Арахамія хоче конфіскувати “покинуті” авто

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

“Я живу на пенсію сьогодні. Якби мені діти не допомагали, то я не міг би звести кінці з кінцями. В мене пенсія зараз 21 тисяча. Це великі гроші…” – сказав він.

Він погодився із зауваження Мосейчук, що це великі гроші “для тих, хто отримує 5 тис.”.

“Це страшно великі гроші. Але ж ти не скажеш, коли треба витрачати на бензин, коли мені довелося роками близько 8 тис. витрачати на місяць лише на ліки і подібне. І зараз непросто”, – пояснив він.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Роль Петра Оленича у Цифровізації Києва

Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань цифрового розвитку. Він обіймає цю посаду з квітня 2021 року, але його зв’язки з Київською адміністрацією мають глибші корені. Оленич працює у КМДА вже понад вісім років, зокрема на посаді директора Департаменту земельних ресурсів, де його діяльність привернула неоднозначну увагу.

Оленич активно просуває ініціативи цифровізації столиці і публічно презентує нові функції “Київ цифровий”, як от останнє оновлення до версії 3.0. Його інформаційна активність у медіа може виглядати як спроба привернути позитивну увагу та відвернути погляд від численних корупційних скандалів, в які він потрапив.

Оленич опинився в центрі декількох резонансних корупційних справ. Наприкінці 2023 року НАБУ висунуло йому підозру у незаконному відведенні земельної ділянки природно-заповідного фонду під забудову. Слідство встановило, що в результаті цієї операції Київська громада втратила близько 6,4 мільйона гривень. Подальші розслідування показали, що в документах було навмисно вказано неправдиву інформацію про статус ділянки, що дозволило передати частину парку “Нивки” під забудову.

Але це не єдине звинувачення. Раніше Оленич також потрапляв у скандали через отримання земельних ділянок у подарунок. Журналісти з’ясували, що в 2016 році він став власником чотирьох земельних наділів у селі Богданівка Броварського району. Ці ділянки були подаровані особами, які отримали їх в приватну власність всього за два місяці до передачі Оленичу.

Ще один інцидент відзначився у жовтні 2019 року, коли Департамент земельних ресурсів під керівництвом Оленича продовжив оренду земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на вулиці Звіринецькій, незважаючи на те, що ця ділянка мала статус без права на капітальну забудову. Цей випадок також викликав великий резонанс у медіа.

Бюджет та Розподіл Коштів

Програма “Цифровий Київ”, затверджена наприкінці 2023 року, передбачає витрати в розмірі 7,1 мільярда гривень на цифровізацію столиці у 2024-2025 роках. З них 6,2 мільярда мають бути виділені безпосередньо з бюджету столиці. Ці кошти спрямовуються на розвиток “Київ цифровий”, включаючи нові сервіси та покращення існуючих функцій.

Витрати на цифровізацію, безсумнівно, є значними, і важливо, щоб процес витрачання цих коштів був прозорим та контрольованим. Наявність корупційних скандалів, пов’язаних із Петром Оленичем, ставить під сумнів ефективність і законність витрат у цьому напрямку.

Петро Оленич активно просуває досягнення у сфері цифровізації та регулярно з’являється в медіа з новинами про “Київ цифровий”. Його публічні виступи і презентації можуть бути спробою створити позитивний імідж і відвернути увагу від корупційних скандалів. Оленич також був помічений під час виступу Віталія Кличка на сесії Київради, коли він заснув на засіданні, що викликало негативну реакцію.

Цифровізація Києва, безсумнівно, є важливим кроком у розвитку столиці, і “Київ цифровий” приносить значні поліпшення для мешканців. Проте, корупційні скандали та підозри, що оточують Петра Оленича, ставлять під сумнів ефективність витрат і управління цим важливим напрямком. Суспільству варто слідкувати за тим, як використовуються бюджетні кошти та як забезпечується прозорість і відповідальність у процесі цифровізації.

Ця інформація підкреслює масштаб впливу воєнних дій на систему охорони здоров'я України. Пошкодження та руйнування медичних закладів створюють значні виклики для забезпечення належного медичного обслуговування населення, особливо в районах, найбільш постраждалих від бойових дій.

“Наша ціль – відновлювати життя та інфраструктуру. За останні два роки вдалося повністю або частково відновити 880 медичних об’єктів, і ця робота триває”, – зазначив він.

Шмигаль також наголосив, що атака на лікарню “Охматдит” є частиною обстрілів, в результаті яких один корпус лікарні був зруйнований, а чотири суттєво пошкоджені. Інцидент призвів до поранень та загибелі медичного персоналу та дітей.

“Президент України Володимир Зеленський вже наказав знайти нові локації для переїзду медичного персоналу та дітей з пошкоджених та зруйнованих корпусів. Зараз такі місця вже знайдені – це Київські обласні клінічні лікарні №1 та №2. Початок переміщення вже наказано, і важливо, щоб діти отримали повний спектр медичних послуг в нових умовах”, – додав він.

Щодо підтримки “Охматдиту”, Шмигаль висловив вдячність усім, хто долучився до збору коштів через платформу United24.

“За кілька годин вдалося зібрати 100 мільйонів гривень. Ці кошти також будуть використані на відновлення лікарні”, – підсумував він.