Субота, 17 Січня, 2026

Антарктида несподівано охолола: нове дослідження змінює погляд на глобальне потепління

Важливі новини

Плащаниця з Маріуполя: історична реліквія, що пережила часи війни

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» з’явилась рідкісна святиня — плащаниця початку XVIII століття, що походить з Маріуполя. Ця унікальна реліквія є свідченням багатої духовної спадщини Приазов’я та однією з небагатьох культурних цінностей, що змогли пережити драматичні події сучасності. Плащаниця була збережена завдяки тому, що під час повномасштабного вторгнення Росії вона перебувала на реставрації в Києві.

Згідно з даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші письмові згадки про цю святиню відносяться до 1706 року, що дозволяє встановити її точний час створення. Вона належить до періоду Кримського ханства і є яскравим прикладом духовного життя греків на території Приазов’я. Важливим є також те, що на плащаниці зберігся підпис, який вказує на рік створення, донаторів та інші деталі, що допомагають дослідникам реконструювати історію цього мистецького твору.

Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про заборону російської мови в школах

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ініціатором документи виступала зокрема народна депутатка Наталія Піпа.

У пояснювальній записці вона наголосила, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Проте, наразі закон не регулює питання мови, якою взаємодіють учасники освітнього процесу поза його формальними межами (на перервах, в учительських кімнатах, на території закладу освіти після занять, уроків, пар тощо).

Метою і завданнями прийняття законопроєкту є закріплення на законодавчому рівні чітких обов’язків суб’єктів освітньої діяльності (…) створювати у закладі освіти українськомовне освітнє середовище, підтримувати та забезпечувати його існування. Тобто умови, за яких учасники освітнього процесу спілкуються між собою лише державною мовою як під час формального освітнього процесу, так і під час неформальної та неструктурованої взаємодії між собою у приміщеннях та на території суб’єкта освітньої діяльності

Народна обраниця впевнена, що забезпечення української мови як мови освітнього середовища сприятиме розвитку державної мови й безпеці держави. Також запровадження механізмів заохочень спілкування вихованцями, учнями, студентами українською мовою в освітньому середовищі позитивно вплине на молодь, дітей, інших учасників освітнього процесу, коли серед них буде використовуватися українська мова також і при не формальному спілкуванні.

Українськомовне освітнє середовище — це середовище, в якому студенти, учні, дошкільнята, викладачі, вчителі та вихователі спілкуються на території закладу освіти українською мовою як на уроках і заняттях, так і на перервах, в укриттях, у позанавчальний час

За її словами, сьогодні в Україні поза заняттями діти, студенти та педагоги в освітньому середовищі часто спілкуються іноземною мовою, переважно — російською.

Піпа підкреслила, що це негативно впливає як на формування мовленнєвих навичок (компетенцій) у дітей, так і на становлення державної мови й формування української ідентичності, від чого напряму залежить розвиток і безпека держава.

Вона наголошує, що 90% вчителів продовжують спілкуватися українською мовою з учнями на перервах. Водночас опитування учнівства показало, що відсоток учителів, які розмовляють під час навчальних занять та на перервах виключно українською мовою нижчий — 78% вчителів спілкуються під час уроків тільки українською мовою (минулого року — 82%), 69% — під час перерви (минулого року — 74%).

Питання введення українськомовного освітнього середовища сьогодні є актуальним, адже це підвищить рівень використання української мови, закріпить її важливість та підкріпить політику національної безпеки України

Станом на лютий 2024 року переважна більшість українців – 66% – вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Боротьба з корупцією в Україні: нові підходи та ефективні методи покарання

Протягом останнього року реєстр корупціонерів значно збільшився, поповнившись 2,4 тисячами осіб. Ця цифра втричі менша, ніж під час конфлікту у 2021 році. Аналіз показує, що причини включення порушників до цього списку зазнали змін протягом повномасштабної війни. Якщо у 2021 році основними порушеннями були виявлені недостовірності в деклараціях (76%), то у 2022 році влада зробила подання та перевірку декларацій необов’язковими, що призвело до різкого зменшення порушників у цій сфері протягом 2022 та 2023 років. Замість цього, до Реєстру почали включати більше хабарників: за надання хабара – 38,2%, за обіцянку – 53,1%.

Проте покарання за корупцію залишаються досить м’якими в Україні, бо часто звільняються штрафом, що становить 92% від загальної кількості вироків. У той час, як ті, хто були позбавлені волі чи засуджені до громадських робіт або испитового строку, становлять лише 5-8%. За аналізами, найбільше корупціонерів виявлено в таких областях як Львівська, Київська та Дніпропетровська. Протягом останніх трьох років лідером за кількістю вироків є Львівщина. Кількість включень у Реєстр зменшилася з часом. У 2021 році було зафіксовано 537 випадків, а минулого року – лише 192.

Заявники з Опендатабот наголошують, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним показником боротьби з корупцією в Україні. Вони вважають, що вирішення проблеми корупції потребує будівництва прозорих систем, а не схильності до селективного покарання. Значна кількість довічних ув’язнень “за корупцію” відображає якість даних у реєстрі та ефективність роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. Варто відзначити, що в Україні існує шість державних антикорупційних органів. Найбільша витрата бюджетних коштів припадає на утримання Державного бюро розслідувань – понад 2,4 мільярда на поточний рік, а на другому місці за обсягом фінансування знаходиться Національне антикорупційне бюро України з близько 1,3 мільярда гривень.

• За останні роки кількість осіб, включених до Реєстру корупціонерів, значно збільшилася, але покарання за корупційні дії залишаються недостатньо суворими.

• Зміни у законодавстві та підходах до боротьби з корупцією призвели до зменшення кількості порушників, які виявляються через недостовірності в деклараціях.

• Однак, зростання включень корупціонерів за отримання хабарів та обіцянок свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодавства та ефективності правоохоронних органів.

• Важливо підкреслити, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним інструментом в боротьбі з корупцією, але має сприяти будівництву прозорих та ефективних антикорупційних систем.

• Потрібно підтримувати роботу державних антикорупційних органів та забезпечити їм достатні фінансові ресурси для успішного виконання їхніх обов'язків.

У Житомирі невідомий чоловік підірвав гранату біля супермаркету

У Житомирі сталася надзвичайна подія з ознаками терористичного акту — у пізній вечір 30 травня невідомий чоловік підірвав гранату біля супермаркету АТБ на проспекті Миру. Внаслідок вибуху постраждали шестеро людей віком від 22 до 42 років. Усі вони були госпіталізовані з травмами різного ступеня тяжкості. Як повідомили у пресслужбі Нацполіції Житомирської області, близько 23:30 до […]

Що відомо про можливі умови угоди США, Росії та України — чотири ключові пункти

Ситуація навколо можливих переговорів між США, Росією та Україною залишається динамічною та непередбачуваною. Після початкового скепсису і навіть жорстких заяв Дональда Трампа, зокрема про запровадження мит для Індії, дипломатичний процес несподівано активізувався. За інформацією з різних джерел, упродовж останніх тижнів тривають багатосторонні контакти, а позиції сторін змінюються майже в режимі реального часу. За нинішнім сценарієм, […]

Нове дослідження китайських науковців із Університету Тунцзі шокувало кліматичну спільноту: Антарктида, яка десятиліттями втрачала лід катастрофічними темпами, раптово почала його нарощувати. З 2021 по 2023 рік крижаний континент не лише компенсував частину втрат, а й зменшив підвищення рівня світового океану майже на 15%.

Цей поворот у кліматичній тенденції, описаний у статті Daily Mail, став аргументом для скептиків, які вже заявляють: кліматична криза — перебільшена або взагалі вигадана.

Протягом 2002–2020 років Антарктида щорічно втрачала близько 120 мільярдів тонн льоду. Це призвело до підвищення рівня океану на 5,99 мм до 2020 року. Проте несподівано з 2021 року почалася зворотна тенденція — інтенсивні снігопади принесли на континент вологу, яка утворила нові шари льоду. Як наслідок, у ці роки Антарктида щороку приростала приблизно на 108 мільярдів тонн льоду.

Ці зміни були особливо помітні у Східній Антарктиді — на Землі Королеви Мод, Землі Ендербі та в інших регіонах, куди прийшли рясні снігопади.

Результати дослідження стали зброєю в руках критиків кліматичної політики. Дехто з них, зокрема професор Кембридзького університету Майк Галм, стверджує, що “кліматичні панікери” перегинають палицю, представляючи зміну клімату як апокаліпсис.

На думку професора, зміна клімату — це не «комета, що летить на Землю», а багатофакторний процес, який не завжди веде до катастроф. А нові дані лише підтверджують складність глобальних кліматичних процесів, які не вкладаються в прості схеми.

Паралельно інші дослідження показують позитивні зміни. Зокрема, озонова діра над Антарктидою поступово закривається завдяки міжнародним зусиллям із заборони озоноруйнівних речовин.

Крім того, команда вчених із Кембриджу розробляє технологію, яка дозволить штучно нарощувати лід в Арктиці, використовуючи впорскування морської води. Це має уповільнити чи навіть зупинити танення льодів у північних регіонах планети.

Попри рекордне нарощування льоду за останні три роки, вчені закликають не робити поспішних висновків. Антарктида все ще зазнала загальної втрати майже 1,85 трильйона тонн льоду за два десятиліття, і тимчасове покращення — це радше виняток, ніж нова норма.

Останні новини