Антикорупційний суд розширив повноваження ексзаступнику міністра Лозинському: деталі рішення

У депутатському коридорі Верховної Ради 19 червня о 12:00 годині планувалося виступ генпрокурора Костіна з поясненням щодо розслідування, пов'язаного з його заступником Дмитром Вербицьким. Згідно з інформацією з журналістських джерел, "Схеми" розкрили, що дівчина цього посадовця у цьому році придбала автомобіль та нерухомість на загальну суму в 52 мільйони гривень, хоча за останні 10 років вона офіційно заробила лише 360 тисяч гривень.

Впевнений, що гроші підкинули.

Але вийшло так, що Костін не прийшов до Ради. Маєте питання як до цього дійшло?

Історія наступна:

Вербицький зайшов на посаду у вересні 2022 року, раніше працюючи у слідчих органах Одещини та Миколаївщини, зокрема, був заступником керівника Одеської обласної прокуратури. В Офісі генпрокурора Вербицький займається питаннями протидії економічним злочинам, ухиленням від сплати податків та захистом інвестицій.

Журналісти «Схем» нещодавно повідомили, що Вербицький оселився у будинку в елітному котеджному містечку «Коник» в Києві, який його племінник придбав за довіреністю від одеського бізнесмена за понад 2 мільйони гривень. Ця сума є заниженою в 6 разів порівняно з ринковою вартістю. Варто зазначити, що ДБР раніше відкрило кримінальне провадження щодо компанії-забудовника цього котеджного містечка, процесуальне керівництво яким здійснює Офіс генерального прокурора, де Вербицький є заступником голови. Останнім часом у цій справі не було проведено жодних слідчих дій, а арешти на майно забудовника були зняті.

Ця історія спонукала журналістів дослідити інших власників нерухомості в котеджному містечку. Вони звернули увагу на розкішніші сусідні маєтки на березі річки Коник, кожен з яких має ринкову вартість близько 48 мільйонів гривень. З’ясувалося, що власницею одного з них у травні 2024 року стала Христина Ільницька, з якою офіційно розлучений Вербицький перебуває у стосунках. Це підтверджують і вони самі, не спростувавши цей факт у коментарі «Схемам», а також публікації Ільницької в соцмережах.

Крім того, журналісти виявили, що кілька місяців тому Ільницька придбала автомобіль Porsche Macan T 2023 року випуску вартістю 100 тисяч доларів (близько 4 мільйонів гривень). У день купівлі маєтку у «Конику» вони разом пересувалися Києвом на цьому авто, що зафіксували камери відеоспостереження. Водночас власний сукупний дохід Ільницької, прозвітований перед державою за останні десять років, склав трохи більше 360 тисяч гривень.

Постає питання: звідки ж у Христини Ільницької гроші на новий Porsche та маєток вартістю понад мільйон доларів?

Христина Ільницька відома в мережі переважно як фахівчиня з оренди та продажу яхт. Водночас, її також можна знайти у кількох відео, де вона виступає як психологиня. Наприклад, під час пандемії коронавірусу Ільницька на проросійському телеканалі давала поради, як пережити постковідний період. Попри те, що Ільницька часто публікує відео, де вона прогулюється дорогими яхтами, її офіційний дохід є досить скромним.

Згідно з інформацією джерел «Схем», офіційні доходи Ільницької за останні 10 років склали лише 360 тисяч гривень, причому за останні три роки вона взагалі не заробила офіційно жодної копійки.

Нещодавно її майновий стан значно покращився. До початку цього року Ільницька володіла лише квартирою у спальному районі Києва, придбаною в 2020 році, та автомобілем Mercedes, купленим у 2021 році. Проте вже у лютому цього року, напередодні свого дня народження, вона стала власницею новенького автомобіля Porsche Macan T 2023 року випуску, вартість якого майже 4 мільйони гривень (100 тисяч доларів).

Наступного дня після покупки, камери системи МВС зафіксували перевищення швидкості за цим автомобілем. З того часу Ільницька часто публікує відео, де вона кермує цим авто, наприклад, приїжджаючи в салон краси.

Водночас постає питання: звідки у Ільницької могли взятися 100 тисяч доларів на авто, якщо її офіційні доходи за останнє десятиліття складали лише десяту частину від цієї суми?

У той же період, коли Ільницька придбала нове авто, в її соцмережах почав з’являтися один чоловік. Наприклад, на відео за лютий 2024 року вона танцює на тенісному корті, і за її спиною з’являється чоловік, якого журналісти спочатку не могли ідентифікувати. Однак на інших відео і фото за той же лютий, де Ільницька грає в теніс, у кадрі з’являється заступник генерального прокурора Дмитро Вербицький. Він наразі не одружений – торік офіційно розлучився.

На фото з камер «Безпечного міста» за квітень та травень цього року видно той самий Porsche, куплений Ільницькою у лютому. Дмитро Вербицький сидить на пасажирському сидінні поруч з Ільницькою. На іншому фото він вже сам кермує авто.

На інших світлинах, які публікує Ільницька, вона разом з сином перебуває в компанії племінника Вербицького – Євгенія. Це той самий племінник, який за довіреністю купував нерухомість у котеджному містечку «Коник» для одеського бізнесмена за заниженою вартістю, де згодом оселився сам заступник генпрокурора.

1 травня цього року Христина Ільницька стала власницею нерухомості в котеджному містечку «Коник». Камери «Безпечного міста» знову зафіксували її за кермом Porsche разом із Вербицьким у день купівлі котеджу.

Це триповерховий котедж на березі річки Коник. На першому поверсі знаходиться вітальня з домашнім кінотеатром, італійськими меблями, каміном та гардеробом. На другому поверсі – спальня з дубовим паркетом та підігрівом, два окремих гардероби. На третьому – дві тераси. Рекламне відео показує, що милуватися пейзажами можна з власної сауни або гідромасажної ванни на терасі.

Скільки ж коштує такий будинок? На профільних сайтах можна знайти оголошення про продаж аналогічного котеджу в цьому ж містечку за майже 1,2 мільйона доларів, що становить приблизно 48 мільйонів гривень. Проте «Схеми» отримали договір купівлі-продажу цього будинку, де вказано, що Ільницька заплатила за нього лише близько 2 мільйонів гривень (1,9 мільйона за будинок і 200 тисяч за землю), що є у 24 рази менше від ринкової вартості.

Як можна пояснити таку велику різницю між реальною вартістю та ціною в контракті? Експерт з нерухомості Євгеній Полунов пояснює, що зазвичай сторони у договорах купівлі-продажу вказують занижені ціни, щоб зменшити податкове навантаження.

За словами експерта, держава могла б отримати близько 3,5 мільйонів гривень, якби у договорі купівлі-продажу котеджу була вказана реальна ринкова вартість.

«Тобто це 5%-й податок на доходи фізичних осіб, воєнний збір і пенсійний фонд з договору купівлі-продажу будинку, це мав би покупець сплатити, ну, цілком десь – 3,5-3,6 мільйона гривень. А вийшло, я так розумію, якщо брати цей договір, про який ви казали, десь 160 тисяч гривень», – підсумував Полунов.

«Схеми» зв’язались із продавцем нерухомості, щоб запитати, чому будинок вирішили продати за такою заниженою вартістю.

–Чому ви погодилися продати будинок за 2,1 мільйона гривень Христині Ільницькій? – запитав журналіст «Схем» Георгій Шабаєв у Жанни Мазіної, колишньої власниці котеджу у «Конику», проданого Христині Ільницькій.

– Я не відповідаю на ці запитання, – відповіла Мазіна.

– Чому?

– Вибачайте. Я не знаю, хто ви.

– Я вам можу скинути своє посвідчення, ви пересвідчитеся, що я журналіст.

– Це безпредметний договір… розговір, вибачайте.

Водночас, Христина Ільницька не мала офіційних доходів для придбання майна в котеджному містечку “Коник” – ні за ціною, вказаною у договорі, ні за ринковою вартістю, яка була у 24 рази вищою. Її котедж розташований поруч із таунхаусом, де офіційно проживає заступник генпрокурора Дмитро Вербицький. У день купівлі котеджу вони були разом і пересувались на її новенькому Porsche вартістю приблизно 100 тисяч доларів. У соцмережах Ільницька публікує спільні фото та відео з Вербицьким, що може свідчити про їхні стосунки.

Залишається питання: звідки у пари могли взятися десятки мільйонів гривень на це майно? Перед виходом матеріалу стало відомо, що 29 травня Ільницька подарувала будинок своїй матері та зареєструвалася як ФОП з основним видом діяльності – надання в оренду водних транспортних засобів. Незважаючи на переоформлення будинку, Ільницька продовжує публікувати фото та відео з нього.

На відео Ільницька приїжджає до салону краси на новому Porsche. У сторіз за 31 травня вона розповідає, що її часто запитують, хто подарував їй цей салон. Вона відповідає, що «співпраця» – не варіант, і приємно чути, що підписники вірять, що вона сама його придбала.

Журналісти звернулися до Офісу генпрокурора з проханням прокоментувати ситуацію. Вербицький відповів, що знайомий з Ільницькою з кінця 2022 року, їхні стосунки не мають сімейного характеру, і він не брав участі в придбанні нею майна. Щодо автомобіля, він зазначив, що лише кілька разів сідав за кермо разом із власницею.

Ільницька у письмовій відповіді зазначила, що з Вербицьким знайома з кінця 2022 року, і їхні стосунки були дружніми. Вона додала, що на даний момент проживає з сином та матір’ю і чоловіки не беруть участі в купівлі її майна. На питання про доходи Ільницька відповіла, що гроші отримала від колишніх чоловіків та неназваного хлопця, з яким займалася яхтовим бізнесом, і який після розриву стосунків залишив їй активи.

Жінка не надала більше доказів, але журналісти знайшли у відкритих джерелах, що у 2021 році вона публікувала фото з підприємцем Олегом Солодуховим, який виїхав до Росії і став громадянином цієї країни. Солодухов у коментарі зазначив, що не залишав їй значних активів.

«Схеми» встановили особу іншого чоловіка – Юрія Васильовича Приймака, який помер у 2020 році. Ільницька отримувала зарплату у його фірмі. Чи саме про нього йдеться, вона не коментує. Важко встановити, чи мав Приймак достатньо доходів, щоб залишити їй значний спадок, адже його фірма звітувала про збитковість.

Вдова покійного бізнесмена Юрія Приймака підтвердила журналістам, що він складав заповіт на Христину Ільницьку, але згодом скасував його. «Він відмінив його. Спочатку писав, потім скасував. Вона не отримала нічого у спадок у юридичному плані. Жодного майна, яке було на нього, по документах на неї не перейшло», – повідомила Наталія Приймак. “Схемам” вдалося знайти підтвердження її слів: заповіт Приймака був нотаріально посвідчений наприкінці 2019 року, але влітку 2020-го його скасували. Це підтвердили джерела зі Спадкового реєстру.

Ільницька відповіла “Схемам” щодо котеджу, який за договором придбала у 24 рази дешевше від ринкової вартості, внаслідок чого бюджет міг недоотримати понад 3 мільйони гривень податків: «Щодо ціни будинку, то це особисті домовленості з продавцем, бо він зацікавлений у мені в яхтовій індустрії. У нас був складений попередній договір, який виконаний. Після його виконання будинок був куплений за собівартістю». Проте в реєстраційній справі цього будинку журналісти не знайшли жодних попередніх договорів.

Щодо Porsche, Ільницька заявила, що купила його без сторонньої допомоги. Вона планувала подарувати свій мерседес синові, але він йому «не сподобався», тому вона його продала у травні цього року та планує купити іншу машину. Про салон краси жінка відповідати не захотіла.

Наприкінці Ільницька писала до “Схем” з погрозами: «Якщо я почую наклепи на свою адресу, я вживу заходів відносно вашого видання і конкретно щодо вас».

Журналісти спирались на офіційні дані про доходи Ільницької, яка за десятиліття заробила лише 360 тисяч гривень. Чи справді її обдарували грошима та активами в минулому і на яку суму, чи вистачило б цього для придбання будинку вартістю 48 мільйонів, Porsche за 4 мільйони гривень та, можливо, салону краси? Чи не забагато прогалин у цій версії?

Як суспільству бути певним, що це ніяк не пов’язано з її стосунками із заступником генерального прокурора України? Вичерпну відповідь на це питання можуть дати лише правоохоронці, які не піддаються впливу потенційного фігуранта розслідування.

Після розслідування схем інші ЗМІ підхопили ситуацію та опублікували низьку розслідувань

Отже, чим займається та як заробляє ймовірна супутниця життя прокурора?

Згідно з відкритими даними, ще в 2017 році Христина створила анкету на сайті кастингів, де вказала себе як професійну танцівницю, починаючу співачку, а також професійну акторку й модель. Проте вже у 2020 році з’являється яхт-клуб “Royal River”, де Ільницьку називають засновницею.

І все це, незважаючи на те, що свій ФОП Ільницька зареєструвала лише приблизно тиждень тому, а інших фірм, власницею яких вона була б, на аналітичній платформі YouControl не зазначено. За інформацією, яку “СтопКор” отримав у податковій службі, сумарний офіційний заробіток Ільницької з 2015 року склав лише 364 тисячі гривень.

Сайт, де можна було б переглянути перелік послуг та суден для купівлі чи оренди, не працює. Натомість є YouTube-канал, де майже всі відео присвячені тому, як Ільницька відпочиває на яхтах або на тематичних вечірках.

Щодо юридичного аспекту ситуації

Органам контролю варто було б звернути увагу на Христину Ільницьку. Зокрема, їх може зацікавити походження коштів на розкішні аксесуари, одяг, дозвілля та автомобілі класу люкс, які можливо пов’язані з Дмитром Вербицьким. Наприклад, сумочка Dior, з якою Ільницька з’явилася на фото в соцмережах, продається на маркетплейсах за 6,5 тисяч доларів, і у неї їх дві – в різних кольорах, що становить понад 500 тисяч гривень. Ще одна сумка – Birkin за майже 28 тисяч доларів, тобто понад мільйон гривень.

Чинне законодавство, зокрема офіційний сайт НАЗК, у розділі 3 “Члени сім’ї суб’єкта декларування” та статті 46, визначає, що до членів сім’ї суб’єкта декларування можуть належати будь-які особи, які проживали спільно з суб’єктом декларування, були пов’язані з ним спільним побутом та мали взаємні права та обов’язки станом на останній день звітного періоду. Це можливо за умови спільного проживання протягом 30 календарних днів до останнього дня звітного періоду або сукупно не менше 183 днів протягом року. Це також стосується осіб, які спільно проживали із суб’єктом декларування, хоча й не перебували у шлюбі.

Тим часом по Телегаму та на сайті Влади Молчанової вже пішли пости зі спробами “відмазати” Ільницьку і Костіна.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Кредитні програми для ОСББ

Одним з основних кроків стало запровадження кредитних програм, спрямованих на підтримку об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) у впровадженні енергоефективних проектів. Міністр економіки Юлія Свириденко 5 липня представила комплексний пакет інструментів для подолання дефіциту електроенергії. Він включає підтримку домогосподарств, бізнесу та імпорт електроенергії.

Основна мета цієї ініціативи – зменшення енергоспоживання, зниження викидів CO2, покращення екологічного стану та економічна вигода для мешканців багатоквартирних будинків завдяки зниженню витрат на енергію. Кредити для ОСББ будуть надаватися під 0% на придбання та установку генеруючих установок, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел, таких як сонячні панелі та теплові насоси.

Розширення програми “Доступні кредити 5-7-9%”

Програма “Доступні кредити 5-7-9%”, що раніше орієнтувалася на підтримку бізнесу, тепер також охоплює фінансування для ОСББ та житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). Згідно з рішенням уряду від 5 липня 2024 року, ОСББ та ЖБК можуть отримати кредити до 5 млн грн терміном до 5 років під 7% річних. Кошти можуть бути використані для придбання та установки альтернативних джерел енергії, таких як сонячні панелі і системи зберігання електроенергії.

Програма “Доступні кредити 5-7-9%” також буде працювати у комбінації з програмою “ГрінДІМ”, що дозволяє ОСББ отримати до 70% вартості проекту після його реалізації. У фінансуванні беруть участь 19 банків, як державних, так і приватних, що забезпечить широкий доступ до кредитування по всій країні.

Спрощення процедур для енергогенерації

Міністр енергетики Герман Галущенко оголосив про значне спрощення процедур для суб’єктів господарювання у сфері генерації енергії. Це включає відміну вимог щодо розроблення містобудівної документації та отримання сертифікатів про прийняття в експлуатацію нових об’єктів генерації. Зокрема, термін приєднання до газових мереж був скорочений з 3 місяців до 1, що є важливим стимулом для розвитку внутрішньої генерації.

Проблеми з доступом до кредитів

Попри ці зусилля, ОСББ стикаються з проблемами у отриманні необхідного фінансування. Хоча програма “ГрінДІМ” передбачає відшкодування 70% витрат, ОСББ часто стикаються з труднощами у зборі первинних коштів, необхідних для реалізації проектів. Багато банків, включаючи ПриватБанк та Ощадбанк, відмовляються від кредитування ОСББ через недостатню розвиненість цього сегмента ринку.

Спростування тендерних процедур

Уряд також спростив процес закупівлі обладнання для енергогенерації для державних та комунальних підприємств. Це рішення має на меті прискорення підготовки до опалювального сезону 2024-2025 років і полегшення доступу до необхідного обладнання.

Нові кредитні програми та спрощення процедур є важливими кроками у забезпеченні енергетичної незалежності України та підготовці до наступного опалювального сезону.

Однак, для повного успіху цієї ініціативи необхідно подолати існуючі бар’єри, забезпечивши доступність фінансування та підтримку для реалізації енергоефективних проектів на місцевому рівні.

Після численних атак на енергетичну інфраструктуру України питання автономного живлення стало критично важливим для кожної родини та бізнесу. Відключення електроенергії більше не сприймаються як тимчасові незручності — вони можуть паралізувати роботу офісів, зіпсувати продукти в холодильнику та створити серйозні проблеми в побуті. У таких умовах генератори та джерела безперебійного живлення (ДБЖ) стають не розкішшю, а необхідністю.

Генератор є автономним джерелом електроенергії, яке функціонує на бензині, дизельному паливі або газі. Його головна перевага полягає у здатності забезпечити живленням будинок, офіс або невелике підприємство протягом тривалого часу, обмеженого лише запасом палива. Генератори особливо корисні у випадках, коли відключення можуть тривати години або навіть дні, адже вони забезпечують стабільну потужність для освітлення, роботи побутової техніки, систем опалення та холодильного обладнання. Серед недоліків можна виділити шум під час роботи, потребу у регулярному обслуговуванні та витрати на паливо.

Водночас генератори мають і свої мінуси. Вони шумні, виділяють вихлопні гази, тому встановлювати їх у квартирах не можна. Пристрій потребує місця, регулярного обслуговування та запасів палива. Для приватних будинків або невеликих підприємств генератор стане ефективним рішенням, проте для міських умов — малопридатний.

Джерело безперебійного живлення (ДБЖ) не виробляє енергію, а накопичує її у батареях. У разі відключення світла система миттєво перемикає живлення на акумулятор, завдяки чому електроніка — комп’ютери, роутери, касові апарати, холодильники — продовжують працювати без збоїв.

Переваги ДБЖ очевидні: вони тихі, безпечні та не потребують палива. Це ідеальний варіант для квартир і невеликих офісів, де важлива стабільність живлення, але немає можливості встановити генератор. Однак запасу енергії в батареях зазвичай вистачає на кілька годин — максимум на добу. Крім того, акумулятори поступово зношуються й потребують заміни кожні кілька років.

Для квартир оптимальним вибором є ДБЖ — він безшумний, компактний і безпечний. Для приватних будинків або бізнесу, де потрібно живити більшу кількість техніки, доцільніше встановити генератор. Ідеальним варіантом стане комбіноване рішення: ДБЖ забезпечує миттєве перемикання при зникненні електрики, а генератор — довготривалу роботу.

Такий підхід дає змогу залишатися з енергією навіть у найважчих умовах і не залежати від графіків аварійних відключень.

В Україні зафіксовано безпрецедентне зростання кількості чоловіків віком понад 25 років, які вступають до закладів освіти. За даними державних структур, навчання дедалі частіше використовується як юридична підстава для отримання відстрочки від мобілізації в умовах воєнного стану. Якщо у 2021 році в університетах, коледжах та інших освітніх установах навчалося близько 30 тисяч чоловіків цієї вікової категорії, то нині їхня кількість зросла приблизно до 250 тисяч.

Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак звернув увагу на те, що така динаміка не може пояснюватися лише підвищеним інтересом до саморозвитку чи перекваліфікації. За його словами, держава вже бачить ознаки системного використання освітнього процесу як механізму уникнення мобілізаційних обмежень. Це створює додаткове навантаження на систему освіти та викликає питання щодо справедливості й ефективності чинних правил.

За словами Гурака, перші інспекції засвідчили масштабність явища, і їх планують тільки посилювати. До кінця 2025 року та на початку наступного навчального року перевірки продовжаться — загалом близько 50 коледжів та закладів вищої освіти очікують повторні інспекції. Питання відрахування студентів вирішуватимуть після завершення аудитів.

Особливий акцент у перевірках роблять саме на коледжах. Причина в тому, що правила вступу до університетів були суттєво ускладнені Міністерством освіти та Верховною Радою, через що частина чоловіків обирає передвищу освіту як простіший шлях отримання відстрочки.

За підсумками вже проведених перевірок по всій Україні були відраховані близько 50 тисяч студентів, однак загальна тенденція зростання кількості студентів старше 25 років залишається очевидною.

Руслан Гурак підкреслює: протягом багатьох років кількість таких студентів залишалася стабільною на рівні близько 30 тисяч, незалежно від того, йшлося про коледжі, університети чи другу вищу освіту. Однак після початку повномасштабної війни цей контингент виріс більш ніж у вісім разів.

На тлі скорочення населення України до орієнтовних 25–30 мільйонів, збільшення кількості студентів викликає додаткові питання у державних інституцій. Перевірки тривають, а уряд наголошує, що контроль у сфері освіти має бути посилений у зв’язку з вимогами мобілізаційного законодавства.