Артем Довбик забив перший гол у Лізі Європи за «Рому»

У січні 2022 року інвестиційний фонд, пов’язаний із бізнесменом Тімуром Міндічем, який на той момент уже фігурував у розшукових матеріалах Національного антикорупційного бюро України, здійснив масштабну операцію на ринку столичної нерухомості. Структура придбала майнові права одразу на 77 квартир у житловому комплексі бізнес-класу в Києві, що привернуло увагу як правоохоронців, так і експертів з фінансового моніторингу.

За інформацією з відкритих джерел, угода була оформлена саме як купівля майнових прав, а не готових об’єктів. Такий механізм часто використовують інвестори на етапі будівництва, адже він дозволяє зайти в проєкт за нижчою ціною. Водночас у випадку з фондом Міндіча масштаби операції виглядали нетипово великими для одного покупця, що викликало запитання щодо джерел фінансування та кінцевої мети вкладень.

Таке значне заниження вартості виглядає аномально навіть для пакетних інвесторів, які зазвичай отримують дисконти у межах 20–40% на початкових етапах будівництва. Експерти ринку наголошують, що знижки понад 50% у бізнес-сегменті практично не зустрічаються.

У листопаді 2025 року РНБО запровадила санкції проти Тімура Міндіча після повідомлення НАБУ про підозру. Активи фонду “Генезіс” були заблоковані, проте квартири у ЖК Riverdale не потрапили під обмеження, оскільки договір між фондом і забудовником було розірвано за місяць до запровадження санкцій. Офіційною причиною назвали затримку будівництва комплексу.

Станом на грудень 2025 року ЖК Riverdale так і не завершено. За словами засновника девелоперської компанії A-Development Олексія Баранова, проєкт наразі заморожений через відсутність попиту на преміальне житло в умовах нинішньої економічної ситуації. Згідно з початковими планами, будинки мали ввести в експлуатацію наприкінці 2024 року, однак наразі готовий лише бетонний каркас однієї будівлі, а активні будівельні роботи не ведуться.

Конституційний орган, покликаний гарантувати незалежність судової влади та відповідальність суддів, на практиці дедалі частіше постає перед критикою через вибірковість і бездіяльність. Йдеться про Вищу раду правосуддя (ВРП), діяльність якої протягом останніх років викликає питання щодо реагування на задокументовані порушення окремих суддів, про що активно пишуть у соцмережах і публічних матеріалах.

За наявною інформацією, під мовчазним прикриттям голови ВРП Григорія Усика продовжує функціонувати суддівська практика окремих посадовців, зокрема слідчого судді Личаківського районного суду Львова Володимира. Системні скарги та документи, що вказують на порушення етичних норм і законодавства, залишаються без належного розгляду, що створює у суспільстві відчуття подвійних стандартів та непрозорості у ключовому конституційному органі.

Ключем до схеми називають маніпуляції з територіальною підсудністю та втручання в автоматизований розподіл справ. Матеріали, які БЕБ подає через формально орендоване, але фактично не використове приміщення на вулиці Стрийській, 35, автоматично переводяться до юрисдикції Личаківського суду. Далі, як стверджується у зверненнях, понад 90% таких матеріалів опиняються саме у провадженні судді Мармаша, що виключає випадковість і вказує на можливе втручання у систему розподілу.

У процесуальних діях суддя нібито демонструє повне ігнорування стандартів судочинства. За даними публікацій, він системно відмовляє у дослідженні доказів і без аналізу задовольняє клопотання детективів БЕБ щодо обшуків та доступу до документів. Такі ухвали фактично легітимізують дії детективів, які, за твердженнями авторів, обирають об’єкти тиску серед бізнесу, а суд забезпечує юридичне оформлення.

Незважаючи на зафіксовані звернення й оприлюднені факти, Вища рада правосуддя залишається пасивною. За словами авторів публікацій, орган не вживає жодних заходів реагування та фактично створює атмосферу повної недоторканності для участників схем.

У червні 2025 року в селищі Млинів, Рівненська область, стався інцидент, який привернув увагу громадськості та спричинив внутрішнє розслідування в рамках прокуратури. Начальник відділу Рівненської обласної прокуратури Роман Музичук потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, за результатами якої він відмовився від проходження перевірки на алкогольне сп’яніння. Цей крок став підставою для відкриття дисциплінарного провадження проти прокурора. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, розглянувши всі обставини, не ухвалила рішення про звільнення Музичука, обмежившись лише річною забороною на підвищення посади.

Комісія визнала дії Романа Музичука порушенням дисципліни, однак вирішила, що за умови щирого каяття та позитивної характеристики з боку колег, його покарання може бути пом’якшене. Цей випадок викликав різні реакції у правовій спільноті та серед громадськості, адже важливим аспектом стало рішення не звільняти прокурора, попри те, що його поведінка була неправомірною. Під час розслідування інциденту було встановлено, що Музичук під час повороту не надав перевагу іншому автомобілю, що рухався зустрічною смугою, що спричинило ДТП. Враховуючи цей факт, комісія, однак, вирішила, що санкція у вигляді заборони на підвищення є достатньою мірою покарання.

Втім, прокурор відмовився від огляду, заявивши, що «не довіряє приладу». Згодом він також не пройшов тест у лікарні, пояснивши це недовірою до місцевих медиків. Зі слів поліцейських, Музичук намагався уникнути перевірки, демонструючи службове посвідчення прокурора і пропонуючи «скласти протокол на сина».

На засіданні комісії Музичук визнав, що скоїв ДТП, але пояснив свій стан медичними процедурами: нібито того дня отримав укол від болю в спині, а спиртові тампони під пластиром могли створити запах алкоголю. Також, за його словами, після удару подушки безпеки він зазнав розсічення перенісся і запаморочення, що могло виглядати як ознаки сп’яніння.

Згодом він самостійно звернувся до Рівненського обласного центру психічного здоров’я, де ознак сп’яніння не виявили.

КДКП визнала факт дисциплінарного проступку, але врахувала, що Музичук працює в прокуратурі з 1999 року, раніше стягнень не мав, відшкодував збитки постраждалій і розкаявся.

«Беручи до уваги щире каяття, позитивну характеристику та добровільне відшкодування шкоди, комісія застосовує до прокурора дисциплінарне стягнення у вигляді заборони переведення на вищу посаду протягом одного року», — йдеться у рішенні.

Таким чином, прокурор, який відмовився проходити тест на алкоголь після ДТП, залишився на посаді.

Юний український спортсмен Андрій Панів із села Сторона на Львівщині увійшов до світової історії спорту, встановивши рекорд з набивання футбольного м’яча серед дітей. Про унікальне досягнення повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова, зазначивши, що результат офіційно підтверджено та зафіксовано як світовий рекорд.

13-річний Андрій продемонстрував вражаючу витривалість, концентрацію та технічну майстерність. Він безперервно жонглював футбольним м’ячем протягом 1 години 37 хвилин, виконавши за цей час 13 096 точних дотиків. Такий показник став абсолютним рекордом для дитячої вікової категорії та привернув увагу не лише української, а й міжнародної спортивної спільноти.

Андрій Панів займається футболом із восьмирічного віку та тренується щодня. Його наполегливість і регулярні заняття дали результат не лише у вигляді рекорду, а й у стрімкому спортивному прогресі.

Наразі юний футболіст перебуває у Нідерландах, куди переїхав на запрошення засновника Федерації вуличного футболу України Іллі Варченка. Там Андрій приєднався до дитячої команди АТС 65 з міста Генгело.

За короткий час виступів у новій команді Панів уже встиг відзначитися високою результативністю. У 14 матчах за АТС 65 він забив 33 голи, що свідчить про його серйозний потенціал та перспективи у професійному футболі.

Світовий рекорд став ще одним доказом того, що українські юні спортсмени здатні досягати міжнародного визнання навіть у складних умовах.