Арештовані картини родини Медведчука передадуть до музею

В останні роки все більше експертів з харчування звертають увагу на серйозні ризики, пов’язані з вживанням рафінованої соєвої олії. Цей продукт, хоча й широко використовується в харчовій промисловості, має низку властивостей, які можуть негативно впливати на здоров’я людини. Хоча соєва олія є рослинною, що зазвичай сприймається як корисний продукт, вона не завжди безпечна, особливо при термічній обробці. Важливо розуміти, що не всі рослинні олії є однаково корисними для організму.

Багато людей помилково вважають, що будь-яка рослинна олія — це гарний вибір для здоров’я, однак кожен вид має свої особливості. Особливо це стосується високотемпературного приготування, де деякі олії, зокрема рафінована соєва, можуть втрачати стабільність. Під впливом високих температур вона утворює шкідливі токсичні сполуки, здатні негативно впливати на клітини та спричиняти оксидативний стрес, що в свою чергу може призвести до розвитку різноманітних захворювань, зокрема серцево-судинних і навіть онкологічних.

Найкраще готувати на жирах, що зберігають структуру при нагріванні: кокосовій олії, топленому маслі (ГХІ), вершковому маслі або рафінованій пальмовій олії. Вони більш термостійкі й не утворюють шкідливих радикалів.

Натомість експерти вважають небезпечними при смаженні такі олії:

• соєву• кукурудзяну• ріпакову• соняшникову• сафлорову

Ці види містять велику кількість поліненасичених жирів, які при нагріванні руйнуються, виділяючи токсичні сполуки.

Соєва олія — особливо небезпечна, адже часто потрапляє у наш раціон непомітно. Вона є у складі майонезів, соусів, кондитерських виробів, напівфабрикатів і навіть деяких видів хліба. До того ж соєва олія містить фітоестрогени — речовини, здатні порушувати гормональний баланс, особливо у жінок.

Надмірне споживання термічно обробленої соєвої олії сприяє накопиченню вільних радикалів в організмі, що пришвидшує старіння клітин, знижує імунітет і може підвищувати ризик розвитку хронічних захворювань.

Громадяни України, які перебувають у державах Європейського Союзу в межах механізму тимчасового захисту, не матимуть автоматичного права залишитися на території ЄС після припинення дії цього статусу. Очікується, що відповідний режим може діяти орієнтовно до березня 2027 року. Про це повідомила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон, наголосивши на необхідності завчасної підготовки до подальших рішень.

Механізм тимчасового захисту був активований у 2022 році на рівні Європейський Союз як екстрений інструмент реагування на масовий наплив людей, які рятувалися від війни. Він дозволив мільйонам українців легально проживати, працювати, навчатися та отримувати медичну допомогу в країнах-членах без проходження стандартної процедури надання притулку. Це рішення стало безпрецедентним прикладом солідарності між державами ЄС.

Йоганссон наголосила, що чинні правила ЄС передбачають отримання довгострокового або постійного проживання після щонайменше п’яти років легального перебування в країні. Однак період, проведений під тимчасовим захистом, не зараховується до цього строку.

За її словами, під час роботи на посаді єврокомісарки з внутрішніх справ вона ініціювала поправку до європейського законодавства, яка б дозволила враховувати роки тимчасового захисту для отримання довгострокового статусу. Проте переговори щодо цієї ініціативи зайшли в глухий кут, і наразі діє попередній режим, який не передбачає таких змін.

Спецпосланниця зазначила, що в більшості країн ЄС національні закони дозволяють іноземцям оформлювати постійний або довгостроковий дозвіл після п’яти років легального перебування. Водночас цей механізм не буде автоматично застосований до українців, які користувалися тимчасовим захистом.

Попри це, низка держав-членів ЄС зацікавлена у тому, щоб українці залишилися після завершення програми. Деякі країни вже адаптують своє законодавство. Зокрема, Польща оголосила про комплексне рішення, яке передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні дозволи на проживання. За словами Йоганссон, подібні процеси відбуваються майже в усіх країнах Євросоюзу.

Водночас окремі держави діють повільніше та лише розпочинають аналіз необхідних змін до законодавства. Йдеться про створення правових механізмів, які дозволять українцям, що працюють і вже інтегрувалися в суспільство, залишитися на більш стабільних підставах.

Через затримки в ухваленні рішень частина громадян може опинитися в ситуації правової невизначеності після 2027 року. Остаточні умови перебування залежатимуть від рішень конкретних урядів та можливих змін у європейському законодавстві.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За останні шість місяців оренда квартир у столиці подорожчала на 7,6 тис. грн, що враховує загальну вартість житла на ринку, незалежно від кількості кімнат. Наприклад, якщо шість місяців тому середня вартість оренди становила 15,91 тис. грн, то зараз вона досягла 23,5 тис. грн. Таким чином, орендарі повинні платити на 47,7% більше. Вартість оренди житла у Києві зросла на 200 грн за місяць (на 0,8%), а за рік — на 6 тис. грн (на 34,7%).

Щодо цін на конкретні типи квартир, однокімнатні зазвичай коштують 15,2 тис. грн (частка 16,4% від усіх оголошень), тоді як двокімнатні — 20,4 тис. грн (частка 11,6%). Трикімнатні квартири найчастіше пропонують за 46 тис. грн (частка 8%).

Різниця в орендній вартості квартир у різних районах Києва може коливатися від 12,5 тис. грн до 29,46 тис. грн, що становить 16,96 тис. грн між найдорожчою та найдешевшою пропозицією.

Найбюджетніше житло:

Найдорожча оренда:

Зростання цін на оренду житла в Києві свідчить про значні зміни на ринку нерухомості, що потребують уваги потенційних орендарів.