Арсен Жумаділов переходить до Агенції оборонних закупівель після конфлікту з Міноборони

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На перший погляд, інвестиції у військові облігації в складні для країни часи є зваженим рішенням, враховуючи той факт, що до цього закликають Міністерство фінансів та Міністерство цифрової трансформації. Та за даними політолога Валентина Гладких, Порошенко вкладає у цінні папери не власні кошти, а гроші своїх благодійних організацій, куди українці донатять на військову допомогу.

Благодійні організації не можуть заробляти гроші на добровільних внесках, а купівля ОВДП за народні пожертви і отримання за це відсотку – це і є – заробляння грошей, що напряму суперечить статутним вимогам фондів.

Водночас, виявляється, що не один, а відразу 3 благодійних фонди збирають народні гроші: це ГО “Солідарна справа громад”, Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Порошенка” та Благодійна організація “Благодійний фонд “РОШЕН””.

Згідно з податковою звітністю ГО “Солідарна справа громад” у 2022 році отримало 152,2 млн грн, а у 23-му – 203,7 млн грн прибутку. “Фонд Порошенка” 203,9 та 357,6 млн грн відповідно. А “Фонд “РОШЕН” – 366, 7 та 516,43 млн грн.

Як писали у грудні 2023 року ЗМІ, Фонд Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” впродовж двох років спрямували на потреби військових понад 4 млрд грн. Однак, навіть якщо просумувати загальну суму прибутку усіх трьох фондів впродовж двох років, то вона складатиме близько 1,8 млрд грн.

Першим на операції із ОВДП звернув увагу ще майже рік тому експерт Валентин Гладких. Згідно з підрахунками, майже 156 млн грн у цінних паперах дозволять політику за майже два роки (22 місяці) отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Щобільше — цей прибуток також не обкладатиметься податком.

“У платіжці зазначено, що купує облігації “Благодійний фонд Порошенка”. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця”, — писав Гладких у своєму Telegram-каналі.

Згідно зі Статутом “Благодійний фонд Порошенка” має право організовувати збори благодійних пожертв, допомоги, внесків та іншого майна для виконання статутних завдань, а також здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

Водночас п. 6.5. Статуту передбачено, що фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, яка зробила цей внесок. Піарники Порошенка на початку року активно повідомляли, що він не просто “проінвестував 156 млн грн у військові облігації”, а “підставив плече” державі у складні часи.

Усі платежі й придбання цінних паперів фонди Порошенка здійснюють через “Міжнародний інвестиційний банк”. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії. Тобто фактично політик отримує подвійний заробіток завдяки такій схемі.

“Благодійність”, яку Петро Порошенко намагається представити українцям як допомогу державі та Збройним силам, виявляється способом заробітку. Адже благодійні фонди є неприбутковими організаціями, а тому не можуть заробляти кошти, водночас через них Порошенко купує ОВДП, що є інвестицією, отримуючи значний прибуток навіть під час здійснення платежів.

А це вже питання кримінальної відповідальності: згідно з ч.3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України, використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Постанова Кабміну передбачає зупинку дії рішення, ухваленого ще в липні 2019 року, на невизначений період часу. У постанові зазначено:

“Зупинити з 1 січня 2025 року та до кінця календарного року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, дію постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822”.

Щоб хоч якось компенсувати відтермінування підвищення окладів, Кабмін встановив щомісячні доплати вчителям за особливі умови праці:

Ці доплати отримуватимуть лише вчителі загальноосвітніх шкіл, які працюють у державних та комунальних навчальних закладах. Педагоги дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти під дію цієї постанови не потрапляють, і на них доплати не поширюються.

Міністерство освіти і науки (МОН) України повідомило, що працює над тим, щоб надбавки стали доступними для всіх освітян. За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, питання зарплат і підтримки педагогів є одним із пріоритетних для уряду, зокрема під час війни.

“Зарплати вчителів у школах мають бути гідними, і уряд працює над пошуком додаткових ресурсів для фінансової підтримки освітян, навіть у складних умовах”, — заявив міністр.

Попри певне зростання середньої зарплати в Україні за перші півроку 2024 року на понад 20%, освітяни залишаються серед найменш оплачуваних працівників у країні, зі середнім заробітком, який становить близько 14 тис. грн. Для порівняння, спеціалісти у фінансовій сфері та працівники IT-сектору отримують найбільші зарплати.

Підвищення мінімального окладу для вчителів до рівня чотирьох прожиткових мінімумів відбудеться не раніше року, наступного після завершення воєнного стану. Уряд покладається на доплати як тимчасовий засіб підтримки, проте конкретна дата введення нових окладів залишається невідомою, що продовжує тримати освітян у стані невизначеності.

«Що стосується виїзду. Я поділяю вашу тривогу. Ми спостерігаємо за тим, як у 10-11 класах багато дітей, особливо хлопчики, виїжджають за кордон. Ми спонукаємо їх залишатися в Україні різними способами», – сказав Лісовий.

Міністр вважає, що змусити дітей залишитися в воюючій Україні може якісна освіта.

Він каже, що західні виші, до яких вступають українці, не кращі за вітчизняні, і взагалі західна освіта багато в чому «міфологізована».

Нагадаємо, що хлопці з 17 років мають ставати на військовий облік. Кабмін пропонує їх ще й штрафувати, якщо вони цього не роблять. А з 18 років хлопці вже не можуть виїхати за кордон.

Тому багато батьків намагаються відправити своїх синів за кордон до того моменту, як їм виповнилося 18 або навіть 17 років. Звідси – і великий відтік хлопчиків зі старших класів, про який говорить міністр освіти.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Те ж джерело заявляє, що Росія вже повернула собі до половини території, яку Україна раніше захопила в Курській області.

Раніше росіяни просунулися на низці ділянок у Запорізькій області, але великомасштабних дій там поки не було.

При цьому, як ми вже писали, Запорізька і Дніпропетровська області мають для обороноздатності України стратегічне значення, набагато більше, ніж Донбас, де зараз тривають основні бойові дії.

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.