Антарктида несподівано охолола: нове дослідження змінює погляд на глобальне потепління

Українська політична сцена знову стурбована скандалом, що вибухнув навколо Миколи Тищенка, народного депутата Верховної Ради України. Петиція, що вимагає позбавлення його повноважень через зловживання службовим становищем, зібрала значну кількість підписів, незважаючи на короткий час її існування. Суспільство виявило надзвичайний інтерес до цього питання, підкреслюючи важливість чесності і прозорості в політичних справах.

Інцидент викликав широку реакцію громадськості та засобів масової інформації, які активно обговорюють можливі наслідки для депутата. Вимога позбавлення його мандата свідчить про рішучість українців не терпіти корупцію і зловживання у владі. Цей випадок є ще однією нагадівкою для політичних лідерів про необхідність відповідальності перед народом та дотримання етичних норм у виконанні державних обов’язків.

Наразі ситуація залишається напруженою, і подальший розвиток подій визначатиметься реакцією політичної та правової системи України. Громадськість очікує відповідного реагування владних структур та нагадує про важливість недоторканості закону і принципу рівності перед законом для всіх громадян країни.

Як відомо, петиція на сайті Верховної ради зʼявилась після того, як Тищенко потрапив у черговий скандал. Цього разу через справу про напад осіб у камуфляжній формі на колишнього військового у центрі Дніпра.

Наразі за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого нардепу вже оголошено підозру, прокурори проситимуть для Тищенка домашній арешт.

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в ефірі телемарафону прокоментував напад на колишнього бійця у Дніпрі та зазначив, що всі причетні мають понести покарання. А на питання телеведучої про те, що нападниками можуть бути охоронці нардепа Тищенка, очільник МВС сказав: “Неважливо, що це за люди. Кожен громадянин має відповідати перед законом”.

Клименко також повідомив, що за цим фактом було відкрито два кримінальних провадження: нанесення легких тілесних ушкоджень і незаконне позбавлення волі.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який доводиться Тищенку кумом, також відреагував на конфлікт, зазначивши, що поведінка народного депутата – абсолютно ганебна.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати. Так, Тищенка я знаю давно. Дійсно – хрестив його сина. Але це було багато років тому. Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків”, – написав Єрмак у своєму Telegram-каналі.

Він додав, що “така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”.

Вже сьогодні вранці, 25 червня у Тищенка провели обшуки під час яких ДБР оголосило йому про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Версія слідства наступна: 20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

Своєю чергою Офісі генпрокурора тим часом повідомили, що клопотатимуть про обрання народному депутату запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як зазначається у відповіді ОГП, лише за 9 місяців цього року правоохоронні органи зареєстрували 2 092 кримінальні провадження за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них було закрито 229 справ, ще у 167 провадженнях обвинувальні акти направлені на розгляд суду.

У 2023 році таких кримінальних проваджень, за даними ОГП, було відкрито 3545. З них правоохоронці закрили 563 справи, а ще 634 обвинувальних акти передали на розгляд суду.

У 2022 році було відкрито 2 729 кримінальних справ за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них 516 проваджень було закрито, ще 160 справ були направлені на розгляд суду по суті і містили обвинувальні акти.

Як свідчить статистика, з кожним роком кількість справ, повʼязаних зі зловживаннями чиновників, стрімко зростає. Це може бути наслідком того, що посадовці відчувають свою безкарність, адже навіть не половина справ, відкритих проти посадовців, доходить до суду.

Одним із прикладів такої впевненості можна назвати кримінальне провадження проти головного юриста Національного банку України Олександра Зими. Справа була відкрита наприкінці 2022 року і досі розслідується. А тим часом Зима продовжує працювати в Нацбанку.

Справа була відкрита через лист Зими до Фонду гарантування вкладів фізосіб. У документі Зима, який одночасно є головним юристом Нацбанку і головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізосіб, від імені Нацбанку рекомендував Фонду гарантування вкладів відкликати позови, подані банком “Конкордом” проти Національного банку України.

Ішлося про чотири позови, у яких “Конкорд” вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Вони були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

Фонд дослухався до рекомендації, яку отримав від імені регулятора. Лист містив цифровий підпис Олександра Зими, який одночасно є головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів, яка призначає і звільняє його керівництво.

Таким чином Зима ймовірно поставив під сумнів незалежність дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що тепер має негативний вплив на взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями. Адже не виключено що, наприклад, МВФ, через незадоволення ситуацією, почав активно вимагати від України розробки процедури і проведення відкритого конкурсу на посаду директора-розпорядника ФГВФО.

Окрім того, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд.

Наразі справа Зими передана з ДБР на розслідування Печерському управлінню поліції м. Києва. Правоохоронці повідомили, що планують визначити коло потерпілих, а також допитати головного юриста Нацбанку. Також, після вручення Зимі повідомлення про підозру слідчі звертатимуться із клопотанням до суду щодо відсторонення його від виконання обовʼязків директора юридичного департаменту НБУ.

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", провідна нафтогазовидобувна компанія України, розпочала новий етап у своїй діяльності з розвідки природних ресурсів. Як стало відомо з офіційного повідомлення директора компанії Сергія Корецького, опублікованого на його сторінці у соціальній мережі Facebook минулої п'ятниці, "Укрнафта" приступила до буріння нової розвідувальної свердловини на заході України.

Згідно з повідомленням, проєктна глибина свердловини становить 2754 метри, і вона призначена для розкриття продуктивних пластів менілітових відкладень.

Буріння виконується власними силами структурної одиниці “Укрнафта Буріння”. Прогнозується, що початковий дебіт нової свердловини складатиме 16 тонн на добу.

Крім того, компанія готується до зведення двох нафтових свердловин на сході країни, які планується об’єднати для досягнення загального дебіту понад 100 тонн нафти на добу, з проєктними глибинами близько 4,5 кілометрів.

У 2023 році “Укрнафта” збільшила видобуток нафти із конденсатом на 3% до 1 мільйон 409,9 тисяч тонн, а газу на 5,8% до 1 мільярда 97,4 мільйона кубометрів.

Компанія має стратегічний план до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 мільйонів тонн і 2 мільярдів кубометрів відповідно.

“Укрнафта” є найбільшою нафтовидобувною компанією України і володіє мережею АЗС, управління якою здійснюється через активи Glusco. Наразі компанія управляє 545 АЗС, зокрема 460 власних та 85 в управлінні.

Комплексна програма відновлення діяльності та модернізації формату автозаправних станцій також є одним із пріоритетів “Укрнафти”.

Віктор Медведчук, колишній народний депутат та лідер партії ОПЗЖ, відкрив правову битву з українською владою, звернувшись до суду з позовом щодо повернення свого українського громадянства та депутатського мандату. Ця справа стала фокусом уваги з моменту, коли Медведчук був позбавлений громадянства та мандату, і вона викликає значний інтерес як серед політиків, так і серед громадськості.

Протягом місяця від позбавлення його громадянства і мандату Медведчук розпочав правові дії, заперечуючи законність указу президента Зеленського та вказуючи на порушення конституційних норм. Попередні розслідування вже підтвердили його аргументи, що підтримує його позицію.

Проте, судовий процес став об'єктом уваги через тимчасове припинення розгляду позову щодо депутатського мандату та інших обставин, які ускладнюють ситуацію. Відхилення запиту на відновлення адвокатського посвідчення також ускладнює позицію Медведчука.

Експерти висловлюють сумніви щодо швидкого вирішення справи на користь Медведчука через можливість затягнення розгляду судових процесів. Однак, ця справа залишається в центрі уваги та може мати важливі наслідки для української політики та правової системи.

• Віктор Медведчук звернувся до суду з позовом щодо повернення українського громадянства та депутатського мандату, і ця справа викликала значний інтерес у громадськості.

• Медведчук заперечував законність рішення про позбавлення його громадянства та мандату, вказуючи на порушення конституційних норм. Попередні розслідування підтверджували його аргументи.

• Судовий процес став об'єктом уваги через тимчасове припинення розгляду позову щодо депутатського мандату та інші обставини, які ускладнюють ситуацію.

• Експерти висловлюють сумніви щодо швидкого вирішення справи на користь Медведчука через можливість затягнення судових процесів.

• Ця справа залишається в центрі уваги та може мати важливі наслідки для української політики та правової системи.