення нормального ходу попереднього слідства. Справа зареєстрована під номером 42024000000000403. Відповідно до опублікованого журналістського розслідування, що стосується недекларованих активів та сумнівних тендерів у метрополітені, Віктор Брагінський подав у відставку 15 березня. Відставку офіційно оформили наступного дня за взаємною згодою сторін. З 17 березня обов'язки керівника КП "Київський метрополітен" виконує Віктор Вигівський — головний інженер підприємства. Брагінський очолював "Київський метрополітен" практично протягом десяти років, з липня 2014 року, і його призначив особисто мер Києва Віталій Кличко. Крім того, він володів депутатським мандатом у Київраді від партії УДАР Віталія Кличка та був членом постійної комісії з бюджетних питань, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності.

Отже, зазначені вище події щодо початку кримінального провадження стосовно колишнього керівника "Київського метрополітену" Віктора Брагінського свідчать про серйозні підозри щодо можливих порушень у його діяльності. Журналістське розслідування, яке спровокувало це реагування з боку антикорупційних органів, засвідчує наявність певних нестач у деклараціях та сумнівних діях у сфері тендерів у метрополітені. Важливо відзначити, що зміна керівництва підприємством та відставка Брагінського є наслідком цих звинувачень і свідчить про серйозність ситуації. Деталі розслідування залишаються конфіденційними, але важливо, щоб правосуддя виконало свою роботу та встановило всі факти.

Міністерство цифрової трансформації України оголосило про нове партнерство з компанією ElevenLabs, яке має на меті впровадження інноваційних голосових технологій на основі штучного інтелекту в державні сервіси. Завдяки цьому кроку, громадяни матимуть можливість здійснювати запити до органів влади, використовуючи лише голос, що значно спростить і пришвидшить процес взаємодії з державними установами.

В рамках цього партнерства, планується інтеграція голосових технологій на платформі «Дія», де користувачі зможуть оформлювати запити та отримувати необхідні послуги за допомогою голосових команд. Така інновація не лише полегшить доступ до адміністративних послуг, а й зробить їх більш доступними для людей з обмеженими можливостями.

Також голосовий функціонал буде доданий у внутрішні AI-асистенти для HR та онбордингу команди, що полегшить роботу державних службовців та оптимізує процеси управління персоналом.

У Мінцифри підкреслили, що мета трансформації «Дії» — перетворити платформу на повноцінного AI-асистента, який працюватиме цілодобово, надаючи швидкі та зручні державні послуги.

Запуск голосового AI в держсервісах є частиною загальної стратегії цифровізації, що передбачає використання передових технологій для покращення комунікації між державою та громадянами.